Ухвала суду № 15276056, 12.04.2011, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 1-70/10

Провадження №11/0390/205/11 Головуючий у 1 інстанції:Покидюк

Категорія:: ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України Доповідач: Фідря О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 року місто Луцьк Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Фідрі О.М.,

суддів Матата О.В., Борсука П.П.

з участю прокурора Книш В.В.,

засудженої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Маневицького районного суду від 29 грудня 2010 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, українка, уродженка м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, жителька АДРЕСА_1, з вищою освітою, заміжня, на утриманні троє малолітніх дітей, директор ТзОВ «Полісся Стиль», судима 31 липня 2009 року Маневицький районним судом за ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 366, ст. 70 КК України з призначенням покарання у виді 9000 грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих обовязків строком на два роки,

засуджена за ч. 1 ст. 366 КК України з призначенням покарання у виді 850грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих обовязків строком на два роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до покарання за даним вироком шляхом повного складання призначеного основного покарання та частково додаткового покарання, призначених вироком Маневицького районного суду від 31 липня 2009 року остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 9850 (девять тисяч вісімсот пятдесят) грн. з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих обовязків, строком на два роки шість місяців.

За ч. 3 ст. 212 КК України ОСОБА_1 виправдано за недоведеністю в її діях складу злочину.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком суду ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за те, що, перебуваючи протягом листопада грудня 2007 року та січня вересня 2008 року на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Стиль», будучи службовою особою та наділеною адміністративно-розпорядчими і організаційно-господарськими обовязками, вчинила службове підроблення.

Так, ОСОБА_1, здійснюючи керівництво поточною діяльністю вказаного товариства на основі єдиноначальності на право без доручення вчиняти від його імені дії, з метою не відобразити по бухгалтерському обліку продаж за готівку в червні 2008 року на ринках м. Ковеля яєць столових невстановлених слідством фізичним особам, склала, підписала та завірила печатками ТзОВ «Полісся Стиль»та підприємця ОСОБА_3 в с. Цміни Маневицького району видаткову накладну № ПС-0006/08 від 20 червня 2008 року, в якій свідомо вказала про продаж товариством підприємцю ОСОБА_4 яєць столових в кількості 389706 штук на суму 154323 грн. 58 коп., достовірно знаючи, що дану кількість яєць протягом червня 2008 року підприємство товариству не продавало. Пізніше, знаючи про її недостовірність, що видача цієї накладної призведе до викривлення у бухгалтерському обліку товариства і, бажаючи настання таких наслідків, дану накладну видала на підписи підприємцю ОСОБА_3, а в подальшому і працівникам Маневицького відділення Ківецівської МДПІ під час проведення ними виїзної позапланової документальної перевірки діяльності товариства. Наведені факти були відображені в акті перевірки податкової інспекції №19/2301/35281328 від 21 листопада 2008 року.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувалася у тому, що вона, перебуваючи протягом листопада грудня 2007 року та січня вересня 2008 року на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Стиль», являючись службовою особою даного товариства як юридичної особи-платника податків на прибуток та на додану вартість, на яку згідно чинного законодавства України покладено обовязки та відповідальність за організацію і здійснення обчислення податків, зборів, інших обовязкових платежів, своєчасну їх сплату до бюджетів, будучи уповноваженою згідно п. 5.5, п. 5.7 Статуту ТзОВ «Полісся Стиль»на здійснення керівництва поточною діяльністю товариства на основі єдиноначальності та на право без доручення вчиняти дії від імені товариства, здійснюючи протягом всього цього часу фінансово-господарську діяльність товариства, повязану із купівлею-продажем яєць курячих, вчинила умисне ухилення від сплати до державного бюджету 1958572 грн. податку на прибуток за І-ІІІ квартали 2008 року та 1562653 грн. податку на додану вартість за листопада-грудень 2007 року і січень-вересень 2008 року.

