Вирок № 15357457, 05.05.2011, Устинівський районний суд Кіровоградської області

                                        Справа № 1-36/11 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И .

          05 травня 2011 р. Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого: Ніколаєва Максима Вікторовича

при секретарі: Дорошенко В. В.

з участю:

прокурора: Вітряка Р.Ю.

                                         потерпілого: ОСОБА_1

                                         представника

                                         потерпілого: ОСОБА_2

                                         захисника: ОСОБА_3

                                         підсудного:           ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Устинівка кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, є фізичною особою суб’єктом підприємницької діяльності, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_4 допустив порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, являючись громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, яке спричинило тяжкі наслідки.

Злочин підсудний вчинив за наступних обставин.

          Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 206677 від 24.04.2001р., виданого Устинівською районною державною адміністрацією, ОСОБА_4 був зареєстрований як фізична особа підприємець з основним видом діяльності –виробництво дерев’яних будівельних конструкцій та столярних виробів.

          З метою отримання прибутку від підприємницької діяльності, ОСОБА_4 організував столярний цех за адресою: вул. Об’їздна, 29 в смт. Устинівка Кіровоградської області, в якому, згідно трудового договору між працівником і фізичною особою № 13 від 08.06.2010р. працював різноробочим ОСОБА_1

          Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Статтею 18 Закону України «Про охорону праці»передбачено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

          Згідно п. 3.4.12 Правил охорони праці в деревообробній промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 31.01.2005р. № 20 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.03.2005р. №306/10586, не дозволяється захаращувати робочі місця, проходи деталями, виробами, матеріалами і відходами виробництва. Пункт 6.3.12 Правил передбачає, що зони робочих частин різальних інструментів деревообробних верстатів (пилки, ножі, фрези) мають закриватися автоматично діючими захисними засобами, що відкриваються під час проходження матеріалу, який обробляється, або нерухомими огородженнями, зблокованими з пусковими і гальмівними пристроями.

          Внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог законодавчих та нормативно-правових актів про охорону праці, а саме не створення на робочому місці належних умов праці, не проведення інструктажів, навчань з охорони праці з працівником ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві внаслідок, якого йому спричинені тяжкі наслідки при наступних обставинах.

          Так, 22 грудня 2010 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_1, знаходячись в столярному цеху в смт. Устинівка по вул. Об”їздній, 29, згідно вказівки ОСОБА_4 проводячи роботи на деревообробному верстаті повздовжнього розпилювання по обрізанню дерев’яних виробів допустив травмування правої руки. Під час обробки дверного полотна, ОСОБА_4 безпосередньо обробляв його на дисковому полотні деревообробного верстата повздовжнього розпилювання, а ОСОБА_1 в цей час тримав дверне полотно на виході з верстату за інший кінець. Під час обробки дискове полотно не було захищене захисним кожухом, а ОСОБА_1 не був забезпечений захисним спецодягом, та з ним не було проведено інструктаж з правил охорони праці. Після обробки дверей, ОСОБА_4 вимкну верстат і попрямував до місця, де знаходилась коробка, щоб в неї вставити двері. Продовжуючи тримати інший кінець дверей, ОСОБА_1 попрямував за ним, але поскознувшись на відходах, що лежали біля верстату, він випустив двері та впав на верстат, де продовжувало обертатись дискове полотно, і травмував праву руку.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №21 від 19.01.2011р. на тілі ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: травматичної ампутації правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини передпліччя, травматичний шок. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент спричинення і могли виникнути внаслідок порізу металевим диском.

Відповідно до акту розслідування нещасного випадку з тяжким наслідком форми Н-1 від 10.01.2011р., складеним управлінням Держгірпромнагляду по Кіровоградській області, нещасний випадок з ОСОБА_1 стався в робочий час, під час виконання трудових обов’язків і пов’язаний з виробництвом.

Підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав суду, що в червні 2010 року на роботу у столярний цех він прийняв різноробочими мешканців смт. Устинівка ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та уклав з ними трудові договори, які зареєстрував в Устинівському районному центрі зайнятості. Крім роботи у столярному цеху ОСОБА_1, та ОСОБА_5 виконували і інші роботи згідно його вказівки.

