Постанова № 15378937, 03.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

03 березня 2011 р. (15:23 год.) Справа №2а-16286/10/8/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парсенон"

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АРК

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 12 від 07.04.10

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 5904/9/10-0 від 19.08.09

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК із адміністративним позовом та просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2010р. №0000312200/0, від 30.06.2010р. №0000312200/1, від 15.09.2010р. №0000442200/2, від 02.12.2010р. №0000442200/3.

Позовні вимоги обґрунтовані неправильним застосуванням відповідачем податкового законодавства, зокрема, ст. 13.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач проти позовних вимог заперечує за підстав, викладених у письмових запереченнях на позов та зазначив, що позивачем порушені вимоги ст. 13.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв’язку з ненаданням довідки, якою має бути підтверджений статус податкового резидента Литовської Республіки відносно нерезидента UAB “FERTEKSOS TRANSPORTA”.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2010р. було відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

У справі оголошувалась перерва у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ в м. Ялта була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Парсенон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., про що складений акт №1515/23-1/32764890/116 (а.с. 172-177).

Відповідно до акту перевірки суб’єктом перевірки за зазначений період було укладено договір грошового займу в іноземній валюті від 03.08.2007р. №32-31/В з фірмою UAB “FERTEKSOS TRANSPORTAS” (Литва, м. Клайпеда, вул. Карейвиню,2), копію якого витребувано судом та долучено до матеріалів справи (а.с.115-117).

Мета договору: Позикодавець (UAB “FERTEKSOS TRANSPORTAS”) надає Одержувачу (ТОВ «Парсенон») позику в сумі 1500000 євро, на яку нараховуються відсотки в сумі 7,61% річних, починаючи з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий валютний рахунок Одержувача для використання Одержувачем з метою здійснення платежів, які пов’язані з господарською діяльністю. Договір укладений в строк до 30.10.2007р. Строк дії займу може бути продовжений за письмовою згодою сторін.

Згідно висновків акту в результаті перевірки були встановлені порушення п.п. «а» п.13.1, п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України в періоді, що перевірявся на загальну суму 2291 грн., в тому числі й за 4 квартал 2007р. в сумі 1994грн., за 1 квартал 2008р. в сумі 297 грн.

На підставі чого стосовно позивача по справі було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2010р. №0000312200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 14851 грн., з яких 2291,00грн – основний платіж, 12560,00грн – штрафні санкції (а.с.45).

Позивач подав скаргу від 09.06.2010р. №47 на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2010р. №0000312200/0 (а.с.39-41).

Рішенням ДПІ в м.Ялта від 25.06.2010р. №13796/10/25-0 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 31.05.2010р. №0000312200/0, а скаргу позивача – без задоволення (а.с.36-38).

У зв’язку з прийняттям ДПІ в м.Ялта рішення про результати розгляду скарги платника податків ДПІ в м.Ялта було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.06.2010р. №0000312200/1 з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 14851 грн., з яких 2291,00грн – основний платіж, 12560,00грн – штрафні санкції (135).

Позивачем в порядку апеляційного узгодження податкових зобов’язань, визначених податковим органом, було подано скаргу на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2010р. №0000312200/0, від 30.06.2010р. №0000312200/1 (а.с. 32-34).

Рішенням ДПА в АРК №2137/10/25-023 від 08.09.2010р. було скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Ялта від 30.06.2010р. №0000312200/1 в частині визначення податкового зобов’язання в сумі 1259,08 грн. та 990,96 грн. (штрафних санкцій) з податку на прибуток з юридичних осіб та рішення ДПІ в м.Ялта від 25.06.2010р. №13796/10/25-0, прийняте за результатами розгляду первинної скарги заявника у вказаній частині.

Суд зазначає, що Рішенням ДПА в АРК №2137/10/25-023 від 08.09.2010р. не було вирішено питання в частині оскарження позивачем рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2010р. №0000312200/0. Таким чином рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2010р. №0000312200/0 залишено без змін.

На підставі прийнятого ДПА в АРК рішення про результати розгляду повторної скарги №2137/10/25-023 від 08.09.2010р. ДПІ в м.Ялта прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.09.2010р. № 0000442200/2 в сумі податкового зобов’язання за основним платежем 1031,92 грн. та штрафних санкцій в сумі 11569,04 грн., всього на суму 12600,96 грн. (а.с. 23).

