Постанова № 15259140, 19.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

19 квітня 2011 р. (12:39) Справа №2а-2019/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягін В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Крим Плюс"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 пред-к, дов. від 15.02.2011 р.

від відповідача не зявився.

Суть спору: ТОВ «Фортуна-Крим Плюс» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (далі відповідач) №0000832301/2 від 11.02.2011 р., № 0023762301/0 від 29.09.2010р., № 0023762301/1 від 09.12.2010р. Вимоги мотивовані тим, що працівники відповідача під час проведення планової виїзної перевірки склали акт, в якому зробили помилкові висновки про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» . Позивач вважає, що висновки відповідача, викладені у зазначеному акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, йому неправомірно нараховані податкові зобовязання та до нього протиправно застосовані штрафні санкції.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 24.03.2011 р. , надав заперечення на позов, в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення ним вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість». На думку відповідача позивачу обґрунтовано визначено податкові зобовязання по податку на прибуток та по податку на додану вартість , нараховані штрафні санкції.

У судовому засіданні 19.04.2011 р. представник позивача наполягав на задоволення позову , відповідач явку свого представника не забезпечив, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Представник позивача наполягав на розгляді справи на підставі залучених до неї документів.

Суд, вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, участь його представника у минулих судових засіданнях , керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.04.2009р. по 31.06.2010 р. ,за результатами якої 21.09.2010 р. був складений акт №13391/23-7/34700294.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано , порушення позивачем, зокрема, п.5.1, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в наслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 1636702грн., встановлено завищення відємного значення обєкту оподаткування на загальну суму 718464грн., порушення п.п.7.2.1.,п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1339733грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 28.09.2010 р. прийняти податкові повідомлення-рішення № 0023752301/0 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 1636702 грн. та застосовані штрафні (фінансові ) санкції у розмірі 1420675 грн. , №0023762301/0, згідно з яким йому нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 1339733 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 669867 грн.

Позивач відповідно до вимог Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який діяв на час проведення перевірки , надіслав відповідачу скаргу на зазначені вище податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої 02.12.2010р. було прийнято рішення № 7449/10/1/25-017 про відмову в її задоволенні.

Відповідачем 09.12.2010 р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0023752301/1 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 3057377 грн. , в тому числі 1636702 грн. основного платежу та 1420675 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0023762301/1 , згідно з яким йому нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 2009600грн., в тому числі 1339733 грн. - за основним платежем, 669867 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач 10.12.2010 р. надіслав на адресу ДПА в АРК повторну скаргу на податкові повідомлення рішення відповідача, прийняти за результатами розгляду матеріалів перевірки, зафіксованих в акті №13391/23-7/34700294.

ДПА в АРК 04.02.2011 р. прийнято рішення № 371/10/25-023, згідно з яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.12.2010р. №0023762301/1 та скасувала його податкове повідомлення - рішення № 0023752301/1 від 09.12.2010р. в частині визначення штрафних санкцій у розмірі 60064 грн.

Відповідачем 15.02.2011 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000832301/2 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 2997313 грн. , в тому числі 1636702 грн. за основним платежем та 1360611 грн. штрафних (фінансових) санкцій .

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час проведення перевірки позивача, господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (який діяв на час проведення перевірки позивача) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

На час проведення перевірки позивача платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим зобовязанням було загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку були повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (п.7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобовязань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого відємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

На час проведення перевірки спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) був Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначала, що податковим боргом ( недоїмкою) було податкове зобовязання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначав порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №13391/23-7/34700294 від 21.09. 2010 р. зазначив, що в період часу, який перевірявся, позивачем завищено валові витрати на суму витрат на придбання металобрухту у ПП «Укрспецсоюз» всього у розмірі 6698669,00грн. та суму витрат на сплату вартості послуг транспортно-експедиційного обслуговування на загальну суму 270950,00 грн. , наданих приватним підприємцем ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_4

Представниками податкового органу ( на цьому наполягав представник відповідача під час розгляду справи) зроблений висновок про те, що через наявність ознак фіктивності та невиконання своїх податкових зобовязань з боку другої ланки (ПП «Талимакс», ПП «Авіор») та третьої ланки (ПП «Утсонія», ПП«Афелій», ПП «Ригель», ПП «Мірам-М», ПП «Еспрім», ПП «Кикамис», ПП «Ауренія», ПП«Флейм») ланцюгу постачання контрагентів ПП «Укрспецсоюз», від якого у період часу, що перевірявся, позивач отримував металобрухт, правочини, укладені між зазначеними вище субєктами господарювання, мали ознаки безтоварності та були направлені на порушення публічного порядку, у звязку з чим є нікчемними відповідно до приписів ст. 228 Цивільного кодексу України, не створюють юридичні наслідки, крім тих, що повязані з їх недійсності, в наслідок чого платником податків необґрунтовано завищені валові витрати за період часу, який перевірявся, на 6698669,00грн. Щодо завищення валових витрат в розмірі 270950,00грн. на суму вартості транспортних та експедиційних послуг відповідач посилається на те, що надані на перевірку акти виконаних робіт не є належним підтвердженням відповідних господарських операцій та не відносяться до господарської діяльності позивача, в наслідок чого сплачені по ним кошти не могли бути віднесені до складу валових витрат відповідних періодів.

До матеріалів справи залучена копія укладеного з ПП«Укрспецсоюз» Договору купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів №20/02-4121 від 28.03.2008р. Додатковими угодами № 02 від 01 .01. 2009 р. та № 04 від 01.01.2010 р. дію цього договору було продовжено до 31.12.2010 р. Згідно додатковій угоді № 03 від 01.04.2009 р. товар постачався позивачу самовивозом з м. Миколаїв, вул. Пригородна, 64-А.

Позивачем надані копії видаткових накладних за квітень 2009 р. №№ РН-0000575 РН-0000592 на загальну суму 504280,00грн., в тому числі ПДВ 84047,00 грн.; за травень 2009р. №№ РН-0000701 РН-0000721 на суму 747592 грн., в тому числі ПДВ 124599,00 грн.; за червень 2009 р. №№ РН-0000826 РН-0000848 на загальну суму 597037,00 грн., в тому числі ПДВ 99506,00 грн., за липень 2009 р. №№ РН-0000972 РН-0000988 на загальну суму 447020,00 грн., в тому числі ПДВ 74503,00 грн.; за серпень 2009 р. №№ РН-0001143 РН-0001154 на загальну суму 654992,00 грн., в тому числі ПДВ 109165,00 грн., за вересень 2009 р. №№ РН-0001274 РН-0001289 на загальну суму 804700,00 грн., в тому числі ПДВ 1341175,00 грн.; за жовтень 2009 р. №№ РН-0001431 РН-0001456 на загальну суму 1122534,00 грн., в тому числі ПДВ 187089,00 грн.; за листопад 2009 р. №№ РН-001628 РН-001650 на загальну суму 982038,12 грн., в тому числі ПДВ 16376,00 грн.; за грудень 2009 р. №№ РН-001783 РН-001803 на загальну суму 909009,04 грн., в тому числі ПДВ 151501,00 грн.; за січень 2010 р. №№ РН-0000080 РН-0000092 на загальну суму 439200,00 грн., в тому числі ПДВ 73200,00 грн. , яки підтверджують отримання платником податків металобрухту саме у ПП «Укрспецсоюз»

Факт часткової оплати вартості придбаного позивачем товару (металобрухту) підтверджено реєстром платіжних документів за період з 01.04.2009р. по 30.07. 2010 р.

