Рішення № 15342, 13.06.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2006 р. Справа № 04/217-06

вх. № 4516/1-04

Суддя господарського суду Григоров А.М.

при секретарі судового засідання Попов О.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Фулов К.В. - дов. відповідача - 1 го - не з"явився

відповідача 2-го - не з"явився

розглянувши справу за позовом Вовчанська МДПІ Харківської обл.

до ТОВ "СМД-Агро", с. Стариця

ПП "Іоанн" м. Донецьк

про визнання недійсним господарського зобов"язання

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Вовчанська МДПІ Харківської області, просить визнати господарське зобов’язання між ТОВ "СМД-Агро" с.Стариця та ПП "Іоанн", м. Донецьк недійсним як таке, що вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства у відповідності до вимог ст. 207 ГК України із застосуванням наслідків, передбачених ст. 208 ГК України.

Аргументуючи свої вимоги, позивач вказує, що протиправна мета на укладання зобов’язань була у ПП „Іоанн”.

Перший відповідач – ТОВ "СМД-Агро" с. Стариця відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Другий відповідач – ПП "Іоанн", м. Донецьк відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Нез’явлення представників відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи і суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Вислухавши пояснення позивача та вивчивши матеріали справи суд встановив наступне, що Вовчанською МДПІ була проведена перевірка дотримання вимог податкового законодавства зазначеним товариством (акт №327/23-33224598 від 09.11.2005 року). В ході перевірки було встановлено та підтверджено у суді, що в липні 2005 року товариством згідно накладної на поставку товару №117 від 09.07.05р. отримано від приватного підприємства „Іоанн" дизельне пальне в кількості 8116 л. на загальну суму 21913 грн. ( в т.ч. ПДВ - 3652,20 грн.). На дану поставку ПП „Іоанн" виписана податкова накладна №117 від 09.07.05 р. на таку ж суму. За отримане дизельне пальне ТОВ „СМД-Агро” сплатило готівковими коштами, які надійшли до каси ПП „Іоанн" згідно прибуткових касових ордерів № 107 від 07.07.05 р. в сумі 10000 грн., № 108 від 09.07.05 р. в сумі 10000 грн.. і №109 від 09.07.05 р. в сумі 1913,20 грн. ( копії накладних і відповідних квитанцій до прибуткових касових ордерів наявні в матеріалах справи).

Згідно відомостей отриманих від ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, де перебуває на обліку ПП „Іоанн", від 19.01.2006 року №1521/7/29-013 рішенням арбітражного суду Донецької області від 03.07.2001 р. по справі №4/332А державну реєстрацію ПП „Іоанн" скасовано за заявою ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька. Зазначеним рішенням суду і обставинами справи встановлено, що відповідач ПП „Іоанн" більше одного року не надавав до податкового органу документів податкової та бухгалтерської звітності і за юридичною адресою не знаходиться. Рішення згідно довідки суду набрало законної сили. З огляду на наведене вбачається, що під час здійснення господарської операції з поставки гербіцидів на адресу ТОВ „СМД-Агро" у липні 2005 року ПП „Іоанн" заздалегідь мало на меті уникнення сплати відповідних податків.

Позивач просить визнання недійсним зобов’язання на підставі ст.ст. 207,208 ГК України.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Фактично договір є виконаним та укладеним. Факт укладення та виконання вищезгаданої угоди сторонами, підтверджується накладною, податковою накладною №117 від 09.07.05 р., прибутковими касовими ордерами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Договір – це двостороння чи багатостороння угода.

Факт укладення договору між відповідачами підтверджується накладної на поставку товару №117 від 09.07.05р., податковою накладною №117 від 09.07.05 р., прибутковими касовими ордерами № 107 від 07.07.05 р., № 108 від 09.07.05 р. і №109 від 09.07.05 р. Між сторонами виникли відповідно зобов"язанє по поставці (передачі товару) та його прийому і оплаті.

Зважаючи на приписи ст.ст.67,68 Конституції України та податкового законодавства, що визначають обов’язковість сплати податків згідно вимог законодавства, якщо будь-які дії платників податків при здійсненні господарської діяльності свідчать про несплату податків при укладанні і виконанні угод, такі угоди і майново-господарські зобов’язання за ними завідомо суперечать інтересам держави.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підприємства в Україні повинні діяти на засадах встановлених законом. В період укладення та виконання угод, ці засади були встановлені Конституцією України, Законом України «Про підприємництво», ГК України, ЦК України, законодавством про оподаткування.

Наведені закони передбачали обов’язкову реєстрацію для здійснення підприємницької діяльності, та обов’язок сплачувати податки.

За таких обставин, господарське зобов'язання обумовлене угодою, укладеною між ТОВ ”СМД-Агро” та ПП "Іоанн" щодо поставки дизельного пального у липні 2005 року вчинено з боку з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, адже відповідно вимог статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом; статтями 2, 4, 9 Закону України "Про систему оподаткування" їй обов'язок платників податків сплачувати податки і збори до бюджетів і державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування, а отже не надвоє державному органу звітності, а відповідно укладая угоду та господарські зобов’язання по угоді, ПП „Іоанн” не могло не усвідомлювати що уникає контролю за результатами своєї господарської діяльності з боку органів податкової служби, фактично здійснює дії на ухилення від оподаткування, , що є порушенням одного з основних принципів існуючого суспільного ладу - сплачувати податки та збори, тобто інтересам держави і суспільства, і підставою для визнання такого майново-господарського зобов’язання недійсним на підставі ст.207 ГК України. Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" зазначено, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування (саме такі доходи були приховані від оподаткування юридичною особою - ПП "Іоанн").

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржене господарське зобов’язання підлягає визнанню недійсним згідно ст. 207 ГК України.

Відповідно до ст. 208 ГК якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Оскільки умисел на укладання оскаржуваного зобов’язання з метою, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства був у другого відповідача – ПП "Іоанн", суд вважає необхідним застосувати наслідки, передбачені ст. 208 ГК України. Судові витрати суд покладає на винну сторону – ПП „Іоанн”.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст. 5 ЦК України 2003 р., ст. 207-208 ГК України, ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним господарське зобов’язання міжТОВ "СМД-Агро" с. Стариця та ПП "Іоанн", м. Донецьк", що виникли у них на підставі накладної на поставку товару №117 від 09.07.05р. в кількості 8116 л. дизельного пального на загальну суму 21913 грн. ( в т.ч. ПДВ - 3652,20 грн.) у відповідності до вимог ст. 207 ГК України.

Стягнути з ПП "Іоанн" (83055 м. Донецьк, Ворошиловський район, пр-т. Гурова, 11, код ЄДРПОУ 25105094) на користь ТОВ "СМД-Агро" (62530, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Спартака, 437, код ЄДРПОУ 33224598) все отримане по господарському зобов’язанню, а саме : кошти у сумі 21913 грн. ( в т.ч. ПДВ - 3652,20 грн.).

Стягнути з ТОВ "СМД-Агро" (62530, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Спартака, 437, код ЄДРПОУ 33224598) на користь держави все отримане по господарському зобов’язанню по договору, а саме : дизельне пальне в кількості 8116 л.

Стягнути з ПП "Іоанн" (83055 м. Донецьк, Ворошиловський район, пр-т. Гурова, 11, код ЄДРПОУ 25105094) на користь Державного бюджету (одержувач – Відділення Державного казначейства у м. Харкові, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31113095600002; банк одержувача коштів - Управління Державного казначейства у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації доходів 22090200) 85 грн. державного мита.

Стягнути з ПП "Іоанн" (83055 м. Донецьк, Ворошиловський район, пр-т. Гурова, 11, код ЄДРПОУ 25105094) на користь ДП "Судовий інформаційний центр" (03057, м. Київ, пр. Перемоги 44, р/р 2600 201 418 0001, рахунок ПДВ 26068014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 118 грн. судових витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Григоров А.М.