Рішення № 15231250, 12.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.11 Справа № 28/42/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Луганській області, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АльтЕнерго Плюс”, м. Перевальськ Луганської області

про стягнення 23003 грн. 25 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 1/20/1201 від 15.12.2010, провідний фахівець сектору правової роботи;

від відповідача: ОСОБА_2., дов. № 192 від 11.02.2011

в с т а н о в и в:

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за договором від 02.07.2010 № 83 у сумі 22234 грн. 90 коп., пені у сумі 768 грн. 35 коп.

Відповідач позовні вимоги не визнав, про що зазначив у відзиві. В обґрунтування своїх доводів за відзивом відповідач посилається на те, що договір, за яким стягується заборгованість, є неукладеним, у звязку з тим, що сторонами не досягнуто згоди щодо предмету договору, не встановлено необхідної та недостатньої деталізації сторонами умови про предмет договору, не визначений результат жодної із вказаних послуг, не визначена кількість виконання, яка визначається обсягом виконання послуг, не вказані одиниці та загальна кількість виконання у натуральному вигляді. Також, на думку відповідача, у договорі не визначений порядок розрахунків наданих послуг, зазначений в п. 2.1. договору. Крім того, відповідач зазначає, що позивач організовується за територіальним принципом. Однак послуги надавались позивачем поза межами Луганської області, що порушує територіальний принцип. За таких підстав, відповідач просить відмовити у задоволенні позову та визнати договір № 83 неукладеним.

В судовому засіданні 27.04.2011 оголошено у відповідності до ст. 77 ГПК України перерву до 12.05.2011.

Суд приймає рішення в даному судовому засіданні 12.05.2011.

Розглянувши матеріали справи, вислухав доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Матеріали справи свідчать, що сторонами у справі укладено договір № 83 від 02.07.2010 на надання послуг.

Предметом даного договору є зобовязання позивача надати автопослуги, а відповідача прийняти ці послуги й оплатити їх /пункти 1.1., 1.2/.

Вартість послуг визначається на підставі розрахунку, який є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість послуг, що надаються, складає 100000 грн., у тому числі ПДВ 16 666 грн. 67 коп. Розрахунки за надані послуги проводяться по факту їх виконання протягом трьох банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг (розділ 2 договору).

Відповідно до акту виконання умов договору від 01.09.2010 вартість наданих послуг за договором складає 22234 грн. 90 коп.

Вказаний акт підписаний відповідачем без заперечень, але відповідач оплату наданих послуг не провів, у звязку з чим позивачем була направлена відповідачу претензія № 1/20/1171 від 13.12.2010 на суму 22234 грн. 90 коп., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Невиконання відповідачем свого грошового зобовязання по оплаті наданих послуг, яке виникло на підставі договору № 83 від 02.07.2010 та претензії № 1/20/1171 від 13.12.2010, призвело до виникнення заборгованості по сплаті наданих послуг в сумі 22234 грн. 90 коп.

За умовами договору за несвоєчасне виконання грошових зобовязань винна сторона виплачує іншій стороні пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобовязання за кожний день прострочення. (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.2 договору позивачем обґрунтовано нарахована пеня за невиконання грошових зобовязань за період з 05.09.2010 по 15.02.2011 в сумі 768 грн. 35 коп. (розрахунок позивача, а.с. 27).

Факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, доказів сплати цієї заборгованості відповідачем не надані.

Доводи відповідача про те, що договір № 83 від 02.07.2010 є неукладеним, судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

Як слідує з відзиву відповідача, наданому відповідачем 27.04.2011, на його думку, не досягнуто згоди щодо предмету договору, не встановлено необхідної та достатньої деталізації умови про предмет договору, не визначений результат жодної з наданих послуг; не вказано одиниці виконання і загальна кількість виконання у натуральному вигляді, не визначений порядок розрахунків наданих послуг, зазначений в п. 2.1. договору "вартість послуг визначається на підставі розрахунку (додаток № 2), який є невід'ємною частиною даного договору" (такий додаток відповідачем не підписувався і не отримувався).

Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). З огляду на наведене, а також враховуючи те, що своєю правовою природою оспорений відповідачем договір є договором надання послуг (ст. 901 Цивільного кодексу України, яка не встановлює спеціальних вимог до форми такого договору), тобто має вчинятись у простій письмовій формі, він вважається укладеним з моменту підписання.

Доводи про неузгодження істотних умов договору не можуть спростовувати факт його укладення, тобто в даному випадку підписання договору обома сторонами.

Крім того, договір № 83 від 02.07.2010 частково виконувався, позивач виконав свої зобов'язання щодо надання платних послуг, передбачених п. 5.2.1 договору, про що укладений відповідний акт від 01.09.2010 наданих послуг згідно договору № 83 від 02.07.2010 (а.с. 25), який підписаний з боку відповідача без заперечень.

