Рішення № 15230797, 05.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/13-7/6905.05.11 За позовом Публічного акціонерного товариства “Київенерго”

до Житлово-будівельного кооперативу “Дніпро”

про стягнення 57 181,35 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1-довіреність №Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011р;

від відповідача: Колдиркаєва Л.М.- голова правління , витяг з протоколу №14 від 16.12.2008р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Дніпро" про стягнення 57 181,35 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 31 406 грн. 61 коп. інфляційної складової боргу. 5 987 грн. 74 коп. - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № 3040001 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001р. не оплатив вартість отриманої теплової енергії, заборгувавши позивачу 19 787,00 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 19 787,00 грн. - боргу, 31 406,61 грн. інфляційних збитків, 5 987,74 грн. 3% річних, 571,81 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.03.2009 у справі № 1/13, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2010, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 31 406 грн. 61 коп. інфляційної складової боргу та 5 987 грн. 74 коп. -3 % річних.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011 рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2010 у справі № 1/13 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 31 406 грн. 61 коп. інфляційної складової боргу та 5 987 грн. 74 коп. 3 % річних скасовано. Справу № 1/13 у вказаній частині передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2010 у справі №1/13 залишено без змін.

Ухвалою суду від 28.03.2011 справу № 1/13 прийнято до свого провадження суддею Якименко М.М, присвоєно їй номер 1/13-7/69 та призначено до розгляду на 14.04.2011.

14.04.2011 представник відповідача у судовому засіданні подав пояснення по справі та контррозрахунок суми боргу. У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.05.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 05.05.2011 усно заявив клопотання про зміну назви позивача Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на Публічне акціонерне товариство “Київенерго”, на підтвердження чого подав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку з ЄДРПОУ та статутні документи, яке судом було задоволено. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних з простроченої суми у розмірі 5 987,74 грн. та інфляційних збитків у розмірі 31 406, 61 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні 05.05.2011 проти позову заперечував, посилаючись на неправомірність нарахування позивачем індексу інфляції та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами по справі 01.05.2001р. було укладено Договір № 3040001 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався постачати теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до Договору, а відповідач зобовязався своєчасно та в повному обсязі оплачувати поставлену теплову енергію згідно умов Договору.

Попередніми судовими актами по даній справі встановлено, що на виконання умов Договору позивачем за період з 01.12.2005 по 01.11.2008 було надано теплову енергію на суму 19 787,00 грн., яка була оплачена відповідачем тільки після подачі позову до суду, тому заявлені позивачем штрафні санкції нараховані правомірно.

Справа розглядається в частині стягнення 31 406,61 грн. інфляційних втрат та трьох процентів річних з простроченої суми у розмірі 5 987,74 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Спір у даній справі виник з приводу прострочення відповідачем виконання зобовязання за Договором № 3040001 від 01.05.2001р. з грудня 2005р. по жовтень 2008р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судових засіданнях докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Грошове зобов'язання складається із грошової суми, яку боржник зобов'язаний заплатити кредитору на інших підставах, крім цивільно-правового договору, що передбачені цивільним законодавством.

Такі підстави передбачені ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені.

Відповідно до ст. 607 ЦК України боржник не несе відповідальності, а зобов'язання припиняється у зв'язку з неможливістю його виконання в силу обставин, за яку жодна із сторін не відповідає. Такі обставини відсутні.

Відповідно до ст. 613 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора, однак такого прострочення з боку кредитора не було.

Посилання відповідача на неможливість встановити дату та тарифи, на підставі яких позивачем здійснювався розрахунок індексу інфляції не відповідають дійсності, оскільки додатком №3 до Договору передбачено, що розрахунки з відповідачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з Тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.12.2004 №2249.

Окрім того, відповідно до п.3 додатку №4 до Договору споживач зобовязується оплачувати спожиту теплову енергію до 25 числа поточного місяця, тому при нарахуванні індексу інфляції, останній індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, у звязку з чим, сума внесена до 25 числа відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця.

Відтак, заперечення відповідача не знайшли свого документального підтвердження.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок індексу інфляції та 3% річних здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 31 406,61 грн. інфляційних втрат та 5 987,74 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Дніпро” (03187, м.Київ, вул. Теремківська, буд. 11, код ЄДРПОУ 24361033) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 31 406 (тридцять одну тисячу чотириста шість) грн. 61 коп. індексу інфляції, 5 987 (пять тисяч девятсот вісімдесят сім) грн. 74 коп. 3 % річних, держмито в розмірі 571 (пятсот сімдесят одну) грн. 81 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 11.05.2011р.