Постанова № 1533992, 25.03.2008, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

25.03.08 Справа № 21/288

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Процика Т.С.

Давид Л.Л.

розглянув апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Світанок»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Моршин

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2008р.

у справі № 21/288

за позовом Дочірнього підприємства «Санаторій «Світанок»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Моршин (правонаступник - Дочірнє підприємство «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Моршин)

до відповідача 1 Виконавчого комітету Моршинської міської ради, м.Моршин

до відповідача 2 Відкритого акціонерного товариства «Родон», м.Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Київ

про визнання права власності на об»єкт нерухомого майна –спальний корпус № 4 за адресою м Моршин, вул.Джерельна, 11б.

за участю представників:

від позивача: Солтис Т.П., Більська Л.В.

від відповідача 1: Микитин В.Я.

від відповідача 2: Дармонук Р.М.

від третьої особи: Солтис Т.П.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.01.2008р. у справі № 21/288 відмовлено в позовах Дочірнього підприємства «Санаторій «Світанок»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Моршин, Львівська область та Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Моршин, Львівська область.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що право власності на спірне майно, як позивача, так і третьої особи, не доведено належними та переконливими доказами.

Скаржник, Дочірнє підприємство «Санаторій «Світанок»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»- позивач у справі, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким визнати право власності ДП «Санаторій «Світанок»ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця»на спальний корпус № по вул.Джерельній, 11б у м.Моршин, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представником позивача подано доповнення до апеляційної скарги, в якому ДП «Санаторій «Світанок»ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця»просить визнати право власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Київ на спальний корпус № по вул.Джерельній, 11б у м.Моршин, з мотивів, викладених в доповненні до апеляційної скарги.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2007р. у даній справі здійснено заміну позивача - Дочірнього підприємства «Санаторій «Світанок»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Моршин його правонаступником - Дочірнім підприємством «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Моршин.

Представником третьої особи подано приєднання до апеляційної скарги, в якому ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця»просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким визнати право власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Київ на спальний корпус № по вул.Джерельній, 11б у м.Моршин, з мотивів, викладених в приєднанні до апеляційної скарги.

Представник позивача та третьої особи в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідач 2 у відзиві на апеляційну скаргу та представники відповідачів 1, 2 у судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги, заперечення відповідача 2, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору є визнання права власності на спальний корпус № 4, розташований за адресою м.Моршин, вул.Джерельна, 11б на 120 місць загальною площею 3307 кв.м.

Вказаний об’єкт розташований на земельній ділянці, яка належить санаторію «Світанок» відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, виданого Моршинською селищною радою 22.06.1994р., реєстраційний номер в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 18.

Спальний корпус № 4 був введений в експлуатацію згідно з Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об’єкту - спального корпусу санаторію «Світанок»від 29.12.1986р., затвердженим рішенням Стрийської міської ради народних депутатів від 29.12.1986р. № 544.

У вказаному Акті від 29.12.1986р. зазначено, що замовником (забудовником) спального корпусу санаторію «Світанок»виступало підприємство п/я Г-4710, експлуатуючою організацією –санаторій «Світанок».

Відповідач 2 стверджує, що зазначене підприємство п/я Г-4710 є правопопередником виробничого об’єднання «Родон»–правопопередника ВАТ «Родон»- відповідача 2 у справі, хоча докази вказаного у матеріалах справи відсутні. Однак, проти таких тверджень відповідача 2 інші учасники процесу не заперечують.

З договору № 2095/пр від 19-26.03.1987р., укладеного між Прикарпатською територіальною радою по управлінню курортами профспілок (Радкурорт) та ВО «Родон», на який помилково, всупереч нормі ст.34 ГПК України щодо належності доказів, покликається суд першої інстанції в якості доказу правонаступництва ВО «Родон»за п/я Г-4710, вбачається лише те, що ВО «Родон»брав участь у розвитку санаторію «Світанок»на курорті Моршин та добудував спальний корпус № 12 на 120 ліжко-місць, у зв’язку з чим поніс витрати, які передані на баланс Радкурорту загальною балансовою вартість 856,6 тис.крб. (авізо № 02 від 25.02.1987р.), взамін яких йому (ВО «Родон») виділено путівки у добудований спальний корпус санаторію «Світанок». Так, згідно з авізо № 02 від 25.02.1987р. ВО «Родон» безоплатно передало на баланс Прикарпатському террадкурорту в м.Моршин фактичні витрати завершеного будівництвом об’єкту – спального корпусу на 120 місць санаторію «Світанок» в с.Моршин по акту прийому-передачі від 24.02.1987р. вартістю 687374 грн., закінчене монтажем обладнання, прилади і інвентар, всього разом вартістю 856594,56 крб.

Доводи відповідача 2 про те, що він є забудовником і власником спального корпусу № 4 санаторію «Світанок» у м.Моршин по вул.Джерельна, 11б на 120 місць, та за договором на підставі урядового рішення передав його у користування профспілкам документально не підтверджені. Передача всіх витрат завершеного будівництвом об’єкту рівноцінна передачі самого об’єкту. Крім того, понесені забудовником витрати були компенсовані шляхом виділення санаторних путівок у добудований спальний корпус.

Позивач та третя особа стверджують, що санаторій «Світанок», зокрема спальний корпус № 4, не могли належати ні п/я Г-4710, ні ВО «Родон», ні будь-якому іншому їх правопопереднику чи правонаступнику, оскільки санаторій «Світанок»належав на праві власності профспілкам України (а такий вид власності, як власність профспілкових та інших громадських організацій, був передбачений нормами Цивільного кодексу УРСР до 1993р.) до моменту створення у 1991р. АТ «Укрпрофоздоровниця».

При цьому позивач та третя особа покликаються на постанову Ради міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960р. «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров’я УРСР», п.1 якої було зобов’язано Міністерство охорони здоров’я УРСР до 01.05.1960р. передати Українській республіканській раді профспілок, зокрема, всі діючі госпрозрахункові санаторії (крім туберкульозних), згідно із додатками № № 1, 2, а також головне республіканське і територіальне управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку з усіма підприємствами і організаціями, що знаходяться у їх віданні, та курортні контори, згідно із додатком № 3. Проте, зазначені додатки до вказаної постанови – переліки відповідних об’єктів, що підлягали передачі, хоча і містять об’єкти у м.Моршин, проте, не дозволяють ідентифікувати жоден з них як санаторій «Світанок». Аналогічний висновок випливає і зі змісту постанови Президії української республіканської ради профспілок від 10.05.1960р. «Про приймання профспілками санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров’я УРСР».

Однак, в обґрунтування позиції позивача та третьої особи, слід зазначити, що постановою Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991р. № П-ІІ-І «Про створення Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця»було створено на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об’єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціального страхування України Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця»з акціонерним капіталом 1089,384 тис.крб. (Вказаній постанові передувала постанова Правління Фонду соціального страхування УРСР від 04.12.1991р. № 47 «Про створення Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця»).

На підставі вище зазначеної постанови Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991р. № П-ІІ-І, у зв’язку із створення АТ ЛОУПУ «Укрфоздоровниця»постановою президії Ради федерації незалежних професійних спілок України від 17.01.1992р. було ліквідовано Українську республіканську раду по управлінню курортами профспілок, а постановою Президії Української республіканської раду по управлінню курортами профспілок № 1П-1 від 28.01.1992р. ліквідовано об’єднання санаторно-курортних установ профспілок.

Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м.Києва від 23.12.1991р. № 971 «Про державну реєстрацію акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця»було зареєстровано акціонерне товариство «Укрпрофоздоровниця»як новостворене Радою Федерації незалежних профспілок України та Фондом соціального страхування України, про що видано Свідоцтво про реєстрацію Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця»№ 117. (Згодом були видані свідоцтва нового зразка, зокрема Виконавчим комітетом Старокиївської районної ради народних депутатів м.Києва 25.05.1995р. видано Свідоцтво № 02583780 про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», Старокиївською районною адміністрацією м.Києва 17.05.1999р. видано Свідоцтво № 00702).

Як вбачається із Статуту Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», (нова редакція якого зареєстрована 14.02.2002р.) останнє створене на основі майна, яке належить на праві власності засновникам - Федерації професійних спілок України (правонаступнику Ради Федерації незалежних профспілок України) та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності (правонаступнику Фонду соціального страхування України). При цьому, товариство є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України, що підтверджується п.п.1.1-1.3 Статуту. Згідно із п.4.2.1 Статуту, вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751234350 грн., що становить 92,92% статутного капіталу.

Як вбачається з Акту прийому-передачі майна Федерації незалежних профспілок України у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 24.01.1992р., у відповідності до постанови Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991р. № П-ІІ-І «Про створення Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця»Федерація незалежних профспілок України передала, а Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця»прийняло майно територіальних санаторно-курортних закладів профспілок, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об’єктів, підвідомчих колишній Українській республіканській раді по управлінню курортами профспілок, в обсязі і сумі згідно з додатком - Переліком територіальних санаторно-курортних закладів профспілок, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об’єктів, переданих АТ «Укрпрофоздоровниця»станом на 01.01.1992р., у якому серед майна, належного Прикарпатському об’єднанню санаторно-курортних закладів профспілок, зазначено Санаторій «Світанок», м.Моршин, 1965 року створення.

