Рішення № 15230891, 11.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/413-22/10111.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор-К»

про стягнення заборгованості

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність № Д 001/11 від 04.01.2011р.);

від відповідача не зявились;

В судовому засіданні 11.05.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Справа судом першої інстанції розглядається вдруге.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг»(надалі ТОВ «Укіо Банк Лізинг», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор-К»(надалі ТОВ «Новатор-К», відповідач) заборгованості у розмірі 1164000 грн..

В ході розгляду справи, після направлення справи на новий розгляд Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2011р. позивачем подано заяву про зміну позовних вимог (вих. № 74/03 від 31.03.2011р.), а також пояснення за вих. № 33/04 від 28.04.2011р. згідно з якими, з посиланням на положення ст. 951 ЦК України заявлену до стягнення суму вартості товару у розмірі 1164000 грн. позивач просив вважати реальними збитками товариства.

Вимоги про стягнення з відповідача суми понесених збитків обґрунтовуються тим, що внаслідок пожежі було пошкоджено майно позивача передане на зберігання відповідачу за договором складського зберігання № 1612-01 від 16.12.2009р., і використання майна за цільовим призначенням стало неможливим.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у наданих поясненнях та обгрунтовані відсутністю вини зберігача у заподіянні збитків, оскільки пожежа сталась з вини третіх осіб, які проводили роботи за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 67, корп. 3, і за попередніми висновками з вини посадових осіб ТОВ «НВФ «Елвент», клопотання щодо залучення якого відповідачем у справі було заявлено в ході розгляду справи.

В силу положень ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Відповідно до ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким предявлено позовну вимогу.

Оскільки, позивачем жодних вимог до ТОВ «НВФ «Елвент» не заявляється, жодних належних доказів того, що вказана особа є винною у завданні збитків позивачу матеріали справи не містять, а постанова про порушення кримінальної справи яка, зокрема і не надана суду, та попередні висновки щодо вини ТОВ «НВФ «Елвент»не можуть бути підставою вважати наявним обовязок останнього відшкодувати збитки завдані пожежею, правові підстави для залучення ТОВ «НВФ «Елвент»відповідачем у справі відсутні.

В судове засідання призначене на 11.05.2011р. представник відповідача не зявився, однак докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі, про розгляд справи 11.05.2011р. представник відповідача попереджений належним чином, під розписку в судовому засіданні 04.04.2011р..

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно укладеного між ТОВ «Новатор-К»та ТОВ «Укіо Банк Лізинг» господарського договору складського зберігання № 1621-01 від 16.12.2009р. на зберігання відповідачем було прийнято лабораторію Noritsu 3411 загальною вартістю 1164000 грн., що підтверджується складською накладною на відповідальне зберігання (до вимоги) № 5 від 15.06.2010р..

Вказаний договір зберігання зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним та Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ст. 936 ЦК України).

За умовами договору (п. 1.1, 2.10, 5.4, 5.5):

- товарний склад зобовязався за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності та належної якості, а також надавати інші складські послуги за цінами згідно тарифів товарного складу (п. 1.1);

- товарний склад зобовязаний своєчасно повернути товар на вимогу поклажодавця за умови, якщо поклажодавець попередив товарний склад про часткове або повне повернення товару за 1 день до повернення товару (п. 2.10);

- у разі невиконання товарним складом зобовязання про видачу поклажодавцю товару, поклажодавець має право вимагати відібрання товару у товарного складу або вимагати відшкодування останнім збитків (п. 5.4);

- збитки стягуються у повній сумі вартості неповернутого товару понад штрафні санкції (п. 5.5);

- сторони погодили, що у разі виникнення обставин непереборної сили, зокрема пожежі, які унеможливлюють виконання стороною своїх зобовязань за даним договором, сторона звільняється від виконання своїх зобовязань на час дії зазначених обставин (п. 10.1).

Оплата послуг за складське зберігання товару підтверджується наданими до справи банківськими виписками за 25.08.2010р. 184, 50 грн., за 22.07.2010р. 72 грн., які залучені до матеріалів справи.

Заявлені вимоги до відповідача позивач обґрунтовує тим, що в результаті пожежі яка сталась 15.08.2010р. (акт про пожежу залучено до справи ст. 57), було пошкоджено майно позивача, при цьому використання майна за цільовим призначенням стало неможливим, а отже, позивач поніс втрати у звязку із пошкодженням речі, тобто зазнав збитків.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

ТОВ «Новатор-К»до якого предявлено позов про відшкодування збитків завданих майну позивача, є зберігачем за укладеним договором складського зберігання № 1621-01 від 16.12.2009р., а майно яке було пошкоджено внаслідок пожежі 15.08.2010р. знаходилось на відповідальному зберіганні відповідача у складському приміщенні, що орендувалось за договором оренди нежитлових приміщень № 34-1НЦ від 06.02.2010р. (залучений до справи).

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Обов'язок зберігача щодо забезпечення схоронності речі прямо визначений у ст. 946 ЦК України згідно з якою, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Як те визначено ч. 1, 2 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості; річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно з положеннями договору, укладеного між сторонами (п. 3.2) у разі виявлення пошкоджень товару товарний склад зобовязаний негайно скласти акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця.

Акт про пошкодження товару внаслідок пожежі 15.08.2010р. складено відповідачем 20.08.2010р. та надіслано позивачу листом за вих. № 21/09-01 від 21.09.2010р., вже після отримання вимоги позивача про повернення товару, яка в свою чергу надсилалась позивачем 16.08.2010р. - після пожежі що сталась, тобто у час коли повернення товару у схоронності та належної якості (п. 1.1. договору) було вже неможливим.

У відповідності до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи вимоги позивача, що грунтуються на положеннях ст. 951 ЦК України до предмету доказування у справі входять обставини щодо встановлення факту втрати або пошкодження товару, переданого на зберігання, а також ч. 2 вказаної статті обумовлює необхідність встановлення можливості використання речі за первісним призначенням при її пошкодженні.

Згідно з положеннями ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Наданим до справи висновком експертного товарознавчого дослідження, що складений 23.03.2011р. експертом ТОВ «Гарант Експерт Сервіс»підтверджено, що використання фотолабораторії Noritsu QSS-3411, яка належить ТОВ «Укіо Банк лізинг» за своїм цільовим (первісним) призначенням неможливо.

Огляд обєкту дослідження при проведенні експертизи проводився за участю представників ТОВ «Укіо Банк лізинг»та ТОВ «Новатор-К», про що зазначено на ст. 5 висновку від 23.03.2011р., відповідно представлений висновок є належним доказом підтвердження вказаного факту.

Наведені обставини свідчать про наявність підстав для вимоги позивача щодо відшкодування вартості переданого обладнання, що прямо передбачено ч. 2 ст. 951 ЦК України. Заявлені вимоги у судовому порядку є реалізацією вказаного права на відмову від отримання пошкодженої речі, оскільки внаслідок її пошкодження, якість речі змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням.

В силу положень ч. 1 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Щодо вини, то у цивільному праві діє презумпція вини особи, яка вчинила правопорушення. При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Незабезпечення схоронності речі переданої на зберігання за договором № 1621-01 від 16.12.2009р. свідчить про порушення умов договору, що в свою чергу завдало збитків поклажодавцю пошкодженням його майна, яке перебувало на відповідальному зберіганні відповідача.

Розмір збитків завданих незабезпеченням схоронності майна під час зберігання позивач обґрунтовує вартістю обладнання переданого на зберігання згідно складської накладної № 5 від 15.06.2010р. та умовами договору, які передбачають що збитки стягуються у повній сумі вартості неповернутого товару понад штрафні санкції (п. 5.5 договору).

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 11640 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор-К»(юрид. адреса: 02225, м. Київ, вул. Ніколаєва 7, адреса: 03061, м. Київ, вул. Танкістів 12, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33229266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська 5, ідент. код 34003114) 1164000 грн. (один мільйон сто шістдесят чотири тисячі гривень) збитків завданих незабезпеченням схоронності переданого на зберігання товару, 11640 грн. (одинадцять тисяч шістсот сорок гривень) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 16.05.2011