Постанова № 15314580, 10.01.2011, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-136/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2011 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області протиправними та стягнути на її користь з відповідача 1592,10 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 5307,80 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення у звязку з тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка в судове засідання не зявилася, згідно поданої письмової заяви, просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник УПСЗН Олевської РДА Житомирської області в судове засідання не зявився, але від нього надійшло письмове заперечення, згідно якого він просить розглянути справу без участі представника, стосовно задоволення позову заперечує та просить відмовити у стягненні коштів, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з УПСЗН Олевської РДА Житомирської області.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії. Територія, на якій проживає та працює позивачка, а саме м.Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією паспорту, довідкою з місця проживання, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачка є працюючою і отримує щомісячно допомогу в розмірі 1,60 гривень в управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та доплату в розмірі 5,20 гривень в управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, тобто отримує виплати в розмірах передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836, всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідкою УПСЗН Олевської райдержадміністрації, довідкою УПФ України в Олевському районі.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата працюючим в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, які встановлені на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 1 13 Конституції України).

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати.

Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх

утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).

Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує, що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як вбачається з адміністративного позову, позивачка просить про захист своїх прав на отримання допомоги та доплати до пенсії як особа, яка постійно проживає на території радіоактивного забруднення.

Разом з тим, обираючи спосіб захисту порушеного права позивачки, слід керуватися тим, що відповідно до положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначена допомога та доплата призначається і виплачується управлінням праці та соціального захисту населення.

Також ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах шестимісячного терміну з 01 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,60 грн. щомісяця (6 міс. х 1,60 грн. = 9,60 грн.) , тобто:

З 01.05.2010 р. по 30.06.2010 р. - 884 грн. х 2 міс. х 30 % = 530,40 грн.,

З 01.07.2010 р. по 30.09.2010 р. - 888 грн. х 3 міс. х 30 % = 799,20 грн.,

З 01.10.2010 р. по 31.10.2010 р. - 907 грн. х 1 міс. х 30 % = 272,10 грн.

Всього 1601,70 грн.

Таким чином, 1601,70 грн. 9,60 грн. отриманих коштів = 1592,10 грн.

В частині стягнення доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ позов позивачки підлягає до задоволення в межах шестимісячного терміну з 01 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року у розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісяця, пропорційно до відпрацьованого часу, за мінусом 31,20 грн. одержаних коштів по постанові КМ України від 26.07.1996 року №836, тобто:

у травні 2010 року:(884 грн. : 17 роб.дн.) х 17 відпр.дн. = 884 грн.;

у червні 2010 року:(884 грн. : 21 роб.дн.) х 21 відпр.дн. = 884 грн.;

у липні 2010 року:(884 грн. : 22 роб.дн.) х 22 відпр.дн. = 888 грн.;

у серпні 2010 року:(884 грн. : 21 роб.дн.) х 21 відпр.дн. = 888 грн.;

у вересні 2010 року:(884 грн. : 22 роб.дн.) х 22 відпр.дн. = 888 грн.;

у жовтні 2010 року:(884 грн. : 21 роб.дн.) х 21 відпр.дн. = 907 грн.

Всього 5339,00 грн.

Таким чином, 5339,00 грн. 31,20 грн. отриманих коштів = 5307,80 грн.

Відповідач є розпорядником коштів на вказані видатки, проте допустив протиправну бездіяльність і позивачці в добровільному порядку заборгованості у повному обсязі не виплатив.

В даному випадку кошти на соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС виплачується з Державного бюджету, є щомісячними платежами та такими, що передбачені законом як актом вищої юридичної сили, тому суд вважає, що вимога про негайне виконання підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 256 КАС України слідує, що суд, який виніс постанову за заявою осіб або з власної ініціативи може звернути постанову до негайного виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присуджені періодичних платежів з Держбюджету.

Керуючись ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України

П

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення - задовольнити повністю.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_1 допомоги та доплати не у відповідності із ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ протиправними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1592,10 грн., заборгованості за період з 01 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, по допомозі як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченій ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та 5307,80 грн., заборгованості за період з 01 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, по доплаті до заробітної плати особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченій ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Допустити виконання постанови суду в частині стягнення 1592,10 грн. заборгованості по допомозі як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченій ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та 5307,80 грн. заборгованості по доплаті до заробітної плати особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченій ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до негайного виконання.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 72,40 грн. державного мита на користь держави з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.

ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита на підставі п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:В. В. Волощук