Справа № 1-86/08

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2008 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Розман М.М.

при секретарі Цех Г.М.

з участю прокурора Дьолог Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки м. Тячів, АДРЕСА_1, Закарпатської області, України, громадянки України, з загальною середньою освітою, бухгалтера редакції газети «Дружба», одруженої, на утриманні малолітня дитина , раніше не судимої у вчиненні злочину,

передбаченого ст.286 ч.1 КК України ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 14 листопада 2007 року, близько 14.00 години , в АДРЕСА_2, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21099» держномер НОМЕР_1 , рухаючись з с.Біловарці у напрямку м.Тячів , грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3«б», 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, якими передбачено: «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків…; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди» , не застосувала вчасно екстрене гальмування, чим позбавила себе технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3, яка всупереч вимогам п.п. 4.1, 4.7, 4.8, 4.14«а», 4.14«б», 4.14«г» Правил дорожнього руху України переходила дорогу поза пішохідним переходом, не впевнившись у безпеці переходу перетинала проїзну частину дороги зправа - наліво , внаслідок чого потерпіла ОСОБА_3. отримала тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, закритого перелому лівої великогомілкової кістки в середній третині зі зміщенням, синців правої половини лобної ділянки та лівої очної щілини, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Підсудна ОСОБА_1. в судовому засіданні свою вину визнала частково, у вчиненому щиро покаялася та пояснила, що 14 листопада 2007 року, близько 14.00 год., вона на автомобілі «ВАЗ-21099» поверталася з с. Біловарці додому і проїжджаючи с. Бедевля рухалася зі швидкістю 40-50 км/год.. Рухаючись на середині своєї смуги руху вона помітила малолітню дитину, яка стояла від неї на відстані 25-30 метрів на дорозі і була повернута обличчям у протилежну від неї сторону. Вона подавала звуковий сигнал, однак дитина не реагувала і тому вона вирішила її об'їхати зліва. Коли вона розпочала об'їзд, то дівчина раптово почала перебігати дорогу з права наліво і вона зачепила її. Одразу зупинила автомобіль і підійшла до дівчини, яка лежала на дорозі. Там були також сторонні люди , які їй допомогли , зупинили автомобіль і доправили дівчину в лікарню. Свою вину визнає частково тому , що у ДТП винна також потерпіла. Цивільний позов визнає частково на суму 2500 гривень , оскільки вона вже надала посильну допомогу і купляла ліки , а сплатити заявлену суму позову вона не спроможна , так як має мінімальну заробітну плату. Просить її суворо не карати.

Розглянувши матеріали кримінальної справи , суд вважає , що вина підсудної ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованого їй злочину в судовому засіданні доведена повністю. Крім її особистого визнання фактичних обставин справи це стверджується зібраними під час досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3. в судовому засіданні стверджено, що 14.11.2007 року вона поверталась разом із своїми друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з школи і вони рухались по правому узбіччю дороги. Як вона переходила дорогу і як її збив автомобіль не пам'ятає , так як втратила свідомість і до себе прийшла тільки в лікарні. Школу не відвідувала близько півтора місяця.

Свідок ОСОБА_6. в судовому засіданні ствердила, що коли поверталася з центри с. Бедевля додому, то будучи на перехресті вулиць Шевченка й Волошина почула удар і оглянувшись побачила як на асфальт падала дитина. Вона та ОСОБА_7 зупинили автомобіль і доставили дівчину в лікарню.

Свідок ОСОБА_4. в судовому засіданні пояснив, що 14.11.2007 року він разом зі своєю двоюрідною сестрою ОСОБА_5 та ОСОБА_3 повертався додому із школи. Коли дійшли до магазину «Престиж», то його сестра ОСОБА_5 перебігла дорогу і очікувала їх на іншій стороні. Коли почала переходити дорогу ОСОБА_3 , то він побачив приближаючийся зі сторони с. Добрянське на великій швидкості автомобіль. Тоді вже стояча на протилежній стороні дороги його сестра крикнула на ОСОБА_3 щоб та зупинилася , що вона і зробила , однак автомобіль, який намагався об'їхати , вдарив її і вона від удару впала на землю.

Свідок ОСОБА_5. в судовому засіданні ствердила, що коли вона разом з братом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 йшли додому по правій стороні дороги , то біля магазину «Престиж» призупинилися, щоб перейти на протилежний бік дороги. Вона перейшла дорогу перша, а за нею почала переходити ОСОБА_3. В цей час з напрямку с. Біловарці на великій швидкості їхав автомобіль і вона крикнула Богдані, що їде автомобіль , але автомобіль її збив.

