Рішення № 15427401, 22.04.2011, Василівський районний суд Запорізької області

СПРАВА № 2 –76\11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року                                                   м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кочевої І.В., при секретарі –Воропай Д.І., за участю представника позивача - ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ банк»в особі відділення «Полтавська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, уточнюючи та збільшуючи розмір своїх позовних вимог у порядку ст.31 ЦПК України (а.с.3-4, 252-254, 282) просить суд звернути стягнення на предмет іпотечного договору від 11.08.2008 року №12.8-5\08-ДІ, посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 за реєстраційним №1860 –на квартиру №161 (сто шістдесят один) по вул.Молодіжній в будинку №4 (чотири) в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, яка складається з 2-х (двох) жилих кімнат, загальною площею 50,9 кв.м., жилою площею 28,3 кв.м., що належить ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності –по 1\2 частині кожному, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Дніпрорудненською міською радою Василівського району Запорізької області 24.05.2002 року, зареєстрованого районним комунальним підприємством «Василівське бюро технічної інвентаризації»Василівської районної ради Запорізької області в книзі 18, запис №21, для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Відділення «Полтавська регіональна дирекція»ПАТ ВТБЮ «Банк»(36000, м.Полтава, вул.Жовтнева,19 МФО 321767, код ЕДРПОУ 14359319, р.\р 37394000002179 в ПАТ «ВТБ Банк»м.Київ) за кредитним договором №12.8-5\08-КЛ від 11.08.2008 року в сумі 230573 грн. 18 коп. (що за курсом НБУ становить 29050, 42 дол. США), шляхом реалізації вказаної квартири на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною його реалізації на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; понесені судові витрати стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.08.2008 року між позивачем та відповідачами було укладено вказаний вище іпотечний договір для солідарного задоволення відповідачами грошових вимог позивача за кредитним договором №12.8-5\08 –КЛ від 11.08.2008 року в сумі 160948 грн. 80 коп., укладеного між позивачем та ОСОБА_4,заборгованість якого за кредитним договором з урахуванням пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань, нарахованих у зв’язку з порушенням зобов’язань, щодо сплати процентів 03.03.2011 року становить 22671, 76 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 230573 грн. 18 коп. Оскільки ОСОБА_4 порушує взяті на себе зобов’язання щодо повернення кредиту, забезпеченого іпотекою, позивач просить звернути стягнення на вказану квартиру.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково суду пояснив, що за час розгляду справи в суді заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором тільки збільшилася і відповідачі не вживають заходів щодо погашення боргу.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, про що у справі є поштові повідомлення про отримання ними судових повісток.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідачів, які неодноразово у судові засідання не з’являлися, зловживаючи своїми процесуальними правами, в тому числі ОСОБА_7 - шляхом неодноразового подання до Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області позовних заяв про визнання недійсним вказаного вище кредитного договору, які по суті не були розглянуті з обставин, залежних від ОСОБА_4 (а.с.208, 246).

Вислухавши пояснення представника позивача дослідивши матеріали справи та докази що надані суду позивачем, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.11 ч.2 п.1 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори.

Ст.526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Ст.527 ч.1 ЦК України передбачає, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст.530 ч.1 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.533 ч.1,2 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом, чи іншим нормативно-правовим актом.

Ст.536 ч.2 ЦК України передбачає, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Ст.543 ч.1 ЦК України передбачає право кредитора вимагати виконання обов’язку в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Ст.623 ЦК України передбачає обов’язок боржника, який порушив зобов’язання відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідальність боржника за порушення зобов’язання, від якої він не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов’язання - у вигляді сплати пені, неустойки передбачено ст.ст.624, 625 ЦК України.

Ст.1050 ч.2 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України „за кредитним договором... позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки ".

