Постанова № 15416050, 05.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1850/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Лореш Д.М., Нестеренка Д.Г.,

представника відповідача - Мирошніченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтохімбуд-інвест"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 березня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтохімбуд-інвест" (далі - ТОВ "Кременчукнафтохімбуд-інвест", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач)про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2011 р. №0000501502/0/363, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 83 333,34 грн., у тому числі 66 666,67 грн. - за основним платежем та 16 666,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 31.01.2011 р. №383/15-322/30311153 щодо завищення ТОВ "Кременчукнафтохімбуд-інвест" податкового кредиту та відповідно заниження суми ПДВ, яка за підсумками звітного періоду підлягає сплаті до бюджету в розмірі 66 666,67 грн., є хибними, а податкове повідомлення-рішення від 18.02.2011 р. №0000501502/0/363 про нарахування сум податкових зобов'язань у розмірі 83 333,34 грн. суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Позивач вказує, що згідно договору №1/11 від 10.11.2010 р. ЗАТ "Кременчукнафтохімбуд-інвест" (правонаступником якого є позивач) прийняло, а ПП "Нафта-капітал" передало самохідну установку для напольного формування бетонних виробів вібропресуванням НВП-02. Вищезазначена господарська операція зафіксована та підтверджена первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, зокрема належним чином оформленою податковою накладною №161 від 10.11.2010 р. Відтак, на думку позивача, в діях ТОВ "Кременчукнафтохімбуд-інвест" під час формування податкового кредиту відсутні порушення податкового законодавства.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ТОВ "Кременчукнафтохімбуд-інвест" в результаті відносин з ПП "Нафта-капітал" протягом листопада 2010 року штучно сформувало податковий кредит на суму 66 666,67 грн. Фактично у ПП "Нафта-капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності згідно з даними ЄДРПОУ. Також зазначав, що ПП "Нафта-капітал" не відображено податкового зобов'язання по контрагенту ТОВ "Кременчукнафтохімбуд-інвест" за листопад 2010 року на суму ПДВ 66 666,67 грн.

Отже, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, а позовні вимоги ТОВ "Кременчукнафтохімбуд-інвест" - необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ЗАТ "Кременчукнафтохімбуд-інвест" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 30.05.2001 р. (ідентифікаційний код 30311153). Згідно протоколу зборів засновників від 25.08.2010 р. затверджено статут ТОВ "Кременчукнафтохімбуд-інвест", як правонаступника ЗАТ "Кременчукнафтохімбуд-інвест", про що державним реєстратором 22.12.2010 р. вчинено запис №1 585 145 0000 007548. На даний час позивач перебуває на податковому обліку у відповідача.

З 19.01.2011 р. по 31.01.2011 р. головним державним податковим інспектором Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Кременчукнафтохімбуд-інвест", поданих за листопад 2010 року, результати якої оформлено актом від 31.01.2011 р. №383/15-322/30311153.

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством п.1.7 ст. 1, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 66 666,67 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2011 р. №0000501502/0/363, яким ТОВ "Кременчукнафтохімбуд-інвест" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 83 333,34 грн., у тому числі 66 666,67 грн. за основним платежем, 16 666,67 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок перевіряючого про завищення позивачем податкового кредиту та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в результаті взаємовідносин із ПП "Нафта-капітал" протягом листопада 2010 року.

При цьому перевіряючий звертає увагу на те, що фактично згідно податкової звітності у ПП "Нафта-капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. За ініціативою Кременчуцької ОДПІ підприємству ПП "Нафта-капітал" 20.01.2011 р. анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку з відсутністю юридичної особи за її місцезнаходженням. Також встановлено, що ПП "Нафта-капітал" не відображено податкового зобов'язання по контрагенту ТОВ "Кременчукнафтохімбуд-інвест" за листопад 2010 року на суму ПДВ 66 666,67 грн. Тож, на думку інспектора, для контрагентів ПП "Нафта-капітал" такі операції несуть лише податкову вигоду, і саме вони в даному випадку є вигодонабувачами, тобто особами, на користь яких вчиняються правочини та які штучно формують податковий кредит.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на його підставі спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно приписів п.1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.5 цієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом листопада 2010 року формував податковий кредит, зокрема за договором купівлі-продажу №1/11 від 10.11.2010 р., укладеним з ПП "Нафта-капітал".

За умовами вказаного договору продавець - ПП "Нафта-капітал" зобов'язується передати у власність покупцю - ЗАТ "Кременчукнафтохімбуд-інвест" самохідну установку для напольного формування бетонних виробів вібропресуванням НВП-02, а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар та виплатити за нього ціну в порядку передбаченому вказаним договором. Загальна вартість товару складає 400 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 66 666,67 грн. Демонтаж та перевезення товару виконується самовивозом покупця. Витрати по транспортуванню товару несе покупець.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме:

- акт прийому-передачі від 10.11.2010 р.;

- рахунок №161 від 10.11.2010 р.;

- накладна №161 від 10.11.2010 р.;

- податкова накладна №161 від 10.11.2010 р.;

- платіжні доручення від 14.12.2010 р. №1163, від 21.12.2010 р. №1203, від 17.01.2011 р. №35 та від 26.01.2010 №1246.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Частиною 2 статті 3 зазначеного Закону встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи, якими відображено господарські операції є основою і для податкового обліку.

Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затвердженими міністерствами України.

У свою чергу, відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", "Про автомобільний транспорт", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, тощо.

Так, у відповідності до ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні вимоги містяться і в статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 (далі Правила перевезень), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

На підтвердження факту перевезення вантажу позивач надав товарно-транспортну накладну від 10.11.2010 р. та акт виконаних робіт від 10.11.2010 р.

Згідно з пунктом 11.5 Правила перевезень товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункт 11.7 Правил перевезень).

Згідно з пунктом 1 Правил перевезень товарно-транспортна документація комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, всупереч вищенаведеним нормам, у товарно-транспортній накладній, наданій позивачем на підтвердження реальності господарської операції, на підставі якої сформовано податковий кредит, відсутній підпис та печатка (штамп) вантажовідправника - ПП "Нафта-капітал".

Таким чином відсутність належно оформлених первинних документів щодо перевезення товару свідчить про неправомірність включення сум ПДВ за договором куплі-продажу 1/11 від 10.11.2010 р. до податкового кредиту ТОВ "Кременчукнафтохімбуд-інвест". Відсутність доказів реального вчинення господарської операції у свою чергу виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такою операцією, незважаючи на наявність податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Крім цього суд звертає увагу на відсутність у позивача документів заводу виробника на придбану установку (технічний паспорт, інструкція з експлуатації) та відомостей про підтвердження відповідності (декларація про відповідність або сертифікат відповідності), як того вимагає Закон України "Про підтвердження відповідності".

Наданий представником позивача паспорт на самохідну установку для напольного формування бетонних виробів вібропресуванням НВП-02 суд не приймає до уваги як належний доказ, оскільки такий містить лише відмітки ПП "Нафта-капітал", який не є безпосередньо виробником даної продукції.

Як пояснив представник позивача, документи заводу виробника відсутні через те, що установка виготовлена ще за часів колишнього СРСР. У той же час з даних, які містяться у вищезазначеному паспорті, датою виготовлення установки НВП-02 значиться 14.03.2009 р.

Суперечність у поясненнях представника позивача суд трактує на користь відповідача.

Також слід зазначити, що у даному випадку відсутня основна законодавчо регламентована умова для відшкодування ПДВ, а саме - надмірна сплата даного виду податкового платежу до бюджету, оскільки суб'єкт господарювання отримує бюджетне відшкодування з ПДВ без його фактичного надходження до державного бюджету. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які фактично надійшли до бюджету, випливає із самої суті поняття податку та його основної функції - формування доходів Державного бюджету України.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач під час проведення перевірки позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, правомірно нарахувавши субєкту господарювання податкове зобовязання з ПДВ. Спірне податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які були встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.

Таким чином вимоги позивача суд визнає необґрунтованими, у звязку з чим позов задоволенню не підлягає.

З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтохімбуд-інвест" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10 травня 2011 року.

СуддяЄ.Б. Супрун