Свідок ОСОБА_7. в судовому засіданні пояснив, що 14.11.2007 року, коли він стояв напроти свого будинку на правому узбіччі дороги в напрямку м. Тячів, то бачив як одна з дівчат, котрі йшли з школи, почала переходити дорогу. В той час з сторони с. Біловарці їхав автомобіль, водій якого побачивши на дорозі дитину десь за 30 метрів подав декілька звукових сигналів , на що дитина не реагувала та став ривками пригальмовувати. В подальшому почав дівчину об'їжджати і під час цього переднім правим колесом зачепив ногу дитини , від чого та покачалася по правому боці автомобіля і впала.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 14.11.2007 року встановлено місце вчинення злочину.

(а.с. 3-5)

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 955 від 27.11.2007 року у потерпілої ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, закритого перелому великогомілкової кістки в середній третині зі зміщенням, синців правої половини лобної ділянки та лівої очної щілини, які могли виникнути від дії твердих тупих предметів, при ударі виступаючою частиною легкового автомобіля з послідуючим падінням вищевказаними частинами тіла на тверде покриття дороги. Строку події 14.11.2007р. відповідають і відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

(а.с. 36)

З висновку судової автотехнічної експертизи № 804-1 від 25.11.2007 року встановлено, що причиною настання ДТП з технічної точки зору є факт невідповідності дій малолітньої дівчинки- пішохода ОСОБА_3. технічним вимогам п.п. 4.7, 4.8, 4.14«а» та 4.14«б» Правил дорожнього руху України, тобто перехід нею проїзної частини дороги поза пішохідним переходом, неочікуваний вихід на проїзну частину дороги, коли вона не впевнилась в безпеці переходу та у відсутності транспортного засобу, який наближається до місця переходу, чим створила небезпеку для руху водієві автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1., а також факт невідповідності дій водія автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1. вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України щодо не застосування вчасно екстреного гальмування, виїзд на смугу зустрічного руху, чим вона себе позбавила технічної можливості уникнути наїзду.

(а.с. 42-45)

 Таким чином, оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, які узгоджуються щодо фактичних обставин справи між собою, суд вважає, що дії підсудної слід кваліфікувати за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Доводи підсудної на недотримання потерпілою Правил дорожнього руху України не спростовують її вини у вчиненні інкримінованого їй злочину.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, ступінь її вини , дані про особу винної, яка раніше не судима і по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставини, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_1. є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину , наявність на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1. суд не найшов.

 Враховуючи наведене, за наявності альтернативної санкції ч. 1 ст. 286 КК України , суд вважає, що відносно підсудної ОСОБА_1. необхідно і доцільно призначити покарання в виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої , розмір яких підтверджено довідкою Тячівської ЦРЛ від 29.11.2007 року № 676 на суму 765.81 гривень , на підставі ст.. 1206 ЦК України слід задовольнити.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди , суд враховує наявність такої шкоди , тобто що протиправними діями підсудної заподіяно тілесні ушкодження малолітній , що привело до зазнання нею фізичного болю і страждань , душевних страждань , втрати нормальних життєвих зв'язків , неможливість певний час відвідувати школу, а також у зв'язку з цим до душевних страждань членів сім'ї

При цьому суд бере до уваги , що настанню ДТП , яка привела до зазначених наслідків , сприяла також груба необережність потерпілої , а тому , з врахуванням вимог розумності і справедливості , суд вважає за можливе позов в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди задовольнити частково , на суму 3500 гривень , яка є необхідною і достатньою для відновлення нормальних життєвих зв'язків.

Позовні вимоги про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в судовому засіданні жодними належними і допустимими доказами не стверджені , а тому до задоволення не підлягають.

Судові витрати покласти на ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України , суд ,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід відносно засудженої ОСОБА_1 до набуття вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_23500 (три тисячі п'ятсот) гривень в відшкодування заподіяної моральної шкоди та 500 гривень вартості правової допомоги адвоката , а в решті позову відмовити.

Цивільний позов прокурора Тячівського району задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового відділу Тячівської райдержадміністрації 765 ( сімсот шістдесят п'ять) гривень 81 копійку витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1 220 гривні 00 копійок на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області , код ЄДРПОУ 25575144 , банк -УДК в Закарпатській області , МФО 812016 , р\р 35224002000411 за проведення автотехнічної експертизи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Головуючий: М.М.Розман