А саме, з метою несплати очолюваним нею товариством «Полісся Стиль»до державного бюджету податків на прибуток на додану вартість, шляхом завищення валових витрат та податкового кредиту, ОСОБА_1 умисно, в порушення вимог п. п. 5.1, 5.2.1, 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р., вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р., зайво внесла до складу валових витрат декларацій з податку на прибуток ТзОВ «Полісся Стиль»за І-ІІІ квартал 2008 року: 7 834286 грн. вартості яєць курячих, та до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість ТзОВ «Полісся Стиль»за листопада-грудень 20007 року і січень-серпень 2008 року: 1 566856грн. податку на додану вартість з вартості таких яєць курячих, придбаних нею за угодами поставки яєць курячих з підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ТОВ «Галлісбуд», ОСОБА_7, визнаними, відповідно до акту №19/2301/35281328 від 21.11.2008р. проведеної Маневицький відділенням Ківецівської МДПІ виїзної позапланової документальної перевірки ТзОВ «Полісся Стиль», нікчемними. Чим завищила Валові витрати ТзОВ «Полісся Стиль»за І-ІІІ квартали 2008 року на 7834286 грн. та завищила податковий кредит ТзОВ «Полісся Стиль»з податку на додану вартість за листопад-грудень 2007р. і січень-серпень 2008р. на 1566856 грн.

Таким чином, ОСОБА_1, на думку органу досудового слідства, посягаючи на встановлений законодавством України порядок оподаткування субєктів господарювання, який забезпечує за рахунок надходження податків, формування дохідної частини державного бюджету, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходжень до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах і бажаючи їх настання, порушуючи вимоги чинного законодавства, вчинила дії , що призвели до заниження до сплати у державний бюджет 1958572 грн. податку на прибуток та 1562653 грн. податку на додану вартість, щ разом складає 3521225 грн., що у пять тисяч і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Такі дії ОСОБА_1 слідчим органом кваліфіковано за ч. 3 ст. 212 КК України як умисне ухилення від сплати 3521225 грн. податків на прибуток та на додану вартість, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_1 ставилось у провину те, що вона з метою несплати ТзОВ «Полісся Стиль»до державного бюджету податків на прибуток та на додану вартість, шляхом підвищення валових витрат та податкового кредиту, умисно внесла до декларації з податку на прибуток товариства за І ІІІ квартали 2008 року завідомо неправдиві відомості щодо розміру валових витрат в сумі 7834286 грн. вартості придбаних яєць курячих, та до декларації з податку на додану вартість товариства за листопад грудень 2007 року і січень серпень 2008 року щодо розміру податкового кредиту в сумі 1566856 грн. податку на додану вартість з вартості яєць курячих. ОСОБА_1 з метою створення видимості законності такого завищення нею валових витрат та податкового кредиту, в документах податкової звітності, внесла завідомо неправдиві відомості щодо придбання яєць курячих до договорів поставки: від 3 листопада 2007 року та 3 січня 2008 року з підприємцем ОСОБА_8, № 1 від 3 вересня 2007 року з підприємцем ОСОБА_1, № 2 від 1 листопада 2007 року з підприємцем ОСОБА_6, від 3 січня 2008 року з ТзОВ «Галлісбуд». Внаслідок дій ОСОБА_1 до державного бюджету не надійшло 3521225 грн. податків, що спричинило тяжкі наслідки.

Вказані дії ОСОБА_1 з урахуванням вищевикладеного обвинувачення кваліфіковано органом досудового слідства за ч. 2 ст. 366 КК України як внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричини тяжкі наслідки.

