Рішення № 15231483, 12.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12.05.11                                                                                 Справа № 5015/2100/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Турчина Н.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму, м. Львів до Благодійної організації “Мистецько-терапевтичний центр “Непротоптана стежина”, м. Львів про стягнення 2266 грн. 29 коп.

В С Т А Н О В И В:

Львівське вище професійне училище ресторанного сервісу та туризму, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Благодійної організації “Мистецько-терапевтичний центр “Непротоптана стежина”, м. Львів про стягнення 2266 грн. 29 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 15.04.2011 р. призначив розгляд справи на 28.04.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 12.05.2011 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг, на виконання умов якого відповідачу було надано відповідні послуги. Однак, відповідач неналежно виконав свої обов’язки щодо оплати вартості наданих послуг –станом на дату подання позовної заяви його заборгованість перед позивачем становить 1715 грн. 00 коп. За порушення строків оплати вартості послуг відповідачу нараховано 336 грн. 03 коп. пені, 153 грн. 26 коп. інфляційних втрат та 62 грн. 00 коп. 3% річних. Таким чином, просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2266 грн. 29 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 15.04.2011 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяви про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 12.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

6 травня 2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №6 про надання послуг.

За цим договором виконавець (позивач) надає замовнику (відповідачу) послуги по тимчасовому поселенню та проживанню у кімнатах навчально-виробничого готелю “Перлина” учасників IX Театрального Фестивалю для людей з особливими потребами з 20 по 22 травня 2010 р., а замовник зобов’язується оплатити вказані послуги.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав, а відповідач прийняв обумовлені послуги по тимчасовому поселенню та проживанню, що підтверджується актом про надання послуг від 24.05.2011 р. на загальну суму 3220 грн. 00 коп. Послуги були надані в повному об’ємі, зауважень до якості надання у відповідача не було.

Пунктом 2.2. договору №6 про надання послуг від 06.05.2010 р. передбачено, що оплата за надання послуг здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок виконавця до 17.06.2010 р. на підставі підписаного обома сторонами акту наданих послуг.

Оплата за надані послуги відповідачем у строки, встановлені договором, не була проведена, у зв’язку з чим позивач за вихідним №503 від 20.12.2010 р. надіслав відповідачу претензію, в якій вимагав оплатити заборгованість. .

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за надані послуги виконав частково, на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 1715 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 5.2. договору №6 про надання послуг від 06.05.2010 р., у разі затримки виконання замовником своїх зобов’язань по своєчасній оплаті послуг останній сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем за період з 18.06.2010 р. по 15.03.2011 р. нараховано 336 грн. 03 коп. пені.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність розрахунків сум пені та встановлено, що з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, а також згідно поданого позивачем перерахунку розмір пені повинен становити 262 грн. 14 коп.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в розмірі 153 грн. 26 коп. та 3% річних в розмірі 62 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 1715 грн. 00 коп. основного боргу, 262 грн. 14 коп. пені, 153 грн. 26 коп. втрат від інфляції та 62 грн. 00 коп. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Благодійної організації “Мистецько-терапевтичний центр “Непротоптана стежина”, м. Львів, вул. К.Левицького, 99/13 (ідентифікаційний код 26205455) на користь Львівського вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму, м. Львів, вул. І.Пулюя, 36 (ідентифікаційний код 20835913) 1715 грн. 00 коп. основного боргу, 262 грн. 14 коп. пені, 153 грн. 26 коп. втрат від інфляції та 62 грн. 00 коп. 3% річних, 98 грн. 66 коп. державного мита та 228 грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя