Постанова № 1534068, 02.04.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2008 р. Справа № 01/871а

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі Олійник І.С., за участю представників сторін:

від позивача: Давтян Л.С. - представник за довіреністю,

від відповідача: Ященко В.В. - представник за довіреністю,

від третьої особи: представники не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до товариства з обмеженою відповідальністю “Манеж”, м. Черкаси

про стягнення 62440 грн. 72 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Черкаським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості по страхових внесках в розмір 62440 грн. 72 коп. за період 2003 рік 9 місяців 2007 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, обґрунтувавши їх наступним.

В порушення вимог Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 року №2240-ІІІ (далі - Закон №2240) відповідач з червня 2002 року відмовляється сплачувати до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі Фонд) страхові внески, звітності не подає, позивача до проведення перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків та використання коштів Фонду не допускає, про що складено відповідні акти від 30.06.2004 року, 31.08.2005 року, 13.03.2007 року. В результаті чого, за період з 2003 року по 2006 рік та 9 місяців 2007 року відповідачу нараховано до сплати страхові внески в сумі 62440 грн. 72 коп.

Керуючись ст. 1 Закону України № 2213-ІІІ від 11.01.2001 року “Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування”, за яким базою оподаткування для роботодавців є сума фонду оплати праці найманих працівників, позивач розрахував суму страхових внесків по даних довідки Черкаського міського центру зайнятості від 20.12.2007 року про розміри фонду оплати праці найманих працівників, що працюють у відповідача.

Згідно з довідкою Черкаського міського центру зайнятості фонд оплати праці найманих працівників, що працюють у відповідача за 2003 рік становить 196167 грн., за 2004 рік 288416 грн., за 2005 рік 431127 грн., за 2006 рік 631985 грн., за 9 місяців 2007 року 490954 грн. 55 коп.

Позивач із запереченнями відповідача не погоджується, мотивуючи тим, що укладений з ЧО „Солідарні профспілки Черкащини” (яка взяла на себе зобовязання виконання функцій, передбачених ст. 50 Закону № 2240) договір №100 від 01.10.2001 року, не позбавляє відповідача обовязку сплачувати до Фонду страхові внески.

Згідно з ст. ст. 9, 13 Закону Фонд та його виконавчі дирекції є належним отримувачем страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, а профспілкові організації, в тому числі й ЧО„Солідарні профспілки Черкащини” не належать до робочих органів Фонду, а отже не мають права на отримання страхових внесків не можуть брати на облік страхувальників, які є платниками страхових внесків, тому є неправомірним посилання відповідача на договір з ЧО „Солідарні профспілки Черкащини”;

Позивач вважає безпідставним посилання відповідача на Інструкцію про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України від 21.09.1999 року №634/3927, оскільки вона втратила чинність в звязку із втратою чинності Законом України “Про збір на обовязкове соціальне страхування” № 402/97-ВР від 26.06.1997 року (який передбачав збір на обовязкове соціальне страхування) та позивачем заявлено вимогу про стягнення страхових внесків, а не збору на обовязкове соціальне страхування, який сплачувався відповідно до Закону “Про збір на обовязкове соціальне страхування” №402/97-ВР від 26.06.1997 року.

Представник позивача заперечив також проти доводів відповідача та третьої особи про те, що Фонд не є субєктом владних повноважень і позов не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, посилаючись на те, що позивач повністю відповідає визначенню субєкта владних повноважень, наведеному в пункті 7 статті 3 КАС України, Фонд та його органи, в тому числі обласні відділення Фонду виступають як субєкти владних повноважень у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Діяльність, статус та повноваження Фонду регулюються Законом №2240.

Представник відповідача у судовому засіданні та письмовому запереченні на адміністративний позов проти вимог позивача заперечила в повному обсязі, мотивуючи таким:

01.01.2001 року відповідач уклав із Черкаською організацією “Солідарні профспілки Черкащини” договір №100 та був зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування. Відповідно до вказаного договору ЧО “Солідарні профспілки Черкащини” взяла на себе виконання функцій, передбачених п. 3 ст. 50 Закону № 2240, включаючи право приймання відповідних рішень щодо призначення матеріального забезпечення та соціальних послуг з бюджетів соціального страхування.

Відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України, зареєстрованої в МЮ України від 21.09.1999 року №634/3927, платниками збору на обовязкове соціальне страхування є юридичні особи, які повинні зареєструватися як страхувальники у всеукраїнських галузевих профспілках, регіональних галузевих профспілках.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону № 2240 Фонд є некомерційною самоврядною організацією і тому не може бути субєктом владних повноважень, в звязку з чим даний спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства;

Інструкція від 26.06.2001 року № 16. на яку посилається позивач, не зареєстрована в Мінюсті України, а тому не є нормативно-розпорядчим документом і відноситься до внутрішньої діяльності Фонду.

Діяльність Фонду та його робочих органів на думку відповідача є неправомірною, про що свідчить ряд рішень судових органів; правління сформоване всупереч вимогам ст.ст. 5, 10 Закону № 2240.

Крім того, відсутня нормативно-правова база діяльності робочих органів Фонду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Черкаської організації “Солідарні профспілки Черкащини”, залученої до участі у справі в судовому засіданні за її клопотанням, у письмовому запереченні на адміністративний позов та у судовому засіданні просив повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним.

