Постанова № 15334196, 13.01.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2011 року 16 год. 45 хв. Справа № 2а-8361/10/0870

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді І.В.Батрак,

при секретарі судового засідання Д.В.Полтавець

за участю представника позивача Іванченко Ю.Л.

представника відповідача Лабур М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що співробітниками відповідача було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт №94/23-0/33920601. На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0000162300/1 від 08.10.2010, яким позивачеві визначені податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 112029 грн. 60 коп., з яких 93358 грн. 00 коп. основний платіж та 18671 грн. 60 коп. штрафні санкції.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства та просить суд його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що за результатами проведеної планової перевірки ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» було складено акт №94/23-0/33920601 від 16.07.2010, яким встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР), а саме заниження податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.03.2010 у сумі 93583 грн. 25 коп., оскільки співробітниками позивача зроблено висновок щодо нікчемності укладених позивачем правочинів з контрагентами ТОВ «Метром - Компані» та ТОВ «Промінтер», так як вони були укладені без мети настання реальних наслідків.

Зазначений акт перевірки було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, та за його результатами відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення №0000162300/1 від 08.10.2010 яким позивачеві визначені податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 112029 грн. 60 коп., з яких 93358 грн. 00 коп. основний платіж та 18671 грн. 60 коп. штрафні санкції.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення рішення таким, що винесене з порушенням норм діючого законодавства, оскільки договори укладені між позивачем та зазначеними контрагентами були направлені на реальне настання наслідків та носили правовий характер. Крім того представник позивача також зазначив, що вищевказані контрагенти позивача зареєстровані у встановленому порядку, мають правову дієздатність та ведуть активну господарську діяльність.

На підставі вищевикладеного представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати податкове повідомлення рішення №0000162300/1 від 08.10.2010.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог в повному обсязі та пояснив, що співробітниками відповідач була проведена планова виїзна перевірка господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010 про що було складено акт №94/23-0/33920601 від 16.07.2010, яким встановлено порушення позивачем вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 93358 грн. 25 коп. та завищено відємне значення об`єкта оподаткування у розмірі 5261399 грн. 00 коп.

Крім того перевіркою встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Метпром-Компані» та ТОВ «Промінтер», які являлись контрагентами позивача, здійснювалась за межами правового поля, що свідчить про не набуття належним чином право дієздатності. Тобто господарська діяльність позивача з назначеними контрагентами не була направлена на настання реальних наслідків.

На підставі зазначеного акту було винесено податкове повідомлення рішення №0000162300/0 від 30.07.2010

Позивач скориставшись своїм позивач на адміністративне оскарження зазначеного податкового повідомлення рішення, за результатами якого податкове повідомлення рішення №0000162300/0 від 30.07.2010 залишене без змін, а скарга без задоволення. Та було винесено податкове повідомлення рішення №0000162300/1 від 08.10.2010.

На підставі вищевикладеного представник відповідача просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що співробітниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010.

За результатами перевірки був складений акт №94/23-0/33920601 від 16.07.2010, яким встановлено порушення позивачем вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР.

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №0000162300/0 від 30.07.2010.

10.08.2010 позивач звернувся до відповідача з первинною скаргою на зазначене податкове повідомлення рішення, в якій просив податковий орган його скасувати.

08.10.2010 відповідачем винесено рішення про результати розгляду первинних скарг №4608/10/25-002, яким скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без зміг, та було винесено нове податкове повідомлення рішення №0000162300/1 від 08.10.2010, яким позивачеві визначені податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 112029 грн. 60 коп., з яких 93358 грн. 00 коп. основний платіж та 18671 грн. 60 коп. штрафні санкції.

При винесенні зазначеного податкового повідомлення рішення, відповідач керувався тим, що правочини, які були укладені між позивачем та ТОВ «Метпром-Компані», ТОВ «Промінтер» не мали правового характеру та не були направленні на настання реальних наслідків для господарської діяльності, оскільки при перевірці зазначених контрагентів було встановлено відсутність виробничих потужностей для виконання умов укладених договорів та первинні документи, за укладеними договорами, не містили всієї необхідної інформації та бути складені з порушенням норм діючого законодавства, що дало відповідачеві підстави вважати договори укладені між позивачем та вказаними контрагентами фіктивними.

Суд вважає таке твердження відповідача необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частиною 2 ст. 234 ЦК України передбачено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Отже єдиним доказом, а відтак і підставою для ствердження про фіктивність будь-якого правочину є відповідне судове рішення.

Проте таких доказів відповідач суду не надав, а також не заявляв клопотань про витребування відповідних доказів у звязку з неможливістю їх надання.

Відносно тверджень відповідача, що діяльність позивача була спрямована на навмисне вилучення коштів із державного бюджету шляхом, як мінімізації сплати податку на прибуток, суд зазначає наступне

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК України, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

При цьому відповідач у акті перевірки жодним чином не доводить фіктивності або нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Метпром-Компані» та ТОВ «Промінтер», лише стверджує про фіктивність правочинів, укладених між ТОВ «Метпром-Компані» та ТОВ «Промінтер» та їх контрагентами.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України ( кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення рішення №0000162300/1 від 08.10.2010 є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.11, 71, 158 -163 КАС України; ст.ст.204, 215, 216, 228, 234 Цивільного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя №0000162300/1 від 08.10.2010.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційного інстанції.

Суддя І.В.Батрак