Рішення № 15247042, 01.03.2011, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 2-49/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2011 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді Кривошеї С. С.

при секретарі: Фадєєвій Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»до ОСОБА_1, сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області та ОСОБА_2, третя особа Національний Банк України про стягнення кредитної заборгованості, пені, виселення, зняття з реєстрації та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»про захист прав споживачів та про визнання кредитного договору частково не дійсним,

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2009 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, пені, виселення, зняття з реєстрації та звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову зазначив, що 10 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №423/05/6. Згідно умов цього кредитного договору Банком надано ОСОБА_1 кредит в сумі 9814,00 доларів США на строк з 10 вересня 2008 року по 09 вересня 2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом, виходячи з 14,4% річних. Також Банком було відкрито ОСОБА_1 позичковий рахунок №НОМЕР_1 та видано кредит в сумі 9814,00 доларів США з позичкового рахунку № НОМЕР_1.840 в Дніпропетровській філії ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 305448, шляхом перерахування на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в Дніпропетровській філії ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 305448 в день укладення кредитного договору, що підтверджується меморіальним валютним ордером №ТR.5484.1.18 від 10 вересня 2008 року.

Згідно з умовами п.3.3.3 кредитного договору ОСОБА_1 зобовязується здійснювати повернення суми кредиту щомісячно з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/60 від суми отриманого кредиту, що становить 164,00 доларів США, а останній платіж в сумі 138,00 доларів США не пізніше 09 вересня 2013 року.

Відповідно до п.3.3.4 кредитного договору ОСОБА_1 зобовязується сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно, виходячи з 14,4% річних, один раз на місяць не пізніше 10-го числа місця наступного за місцем користування кредитом. Згідно з п.3.1.10 кредитного договору на залишок простроченої заборгованості за кредитом відсотки нараховуються, виходячи з 15,4% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до умов п.5.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом ОСОБА_1 зобовязаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. Строк позовної давності встановлено п.5.8 кредитного договору в три роки, у тому числі вимог по поверненню: відсотків за користування кредитом та суму заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату відсотків та кредиту, штрафів та всіх видатків понесених банком під час виконання умов кредитного договору.

У порушення взятих на себе зобовязань ОСОБА_1, починаючи з 11 грудня 2008 року, припинив належним чином (в обсягах та в терміни, які передбачені кредитним договором) сплачувати заборгованість за кредитом.

З урахуванням усіх уточнених позовних вимог та, беручи до уваги, що ОСОБА_1 10 лютого 2011 року й 23 лютого 2011 року сплатив частину простроченої заборгованості за кредитним договором у розмірі 438,79 доларів США представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну заборгованість за кредитним договором №423/05/6 від 10 вересня 2008 року станом на 28 лютого 2011 року у розмірі 8854,57 доларів США та 17331,38 гривень, з них: поточна заборгованість по кредиту 5058,00 доларів США; прострочений кредит 3794,38 доларів США; прострочені відсотки 2,19 доларів США; пеня, нарахована на суму простроченого кредиту 13959,69 гривень; пеня, нарахована на суму прострочених відсотків 3371,69 гривень.

03 березня 2010 року відповідач ОСОБА_1 подав суду зустрічну позовну заяву до Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», третя особа Перша Павлоградська державна нотаріальна контора про захист прав споживачів та про визнання кредитного договору й договору іпотеки недійсними та 11 червня 2010 року до суду надійшла уточнена зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»в особі відділення №5 Дніпропетровської філії ВАТ АБ «Укргазбанк». У своїх уточнених позовних вимогах ОСОБА_1 просить суд визнати недійсними п.1.1, п.5.3 кредитного договору №423/05/6 від 10 вересня 2008 року, укладеного між ним та Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк».

В обґрунтування свого зустрічного позову ОСОБА_1 посилається на те, що 10 вересня 2008 року між ним та Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» укладено кредитний Договір № 423\05\6. Зазначений Договір укладений із визначенням його змісту на снові стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб. На час укладання кредитного Договору ОСОБА_1 Банку надав достовірну інформацію про його фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів ним була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору Банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит в сумі 9814 доларів США з терміном погашення до 9 вересня 2013 року. Відповідно до п. п. 1.1 ОСОБА_1 зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 14,4 % річних. Відповідно до п. п. 3.3.3 ОСОБА_1 зобов'язується повертати суму кредиту в розмірі 164 долари США, а останній платіж в сумі 138 доларів США та відсотки за фактичний період користування кредитними коштами.

Відповідно до п.5.3 кредитного договору №423/05/6 від 10 вересня 2008 року за порушення строків повернення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом, ОСОБА_1 зобовязаний сплатити Банку пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

ОСОБА_1 вважає, що, надавши кредит у доларах США, Банк порушив норми ст. 99 Конституції України; ст. 524 Цивільного Кодексу України, якою передбачено, що зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні; ст. 35 Закону України «Про Національний банк України", в якій вказано, що гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів. Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю", який з урахуванням припису статті 4 Цивільного кодексу України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері. Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. Надання Банком грошових коштів (кредиту) у вигляді відкличної не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» документ, який видається Національним Банком України в порядку й на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю" індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; - використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу»одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов'язкового вираження зобов'язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 Цивільного Кодексу України.

Крім того, на день укладання кредитного Договору іноземний курс валюти становив 1 USD = 4,85 грн., а на сьогоднішній день становить 1 USD = 8,01 грн. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним Договором. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку йому необхідно сплачувати, в зв'язку із чим значно погіршився його фінансовий стан.

