Постанова № 15259188, 12.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 р. (12:18) Справа №2а-2006/10/6/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Усковій О.І.,

за участю представника позивача: Кожевнікова А.С.,

та представника відповідачів: Гайдамака О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся у суд з позовом про скасування та визнання протиправними податкових повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим №0000502304/0 від 30.12.2009р. правонаступником якої є Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, що також прийнято податкове повідомлення-рішення щодо позивача за №0000502304/1 від 15.01.2010р. про визначення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 403143 грн. та штрафних санкцій в розмірі 201571,5 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачі необґрунтовано дійшли висновку про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що спричинило за собою завищення сум, що заявлені до відшкодування у жовтні 2008 р. в розмірі 92328 грн., листопаді 2008 р. 31760 грн., грудні 2008 р. 16395 грн., січні 2009 р. 61050 грн., лютому 2009 р. 17738 грн., березні 2009 р. 244922 грн., червні 2009 р. 40902 грн., серпні 2009 р. 251564 грн., вересні 2009 р. 207976 грн., усього на суму податку на додану вартість 964635 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він в якості покупця товарів та замовника робіт чи послуг сплатив податок на додану вартість у складі ціни товару, робіт чи послуг їх постачальникам чи виконавцям, а тому не зобов`язаний повторно сплачувати цю суму до бюджету, коли контрагенти ухиляються від такого встановленого законом обов`язку. Діюче законодавство України, зокрема, Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов`язку покупця сплачувати податок на додану вартість, якщо не буде встановлено факту сплати цього податку продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов`язанням продавця товару і саме продавець зобов`язаний сплачувати цей податок до бюджету. Покладення відповідачами такого обов`язку на ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» суперечить вимогам діючого законодавства.

Ухвалою суду від 14.09.10 призначено судову-економічну експертизу, у звязку з чим провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 23.12.10 провадження по справ поновлене.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів заперечував проти позову, з підстав обґрунтованості та правомірності оскаржуваних повідомлень-рішень, виклавши письмові заперечення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, вважає заявлений позов підлягаючим задоволенню враховуючи наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Залів» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 14307251), зареєстровано виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 28.11.1994 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. ).

З 28 грудня 2009 року по 30 грудня 2009 року ДПІ в м. Керчі АРК проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 р., листопад 2008 р., грудень 2008 р., січень 2009 р., лютий 2009 р., березень 2009 р., червень 2009 р., серпень 2009 р. та вересень 2009 р., яка виникла за рахунок від`ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за жовтень 2008 р., листопад 2008 р., грудень 2008 р., січень 2009 р., лютий 2009 р., березень 2009 р., червень 2009 р., серпень 2009 р. та вересень 2009 р. (з урахуванням отриманих результатів зустрічних перевірок).

За результатами перевірки складений акт № 2029/23-4/14307251 від 30 грудня 2009 року, у висновках якого зазначено, що встановлене порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», що спричинило за собою завищення сум, заявлених до відшкодування у жовтні 2008 р. в розмірі 92328 грн., листопаді 2008 р. 31760 грн., грудні 2008 р. 16395 грн., січні 2009 р. 61050 грн., лютому 2009 р. 17738 грн., березні 2009 р. 244922 грн., червні 2009 р. 40902 грн., серпні 2009 р. 251564 грн., вересні 2009 р. 207976 грн., усього на суму податку на додану вартість 964635 грн.

На підставі акту перевірки № 2029/23-4/14307251 від 30 грудня 2009 року Державною податковою інспекцією в м. Керчі АРК було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000502304/0 від 30 грудня 2009 року, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 р. в розмірі 92328 грн., за листопад 2008 р. 31760 грн., за грудень 2008 р. 16395 грн., за січень 2009 р. 61050 грн., за лютий 2009 р. 17738 грн., за березень 2009 р. 244922 грн., за червень 2009 р. 40902 грн., за серпень 2009 р. 251564 грн., за вересень 2009 р. 207976 грн., усього на суму 964635 грн. та застосовано штрафні санкції за завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 201571,50 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач 11 січня 2010 року спрямував на адресу Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК скаргу № 12/3. Проте доводи позивача Державною податковою інспекцією в м. Керчі АРК не були прийняти до уваги, рішенням № 389/10/25-0 від 14 січня 2010 року в задоволенні скарги було відмовлено.

15 січня 2010 року Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим прийняте податкове повідомлення-рішення №0000502304/1, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 р. в розмірі 92328 грн., за листопад 2008 р. 31760 грн., за грудень 2008 р. 16395 грн., за січень 2009 р. 61050 грн., за лютий 2009 р. 17738 грн., за березень 2009 р. 244922 грн., за червень 2009 р. 40902 грн., за серпень 2009 р. 251564 грн., за вересень 2009 р. 207976 грн., усього на суму 964635 грн. та застосовано штрафні санкції за завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 201571,50 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об`єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені Законом України «Про податок на додану вартість», якій діяв на момент існування спірних правовідносин.

Підпунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено поняття бюджетного відшкодування, а саме бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов`язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена цим Законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст. 7 вказаного Закону.

У п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв`язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2 Закону).

Згідно з п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»).

Із наведених вище положень Закону України «Про податок на додану вартість» суд дійшов висновку про те, що сума бюджетного відшкодування формується як від`ємне значення різниці між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Відповідачі вважають, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту в жовтні 2008р. суми податку на додану вартість по податковим накладним, які видані ТОВ «Залів-Метал» і ТОВ «НВФ «Елна» на загальну суму 92328,30 грн., оскільки в ході позапланової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» з ТОВ «Залів-Метал». Відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «Залів-Метал», отриманої від Жовтневої МДПІ м. Маріуполя 26.12.2008р., встановлено, що підприємство є посередником щодо реалізації металовиробів. Металовироби ТОВ «Залів-Метал» придбало у ТОВ «Метінком». Відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «Метінком», отриманої від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 08.07.2009р., встановлено, що ТОВ «Метінком» також є посередником, металовироби ТОВ «Метінком» придбало у ТОВ «Транс агентство метал». До Алчевської ОДПІ Луганській області був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Транс агентство метал» з питань правових відносин з ТОВ «Метінком», залученого у схемі постачання ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» у 3 ланці ланцюга. Отримано відповідь 26.10.2009р. наступним постачальником є ПП «Компанія Металторг»: будинки та споруди відсутні, за юридичною адресою підприємства встановлено відсутність посадових осіб, згідно даних АІС «РПП» має стан платника 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Також, відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «НВФ «Елна», отриманої від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 19.02.2009р., встановлено, що підприємство є посередником щодо реалізації проволоки зварювальної, товар було придбано у ПП «Комплект Сервіс і К». Відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ПП «Комплект Сервіс і К», отриманої від ДПІ у Приморському районі м. Одеси 16.06.2009р. встановлено, що ПП «Комплект Сервіс і К» є посередником, зварювальну проволоку підприємство придбало у ПП «Рамблєр-2007». До ДПІ у Малиновському районі м. Одеси був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ПП «Рамблєр 2007» з питань правових відносин з ПП «Комплект Сервіс і К», залученого у схемі постачання ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» у 3 ланці ланцюга. Отримано відповідь 25.06.2009р. провести зустрічну перевірку не можливо, оскільки підприємство згідно бази даних АІС «РПП» має стан припинено, але не знято з обліку. Таким чином, на думку відповідача, не підтверджено факт сплати податку на додану вартість до бюджету України постачальниками металовиробів на суму податку на додану вартість 92328 грн.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що позивач за зазначений період часу (жовтень 2008 року) сплатив ТОВ «Залів-Метал» разом з оплатою придбаних у нього металовиробів податок на додану вартість на загальну суму 17290,80 грн., а також сплатив ТОВ «НВФ «Елна» разом з оплатою придбаних у нього зварювальних матеріалів 75037,50 грн. Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за жовтень 2008 року у сумі 92328,30 грн.

Відповідачі вважають, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту в листопаді 2008р. суми податку на додану вартість по податковим накладним, які видані ТОВ «Залів-Метал» на суму 31760,60 грн. У ході позапланової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Залів-Метал», для підтвердження податкового кредиту був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Залів-Метал» з питань правових відносин з ВАТ «Суднобудівний завод «Залів». Відповідно до довідки по результати перевірки, отриманої від Жовтневої МДПІ м. Маріуполя 28.01.2009р., встановлено, що підприємство є посередником щодо реалізації металовиробів. Металовироби ТОВ «Залів-Метал» придбало у ТОВ «Метінком». Відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «Метінком», отриманої від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 10.07.2009р., встановлено, що ТОВ «Метінком» також є посередником, металовироби ТОВ «Метінком» придбало у ТОВ «Транс агентство метал». До Алчевської ОДПІ Луганській області був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Транс агентство метал» з питань правових відносин з ТОВ «Метінком», залученого у схемі постачання ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» у 3 ланці ланцюга. Отримано відповідь 22.10.2009р. наступним постачальником є ПП «Компанія Металторг»: будинки та споруди відсутні, за юридичною адресою підприємства встановлено відсутність посадових осіб, згідно даних АІС «РПП» має стан платника 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Таким чином, на думку відповідачів, не підтверджено факт сплати податку на додану вартість до бюджету України постачальниками металовиробів на суму податку на додану вартість 31760 грн.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що позивач за зазначений період часу (листопад 2008 року) сплатив ТОВ «Залів-Метал» разом з оплатою придбаних у нього металовиробів податок на додану вартість. Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за листопад 2008 року у сумі 31760 грн.

Відповідачі вважають, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту в грудні 2008р. суми податку на додану вартість по податковим накладним, які видані ТОВ «Залів-Метал» на суму 16395,00 грн. У ході позапланової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Залів-Метал», для підтвердження податкового кредиту був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Залів-Метал» з питань правових відносин з ВАТ «Суднобудівний завод «Залів». Відповідно до довідки по результати перевірки, отриманої від Жовтневої МДПІ м. Маріуполя 17.03.2009р., встановлено, що підприємство є посередником щодо реалізації металовиробів. Металовироби ТОВ «Залів-Метал» придбало у ТОВ «Метінком». Відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «Метінком», отриманої від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 10.07.2009р., встановлено, що ТОВ «Метінком» також є посередником, металовироби ТОВ «Метінком» придбало у ТОВ «Транс агентство метал». До Алчевської ОДПІ Луганській області був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Транс агентство метал» з питань правових відносин з ТОВ «Метінком», залученого у схемі постачання ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» у 3 ланці ланцюга. Отримано відповідь 22.10.2009р. наступним постачальником є ПП «Компанія Металторг»: будинки та споруди відсутні, за юридичною адресою підприємства встановлено відсутність посадових осіб, згідно даних АІС «РПП» має стан платника 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Таким чином, на думку відповідачів, не підтверджено факт сплати податку на додану вартість до бюджету України постачальниками металовиробів на суму податку на додану вартість 16395 грн.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що позивач за зазначений період часу (листопад 2008 року) сплатив ТОВ «Залів-Метал» разом з оплатою придбаних у нього металовиробів податок на додану вартість. Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за листопад 2008 року у сумі 16395,00 грн.

