Постанова № 15259305, 10.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 березня 2011 р. (10:57) Справа №2а-927/11/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Сидоренко Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В.,

розглянувши за участю представника:

позивача – ОСОБА_1, дов.№20/11-1930 від 28.05.2010р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Державного підприємства «Підприємство Керченської виправної колонії управління державного департаменту України з виконання покарань в АР Крим (№126)», м.Керч,

до відповідача Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим, м.Керч,

про скасування податкового повідомлення – рішення,

Обставини справи: ДП «Підприємство Керченської виправної колонії управління державного департаменту України з виконання покарань в АР Крим (№126)» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Керчі АР Крим №0055311702/0 від 31.12.2010р. про нарахування штрафних санкцій на суму 1476,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам та не базуються на вимогах діючого законодавства, оскільки відповідачем самостійно змінено призначення платежу, яке визначено у платіжних документах щодо погашення поточних податкових зобов’язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки податкове повідомлення – рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства, штрафні санкції застосовані до позивача відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до ст.7 зазначеного закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а вразі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

ДПІ в м. Керчі АР Крим 28.12.2010р. було проведено невиїзну документальну перевірку з питання дотримання граничних термінів сплати суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ДП «Підприємство Керченської виправної колонії управління державного департаменту України з виконання покарань в АР Крим (№126)», по терміну 14.07.2007р.

За результатами перевірки було складено акт №1860/17-3/08680307 від 28.12.2010р. (а.с. 8-9), в якому зазначено про порушення податкового законодавства, а саме ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», а саме несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов’язань у розмірі 2952,25 грн. з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ІІ квартал 2007р., по терміну нарахування – 14.07.2007р.:

§          узгоджене податкове зобов’язання в розмірі 1078,03 грн. фактично погашене платіжним дорученням №204 від 02.08.2010р. з затримкою на 1113 календарних днів;

§          узгоджене податкове зобов’язання в розмірі 469,25 грн. фактично погашене платіжним дорученням №205 від 04.08.2010р. з затримкою на 1115 календарних днів;

§          узгоджене податкове зобов’язання в розмірі 887,50 грн. фактично погашене з затримкою на 1186 календарних днів в результаті подачі уточнюючого розрахунку суми податку з власників транспортних засобів за 2010р. від 15.07.2010р. вх.№24182;

§          узгоджене податкове зобов’язання в розмірі 517,47 грн. фактично погашене платіжним дорученням №259 від 19.11.2010р. з затримкою на 1222 календарних днів.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем 31.12.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0055311702/0 (а.с. 14) про застосування до позивача штрафу у розмірі 1476,14 грн.

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність нарахування штрафних (фінансових) санкцій і встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.5 саме ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон №2181, чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підтвердження необґрунтованості висновків податкової позивачем були представлені уточнюючий розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010р. від 15.07.2010р. вх.№24184, згідно якого зменшено податок у зв’язку з виправленням помилки на 1775,00 грн. та платіжні доручення:

§          №204 від 02.08.2010р. на суму 1232,00 грн. за призначенням платежу: податок з власників транспортних засобів за 2 кв-л. 2010р. (а.с. 15);

§          №205 від 03.08.2010р. на суму 543,50 грн. за призначенням платежу: податок з власників транспортних засобів за 2 кв-л. 2010р. (а.с. 15);

§          №259 від 18.11.2010р. на суму 888,00 грн. за призначенням платежу: податок з власників транспортних засобів за 3 кв-л. 2010р. (зворотній бік а.с. 15).

На перелічених вище платіжних дорученнях проставлена відмітка відділення №619 АТ «УкрСиббанк» про проведення операцій за призначенням платежу.

У своєму запереченні відповідач зазначив про те, що кошти, сплачені позивачем відповідно до вказаних платіжних доручень, були перераховані в рахунок погашення в порядку календарної черговості в рахунок погашення попередньої заборгованості позивача, що є правомірним відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з наступних підстав.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 №276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов’язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд. Крім того, орган державної податкової служби позбавлений можливості змінювати призначення платежів із коштів примусово стягнутих в межах виконавчих проваджень.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах, та змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних дорученнях на сплату узгодженої суми податкових зобов’язань, відповідачем штучно змінено дату (створено затримку) сплати позивачем податкових зобов’язань з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ІІ квартал 2007р.

Разом з тим, помилковим є також висновок відповідача щодо порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов’язань в розмірі 887,50 грн., у зв’язку з подачею уточнюючого розрахунку суми податку з власників транспортних засобів за 2010р., з огляду на наступне.

Перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу був наведений у ст.7 Закону №2181, згідно п.п.7.1.1. п. 7.1 якої джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

15.07.2010р. за вх.№24184 (а.с.33) позивачем подано уточнюючий розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а саме зменшено суму податку у зв’язку з виправленням помилки на 1775,00 грн. (7102,00 грн. сума податку, що підлягала сплаті зі старого розрахунку – 5327,00 грн. сума податку, що підлягає сплаті з уточненого розрахунку). Крім того, річна сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 5327,00 грн. складається з наступних сум податку поквартально:

І квартал – 1775,50 грн.;

ІІ квартал – 1775,50;

ІІІ квартал – 888,00 грн.;

IV квартал – 888,00 грн.,

отже позивачем не проводилась сплата узгодженої суми податкового зобов’язання в розумінні Закону №2181, оскільки сума податкових зобов’язань в розмірі 887,50 грн. була зменшена у зв’язку з наданням уточнюючого розрахунку.

Відтак, суд вважає необґрунтованими висновки перевірки щодо порушення позивачем ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», відповідно неправомірним є застосування до позивача штрафу.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 10.03.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 15.03.2011р.

На підставі викладено, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0055311702/0 від 31.12.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Підприємство Керченської виправної колонії управління державного департаменту України з виконання покарань в АР Крим (№126)» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Сидоренко Д.В.