Постанова № 15259186, 12.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 р. Справа №2а-289/11/6/0170 (10 г. 28 хв.) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Усковій О. І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність від 06.01.11р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Реєстратора Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» ОСОБА_3,

Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія»

про визнання протиправним рішення та спонукання до виконання певних дій

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання протиправним рішення реєстратора Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» ОСОБА_3 від 10.03.2010 року про відмову в державній реєстрації права власності за ОСОБА_2 та зобовязання Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» зареєструвати та надати свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на гараж загальною площею 21,5 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, незважаючи на наявність документів, які підтверджують право власності позивача на зазначене нерухоме майно, протиправно відмовив у реєстрацій права власності.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача до суду не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у раніше наданих запереченнях проти позову.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Сакським міськрайонним судом 14.11.2008р. по справі № 2-1978/2008 прийнято рішення, згідно з яким за позивачем було визнано право власності на обєкт нерухомості гараж, розташований у дворі АДРЕСА_1, загальною площею 21,5 кв.м. з привласненням окремої адреси.

Виконавчий комітет Сакської міської ради АР Крим 28.04.2009 р. прийняв рішення №303 відповідно до якого оформлено право власності за ОСОБА_2 в цілому на гараж загальною площею 21,5 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію права власності на гараж, розташований у дворі АДРЕСА_1, загальною площею 21,5 кв.м. на підставі рішення Сакського міськрайонного суду від 14.11.2008р. по справі № 2-1978/2008.

Відповідачем 10.03.2010 р. було прийнято рішення про відмову в реєстрації за позивачем права власності на вказані обєкти нерухомості. Відмовляючи позивачу в реєстрації права власності, відповідач послався на п.6.1 та п.3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р.

Позивач не згоден з зазначеним рішенням БТІ, що і стало підставою для звернення до суду.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У ст. 15 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання.

Ст. 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яку воно здійснює відповідно до закону за власною волею , незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд ( ст. 319 ЦК України).

Ст. 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Система місцевого самоврядування включає територіальну громаду, сільську, селищну, міську раду,сільського селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної міської ради (ст. 5 Закону). У ст. 11 Закону визначено, що виконавчими органами виконавчими органами рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

У п. “б”ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”визначені делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до яких, зокрема, відноситься облік та реєстрація відповідно до закону обєктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав визначені в Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”. Зазначений Закон спрямований , зокрема, на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість.

У ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”вказано, що він регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна (ст. 2 Закону).

Відповідно до ст. 4. Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначений у ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, який проводиться в шляхом здійснення наступних дії : облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право. Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Відповідно до ст.19 цього Закону підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрало законної сили.

Ст. 24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” визначено, що може бути відмовлено у державній реєстрації прав, якщо :заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване. Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі Положення № 7/5) , яким визначений порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. У п. 1.3. Положення № 7/5 визначено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів особи, що звернулася до БТІ (п.1.4).

Згідно з п.1.5. та п. 1.6 Положення № 7/5 обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Згідно п. 3.5 Положення № 7/5 реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам.

Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.

П. 6 Положення № 7/5 визначені Особливості оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до п. 6.1 Положення № 7/5. Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності за зразком установленої форми:

а) місцевими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування: фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію; власникам спільних будівель, які на законних підставах зробили перебудову, прибудову, унаслідок чого змінилися належні їм частки. У разі, якщо співвласники не згодні змінити частки добровільно, це питання вирішується в судовому порядку; членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески; фізичним особам, які в разі ліквідації підприємства, об'єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об'єднання, організації, що ліквідовується; фізичним особам, що вийшли зі складу засновників підприємства і за рішенням засновників (власників) отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм за актом приймання-передавання; інвесторам, які у встановленому законодавством України порядку отримали у власність об'єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за їх кошти, за наявності відповідного рішення місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, акта приймання-передавання об'єкта (частини) інвестору; реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна з представленням рішень комісій з реабілітації про повернення цього майна; у разі виділення окремого будинку зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше будинків (будівель); фізичним та юридичним особам при представленні договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, акта про прийняття об'єкта в експлуатацію та акта приймання-передавання цього об'єкта;

б) державними органами приватизації - наймачам квартир у державному житловому фонді, які приватизували їх відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

в) Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти - суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла, на їх частку.

У п.п. 6.2. Положення № 7/5 зазначено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

Свідоцтво про право власності містить таку інформацію: назву об'єкта нерухомого майна; місце видачі свідоцтва; дату видачі свідоцтва; назву органу, який видав свідоцтво; адресу (місцезнаходження) нерухомого майна; відомості про власника (власників); форму власності; вид і розмір часток спільної власності; дату прийняття рішення; прізвище, ім'я, по батькові керівника органу, який прийняв рішення; підпис керівника. (п.п. 6.3. Положення).

У п.7 Наказу Міністерства юстиції України про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначено,що до створення електронної версії Реєстру прав власності на нерухоме майно реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється на паперових носіях.

Відповідно до 8.3. Положення № 7/5 підготовку документів для видачі свідоцтва про право власності за дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів відповідно до законодавства можуть проводити БТІ. Таким чином, КРП «БТІ м. Євпаторія» відповідно до діючого законодавства України на підставі рішення виконавчого комітета Сакської міської ради готує та видає свідоцтва на право власності, які підписуються міським головою м. Саки.

Суд аналізуючи зазначені вище положення Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” дійшов висновку, що БТІ є виконавчим органом Сакської міської ради АРК, якому згідно з діючим законодавством України делеговані повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до вимог Положення №7/5 обєктів нерухомого майна.

Як зазначено вище, право власності у позивача на обєкт нерухомості гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,5 кв.м. виникло на підставі судового рішення Сакського міськрайонного суду від 14.11.2008р. по справі № 2-1978/2008, яке набрало законної сили 25.11.2008р.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач, звертаючись до відповідача з заявою про реєстрацію за ним права власності на обєкт нерухомості гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,52 кв.м., посилався саме на рішення Сакського міськрайонного суду 14.11.2008р. по справі № 2-1978/2008 та рішення Виконавчого комітету Сакської міської ради від 28.04.2009р.

В свою чергу, відмова БТІ обґрунтована недотримання позивачем п.п. 6.1 та 3.5 Тимчасового Положення, які на думку суду не передбачають підстав для відмови у реєстрації права власності на обєкт нерухомості.

Таким чином, позивач звертаючись до відповідача з заявою про реєстрацію права власності мав достатні правові підстави для оформлення і видачі свідоцтва про право власності на обєкт нерухомості гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,5 кв.м.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, приймаючи рішення, діяв не правомірно, тобто не у спосіб ст. 19 Конституції України.

В силу викладеного, керуючись зазначеними вище положеннями Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, вимогами Положення № 7/5, приймаючи до уваги те, що рішення Сакського міськрайонного суду 14.11.2008р. по справі № 2-1978/2008 набрало законної сили, суд вважає, що має бути зареєстровано за позивачем право власності на обєкт нерухомості гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,5 кв.м.

Стаття 71 КАС України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи відповідач не довів, що діяв неупереджено, враховуючи усі обставини виниклих правовідносин, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та розсудливо, а тому суд знаходить ці дії противоправними, такими, що порушують права позивача, які підлягають судовому захисту.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги встановлені судом факти та відповідні їм правовідносини, оцінюючи наведені сторонами докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд лише визнати протиправним рішення відповідача, без вимоги про його скасування.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів ОСОБА_2, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» від 10.03.2010 року про відмову в державної реєстрації права власності на гараж загальною площею 21,5 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, позивач при звернені до суду сплатив 3,4 грн. судового збору, що підтверджується відповідною квитанцією, які і потрібно стягнути на його користь.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.04.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 19.04.2011 року.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» від 10.03.2010 року про відмову в державної реєстрації права власності на гараж загальною площею 21,5 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Зобовязати Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» провести реєстрацію права власності та видати свідоцтво про право власності на гараж загальною площею 21,5 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 ОСОБА_2.

Стягнути з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.