Рішення № 1530550, 03.04.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.04.08 р. Справа № 38/6

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач” м. Київ

до відповідача: Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 16 351грн.26коп.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закритого акціонерного товариства “Торговий Дім “Укртатнафта” м. Кременчук Полтавської області

за участю

представників сторін:

від позивача: Басюк Т.Л. юрисконсульт за дов. № ЦХП-18/172 від 21.04.2008р.

від відповідача: Латиш С.В. юрисконсульт за дов. “ Н-01/1695 від 30.05.2007р.

від третьої особи: Омельченко О.О. представник за дов. № 57 від 24.12.2007р.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 18.03.2008р. до 03.04.2008р. відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач” м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 16 351грн.26коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір № ЦХП-10205 від 10.01.2005р.

21.01.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 11.01.2008р. № 22-15/15, відповідно до якого Державне підприємство „Донецька залізниця” м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 01074957) та знаходиться за адресою: 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

23.01.2008р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає посилаючись на наступне.

При комісійному прийманні поставленого дизельного палива на паливному складі локомотивного депо Дебальцеве - пасажирське у цистерні №79553046, яка прибула за залізничною накладною №43187115 було виявлено нестачу дизельного палива у кількості 6336кг, про що 28.01.2005р. було складено Акт №11 приймання нафтопродуктів за кількістю за формою 5-НП відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказами Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метеорології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.1998р. №81/38/101/235/122, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07.10.1999р. за №685/3978 (далі-Інструкція), додержання якої передбачено пунктом 4.2 розділу 4 договору.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлене дизельне паливо у сумі 16 351грн.26коп., але ж у виставленому рахунку сума не відповідає фактичній наявності дизельного палива.

Відповідач вважає, що виконав свої договірні зобов’язання в повному обсязі, сплативши вартість фактично поставленого дизельного палива та зазначив, що порушення зобов’язання відбулося саме з боку позивача, що полягає в недопоставці товару згідно умов договору та в залишенні без остаточної відповіді по суті заявленої відповідачем претензії від 11.02.2005р. №НТЗ-03/189 на суму 16 351грн.26коп. по факту виявлення нестачі поставленого дизельного палива у цистерні №79553046 при комісійному прийманні на паливному складі локомотивного депо Дебальцеве - пасажирське Донецької залізниці.

Таким чином, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

08.02.2008р. на адресу господарського суду від позивача надійшла телеграма, в якій позивач повідомив суд про неможливість забезпечити явку у судове засідання свого представника та просить суд відкласти розгляд справи.

Телеграма судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

14.02.2008р. позивач надав суду заперечення на відзив №ЦХП ю-1 від 08.02.2008р., в яких зазначив наступне.

Зазначений відповідачем акт №11 не є належним доказом по спірній поставці, оскільки складений з порушенням вимог Інструкції “Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України” від 02.04.1998р. за № 81/38/101/235/122, зареєстрованої Міністерством юстиції України за № 685/3978 від 07.10.1999р., а звідси і п.4.2 договору.

Відмітки на залізничній накладній № 43187115 свідчать, що спірний вантаж передано відповідачеві перевізником 27.01.2005р. без перевірки та складання комерційного акту у порядку ст.ст. 52, 53 Статуту залізниць України.

Пунктом 4.1.3.19 Інструкції чітко визначено, що акт приймання за кількістю складається у день надходження нафтопродуктів. Отже, належним доказом нестачі спірної продукції може бути лише акт приймання за кількістю, складений у день надходження нафтопродуктів, а саме 27.01.2005р.

Всупереч п.4.1.3.21 Інструкції приймання продукції не призупинялось, що робить акт № 11 одностороннім документом.

Позивач вважає, що відповідачем не надано жодного доказу виконання ним пункту 4.1.3.22 інструкції, згідно з яким нафтопродукти з цистерн повинні бути злиті повністю відповідно до ДОСТу 1510 та пункту 4.1.3.15 Інструкції, яким передбачено, що маса нафтопродукту, визначена об’ємно - масовим методом у залізничних цистернах, після зливу повинна бути звірена з масою у резервуарі.

Пунктом 3.3 договору сторони передбачено, що дата поставки товару визначається згідно умов поставки, що зазначені в специфікаціях до даного договору, і відповідають вимогам міжнародних правил тлумачення торгових термінів “Інкотермс” редакції 2000р.

Поставка спірної продукції відбулась згідно специфікації № 1 на умовах FCA Інкотермс-2000. Відповідно до умов FCA, встановлених договором, поставка вважається здійсненою, коли товар наданий у розпорядження перевізника не розвантаженим з транспортного засобу продавця. Ризик втрати чи пошкодження товару продавець несе до моменту здійснення його поставки. З моменту поставки всі ризики втрати чи пошкодження товару переходять до покупця ( ст.Б.5 правил FCA).Згідно умов договору та специфікації до нього № 1 датою поставки товару вважається дата відправлення цього товару на адресу одержувача, що підтверджується штампом станції відправлення на квитанції про приймання вантажу та залізничній накладній.

Таким чином, товар був поставлений з моменту передачі його перевізнику, що підтверджено квитанціями про приймання вантажу, які свідчать, що товар було здано перевізнику у належній кількості.

Отже, на думку позивача, акт приймання за кількістю № 11 складений відповідачем не тільки після виконання позивачем договору поставки, а й після виконання договору перевезення.

Позивач зазначив, що відповідач не надав жодних доказів того, що вказана недостача не могла виникнути на станції призначення вже після видачі вантажу перевізником, а саме з 16-00 27.01.2005р.-дата видачі вантажу перевізником до 08.30 28.01.2005р.-дата складання акту приймання за кількістю.

На думку позивача, відповідальність за правильність заповнення залізничних накладних несе ЗАТ Торговий дім “Укртатнафта”, як представник вантажовідправника. Оскільки, позивач не є ані перевізником, ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем у спірних правовідносинах то є очевидним той факт, що в діях позивача вина відсутня.

14.02.2008р. позивач надіслав до господарського суду клопотання, в якому просить суд витребувати від вантажовідправника ЗАТ Торговий дім “Укртатнафта” – відвантажувальні документи на спірну цистерну, а саме:

- акт експертизи № В-275/2, складений Кременчукським відділом Полтавської торгово-промислової палати 24.01.2005р.,

- квитанції зважування цистерни № 79553046,

- відомості запірно-пломбувальні пристрої від 24.01.2005р.

Клопотання судом розглянуте, задоволено та залучено до матеріалів справи.

27.02.2008р. сторони звернулися до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору на один місяць у зв’язку з необхідністю представленням додаткових документів.

27.02.2008р. позивач звернувся до господарського суду з клопотанням про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закрите акціонерне товариство “Торговий Дім “Укртатнафта” м. Кременчук.

Клопотання судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2008р. строк вирішення спору було продовжено на 1 місяць до 03.04.2008р. та залучене до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закрите акціонерне товариство “Торговий Дім “Укртатнафта” м. Кременчук.

27.02.2008р. відповідач надав суду письмові пояснення №2002-12/38 від 27.02.2008р., в яких пояснює наступне.

В день надходження дизельного пального у цистерні №79553046 – 27.01.2005р. паливний склад локомотивного депо Дебальцеве - пасажирське був повністю завантажений і приймання палива не можливо було здійснити за технічними причинами, тому Акт №11 приймання нафтопродуктів за кількістю був складений 28.01.2005р. На весь час очікування приймання, починаючи з 16.00 год. 27.01.2005р., цистерна №79553046 з дизельним паливом була передана на відповідальне зберігання під охорону матеріально відповідальним особам паливного складу. В ході приймання пального, 28.01.2005р. було виявлено нестачу і приймання призупинилося та в адресу вантажовідправника ЗАТ “Торговий Дім Укртатнафта” була направлена телеграма від 28.01.2005р. про факт виявлення нестачі та надання відповіді про прийняте рішення згідно із п. 4.1.3.21 Інструкції, але відповіді на телеграму залізницею не отримано. Згідно акту від 29.01.2005р. цистерна №79553046 була злита в окрему ємність, після зливу нестача в кількості 6336кг підтвердилась.

Продукція, з приводу оплати якої виник спір, прибула на станцію призначення без слідів втрати та розкрадання за справними пломбами, про що зроблена відповідна відмітка у графі 6 “Відмітки про видачу вантажу” залізничної накладної згідно Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998р. № 457, що виключає відповідальність залізниці як перевізника за нестачу вантажу.

Договірні відносини ДП “Донецька залізниця” має з позивачем, а не із ЗАТ “Торговий дім Укрататнафта”, відповідно до яких позивач має не тільки право на оплату поставленої продукції, а й зобов’язання поставити дану продукцію у належній кількості, тобто зустрічне виконання зобов’язання в розумінні ст. 538 ЦК України. Тому перед залізницею відповідальність за неналежну поставку нафтопродуктів несе саме ДП “Укрзалізничпостач” як контрагент по договору.

Крім того, відповідач зазначив, що умовами договору №ЦХП-10205 від 10.01.2005р. не передбачено покладення відповідальності за постачання продукції у належній кількості на виконавця - ЗАТ “Торговий дім Укртатнафта”. Пунктом 8.1 зазначеного договору передбачено, що в разі невиконання взятих зобов’язань, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Таким чином, відповідач у своїх письмових поясненнях просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

18.03.2008р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закрите акціонерне товариство “Торговий Дім “Укртатнафта” м.Кременчук звернулась до суду з клопотанням про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та зняти копій необхідних документів. Клопотання судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

18.03.2008р. позивач надав суду додаткові пояснення по справі на виконання вимоги ухвали суду від 27.02.2008р., в яких посилається на наступне.

З моменту здачі вантажу перевізникові всі ризики втрати товару перейшли до відповідача і саме з цього моменту позивачем у повному обсязі були виконані договірні зобов’язання з поставки товару.

У своїх поясненнях позивач зазначив, що оформлення рахунків на оплату відвантажених нафтопродуктів відбувається по факту відвантаження, такі дані формуються після зважування вагоно-цистерн та оформлення перевізних документів, де зазначається вага нетто відвантаженого нафтопродукту, що виключає можливість порушення договірних зобов’язань з боку позивача.

Позивач вважає, що посилання відповідача на те, що неакцептування авізо пов’язане із недостачею вантажу є необґрунтованим і не може бути підставою для невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань.

Таким чином, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 16 351грн.26коп.

Письмові пояснення позивача №ЦХПю-50 від 17.03.2008р. судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

18.03.2008р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закрите акціонерне товариство “Торговий Дім “Укртатнафта” надала свої письмові пояснення №23ю/397 від 18.03.2008р., в яких повідомила, що підтримує позовні вимоги позивача у повному обсязі та вважає, що недостача вантажу (нафтопродуктів) виникла з вини перевізника – ДП “Донецька залізниця”.

Пояснення третьої особи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

20.03.2008р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до матеріалів справи телеграми №10001 від 28.01.2005р., яке судом розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.

Позивач звернувся до суду із клопотанням від 21.03.2008р. № ЦХПю-52, в якому просив суд залучити до матеріалів справи договір № ЦХП-14-00205-01, укладений між ДП “Укрзалізничпостач” та ЗАТ “Укртатнафта” 27.12.2004р., яке судом розглянуто, прийнято до уваги та задоволено.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2005р. між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач” м. Київ (за договором – постачальник, далі – позивач) та Державним підприємством „Донецька залізниця” м. Донецьк (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір № ЦХП-10205 (далі – Договір), згідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, названі в подальшому “товар”, найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору.

Розділом 3 договору передбачені умови та терміни поставки, а саме, постачальник здійснює поставку товару залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами покупця на умовах та в терміни, які вказані в специфікаціях до даного договору, які надаються додатково та є невід’ємними його частинами (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.3 договору дата поставки товару визначається згідно умов поставки товару, що зазначені в специфікаціях до даного договору і відповідає вимогам міжнародних правил тлумачення торгових термінів “Інкотермс” редакції 2000р.

Кількість товару передбачена розділом 4 договору.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що прийом товару за кількістю, який поставлено в залізничній цистерні, здійснюється покупцем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 02.04.1998р. № 81/38/101/235/122, зареєстрованою Міністерством юстиції України за № 685/3978 від 07.10.1999р. із складанням акту приймання нафтопродуктів за кількістю за формою 5-НП.

Розділом 6 договору передбачені умови розрахунків, а саме, пунктом 6.2 передбачено, що покупець протягом двох днів з дати отримання документів, які зазначені в п. 6.1 цього договору, здійснює розрахунки за постачений постачальником товар шляхом акцепту сповіщення при умові фактичного отримання товару, що відповідає специфікації.

Найменування, марку, ціну кількість та умови запланованої до поставки продукції за період з 01.01.2005р. по 31.05.2005р. зазначено у специфікації №1 до договору № ЦХП-10205 від 10.01.2005р.

Згідно специфікації позивач зобов’язався поставити відповідачу дизельне паливо марки Л-0,2-62, ДСТУ 3868-99 за ціною 2 333,30грн. за 1 тн., на умовах FCA міжнародних правил тлумачення торгових термінів “Інкотермс” редакції 2000р.

На виконання вимог договору позивачем було поставлено відповідачеві дизельне паливо марки Л-0,2-62 у кількості 2 182,85тн. на загальну суму 6 173 011грн.66коп., яке було відвантажене зі станції Кагарлицька Південної залізниці на адресу станції Дебальцеве – сорт. Донецької залізниці ЗАТ “Торговий Дім “Укртатнафта”, що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи.

На вказану поставлену продукцію позивач надав відповідачу рахунок-фактуру №ТОП05-19, податкову накладну №30 та сповіщення №168 датовані 25.01.2005р.

Відповідач акцептував сповіщення №168 лише на суму 6 156 660,40грн., тобто не доплатив суму у розмірі 16 351грн.26коп.

Пунктом 9.2 договору сторони передбачили, що суперечки, що не знайшли врегулювання, передаються для вирішення в господарський суд за місцем знаходження відповідача.

Оскільки до теперішнього часу відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за поставлену йому продукцію, останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16 351грн.26коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір №ЦХП-10205 від 10.01.2005р., копію специфікації №1 до договору №ЦХП-10205 від 10.01.2005р, копії рахунку-фактури №ТОП05-19 від 25.01.2005р., сповіщення №168 від 25.01.2005р., акт прийому- передачі №ДОН05-01 від 25.01.2005р., копії квитанцій, заперечення на відзив від 08.02.2008р. №ЦХП ю-1, клопотання від 08.02.2008р. №ЦХП-ю-2, клопотання від 27.02.2008р., додаткові пояснення від 17.03.2008р, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву № 2002-12/16 від 23.01.2008р., письмові пояснення №2002-12/38 від 27.02.2008р., клопотання від 20.03.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Третя особа посилається на пояснення від 18.03.2008р. №23ю/397, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, тому судом застосовані ці норми, оскільки суд не має права самостійно змінювати предмет та підставу позову.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач розрахувався за поставлений товар частково, не доплатив суму у розмірі 16 351грн.26коп., яку він вважає такою, що не повинна бути сплачена, оскільки при прийомі товару була встановлена нестача дизельного палива у кількості 6 336 кг у цистерні № 79553046, яка прибула за залізничною накладною № 43187115.

Суд вважає, що заперечення відповідача не заслуговують на увагу з посиланням на таке.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що прийом товару за кількістю, який поставлено в залізничній цистерні, здійснюється покупцем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 02.04.1998р. № 81/38/101/235/122, зареєстрованої Міністерством юстиції України за № 685/3978 від 07.10.1999р. ( діл – Інструкція) із складанням акту приймання нафтопродуктів за кількістю за формою 5-НП.

Згідно розділу 1 Інструкція встановлює єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій і застосовується на підприємствах та організаціях України, які займаються нафтопродуктозабезпеченням. Вимоги цієї Інструкції є обов”язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для громадян – суб”єктів підприємницької діяльності, що займаються придбанням, транспортування, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України.

З огляду представлених відповідачем документів, було складено акт № 11 приймання нафтопродуктів за кількістю від 28.01.2005р., затверджений керівником підприємства нафтопродуктозабезпечення начальником локомотивного депо Дебальцеве – пасажирське Сірим А.Г. 28.01.2005р.

Пунктом 4.1.3.19 Інструкції передбачено, що на всі нафтопродукти, що надійшли, складається “Акт приймання нафтопродуктів за кількістю” за формою №5-НП. При цьому в разі приймання нафтопродукту, що надійшов в одній цистерні, заповнюється п.12.1, при прийманні кількох цистерн заповнюється п.12.2 цього додатка.

Акт складається у день надходження нафтопродуктів і затверджується керівництвом вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання.

Відмітки на залізничній накладній № 43187115 свідчать, що вантаж передано відповідачеві перевізником 27.01.2005р. Згідно пунктів 4 та 5 Акту № 11 на станцію призначення вантаж надійшов 27.01.2005р. о 15-00, а видавався вантажоодержувачу 27.01.2005р. о 16-00, але акт № 11 складений 28.01.2005р. всупереч вимог п.4.1.3.19 Інструкції.

У разі виявлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно повідомляє керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити зберігання одержаної продукції, а також вжити заходів, що унеможливлює погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач зобов”язаний викликати представника виготовлювача (відправника) для участі у приймання продукції і складання двостороннього акта.

Керівник підприємства повинен призначити комісію з осіб, представників громадськості, які затверджені наказом по підприємству та рішенням профкому для виконання робіт з приймання нафтопродуктів ( п.4.1.3.21 Інструкції).

Як вбачається з акту № 11 приймання продукції не було припинено. Доказів щодо забезпечення зберігання одержаної продукції у період з моменту її отримання з 16-00 27.01.2005р. до моменту приймання нафтопродуктів 8-30 28.01.2005р. відповідач суду не надав.

Телеграма, яку надав відповідач, направлена ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” 28.01.2005р.

Пунктом 4.1.3.15 Інструкції передбачено, що маса нафтопродукту, визначена об”ємно-масовим методом у залізничних цистернах, після зливу повинна бути звірена з масою у резервуарі.

Як вбачається з акту № 11 ( п.8) маса вантажу визначена об”ємно-масовим статичним методом.

Нафтопродукти з цистерн повинні були злиті повністю відповідно до ГОСТ 1510 ( п.4.1.3.22 Інструкції).

Відповідач не надав суду доказів виконання п.4.1.3.22 Інструкції.

Таким чином, наданий відповідачем акт № 11 від 28.01.2005р. приймання за кількістю не є належним доказом у розумінні вимог ст. 34 ГПК України.

Отже, суд вважає, що приймання товару було проведено всупереч вимогам Інструкції.

Крім того, третя особа ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” надала суду акт експертизи № В-257/2 від 24.01.2005р. Кременчугського відділення Полтавської торгово-промислової палати, в якому зазначено, що в пред”явлених 10 вагоно-цистернах фактично завантажено 1125950 кг палива дизельного, що відповідає даним, вказаним вантажовідправником у відвантажених документах. Додатком до акту передбачено номери цистерни, залізничної накладної, маса тари, маса брутто, маса нетто, вантажоотримувач, №№ ЗПУ та пломб, в тому числі цистерна № 79553046 за залізничною накладною 43187115.

Відповідно до пп.1.2 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997р., торгово-промислові палати наділені правом проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов”язковими до застосування на всій території України.

Отже, з врахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач” м. Київ до Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 16 351грн.26коп.., задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 2600101511508 в Укрексімбанку м. Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 01074957) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач” м. Київ ( 03049, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 11/15, р/р 26004074337201 у філії “КРУ” “Фінанси та кредит” м. Києва, МФО 300937, ЄДРПОУ 19014832 ) заборгованість у сумі 16 351,26 грн., держмито у сумі 163грн.51коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.04.2008р.

Видати наказ після набрання рішення законної сили по закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Радіонова О.О.

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3—сторонам у справі