Прокурор у поданій апеляції та доповненнях до неї вважає виправдання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212 КК України необґрунтованим з тих підстав, що судом не взято до уваги доводи обвинувачення про нікчемність угод ТзОВ «Полісся Стиль»щодо придбання яєць столових та показань свідка ОСОБА_9 про безтоварність операцій з придбання яєць столових. Вказує про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого та особі засудженої. Крім того, зазначає, що суд безпідставно призначив засудженій за ч. 1 ст. 366 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих обовязків. З таких підстав прокурор просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції з доповненнями, прокурора, на підтримання апеляції, засуджену, яка просила залишити апеляцію без задоволення, а вирок суду щодо неї без зміни, захисника засудженої, який просив апеляцію задовольнити в частині виключення призначеного засудженій додаткового покарання, а врешті залишити без задоволення і вирок без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція з доповненнями підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

При постановленні вироку суд першої інстанції дотримався вимог ч. 1 ст. 334 КПК України, повно, всебічно, неупереджено та обєктивно дослідив усі представлені у справі докази та дав їм належну оцінку і прийшов до правильного висновку про недоведеність предявленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 3 ст. 212 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачення, предявлене ОСОБА_1, ґрунтується на висновках акту Ківерцівської МДПІ Волинської області про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Полісся Стиль»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства від 21.11.2008р., а також на показаннях свідка ОСОБА_9 податкового інспектора, яка проводила цю перевірку та складала вказаний акт.

Згідно акта вказаної перевірки ТзОВ «Полісся Стиль»здійснювало купівлю та реалізацію яєць курячих в асортименті. Товариством було укладено договори на поставку (продаж) яєць курячих з приватними підприємцями ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ТзОВ «Галлісбуд», згідно яких приймання та передача яєць здійснювалася шляхом видачі продавцем видаткових та податкових накладних. У акті вказано про відсутність на підприємстві необхідних ветеринарних документів на товар, відсутність складів для зберігання яєць та зроблено висновок про нікчемність вказаних угод. Донарахування податків ТзОВ «Полісся Стиль»обґрунтоване фактом визнання нікчемними угод товариства з купівлі-продажу яєць.

Отже, висновок органу досудового слідства про те, що операції з придбання ТзОВ «Полісся Стиль»яєць курячих згідно угод від 03.11.2007р. та від 03.01.2008р. у підприємця ОСОБА_8, №1 від 03.09.2007р. у підприємця ОСОБА_1, №2 від 01.11.2007р. у підприємця ОСОБА_6 та від 03.01.2008р. у ТзОВ «Галлісбуд»були безтоварними, зроблено на підставі того, що відсутні ветеринарні свідоцтва, товарно-транспортні накладні, доручення.

Проте, відсутність вказаних документів, як вірно визнав суд першої інстанції, не свідчить про відсутність операцій з купівлі-продажу товариством «Полісся Стиль»яєць курячих та про порушення ОСОБА_1 норм податкового законодавства.

Як вірно зазначено у вироку суду першої інстанції, згідно п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р., який діяв на час купівлі-продажу яєць ТзОВ «Полісся Стиль», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

А відповідно до п. 5.1, п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р., який діяв на той час, валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії.

Таким чином, керуючись вказаними нормами Законів, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що підставою для віднесення сум до податкового кредиту та валових витрат являється податкова накладна та видаткова накладна або акт прийому-передачі, а не ветеринарні сертифікати чи товарно-транспортні накладні, відсутність яких свідок ОСОБА_9 поклала в основу складеного нею акту Ківецівської МДПІ Волинської області про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Полісся Стиль».

Про наявність операцій з купівлі-продажу вказаної в угодах кількості яєць курячих ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_6, та свідки ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 показання яких були досліджені у судовому засіданні судом першої інстанції, у яких ОСОБА_1, як директор ТзОВ «Полісся Стиль», купувала яйця курячі.

Вказані свідки підтвердили те, що операції з купівлі-продажу яєць курячих проводились згідно укладених договорів та були оформлені податковими і видатковими накладними, розрахунки проведені через банківські рахунки у безготівковому порядку; будь-яких претензій по угодах щодо поставки та оплати продукції між сторонами не було, укладені угоди недійсними у встановленому законом порядку не визнавались, зустрічні перевірки по угодах не проводилися.