Як було встановлено у судовому засіданні з пояснень представника позивача та з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 11.08.2008 року було укладено кредитний договір №12.8-5\08-КЛ (а.с.5-8), відповідно до якого відповідач отримав від позивача грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії (кредит) для задоволення особистих потреб в сумі 20000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами розмірі 19% річних, строком по 10 лютого 2010 року. Відповідно до п.3.2, 3.3, 3.4 погашення кредиту повинно було здійснюватися самостійно позичальником –ОСОБА_4 шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок банку; нарахування банком процентів здійснюється щомісячно з дати першої видачі кредиту по день його повного погашення на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, виходячи з 360 календарних днів у році; розрахунок суми процентів за один день користування кредитом здійснюється за формулою Р=(D*Q):100:360, де: Р –сума процентів за один день користування кредитом, D –сума заборгованості за кредитом, Q –розмір процентної ставки, діючої на дату нарахування процентів, 360 –кількість днів у році; проценти за користування кредитом сплачуються самостійно позичальником самостійно шляхом перерахування на рахунок погашення процентів у гривнях з 25-го числа по останній робочий день кожного місяця, за винятком останнього місяця, коли сума процентів сплачується разом з основною сумою кредиту; при несплаті процентів у вказаний строк вони вважаються простроченими. Відповідно до п.5.1 кредитного договору позичальник зобов’язаний повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлені кредитним договором. П.7.2 кредитного договору передбачає право банку у разі настання строку виконання будь-якого зобов’язання позичальника за цим договором та\або у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником зобов’язання за кредитним договором банк має право… звернути стягнення на предмет застави, що забезпечує виконання зобов’язань позичальника, вимагати виконання зобов’язань за кредитним договором від поручителя.

Пунктом 8.1. кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення кредиту та сплати процентів за його користування та\або інших платежів згідно умов договору більше 3(трьох) банківських днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань.

Станом на 03.03.2011 року загальна заборгованість ОСОБА_4 перед банком за кредитним договором становить 230573 грн. 18 коп. (що за курсом НБУ становить 29050, 42 дол. США), яка складається з : простроченої заборгованості за кредитом –132283 грн. 36 коп. (що становить в еквіваленті 16666, 67 дол. США); пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ –41186 грн. 57 коп. (що в еквіваленті становить 5189, 19 дол. США); 3% річних –6475 грн. 80 коп. ( що в еквіваленті становить 815, 90 дол. США); боргу за процентами (плата за користування кредитом) з урахуванням пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, а також з урахуванням 3% річних від суми прострочених зобов’язань, нарахованих у зв’язку з порушенням зобов’язань за період з 01.12.2008 року по 11.10.2010 року –50627 грн. 46 коп. (що в еквіваленті становить 6378,66 дол. США); простроченої заборгованості за процентами за період з 01.12.2008 року по 03.03.2011 року –41338 грн. 44 коп. (що в еквіваленті становить 5208,32 дол. США); пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ –7981,17 грн. 17 коп. (що в еквіваленті становить 1005,56 дол. США); 3% річних –1307 грн. 86 коп. (що в еквіваленті становить 164,78 дол. США).

Розмір заборгованості, вказаний та розрахований позивачем відповідачами не оспорювався, та заперечень щодо її розміру суду не надано (а.с.11-13, 50-52).

Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем ОСОБА_4 своїх зобов’язань за кредитним договором суд вважає доведеним позивачем.

Відповідно до п.7.2 кредитного договору у разі настання строку виконання будь-якого зобов’язання позичальника за цим договором та/або у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником зобов’язання за кредитним договором банк має право звернути стягнення на предмет застави, що забезпечує виконання зобов’язань позичальника.

В забезпечення виконання вказаного кредитного договору 11.08.2008 року було укладено іпотечний договір з відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.9-10). Предметом іпотечного договору є зазначена вище квартира, яку банк відповідно до іпотечного договору прийняв в іпотеку.

Письмова вимога банку до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про порушення забезпеченого заставою зобов’язання (а.с.15,16) залишені без задоволення відповідачами.

Кредитний договір та іпотечний договір складені належним чином та відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п.5.1 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання або шляхом продажу предмета іпотеки іпотеко держателем від свого імені. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором іпотекодержателя.

У даному випадку іпотекодержатель –позивач у справі, вибрав спосіб звернення на предмет іпотеки –за рішенням суду.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ст.3 Закону України «Про іпотеку»передбачає, що у разі порушення основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами. Ст.33 цього ж закону вказує, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Ст.39 Закону України «Про іпотеку»передбачає, що суд при звернення стягнення на предмет іпотеки має право застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку», тобто продаж іпотеко держателем предмета іпотеки будь-якому покупцеві за початковою договірною ціною, визначеною іпотекодавцем та іпотекодержателем.

Таким чином, оскільки позичальником за кредитним договором –ОСОБА_4 допущено порушення виконання зобов’язань за кредитним договором в частині погашення кредиту та процентів за його користуванням, права позивача як сторони договору порушені та підлягають судовому захисту.

На час розгляду справи в суді розмір загальної заборгованості ОСОБА_4 перед банком є більшим ніж вартість іпотечного майна, яка відповідно до іпотечного договору (п.1.4) становить 146918 грн.

Намагання сторін врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди, або мирним шляхом, для чого суд неодноразово відкладав розгляд справи та оголошував перерви, не здійснені на момент розгляду справи в суді.

У зв’язку з викладеним суд має підстави для задоволення вимог позивача про звернення стягнення за заставлене майно –квартиру належну відповідачам ОСОБА_6 та ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про право власності на житло (а.с.14). шляхом реалізації вказаної квартири на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною його реалізації на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем по сплаті держмита в сумі 1700 грн. та 120 грн. витрат на ІТЗ, що підтверджено квитанціями, суд покладає на відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у рівних частинах, оскільки необхідність для позивача звернутися до суду настала після залишення вказаними відповідачами без задоволення письмової вимоги банку щодо порушення зобов’язання, забезпеченого іпотекою. Вимоги позивача про солідарне стягнення судових витрат суд вважає помилковим, оскільки воно законом та умовами договору, укладеного між сторонами не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 509, 510, 526, 527, 533, 536, 623-625, 1054-1055 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 14, 82, 88, 208, 209, 214 -215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Звернути стягнення на предмет іпотечного договору від 11.08.2008 року №12.8-5\08-ДІ, посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 за реєстраційним №1860 –на квартиру №161 (сто шістдесят один) по вул.Молодіжній в будинку №4 (чотири) в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, яка складається з 2-х (двох) жилих кімнат, загальною площею 50,9 кв.м., жилою площею 28,3 кв.м., що належить ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності –по 1\2 частині кожному, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Дніпрорудненською міською радою Василівського району Запорізької області 24.05.2002 року, зареєстрованого районним комунальним підприємством «Василівське бюро технічної інвентаризації»Василівської районної ради Запорізької області в книзі 18, запис №21, для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Відділення «Полтавська регіональна дирекція»ПАТ ВТБЮ «Банк»(36000, м.Полтава, вул.Жовтнева,19 МФО 321767, код ЕДРПОУ 14359319, р.\р 37394000002179 в ПАТ «ВТБ Банк»м.Київ) за кредитним договором №12.8-5\08-КЛ від 11.08.2008 року в сумі 230573 грн. 18 коп. (що за курсом НБУ становить 29050, 42 дол. США), шляхом реалізації вказаної квартири на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною його реалізації на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення «Полтавська регіональна дирекція»ПАТ ВТБЮ «Банк»(36000, м.Полтава, вул.Жовтнева,19 МФО 321767, код ЕДРПОУ 14359319, р.\р 37394000002179 в ПАТ «ВТБ Банк»м.Київ) судові витрати в сумі: 60 грн. –витрат на ІТЗ, 850 грн. –за сплату держмита, а всього 910 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Відділення «Полтавська регіональна дирекція»ПАТ ВТБЮ «Банк»(36000, м.Полтава, вул.Жовтнева,19 МФО 321767, код ЕДРПОУ 14359319, р.\р 37394000002179 в ПАТ «ВТБ Банк»м.Київ) судові витрати в сумі: 60 грн. –витрат на ІТЗ, 850 грн. –за сплату держмита, а всього 910 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Василівський районний суд Запорізької області до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а відповідачами –в той же строк з дня отримання ними копії рішення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_8