Рішення № 15231600, 12.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

12 травня 2011 року справа № 5020-638/2011 За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5,

ідентифікаційний код 25750044)

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Брокер+2К»

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 33, ідентифікаційний код 13786278),

про стягнення 12887,08 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ФКМ СМР) - ОСОБА_1 - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № б/н від 05.01.2011;

Відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Брокер+2К») не зявився.

Сутьспору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Брокер+2К»про стягнення 12887,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору оренди нерухомого майна №112-03 від 28.07.2009 в частині належного та своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою від 26.04.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 12.05.2011.

У судове засідання 12.05.2011 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, за адресою, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про причини незявлення не сповістив.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням ТОВ «Фирма «Брокер+2К»є: 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 33 (а.с.25).

Поштова кореспонденція ТОВ «Фирма «Брокер+2К», яка направлялась судом на адресу: 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 33, поверталась відправнику з відміткою пошти про неможливість вручення у звязку з тим, що підприємство за зазначеною адресою не значиться.

В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача виклав суду позовні вимоги, на позовних вимогах наполягав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

28.07.2003 між Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фирма «Брокер+2К»(орендар) був укладений договір № 112-03 оренди нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.1. цього договору з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець зобовязувався передати, а орендар прийняти в оренду нерухоме майно вбудоване приміщення (окремо стоячу будівлю) загальною площею 124,75 кв. м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 33, яке перебуває на балансі РЕП-3 (надалі - обєкт оренди), вартість якого складає, згідно Акту оцінки вартості (експертного висновку) від 31.07.2003 150470 (сто пятдесят тисяч чотириста сімдесят) грн.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, розмір орендної плати визначається відповідно до методики, яка затверджена рішенням міської Ради №344 від 13.11.2002 та складає 17730,26 грн. у рік

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата складає 1477,52 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят сім грн. 52 коп.). за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Сума орендної плати підлягає щомісячному коригуванню орендарем при внесенні чергового платежу у відповідності з індексом інфляції, що визначається Мінстатом України (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 4.4. договору орендар зобовязувався своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, повязані з користуванням обєктом оренди, у тому числі оплату послуг, що надаються підприємствами комунальної сфери.

Згідно з п. 3.5. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно чи не у повному обсязі, стягується у відповідності з законодавством за весь період заборгованості, з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який виплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 7.1, строк дії договору з моменту підписання до 14.07.2008.

Актом прийому передачі орендованого майна від 28.07.2003, укладеному між сторонами підтверджується передача в оренду нерухомого майна, площею 124,75 грн., яке розташоване за адресою: м. Севастополя, вул. Леніна, 33 (арк.с. 13).

Повноваження щодо управління комунальним майном відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 31.01.2006 № 4657 передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, який, у свою чергу, є правонаступником Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації.

Між сторонами також були підписані протоколи узгодження змін до вищевказаного договору оренди нерухомого майна № 112-03 від 28.07.2003:

Відповідно до протоколу від 31.01.2007 узгодження змін до договору оренди, пункт 2.2 Договору був відкладений наступним чином: обєкт оренди залишається на балансі РЕП-3, із зазначенням на те, що воно передано в оренду та зараховано на позабалансовий рахунок Орендаря із зазначенням, що означене майно є орендованим та оплачується орендарем у розмірі 3108,63 грн. на розрахунковий рахунок орендаря щомісячно.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 Договору в редакції протоколу від 31.01.2007 узгодження змін до договору оренди №112-03 від 28.07.2003 розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, затвердженої Рішенням сесії міської Ради №344 від 13.11.2002 та складає 28273,36 грн. у рік. Орендна плата визначена виходячи з орендної ставки 10%, 12% від вартості обєкта оренди. Орендна плата складає 3108,63 грн. за першій місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (арк.с. 14).

Протоколом від 31.08.2007 узгодження змін до договору оренди №112-03 від 28.07.2003 розмір орендної плати був змінений та встановлений у розмірі 5341,08 грн. за місяць з 20.08.2007 та 55456,26 грн. у рік (п. 3.1-3.2).

Відповідно до пункту 3.3. Протоколу від 31.08.2007 узгодження змін до договору оренди №112-03 від 28.07.2003 розмір орендної плати за кожний наступний місяць, згідно з рішенням Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007, визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому.

Протоколом від 08.08.2008 узгодження змін до договору оренди №112-03 від 28.07.2003 строк договору оренди продовжено до 14.07.2011 (п. 7.1) (арк.с. 18).