З наведеного випливає, що санаторій «Світанок», а відтак і спальні корпуси санаторію, в тому числі і корпус № 4, до 24.01.1992р. належав Федерації незалежних профспілок України, а після 24.01.1992р. - АТ «Укрпрофоздоровниця». Останнє в свою чергу виступило засновником Дочірнього підприємства «Світанок», що стверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 383260 від 14.05.2002р. та Статутом Дочірнього підприємства «Санаторій «Світанок»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», і згідно з п.п.4.1 та 4.2 Статуту ДП «Світанок»наділило його власним (тобто власником якого є і залишається ЗАТ «Укрпрофоздоровниця») майном з правом володіння і користування та без права прийняття рішення про відчуження основних фондів, тобто без права розпорядження майном.

При цьому, апеляційний господарським судом враховано, що рішенням Вищого Арбітражного суду України у справі № 137/7 від 20.01.1997р., яке залишене без змін постановою Судової колегії по розгляду спорів Вищого Арбітражного суду України від 17.06.1997р., у справі № 041/18а-137/7-7/30 створення ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»та передача йому у власність майна санаторно-курортних закладів визнано законними, а право профспілок на володіння, користування та розпорядження майном, в тому числі щодо створення господарських товариств, правомірним. Ухвалою Верховного Суд України від 22.11.2007р. відмовлено Генеральній прокуратурі України у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997р. у справі № 041/18А-137/7-7/30. Постановою Вищого арбітражного суду України від 06.03.2001р. у справі № 04-1/15-6/195 підтверджено право ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», як власника майна, на свій розсуд користуватись і розпоряджатись належним йому майном, в тому числі створювати дочірні підприємства та передавати у їх статутний фонд належне майно.

Апеляційний господарський суд також звертає увагу на те, що позивач та третя особа довели правонаступництво Прикарпатського об’єднання санаторно-курортних закладів від Прикарпатської територіальної ради по управлінню курортами профспілок з 01.07.1989р. відповідно до наказу останнього від 30.06.1989р., а також правонаступництво Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»від Прикарпатського об’єднання санаторно-курортних закладів відповідно до постанови Президії Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991р. № П-II-I.

Посилання відповідача 2 на те, що є рішення суду, яким вирішено спір щодо власності спірного об'єкту між тими ж сторонами, не відповідає дійсним обставинам справи, так як рішенням Господарського суду Львівської області від 09.08.2007р. у справі № 1/335-9/14 не визнавалось право власності на спірний об'єкт, а лише було скасовано рішення відповідача 1 від 13.10.2005р. № 326 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна ДП «Санаторій «Світанок»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». Згадане рішення суду першої інстанції не набрало законної сили і знаходиться в апеляційному провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 22а-1322/08.

Покликання відповідача 2 на те, що виконавчий комітет Моршинської міської ради 12.10.2007р. прийняв рішення про оформлення права власності на спальний корпус № 4 за Відкритим акціонерним товариством «Родон», а відтак, останній є власником спірного об’єкту, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виконавчі органи місцевого самоврядування лише здійснюють облік та реєстрацію відповідно до закону об’єктів нерухомого майна незалежно від форми власності. З огляду на вказану норму, неправомірним є також покликання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на вказану обставину, як таку, що має вирішальне значення для вирішення даного спору. Крім того, вказане рішення міськвиконкому у матеріалах справи відсутнє, на вимогу суду відповідачем 1, як і відповідачем 2, не подано.

Згідно із ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. У відповідності до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд апеляційної інстанції також оцінив доводи позивача, що якщо б він і самостійно заволодів майном відповідача 2, то відповідно до ст.344 ЦК України вступає в дію набувальна давність, відповідно до якої особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Апеляційний господарський суд врахував позицію Держбуду України, який своїм листом від 23.03.1999р. № 12/5-126 рекомендував у випадку відсутності правовстановлювальних документів на нерухоме майно збудоване за часів колишнього СРСР (до 05.08.1992р.), реєстрацію права власності проводити на підставі висновку про технічний стан будинку, тобто інвентаризаційних описів на таке майно. Копії належним чином завірених інвентаризаційних описів на спірний об’єкт були надіслані Стрийським МБТІ на вимогу Господарського суду Львівської області у даній справі, однак суд першої інстанції не надав їм належної правової оцінки.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2001р. у справі № 21/288 не відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи та підлягає скасуванню в частині відмови в позові третьої особи, а апеляційна скарга позивача –частковому задоволенню.

При цьому суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін, оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині відмови позивачу в позові, звертає увагу сторін у справі на те, що при цьому третя особа, як власник спірного об’єкту, не позбавлена права ним розпорядитись та передати майно у власність позивачу.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»Закритого акціонерного товариства санаторно-курортних закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»задоволити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2008р. у справі № 21/288 в частині відмови в позові Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Київ.

Позов Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Київ задоволити повністю.

Визнати право власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Київ, на спальний корпус № 4 по вул.Джерельній, 11б в м.Моршин Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Давид Л.Л.