Постанова № 15357496, 28.12.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2010 року Справа № 2а-2471/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Дигас В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Весна" до заступника начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції - начальника управління податкового контролю юридичних осіб Годунової Л.В., головного державного податкового ревізора - інспектора, радника ПС III рангу державної податкової адміністрації у Кіровоградській області Валаха К.М, головного державного податкового ревізора-інспектора, інспектора ПС I рангу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області Фріги О.В., Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Весна" (надалі ПАТ "Весна") звернулося до суду з позовом до заступника начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції - начальника управління податкового контролю юридичних осіб Годунової Л.В., головного державного податкового ревізора-інспектора, радника ПС III рангу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області Валаха К.М., головного державного податкового ревізора-інспектора, інспектора ПС I рангу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області Фріги О.В., Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення.

Позов мотивовано тим, що працівниками ДПА в Кіровоградській області Фрігою О.В. та Валахом К.М. 01.06.10 проведено перевірку кафе "Манія" з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, якою встановлені порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". За наслідками перевірки вказаними посадовими особами складено акт перевірки (довідка) №001488 від 01.06.10, на підставі якого заступником начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Годуновою Л.В. прийнято рішення №0002352320 від 16.06.10 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10910 грн. Стверджуючи, що перевірка проведена незаконно, без відповідного повідомлення про її проведення у встановлений ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" строк, з численними порушеннями Правил проведення перевірок у субєктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обовязкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі на надання послуг, затверджених наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики №311 від 25.10.06 (зокрема, за відсутності директора та бухгалтера ПАТ "Весна", які б мали надати усі необхідні документи, в акті не вказано порядку вилучення грошових коштів, порядку здійснення вибіркової перевірки тощо, не було видано відповідного припису, як невідємної частини акту перевірки), тому вважає дії відповідачів Фріги О.В. та Валаха К.М. незаконними. Незважаючи на те, що матеріали перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, відповідачем Годуновою Л.В. всупереч вимогам Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої наказом ДПА України №585 від 28.10.09, прийнято рішення №0002352320 від 16.06.10 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10910 грн., в якому не конкретизовано, за які саме порушення і в якому розмірі накладено стягнення. У звязку з цим позивач просить суд:

- визнати протиправними дії заступника начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції - начальника управління податкового контролю юридичних осіб Годунової Л.В. щодо підписання рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 910 грн. відносно ЗАТ "Весна";

- визнати протиправними дії головного державного податкового ревізора - інспектора, радника ПС III рангу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області Валаха К.М. щодо складання акту (довідки) перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №001488 від 01.06.10;

- визнати протиправними дії головного державного податкового ревізора - інспектора, інспектора ПС I рангу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області Фріги О.В. щодо складання акту (довідки) перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №001488 від 01.06.10;

- визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0002352320 від 16.06.10 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10 910 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи, а також заперечуючи факт вчинення виявлених порушень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідач -1 - заступник начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції - начальник управління податкового контролю юридичних осіб Годунова Л.В., будучи належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду справи, до суду не прибула, причини неприбуття суду не повідомила, заперечень на позов не надала.

Відповідач -2 головний державний податковий ревізор-інспектор ДПА в Кіровоградській області Валах К.М, та відповідач -3 - головний державний податковий ревізор-інспектор ДПА в Кіровоградській області Фріга О.В. у судовому засіданні звернуті до них позовні вимоги не визнали, посилаючись на правомірність своїх дій при проведенні перевірки, відповідність їх вимогам Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.08 №534, у звязку з чим просили суд у позові відмовити.

Представники відповідача-4 - Кіровоградської ОДПІ - у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнали. В обґрунтування правомірності дій працівників податкової служби посилалися на те, що перевірка належного позивачу кафе здійснювалася з дотриманням вимог діючого законодавства, відповідно до плану проведення перевірок субєктів підприємницької діяльності щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги) на червень 2010 року та згідно з направленням на перевірку, з яким під розписку ознайомлено бармена кафе ОСОБА_4 Під час перевірки було виявлено порушення законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій, що відображені в акті перевірки №0200/11/28/23/13743004 від 01.06.10, на підставі якого прийнято рішення №0002352320 від 16.06.10 про застосування штрафних (фінансових) санкцій. У звязку з цим просили у позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

Приватне акціонерне товариство "Весна" з 30.04.10 є правонаступником закритого акціонерного товариства "Весна", заснованого в процесі приватизації державного орендно-комунального торговельного підприємства-ресторану "Весна", зареєстрованого як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 09.09.92 (а.с.20, 104-126).

ПАТ "Весна" перебуває на обліку платників податків в Кіровоградській ОДПІ, займається господарською діяльністю у сфері громадського харчування та на підставі ліцензій №255090 від 19.04.10, №311028 від 19.07.10 здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями в кафе "Манія" (а.с. 172).

Посадовими особами ДПА в Кіровоградській області - головними державними податковими ревізорами-інспекторами Фрігою О.В. та Валахом К.М., на підставі плану перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій на червень 2010 року (а.с. 101-102), направлення №0415 від 01.06.10 (а.с. 103) 1 червня 2010 року проведено планову перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці ЗАТ "Весна" - кафе "Манія", розташованого у м. Кіровограді, вул. Дзержинського, 57.

Посадові особи податкового органу були допущені до перевірки барменом кафе "Манія" ОСОБА_4, якій вручено копію направлення на проведення перевірки (а.с. 103). Перевірка проводилася у її присутності. Крім того, як встановлено у судовому засіданні з пояснень відповідачів 2, 3, та не заперечувалося представниками позивача, при проведенні перевірки був присутній директор ПАТ "Весна" Золотарьов А.С., який, не дочекавшись закінчення перевірки, залишив приміщення кафе "Манія".

За результатами перевірки складено акт від 01.06.10 (а.с. 41-42), яким зафіксовано:

- непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидача розрахункового документу, що підтверджує факт купівлі товару на суму 24 грн.;

- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначена в денному звіті РРО (сума невідповідності становить 412 грн.);

- здійснення продажу товарних запасів, які не відображені в обліку, а саме відповідно до первинних документів (контрольної стрічки) реалізовано 2 пляшки пива "Туборг грін" 0,5 л на загальну суму 24 грн., на які відсутні первинні документи;

- неведення (ведення з порушенням) обліку товарних запасів за місцем реалізації, а саме в реалізації знаходяться товарні запаси на загальну суму 4401 грн., на які відсутні первинні документи; до перевірки подано товарний звіт по бару від 28.05.10 по 31.05.10, в якому зазначено залишок товарних запасів за 01.06.10 на суму 1 024, 84 грн. без зазначення найменування товару та його кількості.

Висновками акту перевірки констатовано порушення вимог пунктів 1, 2, 12, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (п.3 акту перевірки).

З актом перевірки ознайомлена бармен кафе ОСОБА_4, яка отримала один примірник акту, зауважень та заперечень до нього не надала, про що письмово зазначила в акті (а.с.42).

Вказаний акт перевірки 08.06.10 зареєстрований в Кіровоградській ОДПІ за №0200/11/28/23/13743004.

На підставі висновків вказаного акту та матеріалів перевірки, за порушення пунктів 1, 2, 12, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" заступником начальника Кіровоградської ОДПІ Годуновою Л.В. на підставі п.1 ст.17, ст. ст. 20, 21, 22 вказаного Закону винесено рішення №0002352320 від 16.06.10 про застосування до ЗАТ "Весна" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10910 грн., зокрема, за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій застосовано штрафну санкцію у розмірі 120 грн. (24 грн. х 5), за невідповідність суми готівкових коштів на місці здійснення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, - у розмірі 1 940 грн. (388 грн. х 5), за реалізацію товару, який не облікований у встановленому порядку, - у розмірі 48 грн. (24 грн. х 2), за неведення обліку товарних запасів за місцем реалізації - у розмірі 8 802 грн. (4 401 грн. х 2). (а.с.11, 48).

Перевіряючи правомірність дій відповідачів при проведенні перевірки, складанні акту перевірки, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з ч.1 ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню. Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Пунктом 2 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.7 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до ст.11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Враховуючи ті обставини, що перевірка господарської одиниці позивача - кафе "Манія" - здійснена на підставі плану перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій на червень 2010 року, затвердженого головою ДПА у Кіровоградській області 26.05.10 (а.с.101-102), та направлення №0415 від 01.06.10, яке було надано бармену кафе ОСОБА_4 під розписку (а.с.103), суд приходить до висновку, що перевірка проведена з підстав, передбачених ст.ст. 15, 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та у порядку, передбаченому ст.ст. 11-1 та 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Суд не погоджується з доводами позивача про порушення порядку проведення перевірки, оскільки позивачеві не надіслане повідомлення про її проведення за 10 днів до її початку, виходячи з того, що відповідно до ч.4 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" надіслання такого повідомлення передбачено тільки при проведенні планових виїзних перевірок платників податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів).

Посилання позивача на порушення при проведенні перевірки Порядку проведення перевірок у субєктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обовязкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі на надання послуг, затверджених наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики №311 від 25.10.06, суд не приймає до уваги, зважаючи на те, що вказаний нормативно-правовий акт визначає механізм здійснення державного контролю посадовими особами Держспоживстандарту України та його територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, регулює відносини у сфері захисту прав споживачів, а тому не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, які виникли у звязку з перевіркою за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, що проводилася посадовими особами органів державної податкової служби.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений наказом ДПА України №327 від 10.08.05, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.05 за №925/11205.

Згідно з п. 1.3 цього Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформлюється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Наказом ДПА України від 12.08.08 №534 затверджено Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Як визначено Розділом 2 вказаних Методичних рекомендацій, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами. Акт перевірки складається у двох примірниках. Перший примірник акта перевірки залишається у посадових осіб органу ДПС, другий - у керівника суб'єкта господарювання або особи, що його заміщає, а у разі їх відсутності - у особи, уповноваженої здійснювати розрахункові операції.

Розділом 7 Методичних рекомендації передбачено, що акт перевірки та інформативні додатки до акта перевірки (у разі їх складання) повинні містити підписи посадових осіб органу ДПС, які проводили перевірку, і підпис керівника суб'єкта господарювання або його представника, а у випадку їх відсутності - особи, що уповноважена здійснювати розрахункові операції. Після підписів проставляється відмітка керівника суб'єкта господарювання або особи, що його заміщає, а у випадку їх відсутності - особи, що уповноважена здійснювати розрахункові операції, про ознайомлення та отримання одного примірника акта перевірки, дату ознайомлення, прізвище, ім'я та по батькові особи, її посаду та підпис.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що ОСОБА_4 не мала повноважень на підписання будь-яких документів за результатами перевірки діяльності позивача, оскільки не уповноважена на це директором ПАТ "Весна", а перевіряючі не мали права на проведення перевірки за відсутності директора та бухгалтера ПАТ "Весна", з огляду на наступне.

Як встановлено у судовому засіданні, на момент перевірки ОСОБА_4 згідно з наказом директора ЗАТ "Весна" №1 від 01.08.09 працювала буфетницею кафе "Манія" (а.с. 169). Відповідно до посадової інструкції, до її посадових обовязків входило, зокрема, здійснення операцій по касі, видача чеків після розрахунків з клієнтами, оформлення документів, повязаних з веденням касових операцій тощо. (а.с. 166-167).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_4 здійснювала торгівлю в кафе "Манія" як особа, уповноважена на здійснення розрахункових операцій, тому за відсутності керівника суб'єкта господарювання або особи, що його заміщає, є уповноваженою особою і на підписання матеріалів перевірки, отримання направлень тощо.

З урахуванням викладених обставин, суд погоджується з позицією податкового органу про те, що перевірка 01.06.10 проводилась з дотриманням вимог законодавства щодо підстав та порядку проведення таких перевірок, з відома та за участю особи, уповноваженою позивачем на здійснення розрахункових операцій.

Таким чином, суд вважає, що дії посадових осіб державної податкової служби щодо проведення перевірки, складання акту перевірки відповідають вимогам діючого законодавства.

Що стосується фактичних порушень позивача, відображених в акті перевірки, суд дійшов до таких висновків.

Статтею 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон) передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Позивач ПАТ "Весна", займаючись роздрібною торгівлею алкогольними напоями, повинен був при здійсненні розрахункових операцій застосовувати реєстратор розрахункових операцій (надалі - РРО). (а.с. 170)

Відповідно до абз. 4 ст. 2 Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з абз. 15 ст. 2 Закону розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій або заповнений вручну.

Пунктами 1, 2 статті 3 Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до складеного під час перевірки акту перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товарів (надання послуг) №001488 від 01.06.10, барменом кафе "Манія" ОСОБА_4 при проведенні розрахунків за купівлю - продаж 2 пляшок пива "Туборг грін" на суму 24 грн. реєстратор розрахункових операцій не використовувався, фіскальний чек при здійсненні розрахунку не виданий (а.с. 47).

Як вбачається з пояснювальної записки ОСОБА_4 від 01.06.10, непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій вона пояснила тим, що не встигла цього зробити. (а.с. 44).

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 підтвердила факт здійснення нею розрахунку із замовниками за купівлю - продаж 2 пляшок пива "Туборг грін" на суму 24 грн. без видачі розрахункового документу, та пояснила це тим, що на вимогу замовників розрахунок було здійснено одразу, біля столику кафе, що позбавило її можливості одночасно з цим провести розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та роздрукувати чек.

Суд не приймає до уваги ці обставини, оскільки пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.00 №614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №107/5298, передбачено, що реєстрація продажу товару (оплати послуги) через реєстратор розрахункових операцій проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через реєстратор розрахункових операцій, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Згідно з пунктом 23 Порядку впровадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06 №833,

касир та інший працівник, з якими споживач розраховується за товар, під час проведення розрахунку повинен чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покласти гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки, назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом з розрахунковим документом.

За таких обставин судом встановлено, що в порушення вимог пункту 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на господарській одиниці позивача не забезпечено порядок проведення розрахункових операцій, передбачений законом, не забезпечено видачу особі відповідного розрахункового документу встановленої форми при здійсненні розрахункової операції.

Пунктом 1 статті 17 Закону передбачено, що у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).

У звязку з цим суд визнає правомірним висновок відповідачів щодо порушення позивачем порядку розрахунків, передбаченого п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та рішення №0002352320 від 16.06.10 в частині застосування фінансових санкцій за вказані порушення у розмірі 120 грн. (24 грн. х 5).

Стосовно виявленого відповідачами порушення п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до вказаної норми суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з п. 2.2.13 акту перевірки №0200/11/28/23/13743004 від 01.06.10, сума готівкових коштів, виявлених на місці проведення розрахунків, становила 412 грн.; сума готівкових коштів, зазначених у денному звіті РРО, становила 0,00 грн., невідповідність сум готівкових коштів склала 412 грн. (а.с.42).

Складеною під час перевірки барменом кафе ОСОБА_4 розпискою з покупюрним описом підтверджується, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складає 412 грн., власних коштів у вказаній сумі немає. (а.с. 43). Між тим, дані денного Х-звіту реєстратора розрахункових операцій станом на 16:20 01.06.10 свідчать, що сума готівкових коштів становила 0,00 грн. (а.с. 145).

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що вказані кошти у сумі 412 грн. знаходились не в касі, якою є скринька реєстратора розрахункових операцій, а в кишені бармена ОСОБА_4 та були передані їй завідуючою кафе для розрахунку з постачальниками. За твердженням представника позивача, дана сума коштів немає нічого спільного з виручкою позивача, і не може братися для обрахунку суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків.

Відповідачі Валах К.М. та Фріга О.В. у судовому засіданні пояснили, що розрахунок з ними за дві замовлені ними пляшки пива "Туборг грін" вартістю 24 грн. бармен кафе ОСОБА_4 здійснила з коштів, які знаходилися на барній стійці біля касового апарату. Зокрема, до цих коштів останньою додано купюру номіналом 50 грн., яку вона отримала від них, та з цих коштів нею видано їм здачу у сумі 26 грн. У звязку з цим вказані кошти перевіряючими віднесені до готівкових коштів, отриманих від реалізації товарів, та запропоновано бармену кафе ОСОБА_4 перерахувати їх, про що скласти розписку.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 засвідчила, що кошти, з яких нею було здійснено розрахунок та які на вимогу перевіряючих були нею вказані в покупюрному описі у сумі 412 грн., залишені їй завідуючою кафе для розрахунку з постачальниками за товар, який мав бути доставлений у кафе.

Відповідно до статті 2 Законумісце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Тобто, Закон не обмежує поняття місця проведення розрахунків яким-небудь предметом, а встановлює певні ознаки такого місця проведення розрахунків, а саме, що це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти.

Згідно з пунктом 23 Порядку впровадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06 №833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Наведене свідчить, що кошти у сумі 412 грн., описані барменом кафе ОСОБА_4 в покупюрному опису, були виявлені податковими інспекторами саме на місці проведення розрахунків.

Посилання позивача та показання свідка ОСОБА_4 щодо того, що до опису готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків, були включені грошові кошти, призначені для розрахунку позивача з постачальниками товару, суд оцінює критично, оскільки продавець позивача здійснювала розпорядження цими коштами, надала з них здачу перевіряючим за проданий товар, не заявляла у ході перевірки про належність коштів іншим особам.

Пунктом 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.00, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №107/5298, передбачено, що внесення чи видача готівки за місцем проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Зокрема, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків і не входить до суми, яка оприбутковується, оскільки не є сумою виручки від реалізації товарів (надання послуг).

Отже, тільки в разі проведення через реєстратори розрахункових операцій таких операцій як "службове внесення" чи "службова видача" невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, що має забезпечуватись протягом усього часу здійснення операцій у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, не може вважатися порушенням.

Позивачем не надано доказів про здійснення операції "службове внесення" щодо коштів у сумі 412 грн., на яку виявлено невідповідність. У звязку з цим посилання позивача на правомірність знаходження коштів в сумі 412 грн., призначених для розрахунку з постачальниками, у місці проведення розрахунків позивача з покупцями, за відсутності здійсненої операції "службове внесення", судом до уваги не приймаються.

Таким чином суд вважає, що факт вчинення позивачем порушення вимог, передбачених п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, у судовому засіданні є не спростованим.

Згідно зі статтею 22 цього Закону, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Враховуючи те, що до невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, призвело зокрема порушення, пов'язане з непроведенням розрахункової операції через РРО, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.17 Закону, тому відповідачем-4 з метою уникнення подвійної відповідальності за одне і те ж порушення, при застосуванні фінансової санкції, передбаченої ст. 22 Закону, невідповідністю готівкових коштів визнано розбіжність між сумою готівкових коштів на місці проведення розрахунків (412 грн.) і сумою коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (0 грн.), з вирахуванням суми готівкових коштів, яка не була проведена через реєстратор розрахункових операцій і в свою чергу склала невідповідність готівкових коштів (24 грн.).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про правомірність застосування до ПАТ "Весна" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 940 грн. (412 24 0) х 5) та обґрунтованість рішення №0002352320 від 16.06.10 в цій частині.

Як вбачається з акту перевірки №0200/11/28/23/13743004 від 01.06.10, податковими інспекторами констатовано факт порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: реалізовано 2 пляшки пива "Туборг грін" 0,5 літра на загальну суму 24 грн., на які відсутні первинні документи, що стало підставою для застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 48 грн. згідно зі ст.20 Закону, а також знаходження в реалізації товарних запасів на загальну суму 4401 грн., на які відсутні первинні документи, що стало підставою для застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 8802 грн. згідно зі ст.21 Закону.

Пунктом 12 статті 3 Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до статті 20 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 21 Закону передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У судовому засіданні встановлено, що реалізацію позивачем товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації податковий орган обґрунтовує відсутністю на момент перевірки первинних документів на цей товар у приміщенні кафе. Дані фактичні обставини відповідачі підтверджують актом перевірки, відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 01.06.10, складеною під час перевірки (а.с. 49-50).

Представник позивача у судовому засіданні наполягала на тому, що облік товарних запасів та бухгалтерський облік на підприємстві ведеться бухгалтерією на підставі первинних документів - видаткових накладних, копії яких надано у судове засідання. Вказані первинні документи зберігаються у бухгалтерії товариства, яка знаходиться за іншою адресою, ніж кафе, і не досліджувалися податковими інспекторами під час перевірки кафе.

Відповідно до ст. 6 Закону облік товарних запасів ведеться юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних субєктів господарської діяльності, які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Підприємство самостійно визначає облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації.

Відповідно до частин 1, 3 і 5 статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.99, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за №751/4044 (надалі - П(С)БО 9).

Згідно з п.4 П(С)БО 9 запаси - це активи, які, утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу; малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року; поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання. (п.6 П(С)БО 9).

Слід відмітити, що зазначеним стандартом безпосередньо не регламентується порядок організації та ведення бухгалтерського обліку запасів.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (надалі -Положення).

Відповідно до п. 1.2 Положення господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з пунктами 6.2, 6.7, 6.8 зазначеного Положення первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Зберігання первинних документів та облікових регістрів, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерських звітів і балансів, оформлення і передачу їх до архіву забезпечує головний бухгалтер підприємства, установи.

Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

Пунктом 1.4 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №2 від 10.01.07, передбачено, що з метою організації бухгалтерського обліку запасів розпорядчим документом, затвердженим (схваленим) власником (уповноваженим органом), визначаються: форми первинних документів, що використовуються для оформлення руху запасів, які непередбачені типовими формами первинного обліку; порядок обліку (ідентифіковано чи загалом) транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат; метод оцінки вибуття запасів; періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів. Також у цьому документі додатково можуть бути визначені: правила документообороту і технологія обробки облікової інформації, порядок контролю за рухом запасів та відповідальність посадових осіб; порядок аналітичного обліку запасів; одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухгалтерського обліку.

Представник позивача суду пояснила, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться бухгалтерією на підставі первинних документів видаткових накладних, які містять кількісно-вартісні відомості про товар та є підставою для його оприбуткування. Товар надходить безпосередньо до кафе "Манія", яке є безбалансовим структурним підрозділом ПАТ "Весна", матеріально відповідальна особа кафе звітує перед товариством за товарними звітами.

Судом встановлено, що первинні документи бухгалтерського обліку позивача після їх первинної бухгалтерської обробки в місцях приймання товару від постачальників зберігаються в офісному приміщенні ПАТ "Весна" за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 13, де розташована бухгалтерія товариства (а.с. 174).

Висновок податкових інспекторів про відсутність у позивача обліку товарів за місцем їх реалізації мотивований відсутністю у кафе накладних, на підставі яких відбулось придбання товару, що знаходиться в реалізації. Між тим, ця обставина не може бути беззаперечним доказом порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів, зважаючи на те, що податковим органом не аналізувались бухгалтерські та інші первинні документи, які оформлюють операції руху запасів у позивача.

Судом встановлено, що відсутність в торгівельному підрозділі позивача (кафе) накладних на товар пояснюється тим, що вони зберігалися у бухгалтерії товариства, що відповідає обраній позивачем обліковій політиці та формі бухгалтерського обліку та враховує особливості його діяльності, а облік товарних запасів, що ведеться позивачем, не суперечить стандартам бухгалтерського обліку.

У процесі розгляду справи представником позивача суду надані видаткові накладні на товар, відображений у відомості податкових інспекторів (а.с.79, 170-185). Згідно з цими накладними товар надійшов на господарську одиницю упродовж листопада 2009 - травня 2010 рр. Вказані накладні є належними первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік запасів на підприємстві.

Як вбачається з пояснень бармена кафе ОСОБА_4, вона повідомила податкових інспекторів про зберігання накладних на товар у бухгалтерії підприємства (а.с. 44).

У судовому засіданні відповідачі 2, 3 не заперечували, що у позивача наявні документи первинного бухгалтерського обліку, проте наполягали, що вони повинні знаходитися у господарській одиниці - кафе, яке є місцем реалізації товарів.

Під час перевірки працівники податкового органу мали можливість витребувати у позивача документи обліку та ознайомитися з ними, але цього не зробили, внаслідок чого дійшли необґрунтованого висновку про відсутність цих документів.

Доводи відповідачів у судовому засіданні щодо того, що позивач не скористався можливістю подати до Кіровоградської ОДПІ документів обліку товарних запасів, зазначених у відомості, є неспроможними, оскільки в п.4.3 акту перевірки №0200/11/28/23/13743004 ввід 01.06.10 зазначено, що для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті, керівнику пропонується прибути до органу ДПС у м. Кіровограді за викликом. Доказів направлення на адресу позивача такого виклику та того, що позивач не скористався своїм правом надання підтверджуючих документів, відповідачі суду не надали. Це призвело до порушення права позивача на участь у прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Між тим, відсутність (порушення) обліку товарів за місцем реалізації або зберігання, в розумінні пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є неведення такого обліку взагалі або ведення з порушенням встановленого порядку, а не тимчасова відсутність первинних документів за місцем зберігання або реалізації товарно-матеріальних цінностей.

За таких обставин, висновок відповідачів про неведення позивачем обліку товарів за місцем їх зберігання та реалізації, а також про реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, через відсутність накладних за місцем фактичного знаходження товарів визнається судом юридично необґрунтованим, оскільки він не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки в діяльності позивача не вбачається ознак порушення п.12 ст.3 Закону, застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 48 грн. (24 грн. х 2) на підставі ст. 20 Закону та 8 802 грн. (4 401 грн. х 2) на підставі ст. 21 Закону є неправомірним.

Суд констатує порушення, допущені відповідачем - 4 при визначенні позивачеві розміру фінансових санкцій на підставі ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", якою передбачено застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Всупереч цьому, відповідачем - 4 при визначені розміру фінансової санкції не застосовано нижню межу, визначену законом.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправними дій відповідача-1 - заступника начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції - начальника управління податкового контролю юридичних осіб Годунової Л.В. при підписанні оскаржуваного рішення Кіровоградської ОДПІ №0002352320 від 16.06.10 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 910 грн. відносно ЗАТ "Весна", суд дійшов до таких висновків.

Вбачається, що вказані вимоги обґрунтовані порушеннями відповідачем наказу ДПА України №585 від 28.10.09 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення".

Між тим, фінансові санкції, які застосовані до позивача оскаржуваним рішенням, є адміністративно-господарськими санкціями, які застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності (ст. ст. 216- 218 ГК України), і не є адміністративним стягненням, передбаченим Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач -1 при підписанні оскаржуваного рішення діяла у відповідності з вимогами Закону України "Про державну податкову службу в Україні", з дотриманням Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.01, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.03.01 за №268/5459, та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України №253 від 21.06.01, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.01 за №567/5758.

Тому, позовні вимоги позивача у цій частині не можуть бути визнані обґрунтованими.

Суд зауважує, що допущені податковим органом недоліки при складанні акту перевірки та оформленні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (як-то помилка в найменуванні суб'єкта господарювання) не можуть бути безумовною підставою для висновку про неправомірність висновків податкового органу про порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та послідуючого застосування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на доведеність у судовому засіданні факту порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинен перевірити їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Така правова позиція викладена у пункті 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.08 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".

Згідно з частинами 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування усіх обставин, на яких ґрунтуються їхні заперечення, і не довели правомірності рішення №0002352320 від 16.06.10 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 48 грн. за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та у сумі 8 802 грн. за порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню частково в частині визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградської ОДПІ №0002352320 від 16.06.10 про застосування до ЗАТ "Весна" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10 910 грн. в частині застосування фінансових санкцій у сумі 8 850 грн.

В решті позовних вимог позивачеві належить відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування рішення чи окремих його положень.

Згідно з частинами 1, 3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалюється на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог (1 з 4), суд вважає за необхідне присудити позивачеві судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 0,85 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 93, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Весна" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0002352320 від 16.06.10 про застосування до закритого акціонерного товариства "Весна" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10 910 грн. в частині застосування фінансових санкцій у сумі 8 850 грн.

У задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0002352320 від 16.06.10 про застосування до закритого акціонерного товариства "Весна" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10 910 грн. в частині застосування фінансових санкцій у сумі 2 060 грн. відмовити.

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Весна" до заступника начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції - начальника управління податкового контролю юридичних осіб Годунової Л.В. про визнання протиправними дій щодо підписання рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10910 грн. відносно ЗАТ "Весна" відмовити.

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Весна" до головного державного ревізора - інспектора, радника ПС III рангу державної податкової адміністрації у Кіровоградській області Валаха К.М. про визнання протиправними дій щодо складання акту (довідки) перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №001488 від 01.06.10 відмовити.

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Весна" до головного державного податкового ревізора інспектора, інспектора ПС I рангу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області Фріги О.В. про визнання протиправними дій щодо складання акту (довідки) перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №001488 від 01.06.10 відмовити.

Присудити приватному акціонерному товариству "Весна" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 0, 85 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Постанову складено в повному обсязі 04.01.11.