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 25.11.2010 по справі №5020-12/080-7/089 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Брокер+2К” про стягнення 120796,79 грн., розірвання договору та зобовязання повернути (звільнити) орендоване майно, було встановлено факт порушення істотних умов договору з боку відповідача, розірвано договір оренди нерухомого майна № 112-03 від 28.07.2003, укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма “Брокер+2К”, зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма “Брокер+2К” звільнити орендоване майно за договором оренди № 112-03 від 28.07.2003 вбудовані нежитлові приміщення трьохповерхового житлового будинку, загальною площею 124,75 кв. м., розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 33, і передати їх Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044) за актом прийому-передачі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Брокер+2К” на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради 120796,79 грн., у тому числі 109343,79 грн. заборгованості по орендній платі за період з вересня 2007 року по 31 жовтня 2010 року, 8342,17 грн. пені та 3% річних у розмірі 3110,83 грн.

Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

У разі розірвання договору зобовязання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобовязання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 25.11.2010 по справі №5020-12/080-7/089 набрало законної сили 13.12.2010.

Враховуючи викладене, договір оренди №112-03 від 28.07.2003 припинив свою дію 13.12.2010.

Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Несплата орендної плати за період з 01.11.2010 по 12.12.2010 з боку відповідача стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення орендної плати у розмірі 12133,07 грн., а також пені за час прострочення у розмірі 631,74 грн., та 3% річних у розмірі 122,27 грн., а всього 12887,08 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобовязання (в тому числі господарське зобовязання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобовязується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обовязок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною пятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору, внесення орендної плати здійснюється Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Отже, відповідач припустився порушення умов Договору стосовно повного та своєчасного внесення орендної плати.

Доказів погашення заборгованості за період з 01.11.2010 по 12.12.2010 станом на момент прийняття цього рішення не надано.

Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, станом на день прийняття рішення у справі обовязок щодо перерахування орендної плати відповідачем не виконаний, докази погашення заборгованості за вказаний період в матеріалах справи відсутні.

Розрахунок орендної плати, представлений позивачем, перевірений судом та визнаний обґрунтованим.

Враховуючи викладене, заявлена позивачем сума основної заборгованості підлягає стягненню у заявленому розмірі 12133,07 грн. (за період з 01.11.2010 по 12.12.2010 року).

Позивачем, також, заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.11.2010 по 12.12.2010 у розмірі 122,27 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічне положення щодо сплати процентів міститься і в частині третій статті 692 Цивільного кодексу України.

Суд перевірив розрахунок 3% річних (арк.с. 9), зроблений позивачем, вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 122,27 грн. підлягають задоволенню.

Сторони у пункті 3.5 Договору також домовились, що орендна плата, перерахована несвоєчасно чи не у повному обсязі, стягується у відповідності з законодавством за весь період заборгованості, з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який виплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожен день прострочення.

Позивач у позовній заяві заявив вимогу про стягнення з відповідача суми пені за прострочення зобовязання у розмірі 631,74 грн.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обовязку щодо внесення орендної плати, суд вважає правомірним нарахування позивачем суми пені від суми несвоєчасно невиконаного грошового зобовязання.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок пені, суд знаходить його вірним, а вимоги позивача щодо сплати відповідачем суми пені у розмірі 631,74 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі 12133,07 грн. (за період з 01.11.2010 по 12.12.2010), сума пені 631,74 грн., 3% річних 122,27 грн., а всього 12887,08 грн.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, а саме: державне мито в сумі 128,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Брокер+2К” (вул. Леніна, 33, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 13786278) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044) суму основного боргу у розмірі 12133,07 грн. (за період з 01.11.2010 по 12.12.2010), суму пені 631,74 грн., 3% річних 122,27 грн., а всього 12887,08 грн., перерахувавши:

- до місцевого бюджету міста Севастополя на р/р 33213870700001 у ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 23895637 за кодом платежу 22080400 11769,08 грн. основного боргу, 612,78 грн. пені та 3% річних у розмірі 118,60 грн.;

- до місцевого бюджету міста Севастополя на р/р 31516933700001 у ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 23895637 363,99 грн. основного боргу, 18,96 грн. пені та 3% річних у розмірі 3,67 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Брокер+2К” (вул. Леніна, 33, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 13786278) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044) 128,87 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 16.05.2011.