Рішення № 15278906, 14.04.2011, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-197/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Костенко В. В.

при секретарі Абрамян Н. Л., за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Чуплої І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Відкритого акціонерного товариства « Криворізький залізорудний комбінат» - про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом і в обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на те, що він 15 років та 7 місяців працював у шкідливих для людини умовах на підприємстві ВАТ " Криворізький залізорудний комбінат" шахта " Родіна" на посаді підземного машиніста бурової установки.

Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідницького інституту промислової медицини у серпні 2004 року йому було встановлено професійне захворювання за діагнозом: вібраційна хвороба 1-2 ступеню , синдром периферичної ангіодистонії та полірадикулопатії з помірно вираженим больовим синдромом та нейродистрофією у вигляді дв. Плечолопаткового пері артрозу, ПФС 1-2 ступеню, дефартрозу ліктьових суглобів ПФ першого ступеню.

За даним фактом було складено акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 від 25.10.2004 року.

16.11.2004 року за висновком МСЕК йому первинно було встановлено 30% професійної втрати працездатності та третю групу інвалідності, а за даними останнього огляду 11.02.2010 року йому підтверджено 30% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності безстроково.

Позивач вказує, що саме з вини підприємства йому заподіяна шкода здоров'ю, він втратив значний відсоток професійної працездатності, являється інвалідом, з причини вищезазначеного змушений переносити фізичні страждання, а звідси і моральні переживання, які проявляються в наступному: будучи інвалідом, він повинен працювати, щоб утримувати родину , він постійно лікується вдома та у медичних закладах, його турбує стійка біль у шийному та поперековому відділах хребту та ліктьових і колінних суглобах, він обмежений у русі, внаслідок цього він не може вести активний спосіб життя, звузилися його родинні та дружні зв"язки.

Заподіяну моральну шкоду він оцінює в розмірі 133 800,00 грн. та просить стягнути її з відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в позовній заяві . Позивач пояснив, що він втратив 30 % професійної працездатності, являється інвалідом, змушений систематично звертатися за допомогою лікарів, в зв'язку з погіршенням в стані здоров'я. В результаті чого, порушено його нормальний спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові зусилля для організації своєї життєдіяльності. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що для встановлення факту спричинення позивачеві моральної шкоди, необхідне проведення медико-соціальної експертизи і її висновок. До суду позивач такий висновок не представив, у зв'язку з цим Фонд вважає, що позивачеві моральна шкода не причинена. Крім того, у відповідності з Законом України "Про державний бюджет України на 2007 р." п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині "відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Законом України № 717 - V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалося виплата моральної шкоди - виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Представник ВАТ " Криворізький залізорудний комбінат" у судове засідання не з"явився , про день та час розгляду справи сповіщений належним чином.

Вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи, давши їм оцінку, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки ( а.с. 8-17) позивач з 02.07.1982 року по 21.07.1993 року працював на посадах гірничого робітника, підземного бурильника та підземного машиніста бурової установки на шахті " Родина".

Відповідно Акту розслідування професійного захворювання форми П-4 від 25.10.2004р., який складений комісією в складі представників: шахти " Родина" ВАТ " КЗРК", санітарно-епідеміологічної станції Саксаганського району м.Кривого Рогу, Фонду соціального страхування від нещасних випадків…, 5- ї міської лікарні встановлено, що на робочому місці позивача, було виявлено перевищення гранично - допустимого рівня локальної вібрації , в пункті 19 Акту… зазначено, що винним в спричинені шкоди здоров'ю позивачу є керівництво шахти " Родина" ВАТ " КЗРК", які порушили вимоги ст. 13 Закону України "Про охорону праці" та ст. 153 Кодексу Законів про працю( а.с. 18-19).

За висновком МСЕК від 16.11.2004р. позивачу первинно було встановлено 30% професійної втрати працездатності у зв"язку із профзахворюванням та 3-тя група інвалідності, як убачається із наданих суду документів у подальшому стан його здоров"я не покращився, у зв"язку з чим при останньому переосвідчені 11.02.2010 року йому була встановлена 3 група інвалідності та 30 % професійної втрати працездатності безстроково ( а.с. 20,21).

Згідно виписних епікризів, позивач в результаті отримання професійного захворювання, знаходився неодноразово на стаціонарному лікуванні та амбулаторно проходив курс лікування в Українському науково-дослідному інституті промислової медицини та інших медичних закладах. З документів медичних установ, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивачеві лікарями рекомендовано: спостереження у лікарів невропатолога, медикаментозна базисна терапія, санаторно - курортне лікування ( а.с. 25-35).

Суд вважає доведеними обставини, що внаслідок професійного захворювання , пов"язаного з виконанням ним своїх професійних обов"язків на виробництві, позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях , вимушених змінах у звичному способі життя; необхідності залучення додаткових зусиль на відновлення стану здоров"я.

При вирішенні питання щодо заподіяння позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров'я позивача, відсоток втрати професійної працездатності, наявність вини підприємства в заподіянні шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України "Про охорону праці", відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров"я або у разі смерті працівника, здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". По справі було встановлено, що позивач був застрахований відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та згідно висновку МСЕК від 1611.04 р. йому первинно було встановлено 30% втрати працездатності та 3-тя група інвалідності, причиною чого стала робота позивача у шкідливих умовах праці.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровоградській області визначено, що положення частини 3 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" слід розуміти, як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди, спричиненої умовами виробництва, в окремому випадку - тільки в випадку відсутності втрати потерпілим професійної працездатності. Тобто, рішенням Конституційного Суду № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачу моральну шкоду у зв'язку з тим, що на той час, коли позивачу було встановлено стійку втрату професійної працездатності, а це було у 2004 році, згідно зі ст. 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на відділення виконавчої дирекції Фонду…

Той факт, що у відповідності з Законом України "Про державний бюджет України на 2007 р." п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - в "частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку"", на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р., він дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина .

При визначені розміру заподіяної моральної шкоди, суд приймає до уваги , що з 2004 року позивачеві була встановлена втрата професійної працездатності у 30 % та 3-тя група інвалідності і з часом його стан здоров"я не покращився, оскільки у лютому 2010 року рішенням МСЕК йому було підтверджено втрату профпрацездатності у 30% та 3-ю групу інвалідності безстроково; тяжкість вимушених змін у його житті; наявність вини підприємства, підтвердженої актом про розслідування випадку професійного захворювання та , виходячи із принципів розумності та об"єктивності, вважає, що компенсацію за заподіяну моральну шкоду слід призначити у розмірі 25 000 грн., що буде співмірним тяжкості перенесених позивачем страждань і переживань та іншим обставинам справи , зазначена сума підлягає стягненню з відповідача Відділення виконавчої дирекції ФССНВВ, а в іншій частині позову позивачеві слід відмовити.

Крім того, не підлягає задоволенню позов відносно відповідача ВАТ " КЗРК" , оскільки, хоча проведеним розслідуванням і була встановлена вина цього підприємства у виникнення професійного захворювання у позивача, але діючим на той час законодавством відшкодування моральної шкоди було покладено на ВВД ФССНВВ.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сторони у справі звільнено від державного мита, але з відповідача підлягають стягненню на підставі ст.88 ЦПК України судові витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Керуючись рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21,28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", ст. ст. 10,11, 27, 60, 213-215 ЦПК України,, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( розрахунковий рахунок № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000 ( двадцять п»ять тисяч )гривень.

У решті частини позову - відмовити.

У задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства « Криворізький залізорудний комбінат» - відмовити.

Судові витрати щодо сплати судового збору віднести за рахунок держави.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 15 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів із дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в повному обсязі.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено на протязі п»яти днів із дня проголошення його вступної та резолютивної частини.

Суддя:В. В. Костенко