Постанова № 15416979, 11.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2196/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за уччсатю секретаря Горбач Д.О.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Кремойл"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2011 року Приватне підприємство "Кремойл"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень №0000431550/0/2249 від 12.07.2010 року, №00004311550/1/3448 від 19.10.2010 року, №0000431550/2/4269 від 13.12.2010 року, №0000431515/3/368 від 22.02.2011 року, обґрунтовуючи свої позовні вимоги незгодою із визначенням Кременчуцькою ОДПІ суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість підприємства в розмірі 13368,90 грн. за основним платежем, штрафної санкції в розмірі 2875,52 грн., а всього на суму 16244,42 грн., у зв'язку із неправомірним посиланням відповідача на автоматизоване співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів декларацій з податку на додану вартість за березень, травень 2010 року станом на 23 червня 2010 року, де встановлено розбіжності між податковою звітністю ПП "Кремойл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВ-СТАЛЬ" на суму 1008,67 грн. та Приватного підприємства "ПММ Газсервіс-Кременчук" на суму 12360,23 грн. з причин визнання декларацій з податку на додану вартість контрагентів не дійсними та неподаними.

Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в ході судового розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки Приватного підприємства "Кремойл" встановлено порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за березень 2010 року суму ПДВ у розмірі 1579,00 грн., за травень 2010 року суму ПДВ у розмірі 4824,00 грн. Зазначав, що декларації з податку на додану вартість контрагентів позивача за березень, травень 2010 року визнано не дійсними та неподаними, а оскільки однією із обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту є сплата цих сум до Державного бюджету України, тому позивачу правомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, відповідач вказав, що діяльність органів ДПС акцентована на захист інтересів держави, забезпечує відновлення порушених прав держави через механізм застосування фінансових (штрафних) санкцій до субєктів господарювання, що порушили норми чинного законодавства України та, як наслідок, попереджує подібні порушення в майбутньому, а тому дії Кременчуцької ОДПІ правомірні, вчинені в межах, в обсязі та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, спірні податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно, а позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Приватне підприємство "Кремойл" зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 26 січня 2007 року, надано ідентифікаційний код юридичної особи 34890793, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 27 січня 2007 року за №9931.

Відповідно до положень статей 11, 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

В період з 24 червня 2010 року по 29 червня 2010 року, Кременчуцькою об"єднаною державною податковою інспекцією була проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість Приватним підприємством "Кремойл", поданих за березнь, травень 2010 року.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою об"єднаною державною податковою інспекцією складений акт від 29 червня 2010 року №3362/15-522, у висновках якого відповідачем вказано про порушення ПП "Кремойл" вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 13368,90 грн., в тому числі: за березень 2010 року в сумі 1008,67 грн., за травень 2010 року в сумі 12360,23 грн.

У зв'язку із встановленням в ході проведення документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість порушень, Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2010 року №0000431550/0/2249 про визначення суми податкового зобов"язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 16244,42 грн, у тому числі за основним платежем в розмірі 13368,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2875,52 грн.

Не погодившись із визначенням податковим органом суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість і застосуванням штрафної (фінансової) санкції, ПП "Кремойл" оскаржило податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2010 року №0000431550/0/2249 в апеляційному порядку згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на час виникнення правовідносин, згідно якого, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

За наслідками апеляційного оскарження податкового повідомлення рішення від 12 липня 2010 року №0000431550/0/2249, яким визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 13368,90 грн. за основним платежем, штрафної санкції в розмірі 2875,52 грн., а всього на суму 16244,42 грн., скарги підприємства залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін та в порядку пункту 5.3 статті 5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, Кременчуцькою ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 19 жовтня 2010 року №00004311550/1/3448, від 13 грудня 2010 року №0000431550/2/4269, від 22 лютого 2011 року №0000431550/3/368 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13368,90 грн. за основним платежем, штрафної санкції в розмірі 2875,52 грн., а всього на суму 16244,42 грн.

ПП "Кремойл" не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями №0000431550/0/2249 від 12.07.2010 року, №00004311550/1/3448 від 19.10.2010 року, №0000431550/2/4269 від 13.12.2010 року, №0000431515/3/368 від 22.02.2011 року, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням від 12.07.2010 року №0000431550/0/2249, від 19.10.2010 року №00004311550/1/3448, від 13.12.2010 року №0000431550/2/4269, від 22.02.2011 року №0000431515/3/368, суд виходить з наступного.

Законом України "Про податок на додану вартість" в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платникаподатку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів(робіт,послуг),датавиписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати належним чином оформлені податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що 01 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВ-СТАЛЬ" та ПП "Кремойл" був укладений договір, за умовами якого ТОВ "ЮВ-СТАЛЬ" зобов'язався поставити, а позивач купити товар згідно накладної (специфікації, рахунку-фактури або іншого товаросупроводжуючого документа) яка є невід'ємною частиною договору. Вартість товару визначається на дату його поставки у накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей.

Продавцем - ТОВ "ЮВ-СТАЛЬ" виписано ПП "Кремойл" видаткову накладну від 30.03.2010 року № 0000375, податкову накладну від 30.03.2010 року № 383 на загальну суму 6052,00 грн. ( у тому числі ПДВ 1008,67 грн.).

Розрахунок за отриманий товар проводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується виписками по рахунку, копії яких наявні у матеріалах справи.

ПП "Кремойл" на підставі вказаної податкової накладної включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року в розмірі 1579,00 грн.

