Постанова № 15259250, 17.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2011 р. (17:27) Справа №2а-441/11/6/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Усковій О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопської обєднаноїдержавної податкової інспекції в АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

Суть спору: Красноперекопська обєднанадержавна податкова інспекція в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 817,72 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несвоєчасно провадиться сплата узгодженого податкового зобовязання з земельного податку.

Позивач у судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 28.09.2009 року зареєстрований Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, та був платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) платниками податків і зборів (обовязкових платежів) були юридичні особи, на яких відповідно до Законів України був покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків були зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку були передбачені Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 ХІІ.

Відповідно до ст. 2 Закону (що діяв на момент виникнення у відповідача заборгованості) використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислювали суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавали відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняло від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків мав право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняло його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Судом встановлено, що 02.04.2007 року Красноперекопська міська рада в особі міського голови Абісова В.П. з одного боку та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з іншого уклали договір оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,0019 га, за яким фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинна сплачувати орендну плату до міського бюджету м. Красноперекопська та сплачує розмір земельного податку.

Позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0037371702 від 09.06.2010р. на суму 1635,43 грн., яке було скеровано на адресу відповідача з поштовим повідомленням про вручення 11.08.2010р., але лист був повернений у звязку з закінченням строку зберігання 13.09.2010р., про що складено акт № 48/17-2\2405507408 від 13.09.2010р.

Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем їх вручення.

Оскільки в такому випадку юридично день розміщення вважається днем вручення, то підлягає застосуванню підпункт 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III , який наголошує, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Оскільки податкове зобовязання було визначено на підставі пункту 4.2. Закону N 2181-III, суд приходить до висновку, що в даному випадку день розміщення такого податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважатиметься не тільки днем його вручення, а й днем його узгодження.

На підставі зазначеного вище, податкове повідомлення - рішення № 0037371702 від 09.06.2010 року розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків погашення заборгованості по розрахункам нарахована пеня у розмірі 1481,21 грн.

Відповідно до п.п. 6.2.1, 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу направлені перша податкова вимога №1\988 від 26.08.2009р. (отримано 26.10.2009р., про що свідчить відмітка у поштовому повідомленні) та друга податкова вимога №2\1366 від 25.11.2009р. (отримано 12.02.2010р., про що свідчить відмітка у поштовому повідомленні).

Відповідно до облікової картки відповідача заборгованість частково сплачена та складає 817,72 грн.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів того, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги прийняті з порушенням вимог діючого законодавства.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів).

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 якого, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 817,72 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити

Під час судового засідання, яке відбулось 17.03.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 21.03.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь місцевого бюджету м. Красноперекопськ (код платежу 11010200 на р/р 33212815700020 в ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740735) 817,72 грн. заборгованості з земельного податку.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.