Рішення № 15364185, 26.04.2011, Сокологірський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Первомайський міський суд Луганської області)

УКРАЇНА

Справа № 2-301/2011

РІШЕННЯ

іменем України

12 квітня 2011 року Первомайський міський суд Луганської області

в складі : головуючого судді Скочій Г.Д.

при секретарі Шустваль С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про стягнення депозитного вкладу, відсотків по ньому та відшкодування моральної шкоди і судових витрат, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 15.12.2008 р. він уклав депозитний договір № 723603 (договір строкового банківського вкладу) з ВАТ КБ «Надра»у м. Первомайську, у зв’язку з укладенням якого передав банку грошову суму у розмірі 50000 грн. на строк 1 місяць зі сплатою 20,25 відсотків річних у кінці строку. 16.02.2009 р. він звернувся з письмовою заявою з вимогою повернути гроші, так як вийшов строк договору по депозиту, але банк ніякої відповіді не надав. В квітні 2009 р. він знов звернувся з заявою про повернення грошей, але працівники банку переконали його не забирати гроші. Він погодився і залишив гроші у банку строком на 9 місяців, про що був укладений додатковий договір, в якому зазначалось, що строк вкладу 9 місяців, дата повернення 24.01.2010 р., процентна ставка складала 15,15 відсотків. Починаючи з кінця січня 2010 р., неодноразово звертався до керівництва банку з усною вимогою повернути гроші, але його умовляли продовжити дії строку договору і гроші не повертали. 25.01.2010 р. йому на рахунок було нараховано 5.707.20 грн., відсотки по додатковій угоді. В зв'язку з погіршенням стану здоров'я йому терміново були необхідні гроші для проходження лікування, але не в змозі був зняти їх з рахунку, тому, що не досяг 70 річного віку, як роз'яснили в банку. Після досягнення 70 річного віку, він міг знімати лише по 1.000 грн. на місяць, і за цей період часу зняв 4.000 грн. і на рахунку залишилось 51.732,63 грн. 15.02.2010р.він звернувся з письмовою заявою до керівника філії ОСОБА_2 у м.Первомайська з проханням роз'яснити, на який підставі не віддають кошти по депозитному вкладу, строк якого вже закінчився. На що була дана відповідь, про те, що його питання може бути внесено на розгляд до Комітету розгляду звернень громадян. Також, що він можу звернутися до Контактного центру ОСОБА_2. В інформаційному порядку повідомили про те що, правління Національного банку України 10 лютого 2010 року прийняло рішення продовжити у ОСОБА_2 роботу тимчасової адміністрації строком на один рік - до 09.02.2011 року. Тимчасова адміністрація прийняла рішення про відновлення виплат коштів згідно з програмами, які були розроблені та впроваджені у період її роботи. Тобто керівництво ОСОБА_2 чітко не відповіло на моє питання, а обмежилось загальними фразами, та стандартним текстом. 02.03.2010р. знов написав заява до керівництва ОСОБА_2 з вимогами повернути депозитний вклад згідного п. 2.2 договору. Також він писав таки заяви 01.07.2010р, 29.10.2010р. На що отримував стандартні відповіді, які не відповідали на вимоги, гроші, які банк зобов’язаний повернути по першої вимоги згідно договірних умов. У нього є пластикова картка банку, на рахунку якої показує, що лежать кошти у розмірі 51.732,63 грн., але коли він хотів зняти свої гроші, банкомат в даної операції відмовив, а працівники банку пояснили, що картка тільки для того, щоб перевірити рахунок. Знімати і користуватися грошима, які йому належать, не в змозі.

Таким чином вважає, по вкладу банк повинен йому такі відсотки:

з 15.01.2009 р. до 23.04.2009р. (відсотки по вкладу 20,25%)

50.000 (вклад) х 99 (період вкладу) / 365 (дні року) х 20,25 (відсотки) = 2746,23 грн.

З 24.01.010р. до 09.06.2010р. (відсотки по вкладу 15,5%)

50.000 х 137 / 365 х 15,5 % = 2908,90 грн.

З 10.06.2010 р. до 22.02.2011р.

50.000 х 258 / 365 х 15,5% = 5354,38 грн.

Всього: 2746,23+ 2908,90 + 5354,38 = 11009,51 грн.

Такі дії банку вважає необґрунтованими та незаконними, а також такими що порушують його права за наступними причинами:

Згідно статті 41 Конституції України Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності Право приватної власності є непорушним.

Тобто, обмеживши мені доступ до заощаджень, банк порушив його право приватної власності на вклад, закріплений Конституцією України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 1060 ЦК України, яка застосовується до депозитних вкладів в силу статті 1058 цього ж Кодексу, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладу, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які передбачені договором, а умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Тобто ці закони, а також норми депозитного договору однозначно трактують зобов'язання банку повернути вкладнику депозит не тільки після закінчення терміну, але і на першу вимогу.

Він є інвалідом другої групи, у зв'язку з чим, йому потрібне медичне лікування, та постійне вживання ліків. Через те, що він був не в змозі отримати свій вклад, дуже переживав та нервував, у зв'язку з чим погіршилось його самопочуття і 16.02.2009р. він був вимушений звернутися за медичною допомогою і знаходився на стаціонарному лікуванні з 18.02.2009р по 03.03.2009р. Він не в змозі був сплатити своє лікування, та купити ліки, так як на руках не було коштів, а свої гроші, які необхідні були для лікування, не в змозі був отримати у банку. Через дії банку мені спричинена моральна шкода, яку він оцінюю у 5000 грн.

Просить стягнути з вiдповiдача на його користь 50000 грн. (вклад), 1732,63 грн. –відсотки по додатковій угоді, 11009,51 грн. –відсоток по вкладу за використання банком його коштів у продовж цього часу, 5000 грн. –моральної шкоди, спричиненою діями банку, судовi витрати , що складаються з оплата iнфомацiйно —технiчного обслуговування судового розгляду справа у сумі 37 грн., судового збору в сумі 51 грн. та 350 грн. за послуги адвоката.

В судове засідання позивач не з»явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, та надав додаткові пояснення, в яких вказав, що не згодний з запереченнями відповідача в тому, що кошті перераховані і знаходяться на рахунку . Кошти на рахунок не перераховані до теперішнього часу йому не сплачені. Він неодноразово звертався до відповідача, але йому було відмовлено в виплаті коштів. Відповідач незаконно обмежує його право на розпорядження коштів і по закінченню строку договору з січня 2010 р. користується його грошовими коштами, при цьому не сплачує йому ніякої компенсації. Вважає, що відповідач повинен йому сплатити відсотки після закінчення строку дії договору, так як відповідно умов договору банк зобов’язаний повернути вкладнику його вклад на його вимогу в кінці строку дії договору, але він до наступного часу його не повернув.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, згідно з запереченнями, позов не визнав, пояснив, що дійсно був укладений договір з ОСОБА_1 15.12.2008 р., згідно якого вони прийняли грошову суму (вклад) від позивач 50000 грн. 15.01.2009 р. позивачем було продовжено термін депозиту. Станом на 15.03.2011 р. кошти у повному обсязі були перераховані і знаходяться на рахунку. Крім того, вони не згодні щодо стягнення відсотків у сумі 1732,63 грн. та 11009,51 грн., так як за весь строк дії вкладу позивачу були нараховані відсотки в сумі 8119,36 грн., ним було отримано 9423,9 грн. і залишок суми складає 51726,71 грн. Після спливу строку депозитного договору нарахування відсотків не передбачено умовами договору. Також не згодні з вимогами про стягнення моральної шкоди, так як це не передбачено законом у мовами договору. Не погоджується і з вимогами про стягнення судових витрат, а саме з витратами, пов’язаними з правовою допомогою, так як граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу не перевищую суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, яка надала правову допомогу виплачується 40 % мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено письмовий договір № 723603 (договір строкового банківського вкладу) від 15.12.2008 р., згідно якого ОСОБА_1 передав банку грошову суму у розмірі 50000 грн. на строк 1 місяць зі сплатою 20,25 відсотків річних у кінці строку.

В суді прийнято без заперечень, що позивач передав відповідачу обумовлені договором кошти в зазначеній сумі, а також підтверджено квитанцією №7722 відділення №9 філії ВАТ КБ «Надра»ОСОБА_3

Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

15.02.2010 р., 02.03.2010 р., 01.07.2010 р., 29.10.2010 р. позивач письмово звертався до відповідача з вимогою про отримання коштів по закінченню строку дії договору (а.с.10-14). Дані вимоги були отримані, про що свідчить штамп відповідача на заявах позивача, а також лист Регіонального управління КБ «Надра»від 15.02.2010 р. № 3/715, де зазначено, що звернення отримано і що його витання може бути винесено на розгляд Комітету розгляду звернень громадян і він буде проінформований про результат розгляду та розроблені Комплексні програми і власники депозитів можуть поетапно отримувати свої кошті. Суд погоджується з позицією позивача, що банк фактично відмовив йому у поверненні вкладу з депозитного рахунку.

Посилання відповідача на те, що він виконав свої зобов’язання перед вкладником перерахувавши суми депозиту на рахунок визначений у п. 2.4 Договору частково не відповідає дійсності, оскільки позивач позбавлений можливості зняти кошти з рахунку, на який нібито перераховано депозитний вклад. Окрім того, слід зазначити, що п. 2.4 Договору не передбачено на який рахунок банк перераховує вкладнику кошти. Цей пункт Договору передбачає порядок внесення коштів позивачем на вкладний рахунок.

В суді встановлено, що протягом дії Договору строкового банківського вкладу процентна ставка по вкладу становила 20,25 % річних, а по додатковій угоді –15,15 % і не змінювалась.

За період дії Договору з 24.04.2009 р. по 24.01.2010 р. позивач отримав відсотки по вкладу в сумі 9423,9 грн. і в цій частині спору нема. Спір стосується розміру відсотків, які позивач просить стягнути на його користь за період користування банком його коштами з 15.01.2009 р. по 23.04.2009 р. (відсотки по вкладу 20,25 %), з 24.01.2010 р. по 22.02.2011 р. (відсотки по вкладу 15,15 % річних).

Відповідач вважає, що не має зобов’язання перед вкладником сплачувати відсотки за цей період, оскільки строк дії Договору закінчився, з чим суд погодитись не може.

Відповідно до п. 4.2 Договору проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, що передує його поверненню або списанню з вкладного рахунку вкладника.

Відповідно до ч. 4 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня який передує його поверненню вкладникові, або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.

Оскільки до цього часу банківський вклад вкладнику не повернуто, і не списано з рахунку вкладника з інших підстав позовні вимоги про стягнення 51732,63 грн. підлягають повному задоволенню. Навіть якщо прийняти до уваги, що відповідачем 15.03.2011 р. кошти в повному обсязі перераховані на інший рахунок позивача, то позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позовні вимоги про стягнення процентів заявлені з 15.01.2009 р. по 22.02.2011 р. і станом на 22.02.2011 р. перебували на вкладному рахунку.

Розрахунок відсотків по вкладу:

з 15.01.2009 р. до 23.04.2009р. (відсотки по вкладу 20,25%)

50.000 (вклад) х 99 (період вкладу) / 365 (дні року) х 20,25 (відсотки) = 2746,23 грн.

З 24.01.010р. до 09.06.2010р. (відсотки по вкладу 15,5%)

50.000 х 137 / 365 х 15,5 % = 2908,90 грн.

З 10.06.2010 р. до 22.02.2011р.

50.000 х 258 / 365 х 15,5% = 5354,38 грн.

Всього: 2746,23+ 2908,90 + 5354,38 = 11009,51 грн.

В рамках заявленого позову в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 11009,51 грн.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., оскільки відповідно до п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди. Договором між сторонами не передбачено відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов’язання . Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди відсутні, і позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.                     

Також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачені судові витрати, пов’язані зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, в сумі 37 грн., сплачений судовий збір в сумі 51 грн., які підтверджуються наданими позивачем квитанціями.

Вимоги позивача в частині стягнення витрат за надання юридичної допомоги не підлягають задоволенню.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 р. «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»передбачено, що якщо компенсація сплачується іншою стороною, то вона не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

В матеріалах справи є довідка адвоката ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 сплатив за надання юридичної допомоги 350 грн., але довідка не містить відомостей про те, скільки часу адвокатом було витрачено на надання юридичної допомоги.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 611,1060 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :          

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.           Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», 04053, м. Київ, вул. Артема, 15 , МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456, р/р 32002080102 в головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, на користь ОСОБА_1 вклад –50000 грн., відсоток по додатковій угоді –1732,63 грн., відсоток по вкладу за використання банком коштів –11009,51 грн., сплачені витрати, пов’язані зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, в сумі 37 грн. та судовий збір в сумі 51 грн..

          Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», 04053, м. Київ, вул. Артема, 15 , МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456, р/р 32002080102 в головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області на користь держави судовий збір в сумі 576 грн., витрати, пов’язані зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, в сумі 83 грн.

          В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Г.Д. Скочій