Судом встановлено, що фактичне виконання договору поставки між позивачем та ТОВ "ЮВ-СТАЛЬ" підтверджено податковою накладною та видатковою накладною, копії яких наявні у матеріалах справи, товар поставлений та оплачений. Автозапчастини використані у господарській діяльності ПП "Кремойл" - для ремонту автомобіля, який належить позивачу, що підтверджується актом списання № СпТ-000005 від 31.03.2010 року на ремонт автомобіля MAN ВІ 5963 АО, причіп В1 3038 ХТ, копія якого наявна у матеріалах справи.

Як вбачається з акту перевірки у перевіряємому періоді позивачем також укладено договір № 0531/10-01 від 31.03.2010 року з ПП "ПММ Газсервіс-Кременчук" на поставку нафтопродуктів.

Продавцем - Приватним підприємством "ПММ Газсервіс-Кременчук" виписано ПП "Кремойл" видаткову накладну від 31.05.2010 року № 100131, податкову накладну від 31.05.2010 року № 100529 на загальну суму 74161,40 грн. (у тому числі ПДВ 12360,23 грн.).

Розрахунок за отриманий товар проводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується виписками по рахунку, копії яких наявні у матеріалах справи.

Судом встановлено, що фактичне виконання договору поставки між позивачем та ПП "ПММ Газсервіс-Кременчук" підтверджено податковою накладною та видатковою накладною, копії яких наявні у матеріалах справи, товар поставлений та оплачений. Дизельне паливо було реалізоване покупцю - ТОВ "Агро-Альфа", що підтверджується договором поставки №10 від 29.03.2010 року, відповідно до якого транспортування паливно-мастильних матеріалів здійснювалося безпосередньо ПП "Кремойл" згідно видаткової накладної №006896 від 31.03.2010 року, рахунку-фактури №266696 від 31.05.2010 року, товарно-транспортної накладної №41 від 31.05.2010 року та подорожнього листа №014436 серія 01 ААД від 31.05.2010 року власним вантажним автомобілем ПП "Кремойл".

Позивачем включено до складу податкового кредиту до податкових декларації з ПДВ за травень 2010 року в розмірі 4824,00 грн.

Таким чином, податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаних ТОВ "ЮВ-СТАЛЬ" та ПП "ПММ Газсервіс-Кременчук" належно оформлених податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Судом також враховано, що правомірність формування податкового кредиту позивача в березні, травні 2010 року вже була предметом перевірки з боку Кременчуцької ОДПІ.

Так, в період з 09 листопада 2010 року по 12 листопада 2010 року Кременчуцькою ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Кремойл" зідно повторної скарги №б/н від 27.09.2010 року до ДПА у Полтавській області на податкове повідомлення-рішення №0000431550/0/2249 від 12.07.2010 року по податку на додану вартість з усіх питань оскарження за період березень, травень 2010 року, про що складено довідку від 12 листопада 2010 року №5703/23-30934890793.

Згідно висновків, викладених у вказаній довідці, Кременчуцькою ОДПІ встановлено, що товар, придбаний у ТОВ "ЮВ-СТАЛЬ" був оприбуткований на підприємстві та використаний в господарській діяльності підприємства, а саме запасні частини встановлені на власний вантажний автомобіль з метою зміни тих, що вийшли з ладу, а придбане у підприємства ПП "ПММ Газсервіс-Кременчук" дизельне паливо було реалізоване на користь ТОВ "Агро-Альфа".

Суд також зазначає, що згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 вказаного Закону реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору, його виконання та видачі податкових накладних, ПП "Кремойл", ТОВ "ЮВ-СТАЛЬ" та ПП "ПММ Газсервіс-Кременчук" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано. Зазначені обставини не спростовуються і не заперечуються відповідачем.

Таким чином, оскільки, ПП "Кремойл", ТОВ "ЮВ-СТАЛЬ" та ПП "ПММ Газсервіс-Кременчук" на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому Законом України "Про податок на додану вартість" порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цих підприємств є правомірним.

Посилання відповідача на недійсність податкової декларації ТОВ "ЮВ-СТАЛЬ" за березень 2010 року та неподання ПП "ПММ Газсервіс-Кременчук" податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року як на підставу визнання неправомірним формування податкового кредиту ПП "Кремойл" по контрагентах ТОВ "ЮВ-СТАЛЬ" та ПП "ПММ Газсервіс-Кременчук", суд оцінює критично, оскільки, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, оскільки, платник податків не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Кремойл" про скасування податкових повідомлень-рішень №0000431550/0/2249 від 12.07.2010 року, №00004311550/1/3448 від 19.10.2010 року, №0000431550/2/4269 від 13.12.2010 року, №0000431515/3/368 від 22.02.2011 року є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу, вийти за межі позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень та визнати податкові повідомлення-рішення №0000431550/0/2249 від 12.07.2010 року, №00004311550/1/3448 від 19.10.2010 року, №0000431550/2/4269 від 13.12.2010 року, №0000431515/3/368 від 22.02.2011 року протиправними і скасувати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Кремойл"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000431550/0/2249 від 12.07.2010 року, №00004311550/1/3448 від 19.10.2010 року, №0000431550/2/4269 від 13.12.2010 року, №0000431515/3/368 від 22.02.2011 року.

Стягнути з державного бюджету на користь Приватного підприємства "Кремойл" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 травня 2011 року.

СуддяН.Ю. Алєксєєва