Рішення № 15230667, 11.05.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 р. Справа № 5010/491/2011-15/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "МС-транс", юридична адреса: вул. В.Кільцева, 6, Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, поштова адреса: вул. Київська, 8, м. Вишневе, Київська область, 08132,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг", вул. Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, 76000,

про стягнення коштів в сумі 6200 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача представники не з'явилися,

від відповідача ОСОБА_1. - представник, довіреність б/н від 02.03.2009 року,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "МС-транс" звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг"

про стягнення коштів в сумі 6200 грн., в тому числі: 5800 грн. заборгованості по оплаті коштів за надані послуги по перевезенню вантажу та 400 грн. штрафу за простій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно заявки від 24.06.2009 року на перевезення вантажу у міжнародному сполученні, а саме за маршрутом: с. Башмачка (Дніпропетровська область, Україна) - м. Івано-Франківськ (Івано-Франківська область, Україна) - м. Унтеркака (Німечинна), яка укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "МС-транс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг", позивачем надано відповідачу послуги по перевезенню вантажу, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 25/06 від 25.06.2009 року, а відповідачем не оплачено кошти за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.03.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 01.04.2011 року.

В судовому засіданні 01.04.2011 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на не оплату відповідачем послуг з перевезення вантажу згідно заявки від 24.06.2009 року на перевезення вантажу у міжнародному сполученні, а саме за маршрутом: с. Башмачка (Дніпропетровська область, Україна) - м. Івано-Франківськ (Івано-Франківська область, Україна) - м. Унтеркака (Німечинна), яка укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "МС-транс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг", що підтверджується товарно-транспортною накладною № 25/06 від 25.06.2009 року, в результаті чого утворилася заборгованість відповідача в сумі 5800 грн., в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 400 грн. штрафу за простій та покласти на останнього судові витрати.

Ухвалами суду від 01.04.2011 року, від 11.04.2011 року та від 21.04.2011 року відкладено розгляд справи відповідно на 11.04.2011 року, на 21.04.2011 року та на 11.05.2011 року.

Представник позивача, в судове засідання 11.05.2011 року, не з"явився. Позивачем направлено суду клопотання (вх. № 3919/2011-свх від 10.05.2011 року) про розгляд справи без участі повноважного представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача, в судовому засіданні 11.05.2011 року, проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Обгрунтовуючи свої заперечення посилається на те, що сторони дійшли згоди про вартість послуг в сумі 3000 грн. Просить відмовити в задоволенні позову. Окрім цього, представником відповідача в судовому засіданні 11.04.2011 року подано заяву про застосування строку позовної давності (вх. № 3064/2011-свх), згідно, якої просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову, при цьому посилається на приписи, які встановлено ч.ч. 5, 6 ст. 315 ГК України та ч. 3 ст. 267 ЦК України.

Розглянувши заяву відповідача про застосування строку позовної давності та заяву позивача про поновлення строку позовної давності, суд визнає поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "МС-транс" строку позовної давності, в зв"язку з відсутністю можливості подання позовної заяви, та вбачає підстави для поновлення строку позовної давності, на підставі ст. 267 ЦК України..

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

24.06.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "МС-транс" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" (Замовник) підписано Заявку на перевезення вантажу (вугілля в паперових мішках до 20 т.) у міжнародному сполученні, а саме за маршрутом: с. Башмачка (Дніпропетровська область, Україна) - м. Івано-Франківськ (Івано-Франківська область, Україна) - м. Унтеркака Німечина). Відповідно до Заявки Позивачем було надано вантажний автомобіль МАН д.н. НОМЕР_1 та здійснено перевезення вантажу за маршрутом с. Башмачка (Дніпропетровська область, Україна) - м. Івано-Франківськ (Івано-Франківська область, Україна).

Згідно з Заявкою на перевезення автомобіль було завантажено у с. Башмачка та 29.06.2009 року автомобіль прибув до м. Івано-Франківськ для митного оформлення вантажу, але за вказівкою представника Відповідача автомобіль заїхав до митного терміналу лише 30.06.2009 року о 15.30. Після закінчення митого оформлення вантажу автомобіль повинен був прямувати до місця розвантаження, а саме до м. Унтеркака (Німеччина).

30.06.2010 року Відповідач у односторонньому порядку відмовився від подальшого виконання умов договору перевезення, автомобіль було розвантажено та порожнім передано Позивачеві, що призвело до того, що через загрозу зриву договору перевезення вантажу у зворотному напрямку (Німеччина - Україна), Позивач змушений був самостійно направити порожній автомобіль до Німеччини.

Відмовляючись в односторонньому порядку від Заявки на перевезення, Відповідач посилався на факт закінчення строку дії Свідоцтва про допуск транспортного засобу Позивача для перевезення вантажів під митними контролем, (згідно конвенції «МДП»), Але відповідно до Заявки від 24.06.2009 року, вищезазначене перевезення виконувалося на умовах СМЯ, якими взагалі не передбачено наявність Свідоцтва про допуск транспортного засобу для перевезення вантажів під митними контролем. Тобто Позивачем було надано автомобіль, який повністю відповідав умовам Заявки на перевезення.

Таким чином, фактично Позивачем було здійснено перевезення вантажу у внутрішньому сполученні за маршрутом с. Башмачка (Дніпропетровська область, Україна) - м. Івано-Франківськ Івано-Франківська область, Україна). Вантаж було доставлено та отримано Відповідачем, що підтверджується Товарно-транспортною накладною № 25/06 від 25.06.209 року.

01.07.2009 року Позивачем складено та направлено Відповідачеві Акт виконаних робіт за вищезазначене перевезення та відповідний рахунок-фактуру № 50 на загальну суму 6200 грн. Відповідно до Акту та рахунку-фактури, провізна плата за перевезення вантажу за маршрутом: с. Башмачка - м. Івано-Франківськ становить 5800 грн. Крім того, відповідно до Заявки на перевезення, Позивачем нараховано Відповідачеві штраф за понаднормативний простій автомобіля у розмірі 400 грн.

Розмір плати за перевезення вантажу визначається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 25.02.2009 року "Питання стабілізації цін на внутрішні вантажні автомобільні перевезення".

З метою досудового врегулювання спору Позивачем надіслано на адресу Відповідача претензію № 059 від 02.07.2009 року, в якій запропонував Відповідачу сплатити суму боргу.

Відповідач претензію Позивача не визнав з підстав відсутності укладеного між сторонами загального договору перевезення та закінчення строку дії Свідоцтва про допуск транспортного засобу Позивача для перевезення вантажів під митними контролем, (згідно конвенції «МДП»). З свого боку Відповідачем було запропоновано здійснити оплату за вищезазначене перевезення вантажу в сумі 2800 грн.

Не погоджуючись з відповіддю Відповідача, Позивачем направлено на адресу Відповідача Претензію № 2 від 22.07.2009 року (вих. № 063) (з додатками). У претензії Позивачем було зазначено, що розмір провізної плати було визначено відповідно до Постанови КМ України № 226 від 25.02.2009 року "Питання стабілізації цін на внутрішні вантажні автомобільні перевезення" та не може бути нижчою за 5800 грн. (саме з такої суми нараховується податок на додану вартість, вірність нарахування якого контролюється податковими органами).

Заявлену Претензію № 2 Відповідачем залишено без відповіді, станом на 01.03.2011 року суму боргу Відповідачем не сплачено. Таким чином, Відповідачем порушено умови договору та вимоги законодавства.

На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 5800 грн., що підтверджується матеріалами справи.

При цьому суд вважає безпідставними нарахування 400 грн. штрафу за простій, оскільки позивачем не надано суду належних доказів, які обгрунтовують нарахування штрафу, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку та облікових документів є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні бухгалтерські документи повинні містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 5800 грн., що становить заборгованість по оплаті за надані послуги по перевезенню вантажу відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору в цій частині не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 5800 грн., є обгрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 267, 509, 525, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "МС-транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" про стягнення коштів в сумі 6200 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг", вул. Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, 76000, (ідентифікаційний код 22166729), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "МС-транс", вул. В.Кільцева, 6, Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, (ідентифікаційний код 13737794), 5800 (п"ять тисяч вісімсот) грн. перевізної плати за перевезення вантажу, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг", вул. Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, 76000, (ідентифікаційний код 22166729), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "МС-транс", вул. В.Кільцева, 6, Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, (ідентифікаційний код 13737794), 400 (чотириста) грн. штрафу за простій автотранспорту.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 16.05.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Козло П. М. 16.05.11