На протязі роботи ОСОБА_1 в столярному цеху інструктажі, навчання з охорони праці з ним не проводились, спецодягом ОСОБА_1 не забезпечувався, оскільки його основна робота не була пов’язана з роботою на деревообробних верстатах. В будь-яких журналах ОСОБА_1 не розписувався. Інколи ОСОБА_1 допомагав йому, або ОСОБА_5 працювати на деревообробних верстатах. 22.12.2010р. зранку, він разом з ОСОБА_1, ОСОБА_5 розпочали роботу у столярному цеху. В той день вони виготовляли з дерева дверний блок (коробку та двері) в основному на деревообробному верстаті повздовжнього розпилювання. Близько 14 год. 30 хв. він працював на вищевказаному верстаті і йому необхідна була допомога у зв’язку з чим, він попросив ОСОБА_1 допомогти притримати двері. ОСОБА_1 підійшов до верстата і тримав обома руками двері, а він в свою чергу підрізав двері на верстаті. Після закінчення роботи він вимкнув верстат та взявши двері з тієї сторони, де їх підрізав намагався йти, і в цей час почув як впали двері з тієї сторони, де їх тримав ОСОБА_1 Коли він обернувся, то побачив, що ОСОБА_1 лежить на верстаті і в нього пошкоджена права рука. Дане пошкодження виникло від зіткнення правої руки ОСОБА_1 з металевим диском, який на той час ще не зупинився після вимкнення. На той час захисного кожуха на диску не було. Після цього ОСОБА_1 надали першу медичну допомогу та відвезли його до лікарні. З метою надання матеріальної допомоги потерпілому на лікування, ним витрачено коштів на загальну суму близько 2300 грн. Заявлений потерпілим позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 грн. визнає частково на суму 10000 грн., які вже сплатив потерпілому. Також вказав, що давав потерпілому ще 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Позов прокурора про стягнення вартості лікування в сумі 5267,50 грн. визнає частково на суму 4655,22 грн., оскільки в судовому засіданні представник лікарні надав уточнений розрахунок вартості лікування потерпілого на дану суму. Розкаявся у тому, що допустив порушення, які призвели до травмування потерпілого.

Крім визнання підсудним своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина підтверджується зібраними по справі наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який показав суду, що на протязі останніх п’яти років він працює в підприємця ОСОБА_4 різноробочим. В його обов’язки, як працівника входе виконання роботи за вказівкою власника. У ОСОБА_4 є столярний цех, в якому знаходиться три верстата по обробці деревини та виготовлення з них необхідних виробів. Даний цех знаходиться в смт. Устинівка по вул. Об”їздна, 29. В даному цеху на верстатах за вказівкою ОСОБА_4 він теж інколи йому допомагав. Крім цього, разом з ним в столярному цеху працював і ОСОБА_5. За весь період його роботи у підсудного з інструкціями з техніки безпеки не ознайомлювали, інструктажі не проводили, в будь-яких журналах щодо проведення з ним інструктажів з охорони праці він не розписувався, спеціальним одягом його не забезпечували.

Так, 22.12.2010р. о 8 годині ранку він прийшов на роботу до ОСОБА_4. В цей день з ним будь-яких інструктажів не проводили. На протязі всього дня він разом з ОСОБА_4 на всіх трьох деревообробних верстатах виготовляли дерев’яні двері разом з коробкою до них. Під час робіт залишки деревини знаходились на землі і їх ніхто не прибирав. Близько 14 год. 30 хв. за вказівкою ОСОБА_4 він підтримував дерев’яні двері біля верстату повздовжнього розпилювання. Коли ОСОБА_4 виконав роботи по підпилу дверей він вимкнув верстат і тримаючи в руках двері пішов вперед. В цей час він тримав двері обома руками та підсковзнувшись на залишках деревини, яка знаходилась на землі та була мокра, оскільки приміщення не опалювалось, впав на вищевказаний верстат та правою рукою потрапив на металевий ріжучий диск, який до того часу ще обертався. У зв’язку з тим, що на верстаті був відсутній захисний кожух, він травмував руку. Після цього, підсудний надав йому першу медичну допомогу та відвіз до лікарні. Зазначив, що підсудний оплачував його лікування у лікарні. Вимог про відшкодування матеріальної шкоди до підсудного не має. Позов про стягнення з підсудного 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди підтримує у повному обсязі. Підсудний частково сплатив йому на відшкодування моральної шкоди 10000 грн., також, крім цього давав 500 грн. Вважає, що підсудний повинен сплатити йому різницю. Розмір моральної шкоди аргументує тим, що він зазнав страждань через травмування, а також враховує кошти які б він міг отримати у вигляді зарплати, як би не отримав травми.

- показаннями свідка ОСОБА_5, який показав суду, що 22.12.2010 року о 12.00 годині він вийшов на роботу в столярний цех, який розташований по вул. Об’їзна, 29 в смт. Устинівка, оскільки йому треба було випиляти рейки. Крім нього на робочому місці знаходились господар цеху ОСОБА_4 та ОСОБА_1

Близько 14.30 ОСОБА_4 попрохав ОСОБА_1 допомогти йому обпиляти дверне полотно на верстаті повздовжнього розпилювання, на що останній погодився. Він вийшов на вулицю на 2 –3 хвилини, зайшовши до цеху побачив як вони взявши з обох кінців двері обпилювали їх на верстаті. ОСОБА_4 вимкнув станок і попросив ОСОБА_1 віднести та приміряти дверне полотно на коробці, яка стояла біля вхідних дверей. Взявши двома руками за дверне полотно ОСОБА_4 та ОСОБА_1 попрямували до коробки, проходячи повз станок, ОСОБА_1 спотикнувся о відходи, що лежали біля верстату та випустивши дверне полотно впав правою рукою на ріжучий диск, який ще по інерції обертався, потім, закричавши від болю, останній присів і попрохав дати йому джгут. Знайшовши ізольований мідний провід він перев’язав йому руку, а ОСОБА_4 одразу викликав швидку допомогу. Далі ОСОБА_1 відвезли до лікарні. Спецодяг для роботи в столярному цеху їм не видавався; ріжучий диск верстата не був захищений захисним кожухом.

- протоколами огляду місця події від 24.12.10 р., якими оглянуто приміщення столярного цеху по вул. Об”їздна, 29 в смт. Устинівка. В ході огляду ОСОБА_4 було запропоновано видати журнали ознайомлення найманих працівників з технікою безпеки на виробництві, яких на момент огляду в приміщенні столярного цеху не було (а.с. 6-12).

- трудовим договором між суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 № 13 від 08.06.2010 року, згідно якого встановлено, що потерпілий працював у підсудного різноробочим (а.с. 15).

- свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 № 206677 від 24.04.2001 року, згідно якого встановлено, що підсудний був зареєстрований як фізична особа –підприємець (а.с. 20).

- журналом ФОП ОСОБА_4 Реєстрації осіб, які потерпіли від нещасних випадків, згідно якого встановлено, що 22.12.2010 року стався нещасний випадок з ОСОБА_1 в столярному цеху (а.с. 22-24).

- журналом ФОП ОСОБА_4 Реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, згідно якого встановлено, що інструктажі з різноробочим ОСОБА_1 щодо охорони праці не проводилися (а.с. 25-29).

- оглянутою в судовому засіданні медичною карткою стаціонарного хворого № 2914 Устинівської ЦРЛ (форма 003), згідно якої встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 поступив у лікарню 22.12.2010 року з поранення правого передпліччя, виписаний з відділення 05.01.2011 року.

- актом № 01 від 11.01.11р. за Формою Н-1, складеного управлінням Держгірпромнагляду по Кіровоградській області, згідно якого нещасний випадок з ОСОБА_1 стався 22.12.2010 року в робочий час, під час виконання трудових обов’язків і пов’язаний з виробництвом (а.с. 46-57).

- трудовою книжкою ОСОБА_1, згідно якої встановлено, що потерпілий перебував у трудових відносинах з підсудним (а.с. 60-61).

- висновком судово-медичної експертизи № 21 від 19.01.2011р., згідно якої на тілі ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді травматичної ампутації правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини передпліччя, травматичний шок. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент спричинення. Данів тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок порізу металевим диском за обставин, що викладені в обставинах справи (а.с. 107).

- розрахунковими квитанціями, згідно яких встановлено, що підсудний оплатив вартість медикаментів на лікування потерпілого в сумі 2321,20 грн. (а.с. 175-177).

- розпискою потерпілого, згідно якої встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 отримав від підсудного 10000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди (а.с. 178).

- інформацією Устинівської ЦРЛ № 449 від 05.05.2011 року, згідно якої встановлено, що вартість лікування потерпілого ОСОБА_1 склала загальну суму 4655,22 грн. (а.с. 180).

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_6, яка показала суду, що, зі слів доньки потерпілого, їй стало відомо, що ОСОБА_1 впав на верстат через втрату свідомості через погане самопочуття, а не через те, що посковзнувся на відходах. Так, свідок не була присутня підчас нещасного випадку в майстерні, не є медичним експертом.

Дії підсудного необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 271 КК України, як порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, яке спричинило тяжкі наслідки.

Призначаючи підсудному ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним.

Суд враховує особу підсудного, а саме те, що він вперше притягуються до кримінальної відповідальності, характеризуються посередньо.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного суд вважає те, що він щиро розкаялася та активно сприяв розкриттю злочину; добровільно відшкодував завдані збитки; надав медичну та іншу допомогу потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.

Обтяжуючих покарання підсудного обставин, судом по справі не встановлено.

З урахуванням тяжкості скоєного, особи підсудного, наявності пом’якшуючих покарання обставин і відсутності обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому застосовує до нього ст. 75 КК України і звільняє його від відбування покарання з випробуванням.

          Позов прокурора Устинівського району в інтересах держави в особі Устинівської центральної районної лікарні про відшкодування витрат на лікування потерпілого на суму 5267,50 грн. підлягає частковому задоволенню на суму 4655,22 грн., оскільки представник лікарні надав суду уточнення вартості лікування (а.с. 180).

          Позов потерпілого про стягнення з підсудного 1101 грн. заборгованості по листу непрацездатності судом не розглядається, оскільки потерпілий подав про це заяву (а.с. 179).

          Аналізуючи докази по справі, суд приходить до висновку, що потерпілий зазнав моральних страждань внаслідок вчинення підсудним злочину.

          При визначенні розміру моральної шкоди, суд керується наступними критеріями: характер неправомірних дій (бездіяльності), ступінь вини підсудного (цивільного відповідача), яка виражається у формі необережності; глибини душевних страждань в залежності від особистих властивостей психіки потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана; можливості усунення негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом також враховуються принципи розумності та справедливості. Отже розмір відшкодування, що присуджується, не може бути надмірним та має кореспондувати глибині та силі страждань, які мав потерпілий у зв'язку із порушенням його прав, а також відповідати поведінці завдавача шкоди.

          Суд звертає увагу на той факт, що аргументуючи розмір шкоди, потерпілий зазначив про те, що до суми відшкодування ним враховано кошти, які б він міг отримати у вигляді зарплати (іншого доходу), як би не отримав травми. Даний аргумент на визначення розміру моральної шкоди суд вважає неприйнятним.

Суд вважає, що вимоги потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню лише частково на суму 10500 грн.

          Відповідно до показів потерпілого, підсудного та розписки (а.с. 178), ОСОБА_1 отримав від підсудного 10000 грн. та 500 грн., а всього на загальну суму 10500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

          Що стосується решти вимог на суму 39500 грн., на задоволенні яких наполягає потерпілий, то вони не підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі за проведення авто-товарознавчої експертизи (а.с. 96) в сумі 476,16 грн. підлягають стягненню з підсудного.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, –

З А С У Д И В:

          ОСОБА_4 визнати винним та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 271 КК України 2 (два) роки позбавлення волі без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

          На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком - 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_4 періодично з’являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити той же - підписку про невиїзд.

          Позов прокурора Устинівського району про відшкодування витрат на лікування потерпілого, задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь Устинівської центральної районної лікарні (28600, Кіровоградська область, смт. Устинівка, вул. Ювілейна, 17, код ЄДРПОУ 01995315, р/р 35413003001125 в ГУДКУ м. Кіровоград, МФО 823016) 4655 (чотири тисячі шістсот п’ятдесят п’ять) гривень 22 копійки.

          В задоволенні позову потерпілого ОСОБА_1 про стягнення 39500 грн. на відшкодування моральної шкоди, відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДКЦ при УМВС України в Кіровоградській області (код 25575003, р/р 31257272210284 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016) судові витрати за проведення експертизи в сумі 476 (чотириста сімдесят шість) гривень 16 копійок.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

          Суддя Устинівського

          районного суду                                                             ОСОБА_7