Рішення № 15265617, 15.04.2011, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року справа № 2-354-11 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді Федонюк С.Ю.,

при секретарі Навроцькій М.Р.,

з участю :

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Малогрош Л.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Волиньвугілля»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоровя на виробництві,

встановив :

22 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля»про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він працював на шахті «Бужанська»ДП «Волиньвугілля»учнем гірника з ремонту гірничих виробок. 10 червня 2010 року під час виконання наряду отримав травму у формі закритого перелому-вивиху лівої таранної кістки ноги. Підтвердженням цього є акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 №11, складений 14 червня 2010 року, та акт №11 від 14 червня 2010 року форми Н-5 розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2010 року.

Висновком Нововолинської МСЕК від 12 жовтня 2010 року ОСОБА_1 встановлено 55% втрати працездатності і надано третю групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Вважає, що моральна шкода, заподіяна йому відповідачем, полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав безпосередньо під час травмування, та котрі переносить по теперішній час у звязку з ушкодженням здоровя, тому просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 200000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали в повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві, просили його задовольнити.

Представник відповідача Малогрош Л.Й. позов не визнала, пояснила, що ДП «Волиньвугілля»були створені всі належні умови для роботи в підземних умовах. Зі сторони власника не було скоєно жодних протиправних дій з метою нашкодити здоровю позивача. При прийомі на роботу адміністрація шахти ознайомила ОСОБА_1 з умовами роботи на підземних роботах в шахті, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів, можливими наслідками їх впливу на здоровя, а також пільгами і компенсаціями за роботу в таких умовах. Про те, що позивач був ознайомлений з цими умовами, свідчить його особиста заява, в якій він написав, що згідний працювати в таких умовах. Крім того, позивач отримав і продовжує отримувати, у фонді соцстрахування всі належні йому виплати, пов'язані із втратою працездатності, тому просить відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні моральної шкоди.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, показання свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково у звязку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на шахті «Бужанська»учнем гірника з ремонту гірничих виробок, яка є виробничим підрозділом відповідача ДП «Волиньвугілля».

10 червня 2010 року під час виконання робіт з ОСОБА_1 трапився нещасний випадок, внаслідок чого у нього вивернулася нога і він отримав перелом-вивих лівої таранної кістки ноги. Підтвердженням цьому є акт про нещасний випадок, повязаний з виробництвом, за формою Н-1 складений 14 червня 2010 року №11 (а.с.4-5)

Основною причиною даного нещасного випадку, як зазначено у пункті 7 акту Н-1, є порушення «Паспорту перекріплення Головного східного відкотного штреку» (а.с.5). Особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці - ОСОБА_4 і ОСОБА_5, як зазначено у п. 10 цього акту.

Відповідно до довідки Нововолинської МСЕК серії ВЛН № 0067692 позивачу ОСОБА_1 встановлено 55% втрати працездатності та призначено санаторно-курортне, медикаментозне лікування (а.с.9)

З довідки до акта огляду МСЕК серії ВЛН № 0067692 вбачається, що ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, причиною інвалідності є трудове каліцтво, у звязку з чим протипоказана важка фізична робота в підземних умовах(а.с.8).

Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоровя у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З показань свідка ОСОБА_6 слідує, що 10 червня 2010 року під час виконання робіт з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого він отримав травму лівої ноги. Після травми він тривалий час перебував на лікарняному.

З пояснень позивача, представника позивача ОСОБА_2 та показань свідка слідує, що заподіяна ОСОБА_1 моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав безпосередньо під час травмування, так і тих, котрі він переносить по теперішній час. Отримана ОСОБА_1 виробнича травма періодично турбує його, у звязку з чим він вимушений і на даний час звертатися за медичною допомогою та проходити лікування.

Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Волиньвугілля»позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у наступному.

ОСОБА_1 отримав виробничу травму, під час травмування зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, втратив 55% професійної працездатності та йому встановлено третю групу інвалідності. Завдана травма призвела до неможливості продовжувати активне життя. Крім того позивач є особою працездатного віку, однак тепер не в змозі виконувати важку фізичну роботу, як в минулому. Все це вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя . Крім того судом враховано, що трудове каліцтво, отримане позивачем внаслідок виконання ним трудових обовязків.

Отже, спричинена ОСОБА_1 моральна шкода, у звязку з ушкодженням здоровя від нещасного випадку на виробництві підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля», з вини якого вона заподіяна.

Відповідно до розяснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди»від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує обставини справи - те, що позивач отримав важку травму закритий перелом-вивих лівої таранної кістки ноги. Потребує постійного медикаментозного забезпечення, стаціонарного, санаторно-курортного лікування, перенавчання, а також оперативного лікування в плановому порядку видалення фіксатора, що підтверджується формою індивідуальної програми реабілітації інваліда (а.с. 13-16). Позивач є інвалідом третьої групи від трудового каліцтва, йому протипоказана важка фізична праця. Втрата здоровя призвела до втрати нормальних життєвих звязків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_1 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 19000 грн. моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути в користь ОСОБА_1 з Державного підприємства «Волиньвугілля»19000 (девятнадцять) тисяч гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоровя на виробництві та 1129 (одну тисячу сто двадцять девять) гривень 20 (двадцять) копійок понесених позивачем судових витрат на сплату правової допомоги, а всього 20129 (двадцять тисяч сто двадцять девять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» в дохід держави 51 (пятдесят одну) гривню судового збору та 15 (пятнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050001 (за розгляд справи до Нововолинського міського суду Волинської області).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скарга не була подана .У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий