Рішення № 15230785, 28.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/15/5022-184-7/6828.04.11 За позовом Спільного українсько-американсько-російського підприємства "АЙСБЕРГ" ЛТД"

до Приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль"

про стягнення 10 973,33 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №21/09-юр від 21.09.2010;

від відповідача: не зявились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Тернопільської області 08.02.2011 року звернувся позивач - Спільне українсько-американсько-російського підприємства "АЙСБЕРГ" ЛТД" з позовною заявою до Приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль" про стягнення 10 973,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар згідно Договору № 26/04/10 від 26.04.2010.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 10 973,33 грн. основного боргу та 109,73 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2011 року порушено провадження у справі № 6/15/5022-184 та призначено до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.03.2011 передано справу за підсудністю до Господарського суду м. Києва. Оскільки, вказана ухвала ніким не була оскаржена та набрала законної сили, ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.03.2011 справу прийнято до провадження, присвоєно їй порядковий номер 6/15/5022-184-7/68 та призначено до розгляду на 11.04.2011.

11.04.2011 представник відповідача у судове засідання не зявився, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 28.04.2011.

В судове засідання 28.04.2011 представник відповідача повторно не зявився, у відзиві, поданому 03.03.2011 через канцелярію Господарського суду Тернопільської області проти позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність боргу перед позивачем, у звязку з тим, що поставлений товар був неналежної якості та частина його була повернута позивачеві.

Представник позивача в судовому засіданні 28.04.2011 подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у звязку з частковим поверненням відповідачем поставленого товару вартістю 8 539,10 грн., на підтвердження чого подав накладні № 0802-0001 від 08.02.2011 та № 0802-0002 від 08.02.2011. У звязку з даними обставинами представник позивача в судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 2 434,23 грн. основного боргу та 109,73 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки №26/04/10 (далі - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язувався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити товар згідно умов Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору поставка здійснюється партіями протягом строку дії Договору на підставі замовлень відповідача. Факт прийняття товару свідчить про те, що замовлення виконано належним чином.

Згідно п. 3.1. Договору ціни на товар погоджуються сторонами у додатках до Договору (специфікаціях, прайс-листах тощо). Загальна вартість Договору складається із вартості всіх партій поставленого товару.

Як слідує із наданих суду видаткових накладних, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, 28 квітня 2010 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар, на загальну суму 10 973,33 грн.

У відповідності до п. 3.3. Договору відповідач зобовязався оплачувати поставлений товар протягом тридцяти календарних днів з дня отримання товару.

Відповідно до п. 2.9 Договору датою отримання товару відповідачем є дата прийняття, вказана у видатковій або товарно-транспортній накладній. У випадку, якщо представник відповідача при прийнятті товару не зазначив окрему дату отримання товару, то такою датою сторони визнають дату видачі видаткової накладної.

Однак, як слідує із матеріалів справи, у встановлений Договором строк відповідач не оплатив поставлений товар, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 10 973,33 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

У відзиві на позовну заяву, поданому відповідачем 03.03.2011 через канцелярію Господарського суду Тернопільської області, відповідач зазначає про відсутність боргу у звязку з поверненням позивачеві поставленого товару неналежної якості, на підтвердження чого надав суду належним чином завірені копії накладних № 0802-0001 від 08.02.2011 та № 0802-0002 від 08.02.2011.

Судом встановлено, що даний факт враховано позивачем, у звязку з чим представником позивача у судовому засіданні 28.04.2011 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму 8 539,10 грн. У звязку з частковим поверненням відповідачем товару, у відповідності до вимог п.1-1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 8 539,10 грн. підлягає припиненню.

З матеріалів справи слідує, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом (ч. 2 ст. 266 ГК України).

Відповідно до частин 1,2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Зокрема, пунктом 3.3. Договору встановлено строк оплати товару відповідачем, який становить 30 календарних днів з моменту отримання товару, однак у встановлений Договором строк відповідачем не було здійснено оплату товару, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання по договору виконав належним чином, поставив відповідачеві товар відповідно до умов Договору, тоді як відповідач у встановлений Договором строк не оплатив поставлений товар.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги у розмірі 2 434,23 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд.18, офіс 74, код ЄДРПОУ 35578237) на користь Спільного українсько-американсько-російського підприємства "АЙСБЕРГ" ЛТД" (90202, Закарпатська обл., м. Берегове, уроч. Чизай, буд. 1, код ЄДРПОУ 22079373) 2 434 (дві тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 23 коп. боргу, 109 (сто дев'ять) грн. 73 коп. - витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 8 539,10 грн. боргу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко