Вирок № 15289465, 04.04.2011, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 1-4/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2011 року

смт.Любар Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді В.Б.Шидловського

при секретарі В.М.Лісничій

з участю прокурора М.М.Тещенка

захисників ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Любар кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 тимчасово проживав с.Н.Любар Любарського району, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не військовозобовязаного, не працюючого, відповідно до ст.89 КК України вважається раніше не судимим,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.297; ч.2 ст.304; ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.297 КК України

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2010 року близько 10 год. підсудний ОСОБА_3 перебуваючи в АДРЕСА_3 зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_5 та переконавшись, що у житловому будинку нікого немає, по ясену виліз на горище житлового будинку, звідки через отвір на горищі проник до житлового будинку, звідки викрав газовий балон, вартістю 300 грн., чотири погонних метри металевого кругляка діаметром 16 мм., загальною вартістю 64 грн., 6 метрів квадратних жесті, загальною вартістю 240 грн., два металевих бильця, загальною вартістю 40 грн., пластмасове відро на 12 літрів вартістю 15 грн., сокиру без топорища, вартістю 40 грн., пилку (одноручку), вартістю 64 грн., два молотки, вартістю 30 грн., пласкогубці, вартістю 15 грн. Викинувши викрадені речі через горище на вулицю підсудний збув їх як металобрухт в АДРЕСА_4 ОСОБА_6 за 30 грн., а частину передав ОСОБА_7

Крадіжкою вищевказаних речей потерпілій ОСОБА_5 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 808 гривень.

24 квітня 2010 року близько 19 год. на вул.Мотовилівській в с.Новий Любар Любарського району, підсудний зустрівся з неповнолітнім ОСОБА_4 та двома особами, які не досягли віку кримінальної відповідальності і справу відносно яких закрито, ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів та усвідомлюючи протиправність своїх дій вступивши в попередню змову з неповнолітнім ОСОБА_4 та двома особами, які не досягли віку кримінальної відповідальності і справу відносно яких закрито, і запропонував їм піти на кладовище для того, щоб з одного із поховань зняти металевий каркас памятника, який потім здати на пункт прийому металобрухту. Переконавши вказаних осіб вчинити вищевказані дії, ОСОБА_3, взяв в домогосподарстві ОСОБА_8 візок і пішов з вищевказаними неповнолітніми особами на кладовище, що по вул.Бердичівській в с.Новий Любар Любарського району. Близько 20 год. 30 хв. того ж дня, підсудний ОСОБА_3, знайшовши на початку кладовища місце поховання, на якому був металевий каркас, усвідомлюючи свої злочинні дії, разом з ОСОБА_4 та особами, які не досягли віку кримінальної відповідальності і справу відносно яких закрито, таємно зняли металевий каркас памятника, який погрузили на візок і мали намір вивезти його з кладовища з подальшою метою його збуту на пункті прийому металобрухту та отримання за нього коштів.

Даним злочином Юрівській сільській раді заподіяно шкоду на загальну суму 480 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю і пояснив, що на початку квітня місяця 2010 року він приїхав в с.Новий Любар Любарського району для того, щоб навідатись до могили матері. 16 квітня 2010 року близько 10 год. він перебуваючи на вул.Котовського в с.Старий Любар зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_5 Переконавшись в тому, що у вказаному житловому будинку нікого немає, він по ясені виліз на горище житлового будинку звідки, через отвір на горищі, проник до житлового будинку і викрав звідти: газовий балон, чотири погонних метра кругляка, 6 метрів квадратних жесті, два металевих бильця, пластмасове відро на 12 літрів, сокиру без топорища, пилку (одноручку), два молотки та пласкогубці. Викрадені речі він збув як металобрухт за 30 гривень. 24 квітня цього року близько 19 год. перебуваючи на вул.Мотовилівській в с.Н.Любар він зустрівся з неповнолітніми ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, яким запропонував піти на кладовище для того, щоб з одного із поховань зняти металевий каркас памятника, який потім здати на пункт прийому металобрухту і отримати за нього гроші. На його пропозицію вони погодилися. Тоді він взяв в домогосподарстві ОСОБА_8 візок та пішов із вищевказаними особами на кладовище, що по вул.Бердичівській в с.Новий Любар Любарського району. Близько 20 год. 30 хв. знайшовши на початку кладовища місце поховання, на якому був металевий каркас, він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 таємно зняли металевий каркас памятника, який погрузили на візок і намагалися вивезти його з кладовища, однак невідомий чоловік налякав їх, і вони втекли з кладовища.

В суді підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю і пояснив, що 24 квітня 2010 року близько 19 год. перебуваючи на вул.Мотовилівській в с.Н.Любар він зустрівся з ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 В ході розмови, ОСОБА_3 запропонував їм піти на кладовище і з одного із поховань зняти металевий каркас памятника, який потім здати на пункт прийому металобрухту і отримати за нього гроші. На його пропозицію вони погодилися. ОСОБА_3 взяв в домогосподарстві ОСОБА_8 візок і вони всі разом пішли на кладовище, що по вул.Бердичівській в с.Новий Любар Любарського району. Близько 20 год. 30 хв. знайшовши на початку кладовища місце поховання, на якому був металевий каркас, він разом з вищевказаними особами таємно зняли металевий каркас памятника, який погрузили на візок і намагалися вивезти його з кладовища, однак невідомий чоловік налякав їх, і вони втекли з кладовища.