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням подав скаргу до ДПА України від 21.09.2010р. №153 на рішення ДПІ в м.Ялта про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.09.2010р. № 0000442200/2 (а.с. 24-26).

Розглянувши повторну скаргу позивача рішенням ДПА України від 25.11.2010р. №12684/6/25-0175 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Ялта від 31.05.2010р. №0000312200/0 з урахуванням рішення ДПА в АРК №2137/10/25-023 від 08.09.2010р., прийнятого за результатами розгляду повторної скарги (податкове повідомлення-рішення від 15.09.2010р. №0000442200/2), у зв’язку з чим ДПІ в м.Ялта винесено рішення ДПІ в м. Ялта про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.12.2010р. № 0000442200/3 в сумі податкового зобов’язання за основним платежем 1031,92 грн. та штрафних санкцій в сумі 11569,04 грн., всього на суму 12600,96 грн. (а.с. 23).

Суд звертає на увагу на те, що спірні податкові зобов’язання визначались рішеннями ДПІ м.Ялта про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2010р. №0000312200/0, від 30.06.2010р. №0000312200/1, від 15.09.2010р. №0000442200/2, від 02.12.2010р. №0000442200/3, тоді як в порядку апеляційного узгодження податкових зобов’язань, визначених податковим органом приймались рішення про розгляд скарг платника податків відносно податкових повідомлень-рішень, тоді як податкових повідомлень-ріщень відповідачем не приймалось.

Як вбачається з матеріалів справи, висновків акту перевірки та письмових заперечень відповідача, в основу висновку щодо порушення позивачем вимог п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було покладено твердження щодо не доведення позивачем податкової президентства Литовської Республіки нерезидента України UAB “FERTEKSOS TRANSPORTAS”, який був отримувачем відсотків, що були нараховані позивачем по справі в сумі 88028 євро за період з 16.10.2007р. по 13.10.2008р. та сплачені в сумі 79010 євро за період з 19.11.2007р. по 13.10.2008р., у зв’язку з чим ставка податку мала складати 15% відповідно до ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» замість нарахованих позивачем 10 %.

Разом з тим, судом була досліджена довідка-підтвердження статусу податкового резиденту Литовської Республіки UAB “FERTEKSOS TRANSPORTAS” за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. та її дублікат, надісланий на вимогу позивача по справі № (18.64) L17-442 (а.с.95-97), у зв’язку з чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Пунктом 13.2 цієї статті передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Конвенцією між Урядом України і Урядом Литовської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, яка була ратифікована Україною 09 грудня 1997 року та набрала чинності 25 грудня 1997р. (далі - Конвенція) передбачено, що види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які йдеться у попередніх статтях, будуть оподатковуватись тільки в цій Державі (частини 1 статей 21 Конвенції та Угоди).

Відповідно до частини 1 статті 4 Конвенції термін "резидент однієї Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місцезнаходження керівного органу або іншого аналогічного критерію.

Судом встановлено, що позивач під час розгляду справи надав відповідні документи на підтвердження резидентства його контрагенту.

Проте, позивачем не доведено, що такі документи були надані ДПІ в м. Ялта до перевірки, у зв’язку з чим, остання дійшла висновку про порушення позивачем податкового законодавства. Разом з тим, факт правомірності застосування позивачем 10% ставки для оподаткування підтверджується матеріалами справи та відповідає вимогам діючого законодавства (на час проведення перевірки), в тому числі й укладеним Україною міжнародним угодам.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11 вищезазначеної Конвенції, проценти, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися у цій другій Державі. Однак, такі проценти можуть також оподатковуватися у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинний перевищувати 10 відсотків від загальної суми процентів.

З огляду на положення міжнародних договорів та вимоги національного податкового законодавства, суд дійшов висновку про правомірність оподаткування доходів нерезидента, отриманих в Україні, в державах, резидентом якої він є, за ставкою 10%.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування позивачем сум податку на прибуток підприємств в контексті приписів п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в сумі 10% від суми сплачених нерезиденту відсотків за позикою.

Разом з тим відповідачем по справі не надано жодного переконливого доказу щодо використання своїх повноважень щодо витребування певних доказів та документів, що є необхідними при проведенні перевірки у разі виникнення будь-яких сумнівів чи суперечностей. Адже, розумність полягає й в добросовісному використанні своїх повноважень при проведенні перевірки, метою якої є насамперед виявлення достовірності наданих податкових документів й правильності нарахування та сплати податків. Таким чином, в контексті приписів ст. ст. 71, 72 КАС України, відповідач не довів правомірність своїх дій й прийнятих рішень, що є предметом спору.

У зв’язку з вищевикладеним суд зауважує на недотриманні відповідачем принципу прийняття рішення з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, тобто принцип використання повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей. Загальною метою, яка визначена у ст.3 Конституції України є утвердження і забезпечення прав людини, втім відповідачем надані повноваження, використані з порушенням закону.

Крім того, суд зауважує на тому, що відповідач в порядку апеляційного узгодження податкових зобов’язань, визначених податковим органом, частково погоджувався з доводами позивача, однак приймав рішення відносно неіснуючих рішень ДПІ в м.Ялта, зокрема відносно податкових повідомлень-рішень, тоді як ДПІ в м.Ялта приймались рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій).

З огляду на вищевказане суд не приймає до уваги прийняття податковими органами України різних рівнів:

-          Рішення ДПІ в м.Ялта від 25.06.2010р. №13796/10/25-0, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 31.05.2010р. №0000312200/0,

-          Рішення ДПА в АРК №2137/10/25-023 від 08.09.2010р., яким скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Ялта від 30.06.2010р. №0000312200/1,

-          Рішення ДПА України від 25.11.2010р. №12684/6/25-0175, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Ялта від 31.05.2010р. №0000312200/0 з урахуванням рішення ДПА в АРК №2137/10/25-023 від 08.09.2010р., прийнятого за результатами розгляду повторної скарги (податкове повідомлення-рішення від 15.09.2010р. №0000442200/2),

та розглядає позовні вимоги позивача про скасування оскаржуваних рішень про застосування штрафних (фінансових)санкцій у повному обсязі заявлених позовних вимог.

Щодо форм прийнятих відповідачем та оспорюваних позивачем рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій суд встановив наступне.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. № 253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій"), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за №567/575, який був чинним на період прийняття оспорюваних рішень (далі – Порядок №253).

Згідно п.2.5 Порядку №253 податкове повідомлення - письмове повідомлення податкового органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством. Податкове повідомлення - рішення є однією з форм податкового повідомлення.

У відповідності до п.2.6 податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків:

-          сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання;

-          сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, що приймаються за результатами перевірок платника податків (у т. ч. камеральних);

-          сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання;

-          сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.

Пункт 2.7 Порядку №253 встановлює, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право податковим органам застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

Підпункт «б» пункту 3.1. Порядку №253 передбачає, що податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення у випадку якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За вимогою п.3.2. Порядку №253 у випадках, що зазначені в пункті 3.1 даного Порядку, структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ), складає податкове повідомлення, зокрема, за формою згідно з додатком 2 за наслідками документальних або камеральних перевірок (форма "Р").

Пункт 7.1. Порядку №253 встановлює, що податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").

З огляду на вищевказане суд приходить до висновку про помилковість винесення відповідачем оскаржуваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, тоді як в спірних правовідносинах відповідачем позивачу донараховане податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за даними документальної перевірки платника податків, що є підставою для складання податкового повідомлення у формі податкового повідомлення-рішення, зокрема у формі «Р».

Таким чином, форма прийнятих відповідачем рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, замість податкових повідомлень-рішень у формі «Р» є додатковою підставою для визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень відповідача по справі.

При цьому судом враховано те, що позивач просить суд скасувати спірні рішення відповідача, але враховуючи те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності, та приймаючи до уваги те, що відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а не лише їх скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв’язку зі складністю справи судом 03.03.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 09.03.2011р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2010р. №0000312200/0, від 30.06.2010р. №0000312200/1, від 15.09.2010р. №0000442200/2, від 02.12.2010р. №0000442200/3.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Парсенон» 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Кушнова А.О.