У самому акті вказані які саме автопослуги надані, час їх роботи, вартість та сума кожної виконаної роботи та загальна сума виконаних робіт з ПДВ, яка складає 22234 грн. 90 коп.

Вказана обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин ч.8 ст.181 ГК України, відповідно до приписів якої визначення договору як неукладеного (такого, що не відбувся), може мати місце на стадії укладання господарського договору, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень у справах, пов'язаних зі встановленням факту неукладеності договору (постанова ВСУ від 10.02.2009 у справі №10/33/08).

Також слід прийняти до уваги те, що перелік автопослуг обумовлений сторонами у п. 1.2.1 договору. Також у п. 2.2 договору зазначена загальна вартість послуг 100 000 грн. Вартість кожного виду автопослуг підтверджується відповідною калькуляцією позивача (а.с. 21-24). Калькуляція відповідачем дійсно не підписувалась, але слід прийняти до уваги те, що позивач склав калькуляції згідно колективної угоди (р. 5 п. 9) та на виконання вимог АРЗ СП № 25 від 27.01.2010.

Статутом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Луганській області, який затверджений наказом МНС України від 20.09.2010 № 794, зареєстрований Центральною міжвідомчою атестаційною комісією МНС України 07.11.2006 № 150, передбачено, що у своїй діяльності загін керується Конституцією України, законами України, Указами Президента України, актами КМУ, ВРУ, наказами МНС України та ГУ МНС України, вимогами міжнародних конвенцій і договорів, цим Статутом.

Абзацом 10 п. 3.1 Статуту Загону надано право надавати в установленому порядку на платній основі додаткові послуги, визначені КМУ, що не суперечать та не заважають основній діяльності підрозділів загону.

Позивач обґрунтував можливість надання платних послуг за договором постановою КМУ № 644 від 17.05.2002 "Про затвердження переліку додаткових платних послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами" зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 19.08.2009 № 881, у п. 2 якої вказано, що зазначені в переліку платні послуги надаються виключно на добровільних засадах за зверненням заінтересованих юридичних та фізичних осіб і не можуть суперечити та перешкоджати основній діяльності Аварійно-рятувальної служби.

Позивач надав до матеріалів справи лист керівника підприємства відповідача від 01.07.2010 № 47, в якому відповідач просить позивача виділити на договірних засадах техніку аварійно-рятувального загону, а саме: інженерну машину розгородження ІМР-2, екскаватор ЕОВ-4421, машину для котлованів МДК-3, автомобіль "кунг" ЗІЛ-131, а також тягач КрАЗ-255Б з трейлером 4ПТ-50, та гарантував своєчасну оплату за актами виконаних робіт.

Зазначена в акті виконаних робіт від 01.09.2010 вартість послуг відповідає наданим позивачем калькуляціям, які складені відповідно до Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 25.07.2006 № 426/724/251 "Про Порядок внесення субєктами господарювання та фізичними особами плати за надання платних послуг підрозділами Державної пожежної охорони МНС України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07.08.2006 № 947/12821, наказу Міністерства внутрішніх справ СРСР № 318 від 01.10.1982, до складу якого входили правопопередники (пожежні частини (загони) і які є діючим на теперішній час), Постанова КМУ від 17.05.2002 № 644 "Про затвердження переліку додаткових платних послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами".

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивач при виконанні договору № 83 від 02.07.2010 діяв за межами Луганської області, в той час як за твердженням відповідача загін згідно статуту організує свою роботу за територіальним принципом (забезпечує комплекс аварійно-рятувальне обслуговування обєктів і територій, що знаходяться в зоні відповідальності загону), оскільки вказані у договорі № 83 від 02.07.2010 роботи не стосуються аварійно-рятувального обслуговування обєктів відповідача.

Не має відношення до вирішення даного спору та обставина, що позивач без завчасного попередження і заміни (аналогічної техніки) зняв свою техніку з обєкту відповідача до виконання усіх заявлених послуг, що призвело до зупинення робіт на обєктів, так як відповідач підписав без застережень акт виконаних робіт від 01.09.2010 (а.с. 25).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведені доводи, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 12.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АльтЕнерго плюс", м. Перевальськ, вул. Перова, 1, ідентифікаційний код 33377531, на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Луганській області, м. Луганськ, вул. 30 річчя Перемоги, 51б, ідентифікаційний код 08588599, борг у сумі 22234 грн. 90 коп., пеню у сумі 768 грн. 35 коп., витрати на державне мито у сумі 230 грн. 03 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.05.2011.

СуддяІ.В. Семендяєва

Надр. 3 прим.

1-до справивих.№

2-позивачу:

3- відповідачу