Рішення № 15238221, 28.04.2011, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 2-157/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"28" квітня 2011 р. Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Панченка Д.І.

за участю секретаря Костик В.Г.

позивача ОСОБА_1, представників відповідача Токарчука В.М., Шевчука С.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Теплик справу за позовом ОСОБА_1 до асоціації фермерів та приватних землевласників Теплицького району - про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до асоціації фермерів та приватних землевласників Теплицького району(далі Асоціація) про стягнення заборгованості по заробітній платі, вказавши, що працював у асоціації фермерів та приватних землевласників Теплицького району і заробітну плату йому не виплатили.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 1624 грн.50 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 3911 грн. 72 коп., та 3000 грн. за заподіяну моральну шкоду.

Представник відповідача Шевчук С.Т. позов не визнає, вказавши, що дійсно ОСОБА_1 прийнятий по сумісництву на посаду бухгалтера консультанта в Асоціацію, табелі за жовтень та листопад не завірені керівником асоціації, і виходячи з вимог розпорядження № 1, ОСОБА_1 необхідно було нарахувати заробітну плату в сумі 412 грн. 27 коп., після проведених відрахувань із заробітної плати, до виплати 341 грн. 37 коп. Щоб уникнути спору, вони готові виплати позивачу дану суму, при цьому вказує, що позивач до відповідача з вказаним питанням не звертався.

Представник відповідача Токарчук В.М. позов не визнав, пояснивши, що ніякої роботи в Асоціації ОСОБА_1 не виконував, нарахувань по зарплаті не зробив, тому підстав для виплати йому зарплати не вбачає.

Судом встановлено, що позивач працював у асоціації фермерів та приватних землевласників Теплицького району з 1 жовтня 2010 року по 24 листопада 2010 року, що підтверджується його трудовою книжкою ( а.с. 4-6) та розпорядженням № 1 від 01.10.2010 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 Згідно даного розпорядження ОСОБА_1: 1. Прийнятий на роботу по сумісництву в громадську організацію «Асоціація фермерів та приватних землевласників Теплицького району»на посаду бухгалтера консультанта; 2. Встановити оплату за місяць в розмірі мінімальної заробітної плати; 3.Встановити двохгодинний робочий день; 4. Нарахування заробітної плати проводити пропорційно відпрацьованому часу. ( а.с. 9). Розпорядженням № 2 від 24 листопада 2010 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за згодою сторін ( а.с. 10).

Позивачем надано розрахунок про заборгованість по заробітній платі - сума до виплати за жовтень 2010 року 812 грн. 22 коп., сума за листопад 812, 28 грн., всього в сумі 1624 грн. 50 коп. Сума за затримку розрахунку при звільненні - 3911 грн. 72 коп. Сума боргу становить 5566 грн. 27 коп. (1624,50 + 3911,72).

Представники відповідача не погоджуються з даною сумою, надали суду власний розрахунок згідно якого заборгованість по заробітній платі перед позивачем становить - 341 грн.37 коп., та компенсація за невикористану відпустку 30 грн. (а.с.20, 21).

Дані правовідносини регулюються ч.1 ст. 102-1 КЗпП України - працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу;

-ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення;

- ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи вимоги розпорядження № 1 від 1.10.2010 року, а саме п.2 та п. 4, якими визначено порядок оплати праці, суд вважає, що позивач невірно трактує положення розпорядження, та невірно нарахував заборгованість по заробітній платі та вважає вірними нарахування зроблені відповідачем. Середньомісячний заробіток позивача становить 206 грн. 14 коп. ( 226,76+185,51):2). Відповідно до ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача Токарчука В.М. про те, що ОСОБА_1 роботу в Асоціації не виконував, так як він, як керівник даної Асоціації не надав суду доказів, про відсутність його на роботі не надав, ніяких дій дисциплінарного стягнення до нього не застосовував, і звільнив працівника за згодою сторін.

Що стосується відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн., то дане питання врегульоване ст. 237-1 КЗпП України - відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз`яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Тому враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем, відповідно до вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобовязана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, не надано суду доказів про заподіяння йому моральної шкоди, причинення моральних страждань, порушення його нормальних життєвих звязків, так як доказів, про те , що він звертався до відповідача з питань проведення розрахунку ним суду не надано, як і не надано доказів про порушення його нормальних життєвих звязків, так як позивач підтвердив, що розрахувавшись з роботи він влаштувався на іншу роботу. За таких умов позов в частині відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Судові витрати: державне мито підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ч.1 ст.116, ч. ст. 117, 237-1 КЗпП України, ст.24 Закону України “Про оплату праці” ст.ст. 3,10,15,60,88, 209,213,215, 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Асоціації фермерів та приватних землевласників Теплицького району» код ЄДРПОУ 36975213 смт.Теплик, вул.Незалежності, 7 на користь ОСОБА_1 - 1441 грн. 33 коп., ( де: 341,37 грн. заборгованість по заробітній платі, 1069,96 грн. середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку, 30 грн. компенсація за невикористану відпустку)

Стягнути з Асоціації фермерів та приватних землевласників Теплицького району» код ЄДРПОУ 3697521 та державне мито на користь держави в сумі 51 грн. та на користь держбюджету Теплицького району - 120 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку, в сумі 206,14 грн. допустити до негайного виконання.

В решті позовних вимог відмовити.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись 03.05.2011 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з часу його проголошення через Теплицький районний суд до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: