Рішення № 15231577, 05.05.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2011 р. Справа № 18/701/11

За позовом відкритого акціонерного товариства "Запоріжнерудпром",

до дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 99145 грн. 10 коп.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Лісіченко О.В.

Рішення прийняте після перерв, оголошених в засіданні суду 05.05.2011р.

Розглядається позов про стягнення 99145,10 грн., в тому числі 74807,16 грн. заборгованості за поставлений щебінь, 19449,86 грн. інфляційних та 4888,08 грн. річних.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 52). В листі вих. № 707 від 21.04.2011р. позивач просить розглянути справу без участі представника позивача (а.с. 54).

Від відповідача надійшло клопотання від 05.05.2011р., в якому він просить відкласти розгляд справи для надання можливості представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи та для витребування документів зазначених в ухвалі суду від 31.03.2011р.

Клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи суд задовольнив та оголосив перерву в судовому засіданні до 13 год. 30 хв. 05.05.2011р. для надання представнику відповідача можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Позовну заяву ВАТ "Запоріжнерудпром" вих. № 262 від 23.02.2011р. господарським судом одержано 10.03.2011р., що підтверджується вхідним штампом канцелярії, отже, згідно ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено до 10.05.2011р., строк, який залишився до закінчення строку вирішення спору, недостатній для відкладення розгляду справи. Таким чином, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Відповідач у відзиві від 05.05.2011р. позов заперечує, посилаючись на те, що позивачем не підтверджено позовні вимоги письмовими доказами належним чином і що заборгованість відповідача перед позивачем виникла через відсутність належного фінансування з боку держави.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив:

Позивач у позові зазначає, що відповідно до залізничної квитанції № 45466293 від 20.12.2008р. та видаткової накладної № З-011319 від 20.12.2008р. позивач поставив відповідачу щебінь (товар) в кількості 826,600 т на загальну суму 114807,16 грн. 18.12.2008р. позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру на попередню оплату товару.

18.12.2008р. відповідач здійснив на поточний рахунок позивача часткову оплату виставленого рахунку в розмірі 40000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача за 18.12.2008 року (а.с. 15-17).

Таким чином, за видатковою накладною № 3-011319 від 20 грудня 2008 року відповідач розрахувався з позивачем лише частково у сумі 40 000,00 грн.

Позивач стверджує, що в порядку досудового врегулювання спору 20.08.2009 року відповідачу направлена претензія - вимога про оплату боргу у сумі 74807,16 грн., яка залишена відповідачем без відповіді (а.с. 7-8).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті товару позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 74807,16 грн. Дана сума боргу також підтверджується двостороннім актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2010р. (а.с. 9).

Відповідач у відзиві від 05.05.2011р. позов заперечує, стверджує, що позивачем не підтверджено позовні вимоги письмовими доказами належним чином, оскільки не надані оригінали письмових доказів.

Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Посилання відповідача на те, що позовні вимоги не підтверджені належними письмовими доказами є безпідставним, оскільки позивачем надано належним чином засвідчені копії документів в обгрунтування позовних вимог. Зокрема, згідно наданої позивачем копії залізничної квитанції про приймання вантажу (а.с. 10) позивач 20.12.2008р. відвантажив філії відповідача щебінь гранітний. Отримання продукції філією відповідача підтверджується також копією видаткової накладної, у якій відмітка (підпис) про отримання продукції на суму 114807 грн. 16 коп. засвідчена печаткою отримувача (а.с. 14). Рахунок-фактура позивача №3-0011018 від 18.12.2008р. (а.с. 44) частково оплачений відповідачем, що підтверджується випискою банку (а.с.17). Факт отримання продукції, факт її неповної оплати, наявність та суму боргу відповідач не заперечує. Надані позивачем докази відповідачем не спростовані. Більш того, стягувана за позовом сума боргу підтверджена відповідачем у акті звірки розрахунків (а.с.9).

Посилання відповідача на те, що заборгованість перед позивачем виникла через відсутність належного фінансування з боку держави не може бути враховане, оскільки документально не підтверджене і неналежне фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов"язань. Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 74807 грн. 16 коп. обґрунтована та підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 19449,86 грн. та річні в сумі 4888,08 грн. за період з 19.12.2008р. по 21.02.2011р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Вимога позивача про стягнення інфляційних та річних правомірна, але суми інфляційних та річних позивачем завищені.

Позивач у позові зазначає, що першим днем прострочення оплати суми боргу він вважає дату наступну за днем виставлення рахунку, тобто 19 грудня 2008 року.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вказана стаття не визначає форму пред"явлення вимоги про оплату, отже вимога про оплату може бути пред"явлена в будь-якій формі. Позивачем 18.12.2008р. виставлено рахунок на оплату продукції, факт отримання відповідачем зазначеного рахунку і дата його отримання підтверджується частковою оплатою цього рахунку, яка проведена відповідачем 18.12.2008р. (виписка банку містить посилання на рахунок з зазначенням його номеру і дати, а.с. 17). Пред"явлення рахунку для оплати по своїй суті є вимогою про оплату (що підтверджується і судовою практикою, зокрема п.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994р. "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань"). Таким чином, в даному випадку рахунок-фактура № З-0011018 від 18.12.2008р. є вимогою позивача про оплату відповідачем товару, яка підлягає виконанню у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги. Отже, прострочення зобов'язання відповідача по оплаті товару розпочинається з 26.12.2008р.

В зв'язку з цим стягненню підлягають інфляційні нараховані за період з січня 2009 року по лютий 2011 року в сумі 18600,28 грн. та річні нараховані за період з 26.12.2008р. по 21.02.2011р. в сумі 4844,94 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення інфляційних та річних підлягає задоволенню частково в сумі 18600 грн. 28 коп. інфляційних та 4844 грн. 94 коп. річних. В іншій частині стягнення інфляційних та річних позов задоволенню не підлягає.

Посилання відповідача на те, що відповідач не визнає розраховані штрафні санкції за наданим розрахунком, а саме індекс інфляції у розмірі 19 449,86 грн. 3% річних - 4888,08 грн., оскільки вважає що позивачем умисно подано позов до суду зі значним запізненням для вагомого збільшення їх розміру не може бути враховане, оскільки позивач звернувся до суду в межах визначеного ЦК України строку позовної давності.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, буд. 22А, ідентифікаційний код 32017261) на користь відкритого акціонерного товариства "Запоріжнерудпром" (місцезнаходження: 69084, м. Запоріжжя, вул. М.Краснова, 12-А; поштова адреса: 69600, м. Запоріжжя, вул. М.Краснова, 12-А, МСП-551, ідентифікаційний код 00292333, п/р 2600210142101 в ПАТ "Юнекс Банк", м. Київ, МФО 322539) 74807,16 грн. основного боргу, 4844,94 грн. річних, 18600,28 грн. інфляційних, 982,52 грн. витрат по держмиту, 233,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя К.В. Тимошенко

Повне рішення складено 10.05.2011р.