Відповідачі вважають, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту в січні 2009р. суми податку на додану вартість по податковим накладним, які видані ПП «Будпроммаш 07» на суму 61050,00 грн. У ході позапланової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ПП «Будпроммаш 07», у якого позивачем було придбано збірно-зварювальні роботи при будівництві суден на загальну суму 366300,00 грн., у тому числі ПДВ 61050 грн. Для підтвердження податкового кредиту був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ПП «Будпромамш 07» з питань правових відносин з ВАТ «Суднобудівний завод «Залів». Відповідно до отриманої від Ленінської МДПІ м. Луганська відповіді від 28.05.2009р. встановлено, що здійснити зустрічну перевірку ПП «Будпроммаш 07» неможливо, оскільки підприємство не знаходиться за юридичною та фактичною адресами. Таким чином, на думку відповідачів, не підтверджено факт сплати податку на додану вартість до бюджету України безпосереднім постачальником збірно-зварних робот на суму податку на додану вартість 61050,00грн.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що позивач за зазначений період часу (січень 2009 року) сплатив ПП «Будпроммаш 07» разом з оплатою придбаних у нього збірно-зварних робот податок на додану вартість у сумі 61050,00 грн. Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбані роботи, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеним контрагентом ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за січень 2009 року у сумі 61050,00 грн.

Відповідачі вважають, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту в лютому 2009р. суми податку на додану вартість по податковим накладним, які видані ТОВ «Залів-Метал» на суму 17737,91 грн. У ході позапланової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Залів-Метал», для підтвердження податкового кредиту був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Залів-Метал» з питань правових відносин з ВАТ «Суднобудівний завод «Залів». Відповідно до довідки про результати перевірки, отриманої від Жовтневої МДПІ м. Маріуполя 13.05.2009р., встановлено, що підприємство є посередником щодо реалізації металовиробів. Металовироби ТОВ «Залів-Метал» придбало у ТОВ «Метінком». Відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «Метінком», отриманої від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 31.07.2009р., встановлено, що ТОВ «Метінком» також є посередником, металовироби ТОВ «Метінком» придбало у ТОВ «Транс агентство метал». До Алчевської ОДПІ Луганській області був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Транс агентство метал» з питань правових відносин з ТОВ «Метінком», залученого у схемі постачання ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» у 3 ланці ланцюга. Отримано відповідь 22.10.2009р. наступним постачальником є ПП «Компанія Металторг»: будинки та споруди відсутні, за юридичною адресою підприємства встановлено відсутність посадових осіб, згідно даних АІС «РПП» має стан платника 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Таким чином, на думку відповідачів, не підтверджено факт сплати податку на додану вартість до бюджету України постачальниками металовиробів на суму податку на додану вартість 17737,91 грн.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що позивач за зазначений період часу (лютий 2009 року) сплатив ТОВ «Залів-Метал» разом з оплатою придбаних у нього металовиробів податок на додану вартість. Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за лютий 2009 року у сумі 17737,91 грн.

Відповідачі вважають, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту в березні 2009р. суми податку на додану вартість по податковим накладним, які видані ТОВ «НВФ «Елна» на суму 244922,40 грн. У ході позапланової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «НВФ «Елна», у якого ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» була придбана проволока зварювальна на загальну суму 1469534,40, у тому числі ПДВ 244922,40 грн. Для підтвердження податкового кредиту був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «НВФ «Елна» з питань правових відносин з позивачем. Відповідно до довідки, отриманої від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 29.07.2009р., встановлено, що підприємство є посередником, зварювальна проволока придбана у ПП «Комплект Сервіс і К». Відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ПП «Комплект Сервіс і К», отриманої від ДПІ у Приморському районі м. Одеси 01.10.2009р. встановлено, що ПП «Комплект Сервіс і К» є посередником, зварювальну проволоку підприємство придбало у ПП «Рамблєр-2007». До ДПІ у Малиновському районі м. Одеси був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ПП «Рамблєр 2007» з питань правових відносин з ПП «Комплект Сервіс і К», залученого у схемі постачання ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» у 3 ланці ланцюга. Отримано відповідь 30.11.2009р. провести зустрічну перевірку не можливо, оскільки підприємство згідно бази даних АІС «РПП» має стан припинено, але не знято з обліку. Таким чином, на думку відповідача, не підтверджено факт сплати податку на додану вартість до бюджету України постачальниками металовиробів на суму податку на додану вартість 244922,40 грн.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що позивач за зазначений період часу (березень 2009 року) сплатив ТОВ «НВФ «Елна» разом з оплатою придбаних у нього металовиробів податок на додану вартість на суму 244922,40 грн. Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеним контрагентом ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за березень 2009 року у сумі 244922,40 грн.

Відповідачі вважають, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту в червні 2009р. суми податку на додану вартість по податковим накладним, які видані ТОВ «Залів-Метал» на суму 40901,71 грн. У ході позапланової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Залів-Метал», для підтвердження податкового кредиту був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Залів-Метал» з питань правових відносин з ВАТ «Суднобудівний завод «Залів». Відповідно до довідки по результати перевірки, отриманої від Жовтневої МДПІ м. Маріуполя 25.08.2009р., встановлено, що підприємство є посередником щодо реалізації металовиробів. Металовироби ТОВ «Залів-Метал» придбало у ТОВ «Метінком». Відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «Метінком», отриманої від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 23.12.2009р., встановлено, що ТОВ «Метінком» також є посередником, металовироби ТОВ «Метінком» придбало у ТОВ «Транс агентство метал». До Алчевської ОДПІ Луганській області був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Транс агентство метал» з питань правових відносин з ТОВ «Метінком», залученого у схемі постачання ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» у 3 ланці ланцюга. Згідно раніше отриманої відповіді від 22.10.2009р. наступним постачальником є ПП «Компанія Металторг»: будинки та споруди відсутні, за юридичною адресою підприємства встановлено відсутність посадових осіб, згідно даних АІС «РПП» має стан платника 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Таким чином, на думку відповідачів, не підтверджено факт сплати податку на додану вартість до бюджету України постачальниками металовиробів на суму податку на додану вартість 40901,71 грн.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що позивач за зазначений період часу (червень 2009 року) сплатив ТОВ «Залів-Метал» разом з оплатою придбаних у нього металовиробів податок на додану вартість. Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за червень 2009 року у сумі 40901,71 грн.

Відповідачі вважають, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту в серпні 2009р. суми податку на додану вартість по податковим накладним, які видані ТОВ «Залів-Метал» і ТОВ Леанов-Групп» на загальну суму 251564 грн., оскільки в ході позапланових виїзних перевірок встановлено взаємовідносини ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» з вищевказаними контрагентами. Відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «Залів-Метал», отриманої від Жовтневої МДПІ м. Маріуполя 04.12.2009 р., встановлено, що підприємство є посередником щодо реалізації металовиробів. Металовироби ТОВ «Залів-Метал» придбало у ТОВ «Метінком». До ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Метінком» з питань правових відносин з ТОВ «Залів-Метал», залученого у схемі постачання позивача у 2 ланці ланцюга, відповідь не отримано. Крім того, металовироби на загальну суму 70551,50 грн., у тому числі ПДВ 11758,58 грн., що було реалізовано ВАТ «Суднобудівний завод «Залів», ТОВ «Залів-Метал» придбало у ТОВ «Форлі». До ДПІ у Суворовському районі м. Одеси 09.12.2009 р. був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Форлі» з питань правових відносин з ТОВ «Залів-Метал», залученого у схемі постачання позивача у 2 ланці ланцюга, відповідь не отримано.

Також, відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «Леанов Групп», отриманої від ДПІ у Солом`янському районі м. Києва 18.11.2009р., встановлено, що підприємство є посередником щодо реалізації матеріалів та обладнання для зварювання, матеріали було придбано у ТОВ «Гіфол». До ДПІ у Подільському районі м. Києва був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Гіфом» з питань правових відносин з ТОВ «Леанов Групп», залученого у схемі постачання позивача у 2 ланці ланцюга, відповідь не отримано.