Також позивачем на підтвердження реальності господарської операції з поставки ПП «Укрспецсоюз» металобрухту в період часу, що перевірявся, надано коію Договору № 08/11 від 01.11. 2009 р., згідно з умовами якого останнім надавались послуги з приймання-передачі, перевалки, навантаження, зважування, первинної обробки, пакетування (за необхідності) відпущеного ним ламу та відходів чорних металів. До матеріалів справи залучені копії актів приймання-передачі до №01 від 31.12.2009 р. на суму 540000,00 грн., в тому числі ПДВ 90000,00 грн. та №02 від 31.03. 2010 р. на суму 290000,86 грн., в тому числі ПДВ 48333,48грн., яки підтверджують виконання ПП «Укрспецсоюз» умов укладеного з позивачем 01.11.2009 р. договору № 08/11.

Матеріали справи підтверджують те,що для транспортування металобрухту від ПП «Укрспесоюз» до місця зберігання, переробки та реалізації позивач користувався транспортно-експедиційними послугами, яки надавались фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 Факт надання останнім таких послуг підтверджено копіями договору №0-71 від 01.04. 2009 р. , а також актів приймання-передачі № 01/ФК від 30.06.2009 р. за період з 01.04. 2009 р. по 30.06.2009 р. на суму 60000,00грн., №02/ФК від 30.09. 2009 р. за період з 01 .07. 2009 р. по 30.09. 2009 р на суму 60000,00 грн.; № 03/ФК від 31.12.2009 р. за період з 01.10.2009 р. по 31.12. 2009 р.на суму 60000,00 грн. та № 04/ФК від 31.03. 2010р. за період з 01.01. 2010 р. по 31.03. 2010 р. на суму 60000,00 грн.

Крім того, на підтвердження факту надання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення металобрухту, придбаного у ПП«Укрспецсоюз», позивачем також надано копії заявок-договорів на транспортні послуги з перевезення вантажів ТОВ «Фортуна-Крим плюс» від ПП «Укрспецсоюз» з м. Миколаїв, вул. Приміська, 64А до м.Сімферополь, вул. Монтажна, 1а № 01 від 31.03. 2009 р., №02 від 30 .06. 2009 р., № 03 від 30 .09. 2009 р. за період з 01.10. 2009 р. по 31 .12. 2009 р., № 04 від 31.12 2009 р. за період з 01.01.2010 р. по 31.03. 2010 р., а також копії товарно-транспортних накладних за квітень 2009 р. - січень 2010 р., яки підтверджують факт здійснення фізичною особою-підприємецем ОСОБА_3 перевезення брухту та відходів чорних металів на замовлення позивача від ПП «Укрспецсою» з АДРЕСА_1 на адресу АДРЕСА_2 Факти оплата зазначених транспортних послуг підтверджується реєстрами платіжних документів по рахунку позивача, копія яких залучена до матеріалів справи.

Позивачем до матеріалів справи залучені копії Договору оренди складських площ № 13 від 01.02. 2009 р. та договору оренди складських площ № 1 від 01.10.2009 р. Вивчивши зазначені документи, суд прийшов до висновку,що знайшов підтвердження факт використовування платником податків в період часу, який перевірявся , бетонованої площадки з підїзними залізними коліями, площею 1500 кв.м, розташованої за адресою в АДРЕСА_2, для зберігання, переробки та реалізації брухту .

Факт отримання платником податків металобрухту у ПП «Укрспецсоюз», подальше його використання шляхом реалізації іншим субєктам господарювання підтверджено наданими позивачем документами , а саме, Договором № 2711/2-В від 27.11. 2008р. , укладеними з Приватним підприємством «Сервет», та додатковою угодою до нього від 29.12.2009р. р., видатковими накладними, яки підтверджують факт реалізації ним у квітні 2009 р. лютому 2010 р. металобрухту на загальну суму 9455018,90 грн., Договором №222/4-В від 22.02.2010 р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримсплав», з додатками, згідно з умовами якого здійснювалось постачання металобрухту у березні травні 2010р., про що також свідчать надані видаткові накладні на суму 943746,58 грн., Договором №3610/1-КЛ , який 06.06.2007р. був укладений з Приватним підприємством «Агиса», на виконання умов якого в період часу, що перевірявся , було здійснено реалізація металобрухту на суму 169134,10 грн., Договором №01/03-09/1м від 01.03.2009 р., укладеним з Приватним підприємством «Промислово-фінансова група «Металінвест» та видатковою накладною № РН-0000045 від 30.06. 2009 р. на суму 78105,12 грн., Договором постачання №05/06-1, укладеним 01.06.2009 р. з Закритим акціонерним товариством «Вега-М» , видатковими накладними № РН-0000041 від 09 06. 2009р. на суму 85869,20 грн. та № РН-0000053 від 11 .07.2009 р. на суму 86255,00 грн. Факт сплати зазначеними покупцями вартості отриманого у позивача металобрухту підтверджується реєстром платіжних документів за період з 01.04.2009 р по 30.06. 2010 р.

Позивачем до матеріалів справи залучені копії документів, яки свідчать про виконання ним обовязку щодо перевезення металобрухту, придбаного в ПП«Укрспецсоюз» , кінцевим споживачам залізничною дорогою . Так, ним залучені копії квитанції про приймання вантажу за квітень-грудень 2009 р., а також Договору №11/01-09 від 11.01.2009 р. , укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4., відповідно до умов якого останній був зобовязаний надати експедиційні послуги щодо супроводження вагонів, навантажених металобрухтом.

Факт надання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в період часу, що перевірявся, експедиційних послуг з охорони металобрухту у вагонах підтверджується копіями актів здавання-приймання робіт (надання послуг), зокрема, за квітень 2009 р. на суму 8500,00 грн., за травень 2009 р. на суму 4250,00 грн., за червень 2009р.на суму 13600,00 грн., за липень 2009 р. на суму 8500,00грн., за серпень 2009 р. на суму 7650,00 грн., за вересень 2009 р. на загальну суму 11900,00 грн., за жовтень 2009 р. на загальну суму 15300,00 грн., за листопад 2009 р. на загальну суму 13600,00 грн., за грудень 2009 р. на загальну суму 17000,00 грн. , вартість вказаних послуг оплачена позивачем, про що свідчить відповідний реєстр платіжних документів за період з 01.04.2009 р по 30.06. 2010 р.

Вивчивши матеріали справи , суд прийшов до висновку, що знайшов підтвердження факт придбання позивачем в період часу, що перевірявся , металобрухту у ПП «Укрспецсоюз», його транспортування шляхом використання транспортно-експедиційних послуг, наданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3., до місця зберігання, яке було орендоване платником податків, подальше відчуження ним придбаного металобрухту іншим субєктам господарювання , використання послуг фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 для транспортування цього товару покупцям.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем в умовах визнання реалізацій металобрухту іншим субєктам господарювання не надано доказів ані не отримання позивачем товару у ПП «Укрспецсоюз», ані доказів того, що товар, який в подальшому був реалізований платником податків, був ним отриманий від інших ніж у ПП «Укрспецсоюз» контрагентів. З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час проведення перевірки, позивач мав право віднести витрачені ним кошти на оплату металобрухту, придбаного у ПП «Укрспецсоюз», а також послуг з перевезення цього металобрухту та експедирування його до кінцевих споживачів до складу валових витрат підприємства.

Вивчивши надані сторонами документи, приймаючи до уваги факт підтвердження виконання позивачем договорів щодо постачання металобрухту іншим субєктам , суд вважає , що податковим органом в акті перевірки твердження про безтоварність правочинів , укладених з ПП «Укрспецсоюз», зроблені на підставі припущень. В силу викладеного суд приходить до висновку, що існують підстави для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0000832301/2.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в акті перевірки№13391/23-7/34700294 ( і на цьому наголошував його представник під час розгляду справи) зазначив, що позивачем в порушення пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит за період часу, що перевірявся, на суму 1339733грн. через безпідставне формування такого кредиту шляхом включеного до нього сум ПДВ сплачених під час розрахунку за товар, який він не отримував від ПП «Укрспецсоюз» . Крім того відповідач посилається на неможливість включення до складу податкового кредиту позивача суми в розмірі 48333,00 грн. за березень 2010 р. через не включення відповідної суми контрагентом до складу своїх зобовязань з податку на додану вартість.

Під час розгляду справи, як зазначено вище, судом встановлено здійснення платником податків господарських операцій з ПП «Укрспецсоюз». Платником податків також залучено до матеріалів справи копії накладних , сплачені по яким під час проведення розрахунків суми ПДВ ним включено до складу податкового кредиту, а саме, податкових накладних за квітень 2009 р. №№595-612 на загальну суму 84047,00грн.; травень 2009 р. №№ 724-744 на суму ПДВ 124599,00 грн.; червень 2009 р. №№ 858-879 на суму ПДВ 99506,00 грн.; липень 2009 р. №№ 1003-1019 на суму ПДВ 74503,00 грн.; серпень 2009 р. №№ 1175-1186 на суму ПДВ 109165,00 грн.; вересень 2009 р. №№ 1303-1318 на суму ПДВ 134117,00 грн.; жовтень 2009 р. №№ 1466-1491 на суму ПДВ 187089,00 грн.; листопад 2009 р. №№ 1665-1687 на суму ПДВ 16376,00 грн.; грудень 2009 р. №№ 1828-1848 на суму ПДВ 151501,00грн.; січень 2010 р. №№ 74-86 на суму ПДВ 73200,00 грн. , яки підтверджують отримання металобрухту згідно Договору постачання №20/02-4121 від 28 .03.2008р., та копії податкових накладних від 31.12.2009р. № 1849 на суму 90000,00 грн. та від 01 03. 2010 р. № 350 на суму 48333,48грн., оформлені ПП «Укрспецсоюз» у звязку з виконанням робіт за Договором №08/11 від 01 .11. 2009 р., яким позивач доручав останньому виконання робіт по прийманню-передачі, перевалки, навантаженню, зважуванню, первинної обробки, пакетуванню (за необхідності) відпущеного ним ламу та відходів чорних металів.

Як зазначено вище, відповідачем в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надано доказів неотримання позивачем товару у ПП «Укрспецсоюз», не проведення платником податків розрахунків за придбаний у останнього товар.

Суд також перевірив доводи відповідача щодо виявленої ним за результатами аналізу Звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» розбіжності по ТОВ «Фортуна-Крим плюс» у відносинах з підприємством постачальником ПП «Укрспецсоюз» за березень 2010р., а саме відсутність у постачальника податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 48333,00 грн. та вважає за необхідне наголосити таке.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час проведення перевірки, платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 цієї статті, відповідали за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. З аналізу зазначеної норми випливає, що платник податку ніс самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність мала застосовуватись до кожного окремого платника податку, не могла автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. В силу викладеного на думку суду сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі контрагентом продавця) в разі фактичного здійснення операції, проведення розрахунків по ним не впливала на формування податкового кредиту покупцем (позивачем по справі).

За таких обставин, вивчивши надані позивачем документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №13391/23-7/34700294 про порушення платником податків вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в період часу, який перевірявся, зроблені при неповному вивчені матеріалів справи, в наслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень-рішень відповідача №0023762301/0 від 29.09. 2010 р. та № 0023762301/1 від 09 .12. 2010 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.04.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 26.04.2011 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі № 0000832301/2 від 15.02.2011 р.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі № 002376301/0 від 29.09.2010 р., та №002376301/1 від 09.12.2010р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Фортуна-Крим Плюс» ( м.Сімферополь, вул.. Данилова 43, код ЄДРПОУ 34700294) 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.