Показання названих свідків підтверджуються дослідженими місцевим судом доказами: договорами поставки, укладеними ТзОВ «Полісся Стиль»з підприємцями ОСОБА_1 від 03.09.2007р., ОСОБА_8 від 05.11.2007р. та 03.01.2008р., ОСОБА_6 від 01.11.2007р., ТзОВ «Галлісбут»від 03.01.2008р, договорами оренди, укладеним між підприємцем ОСОБА_8 та ТзОВ «ПП Промінь»від 30.01.2008р., між ТзОВ «Галлісбуд»та ТзОВ «ПП Промінь»від 01.08.2008р., податковими та видатковими накладними підприємця ОСОБА_8 та ТзОВ «Полісся Стиль»за листопад грудень 2007 року, січень липень 2008 року, видатковими накладними ОСОБА_8 та ТзОВ «Полісся Стиль»за червень 2008 року, податковими та видатковими накладними підприємця ОСОБА_6 та ТзОВ «Полісся Стиль»за листопад грудень 2007 року, січень травень 2008 року, липень серпень 2008 року, податковими та видатковими накладними ОСОБА_1 та ТзОВ «Полісся Стиль»за лютий, квітень червень, вересень 2008 року, податковими та видатковими накладними ТзОВ «Галлісбуд»та ТзОВ «Полісся Стиль»за січень 2008 року, видатковими накладними ТзОВ «Полісся Стиль»та ОСОБА_6 за листопада 2007 року, видатковими накладними ТзОВ «Полісся Стиль»та ОСОБА_1 за грудень 2007 року, видатковими накладними ЗАТ «Агрофірма Бережанська птахофабрика»та ОСОБА_8 за жовтень грудень 2007 року, січень березень 2008 року; податковими накладними ЗАТ «Полтавська птахофабрика»та ОСОБА_8 за вересень, грудень 2007 року, податковими накладними фермерського господарства «Захід-птиця»та ОСОБА_8 за жовтень листопад 2007 року, січен березень 2008 року, податковими накладними ТзОВ «Агрофірма «ЗАГАЇ»та ОСОБА_8 за січень березень 2008 року, податковими накладними ТзОВ «Агрофірма «Ватра»та ОСОБА_8 за лютий 2008 року; податковими накладними ЗАТ «Авангард»та ОСОБА_8 за лютий 2008 року.

Що стосується посилань обвинувачення на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 6 травня 2009 року як на доказ недійсності укладених угод ТзОВ «Полісся Стиль»про поставку яєць, то слід зазначити, що визнання цих угод недійсними не було предметом розгляду адміністративного суду, суд розглядав адміністративний позов ТзОВ «Полісся Стиль»до Ківецівської МДПІ Волинської області про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

На час розгляду справи судом першої інстанції документальні зустрічні перевірки взаєморозрахунків ТзОВ «Полісся Стиль»з підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ТзОВ «Галлісбуд»не проводилися, укладені між ними угоди в установленому законом порядку недійсними не визнавалися.

Судом вживались заходи для повного, всебічного дослідження доказів предявленого ОСОБА_1 обвинувачення, в порядку ст. 315-1 КПК України давались доручення слідчим органам для проведення зустрічних перевірок взаєморозрахунків ТзОВ «Полісся Стиль»з вищевказаними підприємцями щодо отримання яєць столових, їх виробника, ціни, кількості, вартості, а також для встановлення та допиту свідків, які здійснювали перевезення та відвантаження яєць столових від ТзОВ «Полісся Стиль»до інших приватних підприємців чи юридичних осіб (т.2 а.с.342).

Проте доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, не було добуто. З повідомлення слідчого вбачається, що проведення зустрічних перевірок взаєморозрахунків між ТзОВ «Полісся Стиль»та вказаними підприємцями не виявилося можливим у звязку з відсутністю документального фіксування в первинних документах таких послуг. Дії, які ставилися у провину ОСОБА_1, мали місце у 2007 2008 роках (т.2 а.с.343).

Крім того, як вбачається із сформульованого ОСОБА_1 обвинувачення, органи досудового слідства фактично визнали, що яйця курячі столові були реалізовані на ринках м. Ковеля, а отже визнали і факт їх придбання (т.2 а.с.260).