Згідно статті 3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісності та розумність. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених цивільних прав або інтересів. Поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільних прав, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати, як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи, адекватного її становлення до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумління захисту цивільних прав та забезпечення виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питання регулювання цивільних відносин з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу). Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час с порушенням одного із принципів цивільно - правових відносин, які закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України - принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов'язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг. Несправедливістю є, зокрема, умови кредитного Договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону Банк покладає, як суб'єкт підприємницької (господарської) діяльності, виключно на Позичальника за кредитним Договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного Кодексу України. Таким чином, вважає, що використання Банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний Договір пункт, що значно погіршує його становище, як споживача порівняно з Банком в разі настання певних подій, що дає право для Позичальника відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Отже, кредитний договір має бути в цілому на вимогу споживача визнаним недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статті 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до приписів частини 2 статті 548 Цивільного Кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Крім того, згідно статті 227 Цивільного Кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до статті 217 Цивільного Кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Ухвалою суду від 12 липня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області про стягнення кредитної заборгованості, пені, виселення, зняття з реєстрації та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»про захист прав споживачів та про визнання кредитного договору частково недійсним залучено Національний Банк України.

18 серпня 2010 року представник Національного Банку України був допитаний Печерським районним судом міста Києва, який пояснив, що Національний Банк України зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про захист прав споживачів та про визнання кредитного договору частково недійсним вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, про що зазначено в письмових запереченнях, які він додав до матеріалів справи.

У судове засідання представник позивача не зявився, подав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та представник сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області до суду не зявилися, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та обставини.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні.

Згідно з вимогами ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

ч.3 ст. 533 ЦК України встановлено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті під час здійснення розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли під час здійснення валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «про судове рішення у цивільній справі»).

Згідно з частинами 1 і 2 ст.5, ч.1 ст.11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»Національний Банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим декретом.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового звязку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання.

Дійсно, відповідач по справі ОСОБА_1 отримав кредит, відповідно до укладеного кредитного договору № 423/05/6 від 10 вересня 2008 року в розмірі 9814,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,4% на рік, з кінцевим терміном повернення 09 вересня 2013 року.

Згідно з умовами п.3.3.3 кредитного договору ОСОБА_1 зобовязується здійснювати повернення суми кредиту щомісячно з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/60 від суми отриманого кредиту, що становить 164,00 доларів США, а останній платіж в сумі 138,00 доларів США не пізніше 09 вересня 2013 року.

Згідно п.3.3.4. кредитного договору позичальник зобовязується сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно, виходячи з 14,4% річних, один раз на місяць не пізніше 10-го числа місяця наступного за місцем користування кредитом.

Відповідно до умов п.5.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом ОСОБА_1 зобовязаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. Строк позовної давності встановлено п.5.8 кредитного договору в три роки, у тому числі вимог по поверненню: відсотків за користування кредитом та суму заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату відсотків та кредиту, штрафів та всіх видатків понесених банком під час виконання умов кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_1 зобовязання по кредитному договору № 423/05/6 від 10 вересня 2008, починаючи з 11 грудня 2008 року, не виконував. Лише 10 лютого 2011 року та 23 лютого 2011 року ним здійснено погашення заборгованості в розмірі 438,79 доларів США.

З урахуванням усіх уточнених позовних вимог борг станом на 28 лютого 2011 року складає 8854,57 доларів США та 17331,38 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 423/05/6 від 10 вересня 2008 року.

У відповідність ст.509 ЦК України - в силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як - то: передати майно, сплатити гроші, виконати роботу, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідність ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

На підставі п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Копією кредитного договору № 423/05/6 від 10 вересня 2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк»та ОСОБА_1, підтверджується, що 10 вересня 2008 року відповідач отримав від ПАТ АБ «Укргазбанк»кредит у розмірі 9814,00 доларів США, строком до 09 вересня 2013 року з відсотковою ставкою 14,4% річних.

У відповідність ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За таких обставин, суд установивши, що зобовязання за кредитним договором виражено в іноземній валюті доларах США та те, що відповідач отримав кредит і згодом здійснював його погашення у визначеній договором валюті, дійшов висновку про стягнення заборгованості в іноземній валюті.

Вказаний борг в сумі 8854,57 доларів США та 17331,38 гривень, слід стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», а також на підставі ст.ст.79, 81 ЦПК України судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повязаного з розглядом цивільної справи.

Обговорюючи зустрічний позов, суд приходить до висновку, що він задоволенню не підлягає.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

При цьому згідно зі статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до статті 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього ж Декрету.

Відповідно до пункту 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене постановою Правління НБУ N 275 від 17.07.2001 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 року за N 730/5921, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

Тому уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту «в»пункту 4 статті 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року N 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Тому здійснення кредитних операцій Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк»у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 611, ч.1 ст.1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»до ОСОБА_1, сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області та ОСОБА_2, третя особа Національний Банк України про стягнення кредитної заборгованості, пені задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»вул. Єреванська, буд.1 м. Києва, код ЄДРПОУ 23697280 заборгованість за кредитним договором №423/05/6 від 10 вересня 2008 року в розмірі 8854 ( вісім тисяч вісімсот пятдесят чотири) долари США 57 центів та 17331 (сімнадцять тисяч триста тридцять одна) гривня 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»вул. Єреванська, буд.1 м. Києва код ЄДРПОУ 23697280 судовий збір в розмірі 876 (вісімсот сімдесят шість) грн. 37 коп., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, повязаного з розглядом цивільної справи в розмірі 250 (двісті пятдесят) грн. 00 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»про захист прав споживачів та про визнання кредитного договору частково не дійсним відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:С. С. Кривошея