Позивачем на думку представника третьої особи порушено ст. 28 Закону № 2240 та п.п. 15.14.4., 15.14.5. Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 року №38, а саме: позивачем не подано доказів проведення перевірки відповідача по страхових внесках, а також не подано доказів прийняття рішення про стягнення з відповідача страхових внесків у заявленій позивачем сумі, яке відповідач міг би оскаржити.

Позивачем не подано документів (акта ревізії, рішення), які б свідчили, на підставі чого позивач проводив розрахунок донарахованих страхових внесків.

Вислухавши в судовому засіданні доводи представників сторін та ІІІ особи, зясувавши всі обставини справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю з таких правових підстав та мотивів.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача страхових внесків на підставі приписів Закону № 2240.

В ст. 2 Закону №2240 визначено, що єдиним страховиком за даним Законом є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст. 3 Закону законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно - правових актів.

Згідно ст. 9 Закону №2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону №2240 виконавчі дирекції відділень в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі , а відповідно до статуту Фонду - також виконавчі дирекції відділень у районах та містах республіканського та обласного значення є робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач відноситься до субєктів владних повноважень, тому даний спір є адміністративним спором і правомірно предявлений позивачем та розглядається судом в порядку Кодексу адміністративного судочинства України. Цей висновок підтверджується також судовою практикою у спорах за позовами позивача про стягнення із підприємств страхових внесків до Фонду.

Виходячи з викладеного вище, суд також зазначає, що професійні спілки, які діють в Україні, в тому числі і Черкаська організація “Солідарні профспілки Черкащини”, не належить до робочих органів Фонду і не має їх повноважень. Тому, укладення підприємствами договорів із Черкаською організацією “Солідарні профспілки Черкащини” та сплата ними коштів вказаній організації не може звільняти їх від сплати страхових внесків, встановлених Законом №2240.

Крім того, в ухвалі від 31.03.2008 року по даній справі суд виклав свою думку, згідно якої вважає, що позивач у даній справі являється іншим суб'єктом при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тобто являється субєктом владних повноважень в розумінні ст. 3 КАС України, а тому справа підлягає до розгляду у порядку зазначеного Кодексу.

Відповідач зареєстрований у Придніпровській районній виконавчій дирекції м. Черкаси Черкаського обласного відділення Фонду як страхувальник роботодавець, який використовує найману працю.

В ст. 27 Закону №2240 визначено права та обовязки страхувальника, якими є, зокрема, - обовязок нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, - вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів, - надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості про чисельність найманих працівників, розмір їх заробітної плати за встановленою формою звітності.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону №2240 страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування коштів здійснюється один раз на місяць, а саме у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до ст. 21 Закону № 2240, у п. 1 ст. 1 Закону України № 2213ІІІ від 11.01.2001 року “Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування” встановлено розміри внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” і визначаються вони від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Тобто, Законами України встановлені розміри, строки сплати страхових внесків, визначено порядок їх розрахунку, вказано страховика, якому страхові внески повинні сплачуватися. За Законом їх сплата є обовязком підприємства, а не правом. Закон №2240 є законом прямої дії і у відповідача відсутні правові підстави для несплати страхових внесків до Фонду.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою та законною вимогу позивача про стягнення із відповідача страхових внесків в розмірі 62440 грн. 72 коп., розрахунок яких зроблено вірно.

При цьому суд вважає, що позивачем не порушено норму закону при розрахунку сум страхових внесків із даних, наданих центром зайнятості, які є офіційними даними державного органу. Також суд приймає до уваги, що відповідач ці дані не спростував, в порушення п. 4 ч. 2 ст. 27 Закону №2240 не надав позивачу звіти встановленої форми.

Доводи відповідача щодо неправомірності діяльності Фонду та його робочих органів і відсутності у них права звернення до суду суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Посилання відповідача на Інструкцію від 21.09.1999 року № 634/3927 є недоречним у даній справі, оскільки в ч. 1 ст. 3 Закону №2240 чітко виписано, що до законодавства України, яке регулює відносини у сфері загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відносяться, зокрема, інші нормативно-правові акти, прийняті відповідно до Конституції України, Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю та цього Закону.

Суд вважає також, що той факт, що позивачем не проведено перевірку (ревізію) та не складено відповідний акт, не впливає на обовязок відповідача сплатити страхові внески відповідно до вимог Закону №2240, оскільки у Законі №2240 та в Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженій постановою Фонду №38 від 19.09.2001 року, на яку посилається відповідач, не вказано про неможливість стягнення коштів із підприємства без проведення таких перевірок чи ревізій. Наявність такої Інструкції та право позивача провести перевірку не може спростовувати встановлений Законом №2240 обовязок підприємства (як страхувальника) сплатити страхові внески до Фонду в установлених законом розмірах, строки, порядку, а у даному позові позивач не заявляє вимогу про стягнення з відповідача санкцій за несплату страхових внесків. Тим більше, що із матеріалів справи та із пояснень і доводів відповідача вбачається, що він не визнає права позивача як страховика щодо відповідача, перешкоджав проведенню перевірки.

Згідно з статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 62440 грн. 72 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків.

Керуючись ст.ст. 94, 161, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Манеж”, м. Черкаси, вул. Громова, 146, код ЄДРПОУ 31332957 62440 грн. 72 коп. заборгованості зі страхових внесків на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 18, р/р 2560447 в ЧОД “Райффайзен банк Аваль”, МФО 354411, код ЄДРПРУ 21355026.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В. Чевгуз

Повний текст постанови виготовлений 08.04.2008 року.