Постанова № 15380087, 11.05.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року Справа № 1170/2а-590/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючоїсудді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дегтярьові Д.В.

за участю:

представників позивача Карпушева Д.М., Прокопчук О.В.

представника відповідача Зозуляка Н.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корнер» до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення, -

ВИКЛАД ОБСТАНОВИН:

18 лютого 2011 року ТОВ «Корнер»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення Олександрійської ОДПІ від 24.09.2010 р. № 0000932340/2, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 4166,40 грн. штрафної (фінансової санкції).

В обґрунтування позовної заяви товариство зазначає, що всі кошти, які надходили від бюджетних установ, за виконані товариством роботи, останнім були оприбутковані в тому податковому звітному періоді в якому вони надійшли, а відтак вважає, що винесене оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов, які обґрунтовані тим, що товариством невнесено до суми валових доходів, кошти отримані від бюджетних установ, а відтак вважає, що правомірно товариству нарахована штрафна санкція.

Представники позивача в судовому засідання підтримали позовну заяву, просили суд скасувати оскаржуване рішення, зазначивши, що всі грошові кошти по періодах були внесені до суми валових доходів.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що не може спростувати посилання представників відповідача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 11.05.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 16.05.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корнер»(далі позивач) зареєстроване Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 086346 (а.с.92).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ст.1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Олександрійська ОДПІ (далі відповідач), в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Корнер»(код ЄДРПОУ 20634056) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт від 17.05.2010 р. № 263/2310/20634056 (далі акт перевірки) (а.с.7-33), висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, ТОВ «Корнер»п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.7.3.2 п.7.3 ст.7, п.п.8.2.1 п.8.2, п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8, п.п.11.3.5 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, п.3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29 березня 2003 р. № 143 та зареєстрованого в Мінюсті України 8 квітня 2003 р. за № 271/7592, в результаті чого, як на думку відповідача, завищено відємне значення за 2007 рік в сумі 2300 грн., за 2008 рік в сумі 141 350 грн., за 2009 рік 22 844 грн. та заниження податку на прибуток на 53 074 грн., в тому числі за півріччя 2007 р. 8 333 грн., за ІІ квартал 2008 р. на суму 44741 грн. та порушення Закону України «Про податок на додану вартість».

Олександрійською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2010 р. № 0000022340/0, яким позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 52 074 грн. за основним платежем та 26 537 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 79 611 грн. (а.с.232 т.1) та податкові повідомлення рішення по іншим видам податків.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями позивач оскаржив їх в порядку апеляційного узгодження.

За результатами розгляду первинної скарги винесено рішення Олександрійської ОДПІ від 15 липня 2010 р., яким скасовано податкове повідомлення рішення від 31 травня № 0000022340/0 у частині 11 003 грн. нарахованого податку на прибуток та збільшує на 1141 грн. суму застосованої штрафної санкції (а.с. 34-36 Т.1).

Олександрійська ОДПІ винесла податкове повідомлення рішення від 16.07.2010 р. № 0000022340/1 (а.с.230 т.1), яким визначила суму податкового зобовязання в розмірі 68608 грн. та податкове повідомлення рішення від 16 липня 2010 р. № 0000092340/0, яким донарахувано податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1141 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.231 т.1).

За результатами розгляду повторної скарги ДПА у Кіровоградської області винесено рішення від 23.09.2010 р. № 3073/10/25-037, яким скасувала податкові повідомлення рішення від 16.07.2010 р. № 0000022340/1 в частині сплати податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 42071 грн. та в частині 22370,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та від 16.07.2010 р. № 000009234/0 (від 29.07.10 № 000092340/1) про сплату штрафної (фінансової) санкції по податку на прибуток 1141 грн. (а.с.37-40).

Дане рішення мотивоване тим, що за результатами перевірки перевіряючими за 2007 р. вираховано відємне значення обєкта оподаткування, тобто порушення, яке виникло у ІІ кварталі 2007 р. не призвело до заниження податку на прибуток за 2007 рік. Таким чином, перевірячими безпідставно проведено донарахування податку на прибуток за ІІ квартал 2007 р. в сумі 8333 грн. Разом з тим, в рішенні зазначено, що оскільки за ІІ квартал 2007 р. виникла недоплата, правомірно застосовані штрафні санкції в розмірі 4166,50 грн.

Олександрійська ОДПІ винесла податкове повідомлення рішення від 24.09.2010 р. № 0000932340/2 (а.с.56 т.1), яким визначила суму податкового зобовязання в розмірі 4166,40 грн. штрафної (фінансової санкції) (далі оскаржуване рішення).