На припущеннях ґрунтується висновок податкового органу, слідчого та апелянта про те, що ОСОБА_1, як директор товариства, не мала фізичної можливості зберігати таку кількість куплених яєць. Дане питання також досліджувалося судом першої інстанції.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_8 (а.с.502) вказали, що придбані товариством яйця зберігалися на складах ТзОВ «Промінь»у м. Львові, а також у вантажних автомобілях, що належали ОСОБА_1 Ці показання зібраними органами досудового слідства доказами не спростовані.

Таким чином, місцевий суд, дослідивши усі докази у справі, в тому числі акт Ківецівської МДПІ Волинської області про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Полісся Стиль», фінансові документи, що є справі, заслухавши свідка ОСОБА_9, яка проводила цю перевірку та складала вказаний акт, інших свідків, підсудну, прийшов до обґрунтованого висновку, що предявлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 3 ст. 212 КК України, ґрунтується на припущеннях.

Можливість усунення прогалин досудового слідства на час розгляду справи у суді відсутня.

Оцінивши досліджені докази у їх сукупності та з урахуванням положень ст. 62 Конституції України про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність обвинувачення ОСОБА_1 в інкримінованому їй органом досудового слідства ухиленні від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, та прийняв правильне рішення про її виправдання із цих підстав. З урахуванням вищевикладеного з таким висновком погоджується і колегія суддів, та не вбачає підстав для скасування вироку в частині виправдання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 виправдано за ч. 3 ст. 212 КК України з виключенням тих обставин, які не знайшли свого підтвердження, її дії по внесенню неправдивих відомостей в офіційний документ обґрунтовано перекваліфіковано з ч. 2 на ч. 1 ст. 366 КК України.

Основне покарання засудженій ОСОБА_1, призначено з дотриманням загальних засад призначення покарання, встановлених у ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого нею злочину, який належить до злочинів невеликої тяжкості, даних про її особу, яка позитивно характеризується за місцем проживання, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, судима, має на утриманні троє малолітніх дітей, одна з яких є інвалідом.

Судом враховано і особливості призначення покарання з огляду на те, що засуджена має дітей віком до чотирнадцяти років, та обрано за вчинений нею злочин покарання у виді штрафу в межах санкції статті закону, за якою її засуджено. Основне покарання за сукупністю злочинів визначено шляхом повного складання призначених покарань.

Колегія суддів вважає призначене ОСОБА_1 основне покарання справедливим, а тому не знаходить підстав для скасування вироку за мякістю призначеного покарання, як про це просить прокурор у своїй апеляції.

Що стосується доводів прокурора про безпідставне призначення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 366 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих обовязків, то вони заслуговують на увагу.

Санкцією ч. 1 ст. 366 КК України передбачено два види покарань: або штраф, або обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Тобто, такий вид обовязкового додаткового покарання призначається лише у разі призначення особі основного покарання у виді обмеження волі.

Тому рішення суду про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання за ч. 1 ст. 366 КК України підлягає виключенню з вироку суду першої інстанції, а відповідно слід змінити і призначене додаткове покарання за сукупністю вироків.

У резолютивній частині вироку, при призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 4 ст. 70 КК України, суд допустив помилку при зазначенні дати попереднього вироку щодо засудженої ОСОБА_1, вказавши 23 квітня 2010 року, хоча останній постановлений щодо неї вирок від 31 липня 2009 року. Тому, у вирок слід внести відповідні виправлення.

З урахуванням викладеного апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, а вирок суду зміні.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора із внесеними доповненнями задовольнити частково, вирок Маневицького районного суду від 29 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку суду рішення про призначення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 366 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих обовязків строком на два роки.

Вважати ОСОБА_1 засудженою на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом повного складання основних покарань, призначених за цим вироком та вироком Маневицького районного суду від 31 липня 2009 року, до покарання у виді штрафу в сумі 9850 (девять тисяч вісімсот пятдесят) грн. та приєднання додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади і займатися діяльністю, які повязані з організаційно-розпорядчими обовязками, строком на два роки.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Головуючий

Судді