Постанова № 15318472, 07.04.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/2289/11

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Талько А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Закрите акціонерне товариство "Коростенський завод "Янтар"" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 18 січня 2011 року №00000923014/0 про донарахування податку на прибуток в сумі 515366,00 грн. ( в т.ч. основний платіж - 412293,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 103073,00 грн.) та №0000102301/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 335646,00 грн. ( в т.ч. основний платіж - 268517,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 67129,00 грн.). При цьому позивач зазначав, що вказані зобов'язання були нараховані податковим органом за віднесення ним до валових витрат на придбання у ТОВ "КПС Сервіс" товарно-матеріальних цінностей (уайт-спіриту) та до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ "КПС Сервіс" при здійсненні операцій на підставі нікчемних договорів. При цьому відповідачем не було наведено ніяких доказів на підтвердження того, що взаємовідносини з вказаним контрагентом не мали реального характеру, тобто, були безтоварними. Всі господарські операції між Закритим акціонерним товариством "Коростенський завод "Янтар" та ТОВ "КПС Сервіс" по придбанню уайт-спіриту, факт його прийому, транспортування і використання у господарській діяльності товариства підтверджується всіма документами, ведення і зберігання яких передбачено правилами податкового і бухгалтерського обліку. Висновки перевіряючих в акті перевірки про порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є надуманими і необґрунтованими, суперечать фактичним обставинам справи. Крім того вказує на те, що при направленні відповіді на скаргу товариства на податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються, ДПА в Житомирській області було порушено строки, встановлені пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, тому, на думку позивача, скарга вважається повністю задоволенню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та просив у їх задоволенні відмовити. Свою позицію щодо неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з придбання у ТОВ "КПС Сервіс" товарно-матеріальних цінностей (уайт-спіриту) в зв’язку з їх безтоварністю обґрунтовував тим, що під час проведення перевірки не встановлено необхідних первинних документів для підтвердження реального характеру проведеної господарської операції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Коростенський завод "Янтар"" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Коростенської міської ради 30 серпня 1994 року і як платник податків знаходиться на обліку в Коростенській об'єднаній державній податковій інспекції.

Під час проведеної працівниками Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції планової виїзної перевірки Закритого акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар"" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2010 року виявлені порушення товариством:

- вимог пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, а саме: заниження податку на прибуток на 412293, 00 грн. (у тому числі: за півріччя 2009 року - 565680, 00 грн., за 3 квартали 2009 року - 761380, 00 грн., за 2009 рік - 761380, 00 грн., за 1 квартал 2010 року - 114989, 00 грн., за півріччя 2010 року - 887792, 00 грн., за 3 квартали 2010 року - 887792, 00 грн.) внаслідок завищення скоригованих валових витрат на 1649172, 00 грн., до чого призвело безпідставне віднесення за період, що перевірявся, до складу валових витрат на придбання у ТОВ "КПС Сервіс" товарно-матеріальних цінностей (уайт-спіриту) на підставі нікчемних договорів;

- вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: заниження податку на додану вартість на 329835, 00 грн. (у тому числі: за квітень 2009 року - 56096, 00 грн., за травень 2009 року - 57040, 00 грн., за липень 2009 року - 18402, 00 грн., за серпень 2009 року - 20738, 00 грн., за березень 2010 року - 22998, 00 грн., за квітень 2010 року - 47349, 00 грн., за травень 2010 року - 61318, 00 грн., за червень 2010 року - 45894, 00 грн.) внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ "КПС Сервіс" при здійсненні операцій на підставі нікчемних договорів.

За результатами перевірки складено акт № 1104/23-01/02969797 від 30 грудня 2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією 18 січня 2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення про збільшення сум грошових зобов'язань і нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів): № 0000092301/0 - по податку на прибуток приватних підприємств на 412293, 00 грн., санкцій у сумі 103073, 00 грн., всього - 515366, 00 грн., та № 0000102301/0 - по податку на додану вартість на 268517, 00 грн., санкцій у сумі 67129, 00 грн., всього - 335646, 00 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, Закрите акціонерне товариство "Коростенський завод "Янтар"" 28 січня 2011 року звернулося до Державної податкової адміністрації в Житомирській області з скаргою (вих. № 05/19) про їх перегляд. За результатами розгляду цієї скарги ДПА в Житомирській області 21 лютого 2011 року було прийняте рішення № 3985/С-С/25-009 про залишення скарги позивача без задоволення, а податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2011 року № 0000092301/0 та № 0000102301/0 - без змін. Вказане рішення податкового органу Закритому акціонерному товариству "Коростенський завод "Янтар"" було направлено 22 лютого 2011 року.

Щодо збільшення позивачеві зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств суд зазначає, що згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що вчинені позивачем правочини, а саме, укладені з ТОВ "КПС Сервіс" договори про закупівлю нафтопродуктів (уайт-спіриту), відповідно до статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, є нікчемними, поставка товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "КПС Сервіс" мала нетоварний характер, не супроводжувалася всіма необхідними документами, які б підтверджували її дійсність, відсутній факт перевезення і прийому-передачі продукції, оскільки надані для перевірки ТТН і видаткові накладні складені з порушенням встановленого порядку. У зв'язку з цим, Закритим акціонерним товариством "Коростенський завод "Янтар"", на думку податкого органу, до складу валових витрат безпідставно віднесено витрати на придбання вказаного товару у ТОВ "КПС Сервіс", що призвело до завищення скоригованих валових витрат на 1649172, 00 грн.

Такий висновок Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції суд вважає безпідставним, оскільки частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статей 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку статті 7 і ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також, відповідно до статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені правові норми, суд прийшов до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладені між позивачем та ТОВ "КПС Сервіс" договори про закупівлю натопродуктів не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до статті 71 КАС України, він як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 18 січня 2011 року, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими.

Крім того, господарські операції між Закритим акціонерним товариством "Коростенський завод "Янтар" та ТОВ "КПС Сервіс" по придбанню уайт-спіриту на загальну суму без ПДВ 1649172, 55 грн., з яких ПДВ - 329834, 51 грн. підтверджуються податковими, видатковими та товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, копії яких є у матеріалах справи.

Факт прийому позивачем за період з квітня 2009 року по червень 2010 року уайт-спіриту від ТОВ "КПС Сервіс" підтверджується витягом із журналу реєстрації вхідного контролю сировини, журналу реєстрації аналізу уайт-спіриту та робочого щоденника вхідного контролю, а також карточками складового обліку матеріалів, копії яких є у матеріалах справи. Про використання вказаного товару у подальшій господарській діяльності Закритого акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар"" свідчать довідки про випуск продукції, при виготовленні якої використовується уайт-спірит за 2009-2010 року.

Всі документи складені належним чином, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи викладене, суд вважає, що зроблені перевіряючими в акті перевірки висновки про безпідставне завищення позивачем скоригованих валових витрат внаслідок віднесення до їх складу витрат на придбання у ТОВ "КПС Сервіс" уайт-спіриту на підставі нікчемних договорів є неоґрунтованими, суперечать фактичним обставинам справи і, як наслідок, протиправним є прийняте на підставі вказаного акта податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 18 січня 2011 року № 0000092301/0.

Щодо збільшення позивачеві зобов'язань по податку на додану вартість суд зазначає, що згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вже було встановлено судом, укладені між позивачем та ТОВ "КПС Сервіс" договори про закупівлю нафтопродуктів (уайт-спіриту) не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, факт придбання Закритим акціонерним товариством "Коростенський завод "Янтар"" у ТОВ "КПС Сервіс" товару (уайт-спіриту), його транспортування і використання у подальшій господарській діяльності позивача підтверджено всіма документами, ведення і зберігання яких передбачено правилами податкового і бухгалтерського обліку. Тому висновки податкового органу про заниження товариством податку на додану вартість на 329835, 00 грн. внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ "КПС Сервіс" при здійсненні операцій на підставі нікчемних договорів є неправомірними і необґрунтованими.

Крім того, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва ТОВ "КПС Сервіс" судом не встановлено. Отже, його реєстрація у якості платника податку на додану вартість - чинна та передбачає право і зобов'язання платника видавати податкові накладні на загальних підставах.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Закритим акціонерним товариством "Коростенський завод "Янтар"" правомірно було віднесено до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ "КПС Сервіс", при придбанні уайт-спіриту, тому податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 18 січня 2011 року № 0000102301/0 є протиправним і підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків на прийняті ним рішення, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Із змісту вказаної правової норми слідує, що контролюючий орган повинен протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, саме надіслати платнику податків рішення за результатами розгляду такої скарги.

Пунктом 56.9 вказаної статті Кодексу визначено, що у разі ненадіслання рішення платнику податків за його скаргою у визначений пунктом 56.8 цієї статті строк або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Як вбачається із матеріалів справи, скарга Закритого акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар"" на податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2011 року № 0000092301/0 та № 0000102301/0 була отримана ДПА у Житомирській області 31 січня 2011 року. Оскільки доказів прийняття рішення про продовження строків розгляду скарги товариства податковим органом суду надано не було, тому, згідно з наведеними вище нормами Податкового кодексу України та з врахуванням пункту 56.13 статті 56 цього Кодексу, останнім днем направлення платнику податків рішення за результатами розгляду його скарги було 21 лютого 2011 року. Як свідчить поштовий штемпель на конверті, рішення № 3985/С-С/25-009 від 21 лютого 2011 року ДПА у Житомирській області позивачеві було направлено лише 22 лютого 2011 року, тобто, з порушенням встановленого законом строку.

За таких обставин, скарга Закритого акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар"" за вих. № 05/19 від 28 січня 2011 року на податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 18 січня 2011 року № 0000092301/0 та № 0000102301/0 з 22 лютого 2011 року вважається задоволеною, а вказані повідомлення-рішення - скасованими.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 6, 80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 405 від 03 березня 2011 року. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, вказана сума судового збору підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар"" у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 18 січня 2011 року № 0000092301/0 та № 0000102301/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" 6 грн. 80 коп. судового збору.

          Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

          У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 12 квітня 2011 р.