Крім особистого визнання вини підсудними, їх вина у вчиненому також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 15 травня 2010 року вона приїхала до свого домогосподарства, що по вул.Котовського,6 в с.Старий Любар Любарського району. Відкривши запірні пристрої, які були без пошкоджень, та зайшовши до будинку вона побачила, що у будинку безлад. Оглянувши будинок виявила відсутність в ньому речей, а саме: жесті, билець від ліжка, металевого кругляка, відер, емальованих мисок, деревяного стільця, радіоприймача, електроплитки, молотка, гвоздодера, кельми, валіка малярного, шпателя, мясорубки, сокири без топорища, пилки (одноручки). Про даний факт вона того ж дня повідомила до Любарського РВ УМВС. Згодом від працівників міліції вона дізналася, що крадіжку вищевказаних речей вчинив ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_7 в суді дав покази про те, що в середині квітня 2010 року, на вулиці Котовського в с.Старий Любар він зустрів ОСОБА_3, який на візку віз різні речі. При розмові Людвік передав йому частину речей, які були на візку, а саме: пластмасове відро на 12 літрів, сокиру без топорища, пилку (одноручку) молотка та плоскогубці.

Свідок ОСОБА_11 в суді пояснив, що на даний час він являється головою Юрівської сільської ради. На території сільської ради в с.Новий Любар знаходиться кладовище. 25 квітня 2010 року він виявив, що на одному з поховань відсутній металевий каркас надгробка. Про даний факт він повідомив до Любарського РВ УМВС, а через деякий час від працівників міліції йому стало відомо, що вищевказаний металевий каркас зняли підсудні разом з особами, відносно яких справу закрито. Догляд за похованням на якому зняли металевий каркас надгробка здійснювала сільська рада, оскільки дане поховання здійснено багато років тому та родичів похованої людини певно вже немає. На даний час сільська рада будь-яких претензій до підсудних немає, та цивільний позов заявляти не буде, оскільки викрадений каркас повернуто на місце поховання.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 24 квітня 2010 року близько 19 год. вона разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 прийшли до ОСОБА_3, який запропонував їм піти на кладовище для того, щоб з одного із поховань зняти металевий каркас памятника і продати його. Переконавши всіх піти на кладовище, ОСОБА_3 взяв в домогосподарстві ОСОБА_8 візок і близько 20 год. 30 хв. вони пішли на кладовище. Знайшовши на початку кладовища місце поховання, на якому був металевий каркас, вони всі разом зняли металевий каркас памятника, який погрузили на візок і вивозили з кладовища, однак невідомий чоловік налякав їх, і вони втекли з кладовища.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дала аналогічні покази що і свідок ОСОБА_9

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_8 слідує, що 24 квітня 2010 року після 18 год., а може й пізніше, до її домогосподарства прийшов підсудний ОСОБА_3 і попросив металевого візка для того, щоб вивезти сміття. Вона погодилась і дала йому покористуватись візком, однак він не повернув візка. Про те, для чого ОСОБА_3 брав візок вона не знала.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що 24 квітня 2010 року він знаходився в своєму домогосподарстві і почув, як на кладовищі хтось розмовляє. Він пішов на кладовище і побачив, як від одного з місць поховань втікали молоді люди два хлопці та дві дівчини. Він не розгледів хто саме там був. Однак пізніше, 14 травня 2010 року він був запрошений працівниками міліції в якості понятого при відтворенні обставин подій за участю ОСОБА_3, який розповів і показав про обставини вчинення ним злочину.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_6 слідує, що 16 квітня 2010 року вона зустріла на вулиці ОСОБА_3, який віз на саморобному візку два бильця від ліжка, арматуру та жесть. Вказані речі вона придбала у нього для того, щоб використати їх під час проведення будівельних робіт у своєму домогосподарстві і заплатила йому гроші за метал в сумі 30 гривень. Про те, що метал був викрадений вона не знала.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_13 слідує, що 16 квітня 2010 року він зустрів на вулиці ОСОБА_3, який ніс газовий баллон. ОСОБА_3 запропонував йому придбати вказаний баллон за 40 гривень, на що він погодився і заплатив йому вказану вище суму грошей. Про те, що газовий баллон був крадений він не знав і підсудний йому нічого не казав.

У протоколі прийняття заяви про вчинений злочин від 15квітня 2010 року вказано, що до Любарського РВ УМВС з заявою звернувся ОСОБА_11, який просив встановити осіб, які зняли із могили на кладовищі, що в с.Новий Любар Любарського району, металеву надгробну плиту.

Протоколом огляду місця пригоди від 25 квітня 2010 року в якому зазначено, що на одній із могил, що знаходяться на кладовищі с.Новий Любар Любарського району з бетонної основи знята металева плита, яка лежить неподалік від місця поховання.

Довідка № 404, видана 26 квітня 2010 року виконкомом Юрівської сільської ради вказує на те, збитки завдані зняттям надгробної плити з могили становлять 480 гривень.

З протоколу прийняття заяви про вчинений злочин від 15 травня 2010 року вбачається, що до Любарського РВ УМВС з заявою звернулася ОСОБА_5, яка просила встановити осіб, які здійснили крадіжку особистих речей із будинку її сестри ОСОБА_14

У протоколі огляду місця пригоди від 15 травня 2010 року, проведеного у домогосподарстві АДРЕСА_3 зазначено, що невідома особа через горище проникла до вищевказаного будинку і викрала звідти газового баллона, жесть та бильця від ліжка, а також металевого кругляка.

Згідно довідки № 14 від 14 грудня 2010 року, виданої ПП «ОСОБА_15.» вартість 1-го метра металевого швелера № 5 становить 45 грн., а вартість 1-го метра металевого уголка L-50 становить 25 грн.

Довідка № 126 від 17 травня 2010 року, видана Любарським кооперативним ринком вказує на те, що станом на 17 травня 2010 року вартість нижчезазначених речей бувших у використанні становить: відро пластмасове 12 л. 15 грн., молоток з ручкою 15 грн., плоскогубці 15 грн.

Як вбачається із довідки від 14 жовтня 2010 року, виданої Любарським кооперативним ринком, станом на 16 квітня 2010 року вартість слідуючих предметів бувших у користуванні становила: сокира з топорищем 76 грн., сокира без топорища- 40 грн., пилка двохручна 120 грн., пилка звичайна 64 грн.

Аналізуючи всі досліджені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 знайшла своє підтвердження у судовому засіданні в повному об»ємі та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням у житло; за ч.2 ст.304 КК України як втягнення малолітніх у злочинну діяльність; за ч.2 ст.297 КК України як наруга над похованням, вчинена за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

Аналізуючи всі досліджені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_4 у нарузі над похованням, вчиненим за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні в повному об»ємі та кваліфікує його дії за ч.2 ст.297 КК України.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує, що він вчинив три злочини, два з яких є тяжкими, а третій - злочином середньої тяжкості, посередньо характеризується за місцем проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення подібних злочинів, його роль у вчиненні злочинів, а тому обирає його в межах санкції вищевказаних статей у вигляді позбавлення волі.

Суд виключає із зазначених досудовим слідством обтяжуючих обставин рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_3 скоїв злочини в той період коли вже вважався раніше не судимим.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, є сиротою, злочин вчинив внаслідок збігу важких особистих обставин, потерпілі просять не позбавляти його волі, заподіяна шкода частково відшкодована шляхом повернення речей здобутих злочинним шляхом, то суд рахує зазначені обставини помякшуючими і такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і з урахуванням особи винного суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів суд призначає ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його ставлення до вчиненого, задовільну характеристику за місцем навчання та проживання, а тому обирає його в межах санкції ч.2 ст.297 КК України у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, вчинив злочин в неповнолітньому віці, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його незначну роль у вчиненні злочину, а також, що Юрівська сільська рада не має до нього будь-яких претензій матеріального та морального характеру, заподіяна шкода відшкодована, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст.75, 104 КК України.

Цивільний позов по справі заявлений потерпілою про відшкодування матеріальної шкоди на суму 5000 грн. суд задовольняє частково на суму 808 грн., що підтверджується матеріалами справи.

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди на суму 3000 грн. суд враховує характер діяння особи, його матеріальний і сімейний стан, заподіяні моральні та фізичні страждання потерпілій, а також виходячи з того, що підсудний визнав позов повністю, задовольняє повністю на суму 3000 грн.

Речовий доказ по справі металевий каркас надгробка, повернутий на місце поховання.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, Суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185; ч.2 ст.304, ч.2 ст.297 КК України і обрати йому покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст.304 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст.297 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4 /чотирьох/ років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов”язки.

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого обов”язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід засудженому, до вступу вироку в законну силу змінити із тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти у залі суду.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.297 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов”язки.

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого обов”язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання;

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 808 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди, а всього 3808 (три тисячі вісімсот вісім) грн.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 150 (сто п»ятдесят) грн. 24 коп. судових витрат за проведення дактилоскопічної експертизи перерахувавши їх на розрахунковий рахунок 31258272211843, МФО 811039, код 25574601, банк одержувача - УДК в Житомирській області, одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, призначення платежу: “За експертні роботи”.

Речові докази по справі: металевий візок, який знаходиться на зберіганні у кімнаті для зберігання речових доказів Любарського РВ УМВС, після вступу вироку в законну силу повернути власнику - ОСОБА_8

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя В. Б. Шидловський