Таким чином, на думку відповідачей, не підтверджено факт сплати податку на додану вартість до бюджету України постачальниками металовиробів на суму податку на додану вартість 251564грн.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що позивач за зазначений період часу (серпень 2009 року) сплатив ТОВ «Залів-Метал» і ТОВ «Леанов Групп» разом з оплатою придбаних у них металовиробів податок на додану вартість. Відповідачі у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надали доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за серпень 2009 року у сумі 251564 грн.

Відповідачі вважають, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту в вересні 2009р. суми податку на додану вартість по податковим накладним, які видані ТОВ «Залів-Метал» і ТОВ «НВФ «Елна» на загальну суму 207976,45 грн., оскільки в ході позапланової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» з ТОВ «Залів-Метал» і ТОВ «НВФ «Елна». Відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «Залів-Метал», отриманої від Жовтневої МДПІ м. Маріуполя 04.12.2009 р., встановлено, що підприємство є посередником щодо реалізації металовиробів. Металовироби ТОВ «Залів-Метал» придбало у ТОВ «Метінком». До ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 09.12.2009 р. був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Метінком» з питань правових відносин з ТОВ «Залів-Метал», залученого у схемі постачання позивача у 2 ланці ланцюга, відповідь не отримано.

Також, у ході позапланової виїзної перевірки встановлено взаємовідносини ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» з ТОВ «НВФ «Елна». Для підтвердження податкового кредиту 27.10.2009 р. був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «НВФ «Елна» з питань правових відносин з позивачем до ДПІ Голосіївському районі м. Києва, відповідь не отримано. Згідно раніше отриманої від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва довідки від 19.02.2009р. встановлено, що підприємство є посередником щодо реалізації проволоки зварювальної, товар було придбано у ПП «Комплект Сервіс і К». Відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ПП «Комплект Сервіс і К». Згідно раніше отриманої від ДПІ у Приморському районі м. Одеси відповіді від16.06.2009р. встановлено, що ПП «Комплект Сервіс і К» є посередником, зварювальну проволоку підприємство придбало у ПП «Рамблєр-2007». Згідно раніше отриманої від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси відповіді від 30.11.2009 р. встановлено, що провести зустрічну перевірку не можливо, оскільки підприємство згідно бази даних АІС «РПП» має стан припинено, але не знято з обліку. Таким чином, на думку відповідачей, не підтверджено факт сплати податку на додану вартість до бюджету України постачальниками металовиробів на суму податку на додану вартість 207976 грн.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що позивач за зазначений період часу (вересень 2009 року) сплатив ТОВ «Залів-Метал» і ТОВ «НВФ «Елна» разом з оплатою придбаних у них металовиробів податок на додану вартість на загальну суму 207976 грн. Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за вересень 2009 року у сумі 207976 грн.

На виконання ухвали суду від 14.09.10 проведена судово-економічна експертиза по справі та наданий суду висновок експерта № 131/10 от 22.12.2010 року, відповідно до якого:

- висновки ДПІ в м. Керч по акту невиїзної документальної перевірки від 30.12.2009 р. № 2029/23-4/14307251 щодо завищення сум, що були заявлені до бюджетного відшкодування на загальну суму 964635 грн., в тому числі: у жовтні 2008 р. 92328 грн., у листопаді 2008 р. 31760 грн., у грудні 2008 р. 16395 грн., у січні 2009 р. 61050 грн., у лютому 2009 р. 17738 грн., у березні 2009 р. 244922 грн., у червні 2009 р. 40902 грн., у серпні 2009 р. 251564 грн., у вересні 2009 р. 207976 грн. не підтверджуються первинними бухгалтерськими документами ВАТ «Суднобудівний завод «Залів».

- використання в господарської діяльності підприємства отриманих товарів (робіт, послуг) за період: жовтень грудень 2008 р., січень, лютий, березень, червень, серпень та вересень 2009 р. підтверджується первинними бухгалтерськими документами ВАТ «Суднобудівний завод «Залів».

Дані висновки під час розгляду справи підтримані судовим експертом Жиліною А.Г., який пояснив, що при проведенні експертизи не знайшли підтвердження висновки ДПІ викладенні в акті перевірки позивача щодо завищення сум заявлених до бюджетного відшкодування на загальну суму 964635 грн.

Висновки експертизи оцінені у сукупності з іншими доказами зібраними по справі знайшли своє підтвердження у суді, достовірність яких сумнівів не викликає.

Відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов`язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» несуть платники податку, визначені у п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, діюче законодавство України, зокрема і Закон «Про податок на додану вартість», не встановлюють обов`язок покупця сплачувати ПДВ, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по ПДВ, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів, а саме за жовтень 2008 р. у сумі 92328 грн., за листопад 2008 р. 31760 грн., за грудень 2008 р. 16395 грн., за січень 2009 р. 61050 грн., за лютий 2009 р. 17738 грн., за березень 2009 р. 244922 грн., за червень 2009 р. 40902 грн., за серпень 2009 р. 251564 грн., за вересень 2009 р. 207976 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування по ПДВ, які були не менш сум його зобов`язань по ПДВ у зазначені звітні періоди, надання ним податкових накладних на товар (роботи), отриманий у постачальників (виконавців), доказів перерахування ПДВ під час здійснення сплати за придбаний товар (роботи), який використовувався у господарській діяльності підприємства, суд дійшов висновку, що позивач правомірно включив 964635 грн. до сум бюджетного відшкодування.

З урахуванням визначеного можна зробити висновок, що не відповідає нормам дослідженого вище податкового законодавства викладений відповідачем в акті № 2029/23-4/14307251 від 30.12.2009 року, на підставі якого складені спірні податкові повідомлення рішення, висновок про те, що позивач порушив порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Так, відповідачі наголошують, що встановлено прямий взаємозв`язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов`язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. З цього відповідачі роблять висновок, що позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість лише у той сумі, яку його контрагенти (постачальники, виконавці робіт) фактично (грошовими коштами) сплатили в звітному періоді до бюджету. Тому, на їхню думку, у позивача відсутнє право на податковий кредит і, як слід, на бюджетне відшкодування у сумі, вказаної у податковій декларації. Такій висновок начебто витікає з аналізу норм п. 1.8 ст. 1, п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Але на думку суду ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка регламентує порядок визначення суми бюджетного відшкодування, не ставить таке визначення в залежність від фактичної сплати грошима у бюджет податку на додану вартість постачальниками. Більш того, якщо податок на додану вартість фактично не сплачений постачальнику товарів (робіт, послуг), то така сума податку (нарахована, але не сплачена постачальникам) може лише формувати від`ємне значення податкових зобов`язань у звітному періоді та включатись до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто бюджетному відшкодуванню вона не підлягає. Тому на такі випадки пункт 1.8 Закону не розповсюджується.

Також з аналізу норми п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, яка наведена вище, слідує, що мова йде про оплату товарів (робіт, послуг) саме постачальникам товарів (робіт, послуг) та сплати сум ПДВ при здійсненні такої оплати.

Крім того, з положень п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що у випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до державного бюджету України.

На підставі вищенаведених норм суд дійшов висновку, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Частиною другою ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття свого рішення.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що у відповідачів не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача за вказаний період часу на 964635 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем у розмірі 3,40 грн., як сплата судового збору при звернені до суду та на проведення судової експертизи в розмірі 6874 грн., що підтверджені документально, слід повернути позивачу з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.04.11, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено повністю та підписано 18.04.11.

Керуючись ст.ст. 94,160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0000502304/0 від 30.12.2009 року

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000502304/1 від 15.01.2010 року

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» 3,40 грн. судового збору та 21000 грн. у рахунок витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто в порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.