Рішення № 15392386, 11.03.2011, Приморський районний суд м. Одеси

___________

Справа № 2-2804/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2011 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

          головуючого судді Андрухіва В.В.,

          при секретарі Василенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс”, третя особа на стороні позивача –Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси, про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві, -

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс”, третя особа на стороні позивача –Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси, в якому просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 150000 грн. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він, працюючи в Товаристві з обмеженою відповідальністю „Інфокс" філії „Інфоксводоканал" Станція біологічної очистки „Південна", на посаді електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання отримав виробничу травму у вигляді перелому хребта на рівні першого поперечного хребця, що підтверджується Актом № 1 про нещасний випадок на виробництві від 04.02.2008 р. В наслідок нещасного випадку на виробництві йому була заподіяна моральна шкода. У зв'язку з отриманною травмою позивач відчуває фізичні та моральні страждання, які пов'язані з порушення функцій органів тіла, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. 09.09.2008 р. медико-соціальна експертна комісія встановила позивачу 40% стійкої втрати професійної працездатності та III групу інвалідності. З 17.11.2008 р. позивач перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси, як потерпілий на виробництві та отримує страхові виплати. Право на отримання страхових виплат в наслідок нещасного випадку виникло в позивача 09.09.2008 р., тобто з дати первинного огляду на МСЕК та встановлення відсотку втрати професійної працездатності. Розмір грошової суми за моральну шкоду, внаслідок отриманої травми позивач оцінив в 150000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з наведених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, ввжаючи його необгрунтованим, посилаючись на акт розслідування нещасного випадку від 04.02.2008 року та акт № 11 про нещасний випадок, зв"язаний з виробництвом, згідно яких у випадку що стався присутня вина потерпілого ОСОБА_1, а протиправних, незаконних дій та вини філії «Інфоксводоканал»не має.

Представник третьої особи на стороні позивача –Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що на засіданні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м.Одеси при визначенні розміру страхових виплатрозглядалося питання про ступінь вини позивача і було встановлено мінімальний розмір вини ОСОБА_1, а левова частка вини припадає на посадових осіб відповідача, які не організували належним чином робоче місце і робочий процес. Крім того, як зазначено в актах, падання працівника з висоти є непоодиноким випадком на даному підрпиємстві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

          Судом встановлено, що позивач, працюючи в Товаристві з обмеженою відповідальністю „Інфокс" філії „Інфоксводоканал" Станція біологічної очистки „Південна", на посаді електромонтер з ремонту та обслуговування електроприладів отримав виробничу травму у вигляді перелому хребта на рівні першого поперечного хребця, що підтверджується Актом № 1 про нещасний випадок на виробництві від 04.02.2008 р.

09.09.2008 р. медико-соціальна експертна комісія встановила позивачу 40% стійкої втрати професійної працездатності та III групу інвалідності.

З 17.11.2008 р. позивач перебуває на обліку у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси, як потерпілий на виробництві та отримує страхові виплати.

Право на отримання страхових виплат в наслідок нещасного випадку виникло в позивача 09.09.2008 р., тобто з дати первинного огляду на МСЕК та встановлення відсотку втрати професійної працездатності.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року № 717-V, який набрав чинність 20.03.2007р., було скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду.

Рішенням Конституційного суду України від 08.10.2008р. № 20-рп/2008 визнано такими, що-відповідають Конституції України (є конституційними), положення пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року N 717-V, якими внесено зміни до статей 1, 21, 28, 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне стоахування зід нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV.

Проте Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Таким чином, Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. № 20-рп/2008 було роз'яснено, що з 20.03.2007р. ( дата набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року) обов'язок про відшкодування моральної шкоди потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання покладений на власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вина відповідача підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві від 04.02.2008 р., згідно якого винними є посадові особи відповідача, які не організували належним чином робоче місце і робочий процес.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

У зв'язку з отриманною травмою позивач відчуває фізичні та моральні страждання, які пов'язані з порушення функцій органів тіла, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача. Керуючись принципами розумності та справедливості, суд вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода в сумі 80000 грн.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 800 грн. та на користь ТУ ДСА в Одеській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс”(04073, м.Київ, вул.Рилєєва, 10а, ідентифікаційний код 14289688) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 80000 грн. (вісімдесят тисяч гривень).

В іншій частині позову –відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс”(04073, м.Київ, вул.Рилєєва, 10а, ідентифікаційний код 14289688) на користь держави судовий збір у сумі 800 грн.(вісімсот гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс”(04073, м.Київ, вул.Рилєєва, 10а, ідентифікаційний код 14289688) на користь ТУ ДСА в Одеській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. (сто двадцять гривень).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя           -В.В.Андрухів-