Зі змісту акту перевірки рішення про розгляд повторної скарги та службової записки начальника відділу перевірок ризикових операцій вбачається, що позивач занизив суму валових доходів за ІІ квартал 2007 р. в розмірі 33334 грн., що потягло за собою недоплату податку на прибуток підприємств в сумі 8333 грн. (33334 грн. х 25%). Тобто, представник відповідача в службовій записці зазначає, що сума недоплати виникла по договорах № 259 від 01.12.2006 р. та № 11 від 07.03.2007 р., укладених з Комітетом містобудування, житлово-комунального господарства за виконані роботи по будівництві індивідуальних систем опалення для незахищених категорій населення.

Позивачем укладено договір підряду на виконання робіт по газифікації топочної сільської лікарні в с. Червона Камянка від 15.11.2006 р. з сільською радою с. Червона Камянка (а.с.43 т.1) та додаткову угоду від 01.06.2007 р. (а.с.42 т.1).

Відповідно до п.1 вищезазначеного договору позивач приймає на себе зобовязання по виконанню робіт по газифікації обєкта та п.3.1 визначена вартість робіт в розмірі 93235 грн.

Позивачем укладено договір підряду № 259 від 01.12.2006 р. з Комітетом містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин та раціонального природокористування про встановлення систем автономного опалення згідно програми розвитку та технічного переоснащення на енергозберігаючи системи теплопостачання на мікрорайоні Жовтневий м. Олександрії на 2006-2007 р.р. (а.с.108-109), ціна договору складає 94694 грн.

Позивачем укладено договір підряду № 259 від 01.12.2006 р. з Комітетом містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин та раціонального природокористування про встановлення систем автономного опалення згідно програми розвитку та технічного переоснащення на енергозберігаючи системи теплопостачання на мікрорайоні Перемоги м. Олександрії на 2006-2007 р.р. (а.с.110-111), ціна договору складає 105585 грн.

Відповідно до копій банківських виписок, на рахунок позивача за ІІ-й квартал 2007 р. від Комітету містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин та раціонального природокористування Олександрійської міської ради (далі Комітет містобудування) за виконання робіт надійшли грошові кошти в розмірі 120000,30 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.97-102 т.1). А відповідно до довідки позивача від 23.03.2011 р. вих. № 23/2 дана сума була віднесена до складу валового доходу товариства за ІІ квартал 2007 р.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакцій чинній на день виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пп.11.3.5 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакцій чинній на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Суд приходить до висновку, що позивачем своєчасно внесено до складу валових витрат, суми коштів отриманих від бюджетних установ в тому податковому періоду, в якому вони отримані.

Суд неодноразово звертався до відповідача з вимогою надати розрахунок податкового зобовязання в розмірі 8333 грн. (33334 грн. х 25%), але відповідач вимоги ухвали не виконав, а тому суд приходить до висновку про неможливість встановлення правової природи виникнення суми 33334 грн., не надав усні пояснення щодо даної суми в представник відповідача в судовому засіданні.

Стосовно оскаржуваного рішення, яким визначено податкове зобовязання в розмірі суми штрафної (фінансової) санкції в розмірі 4166,40 грн. штрафної (фінансової санкції), суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.5 ст.1 1.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (в редакцій чинній на день виникнення спірних правовідносин) штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Пп. «б»п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (в редакцій чинній на день виникнення спірних правовідносин), у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

П.п.6.1.3 п.6 Інструкція про порядок застосування штрафних (фінансових) санкція органами податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 17 березня 2001 р. N 110 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за N 268/5459 (в редакції чинній на день виникнення правовідносин), згідно з чинним законодавством органам державної податкової служби надано право застосовувати до платників податків штрафні та фінансові санкції у порядку та розмірах, установлених законодавством, у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Аналізуючи вищезазначені норми Закону, суд приходить до висновку, що законодавець повязує нарахування штрафних санкцій із визначенням суми податкового зобовязання, тобто із суми своєчасно не нарахованого та не сплаченого податку. Оскаржуваним рішенням не нарахована сума основного зобовязання, а лише нарахована штрафна (фінансова) санкція. Відповідно до вищезазначених нормам Закону, умовою застосування встановлених штрафних (фінансових) санкцій є донарахування контролюючим органом суми податкового зобовязання платника податків внаслідок заниження податкового зобовязання, що випливає із правил визначення розміру штрафних (фінансових) санкцій у відсотках від суми недоплати (заниження) податкового зобовязання платником податків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у відповідача взагалі не було законних підстав для визначення позивачу податкового зобовязання із штрафних санкцій.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 240 від 28.12.2010 р. (а.с.2).

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 163 КАС України, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Корнер»до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції від 24 вересня 2010 р. № 0000932340/2.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Корнер»з Державного бюджету України 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12.05.2011 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна