Рішення № 15369880, 28.04.2011, Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 2-251/11

РІШЕННЯ

Ім'ям України

28 квітня 2011 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого по справі - судді Ляшенко М.А.,

при секретарі Соломіній В.В., Івановій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Троїцьке матеріали цивільної справи за позовом прокурора Жовтневого району м. Луганська в інтересах КП «Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту, заборгованості по відсоткам за користування кредитом та пені за прострочку його виплати,-

ВСТАНОВИВ:

До Троїцького районного суду Луганської області звернувся прокурор Жовтневого району м. Луганська в інтересах КП «Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі»з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту, заборгованості по відсоткам за користування кредитом та пені за прострочку його виплати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що з метою реалізації державної політики стимулювання житлового будівництва на селі, розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 17 травня 1997 року, було створено державне підприємство «Обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», правонаступником якого на підставі рішення сесії Луганської обласної Ради від 14 грудня 2000 р., є Луганське обласне комунальне підприємство «Обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі».

Основними завданнями Фонду є реалізація в Луганській області концепції державної житлової політики, розширення на території області інвестування у будівництво житла на селі, створення забудовникам сприятливих умов для індивідуального будівництва, в т. ч. і шляхом надання фінансової підтримки індивідуальним забудовникам на селі у вигляді довгострокових кредитів.

Так, 12 лютого 1998 р., між фондом та відповідачем, було укладено кредитний договір № 0012/1998 про надання кредиту у розмірі 12,000 гривень., для будівництва житлового будинку і господарських будівель строком на 14 років.

Додатковою угодою до кредитного договору були уточнені обсяги, строки надання та повернення кредиту.

Фактично ОСОБА_1, отримала кредит на суму 21092,44 гривень.

Відповідно до кредитного договору та додаткової угоди № 1 від 17 вересня 1998 року, фактично отриманий відповідачем кредит та відсотки за користування кредитом, повинні повертатись щорічно до 12 лютого поточного року, рівними частинами основного боргу, починаючи з 12 лютого 2000 р., згідно з встановленим графіком.

Відповідач порушив правила зазначеного кредитного договору, у звязку з чим утворилася заборгованість, яка до цього часу не погашена, а саме: заборгованість по кредиту у розмірі 18306,53 гривень, заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 5544,08 гривень та пеня нарахована згідно з кредитним договором у розмірі 2732,13 гривень.

Представник КП «Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі»у судовому засідання позовні вимоги прокурора Жовтневого району м. Луганська, підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечила проти заявлених позовних вимог.

Вивчивши надані докази, дослідивши матеріали справи, враховуючи думку сторін, суд дійшов до наступного висновку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 610 ЦК України, порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як зазначено в ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майна, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

З оглядом на вище зазначене, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено наданими доказами, тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 15, 16, 526, 610, 549, ч.1 ст. 612 ЦК України,-

Керуючись ст.ст. 30,60,212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора Жовтневого району м. Луганська в інтересах КП «Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту, заборгованості по відсоткам за користування кредитом та пені за прострочку його виплати - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 26582 (двадцять шість тисяч пятсот вісімдесят дві) гривні 74 (сімдесят чотири) копійки на користь комунального підприємства «Луганський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі»(р/р № 2650101003703 в ВАТ «Державний експортно імпортний банк України», МФО 304289, код 23486985).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: державне мито у сумі 265,82 гривень та витрати пов'язані інформаційно - технічним забезпеченням судового процесу в сумі 120 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя