Постанова № 15318232, 17.12.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-7561/09/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2010 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш О.В.,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Пропан" Відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз" до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Дочірнє підприємство "Пропан" Відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 21 жовтня 2009 року № 0002722301/0 та № 0002732301/0. При цьому зазначає, що у ході виїзної планової перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 червня 2009 року було встановлено порушення ним вимог підпунктів 4.1.5, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 5.2.1, 5.2.10 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на 110340, 00 грн., та вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся, на 84701, 00 грн. Результати перевірки були відображені в акті № 1648/23-0/30928236/0110 від 09 жовтня 2009 року. На підставі цього акту перевірки за вказані порушення Державною податковою інспекцією у Житомирському районі 21 жовтня 2009 року прийняті податкові повідомлення - рішення про визначення дочірньому підприємству "Пропан" Відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз" сум податкових зобов"язань: № 0002722301/0 - по податку на прибуток приватних підприємств усього 165510, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 110340, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 55170, 00 грн.) та № 0002732301/0 - по податку на додану вартість усього 127052, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 84701, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 42351, 00 грн.). Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення повинні бути визнані недійсними, оскільки підприємством суми податкового кредиту сформовані правомірно та вимоги податкового органу відносно обов'язкової наявності товарно-транспортних накладних, які б свідчили про отримання скрапленого газу, є безпідставними.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову. Зокрема вказав, що у порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем до валових віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відпуск нафтопродукту (скрапленого газу), що доставлявся самовивозом, повинен був оформлятися товарно-транспортними накладними. Однак дочірнім підприємством "Пропан" Відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз" для перевірки вони надані не були, тобто не було засвідчено факти відправлення нафтопродуктів, і, відповідно, фактичне здійснення господарської операції. Підприємством також було допущено порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість", що виявилося у завищенні податкового кредиту з ПДВ. За вказані порушення податковими повідомленнями - рішеннями від 21 жовтня 2009 року № 0002722301/0 та № 0002732301/0 позивачу визначено податкові зобов"язання. Ці рішення відповідач вважає правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, тому у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягаю задоволенню повністю з огляду на наступне.

Працівниками Державної податкової інспекції у Житомирському районі була проведена виїзна планова перевірка дочірнього підприємства "Пропан" Відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 червня 2009 року. За результатами перевірки складено акт № 1648/23-0/30928236/0110 від 09 жовтня 2009 року.

В акті перевірки зазначено, що:

- у порушення вимог підпунктів 4.1.5, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 5.2.1, 5.2.10 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством завищено валові витрати, у результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на 110340, 00 грн.;

- у порушення вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем завищено податковий кредит з ПДВ, що призвело до заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся, на 84701, 00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки за порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Державною податковою інспекцією у Житомирському районі 21 жовтня 2009 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002722301/0 про визначення дочірньому підприємству "Пропан" Відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз" суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств усього 165510, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 110340, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 55170, 00 грн.) та за порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" - податкове повідомлення - рішення № 0002732301/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість усього 127052, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 84701, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 42351, 00 грн.).

У ході судового розгляду встановлено, що постановами Житомирського районного суду Житомирської області від 10 та 25 грудня 2009 року директора дочірнього підприємства "Пропан" Відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз" Фещенка Романа Дмитровича і головного бухгалтера ОСОБА_2 відповідно визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: за ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, що підтверджується актом перевірки № 1648/23-0/30928236/0110 від 09 жовтня 2009 року, призвело до заниження податку на прибуток у сумі 110340, 00 грн. та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 85, 00 грн.

Вважаючи зазначені постанови суду незаконними, Фещенко Р.Д. та ОСОБА_2 подали на них апеляційні скарги. Постановою апеляційного суду Житомирської області від 06 грудня 2010 року апеляційну скаргу Фещенка Р.Д. задоволено частково, постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2009 року скасовано, а справу провадженням закрито у зв'язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 постановою апеляційного суду Житомирської області від 09 грудня 2010 року повернуто, а, отже, постанова Житомирського районного суду Житомирської області від 25 грудня 2009 року набрала законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Враховуючи те, що постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 25 грудня 2009 року встановлено вину бухгалтера дочірнього підприємства "Пропан" відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз" у веденні податкового обліку з порушенням визначеного порядку, що встановлено і зафіксовано актом перевірки № 1648/23-0/30928236/0110 від 09 жовтня 2009 року, та такі дії бухгалтера призвели до заниження податку на прибуток в сумі 110340, 00 грн., а також виходячи з положень частини 4 статті 72 КАС України, дана постанова є обов'язковою для адміністративного суду та не потребує додаткового доказування питання чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Крім того, щодо встановлених порушень суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (далі Інструкція № 281), встановлено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти), форма № 1-ТТН (нафтопродукт), яка визначена як бланк документа суворої звітності. Пунктом 10.2.4 вказаної Інструкції забороняється приймати нафтопродукти на АЗС у разі неналежного оформлення або відсутності товарно-транспортних накладних.

Зразок бланку товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів затверджений Міністерством палива та енергетики України за погодженням з Департаментом по контролю за виробництвом цінних паперів, акцизних марок, документів суворої звітності та голографічних захисних елементів (Держзнак) Міністерства фінансів України.

З аналізу змісту підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, вбачається, що тільки при наявності повного пакету документів, які є обов'язковими для ведення та зберігання, до яких належить і товарно-транспортна накладна за формою N 1-ТН, є підставою для зменшення оподатковуваного прибутку підприємства. Тому посилання позивача на наявність у нього права включення відповідної суми до складу валових витрат є необгрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства.

Необхідно також відмітити, що Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Так, у статті 9 вказаного Закону законодавцем визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. У свою чергу, в статті 1 Закону під первинним документом розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено перевіркою? у позивача останні відсутні.

Однак позивачем для перевірки не надані товарно-транспортні накладні, які є складовою частиною комплекту перевізних документів відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року під № 863/5084 та накладні, дорожні відомості, квитанції про приймання вантажу, що передбачено підпунктом 4.1.5.11 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, тобто документи, які б засвідчували факти відправлення нафтопродуктів, відповідно, і фактичне здійснення господарської операції.

Безпідставним та необгрунтованим є твердження позивача про те, що товарно-транспортна накладна не є первинним та обов'язковим документом для бухгалтерського і, відповідно, для податкового обліку, з огляду на наступне.

Вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999 року визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та надання фінансової звітності в Україні і поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 3 цього ж Закону, на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто, первинні документи по відображенню господарських операцій є підставою і для податкового обліку.

У свою чергу, первинним документом згідно з статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Вказані положення норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» продубльовані і в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року.

З наведеного слідує, що ТТН є первинним документом, на підставі якого формуються дані бухгалтерського та податкового обліку.

Не відповідають дійсності і твердження позивача про неправомірність посилання в акті перевірки органом ДПС на положення Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обігу нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, оскільки остання втратила чинність. Так, перевіркою встановлено неправомірність віднесення підприємством до складу валових витрат витрати в сумі 414675, 00 грн. в ІІІ кварталі 2008 року тоді, як зазначена Інструкція втратила чинність 13 вересня 2008 року.

Крім того, у порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» у І кварталі 2008 року дочірнім підприємством "Пропан" Відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз" до складу валових витрат віднесено суму 5825, 00 грн. за придбання товарно-матеріальних цінностей від приватного підприємства «Дельта», не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, у зв'язку з чим підприємством у І кварталі 2008 року безпідставно завищені валові витрати на вказану суму.

Необхідно відмітити, що відносно посадової особи приватного підприємства «Дельта», відповідальної за ведення фінансово-господарської діяльності, ОСОБА_3 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу У країни.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся, встановлено його завищення на суму 84701,00 грн., в тому числі по періодах:

- березень 2008 року - 1165,00 грн.;

- серпень 2008 року - 82935,00 грн.;

- лютий 2009 року - 90,00 грн.;

- березень 2009 року - 511,00 грн.

У порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від наступних суб'єктів господарювання:

- у березні 2008 року по податковій накладній № 42 від 26 березня 2008 року на суму 1165, 00 грн., виписаної приватним підприємством «Дельта» відносно посадової особи останнього, відповідальної за ведення фінансово-господарської діяльності, ОСОБА_3 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах);

- у серпні 2008 року по податковій накладній № 2048 від 22 серпня 2008 року на суму 82935, 00 грн., виписаної приватним підприємством «Профіт Капітал», відносно посадових осіб якого прокуратурою Полтавської області порушена кримінальна справа за ознаками злочину передбаченого, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України (Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона).

Крім того, у порушення підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством у лютому 2009 року до податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено суми податку за придбання товарно-матеріальних цінностей, що непов'язані з веденням фінансово - господарської діяльності підприємства у сумі 601, 00 грн.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими, податкові повідомлення-рішення № 0002722301/0 та № 0002732301/0 від 21 жовтня 2009 року прийнято відповідачем у межах повноважень на підставі правомірних висновків акта перевірки.

Керуючись ст.ст. 72, 86, 158 - 163, 254 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні позову Дочірнього підприємства "Пропан" Відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз" до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 22 грудня 2010 р.