Ухвала суду № 15229483, 27.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К/9991/8140/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді           Пилипчук Н.Г.

суддів                              Бившевої Л.І.

                                        Ланченко Л.В.

                                        Усенко Є.А.

                                        Федорова М.О.

при секретарі                    Кравченко В.О.

за участю представників

позивача Глущенка В.О., Давиденка О.Г., Кондратьєвої Т.В., Руснак І.В.

відповідача Зозулі Ю.Ю., Михайлюка О.О., Редюк Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Науково –виробничого приватного підприємства «ДАК-Електропром»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011

у справі № 2-а-4055/10/2370

за позовом Науково - виробничого приватного підприємства «ДАК-Електропром»

до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

          ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.09.2010 позов задоволено повністю. Визнано незаконними та скасовано рішення Смілянської ОДПІ Черкаської області від 05.08.2010 № 0001502301/0 щодо визначення НВПП «ДАК-Електропром»зобов’язань зі сплати податку на додану вартість у сумі 224925грн. та рішення від 05.08.2010 № 0001512301/0 щодо визначення НВПП «Дак-Електропром»зобов’язань зі сплати податку на прибуток у сумі 270765,92 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь НВПП «Дак-Електропром»судові витрати у сумі 85,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 постанову суду першої інстанції скасовано. Відмовлено у задоволенні позову повністю.

НВПП «ДАК-Електропром»подало касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зазначає, що накладні, дані журналу складського обліку, платіжні доручення, а також документи, що підтверджують використання придбаних товарів у власній виробничій діяльності були досліджені судом першої інстанції, в результаті чого суд дійшов обґрунтованого висновку про реальність здійснення операцій. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач насправді не здійснював купівлю товарів, а договір носив безтоварний характер. Наголошує на тому, що на момент укладення договору ПП «Саєнко-Торг мало свідоцтво платника ПДВ і таке свідоцтво анульовано 31.12.2008 за ініціативою платника у зв’язку з реєстрацією платником єдиного податку, що дає підстави стверджувати, що ПП «Саєнко-Торг»є легальним підприємством, що здійснює діяльність відповідно до вимог законодавства. 30.12.2010 ст.слідчим СВ Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області винесено постанову про закриття кримінальної справи, порушеної по факту створення суб’єкта підприємницької діяльності ПП «Саєнко-Торг». Суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про невідповідність первинних документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», застосував дані норми у редакціях, чинних після закінчення поставок товарів і оформлення останньої податкової накладної.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

          Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

          Актом перевірки від 22.07.2010 № /23/30147542 зафіксовано порушення позивачем вимог за період з 01.04.2007 по 31.03.2008:

п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у неправомірному формуванні валових витрат у загальній сумі 771400,50 грн. та п.п. 7.1.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у неправомірному формуванні податкового кредиту у загальній сумі 154281 грн.

Позиція податкового органу щодо неправомірного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту полягає у тому, що останні сформовані за наслідками господарських операцій на підставі договору від 01.06.2007 на поставку товару (ізоляційні матеріали, припої, емаль-провід, підшипники тощо), укладеного з ПП «Саєнко-Торг», щодо якого порушено кримінальну справу по факту створення підприємства з метою здійснення незаконної діяльності, та на підставі первинних бухгалтерських документів, які не містять усіх обов’язкових реквізитів. Виходячи з цього, податковий орган робить висновок, що діяльність НВПП «ДАК-Електропром»з укладення угод із зазначеною особою не була спрямована на реальне настання правових наслідків за укладеними угодами, а була направлена на здійснення операцій, пов’язаних з отриманням податкової вигоди з контрагентом, який не виконував власних податкових зобов’язань, та на здійснення операцій, пов’язаних з настанням податкової вигоди третім особам.

Суд першої інстанції з безпосередньо досліджених таких доказів як договори, в тому числі договори від 11.05.2007, від 14.03.2007, від 02.01.2007 на ремонт виробничого енергетичного обладнання (електродвигунів, насосів, зварювальних трансформаторів, тельферів, вантажних електромагнітів) та договору підряду від 21.05.2007, накладні, податкові накладні, платіжні доручення, дорожні листи, картки складського обліку матеріалів, відомості розрахунку затрат матеріалів на ремонт, акти списання використаних матеріалів на виробництві, акти виконаних робіт, журнали обліку довіреностей, накладні на видачу матеріалів зі складу на виробництво, відомості-калькуляції витрат матеріалів, достовірно встановив факт реального здійснення позивачем господарських операцій з ПП «Саєнко-Торг»та використання придбаних у останнього товару у господарській діяльності.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 16.07.2009 № 996-XIV та п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, виходив з того, що первинні документи не містять всіх обов’язкових реквізитів (відсутня назва посади, уповноваженлї здійснювати розрахунки, а на окремих з них прізвище особи, що їх підписала), а відтак вони не мають юридичної сили і не є такими, що підтверджують здійснення господарських операцій, крім того, відсутні первинні документи, що підтверджують факт перевезення вантажів –товарно-транспортні накладні. Операції носять безтоварний характер, оскільки ПП «Саєнко-Торг»не мало у своєму штаті необхідної кількості працюючих для виконання відповідних обсягів робіт, не мало основних фондів, господарських операцій не здійснювало, первинні документи виписані невстановленими особами, при цьому суд апеляційної інстанції зазначає про встановлення таких обставин зі слів засновника та директора ПП «Саєнко-Торг».

Суд касаційної інстанції знаходить такі висновки суду апеляційної інстанції безпідставними, оскільки останній залишив поза увагою встановлений судом першої інстанції з безпосередньо досліджених доказів факт оприбуткування позивачем усіх придбаних у ПП «Саєнко-Торг»товарів, за якими повністю була проведена оплата, та використання позивачем таких товарів у господарській діяльності.

Висновок суду апеляційної інстанції про безтоварність господарських операцій з огляду на досліджені судом першої інстанції достатні докази, які свідчать про фактичне отримання позивачем придбаних товарів, їх оприбуткування та використання у власній господарській діяльності, є необґрунтованим, оскільки зроблений за відсутності належних та досліджених у судовому засіданні доказів. Так, встановлюючи обставину щодо відсутності у штаті ПП «Саєнко-Торг»необхідної кількості працюючих для виконання відповідних обсягів робіт, відсутності основних фондів, не здійснення останнім господарських операцій, видання первинних документів невстановленими особами, суд апеляційної інстанції зазначив лише про те, що такі обставини встановлюються «зі слів засновника та директора ПП «Саєнко-Торг», при цьому суд не зазначив джерел, де такі слова зафіксовані. Якщо це протокол допиту у рамках кримінальної справи, на який посилається податковий орган в акті перевірки, то суд апеляційної інстанції повинен був врахувати, що такий протокол сам по собі не міг бути належним доказом за відсутності факту його оцінки як доказу судом при розгляді кримінальної справи.

Суд апеляційної інстанції не обґрунтував, чому він залишив поза увагою досліджені судом першої інстанції докази, які підтверджують реальне оприбуткування позивачем придбаних товарів та використання їх у власній господарській діяльності, а також залишив поза увагою доводи позивача щодо закриття кримінальної справи, порушеної по факту створення суб’єкта підприємницької діяльності –ПП «Саєнко-Торг»з метою прикриття незаконної діяльності та надану у підтвердження цього копію постанови про закриття кримінальної справи від 30.12.2010.

За наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження валових витрат та підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов’язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання ТМЦ. У даному випадку судом першої інстанції досліджувались дорожні листи, проте суд апеляційної інстанції безпідставно їх залишив поза увагою.

          З огляду на достатню кількість доказів, які підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій, окремий недолік певних первинних документів сам по собі не може бути безумовною підставою для позбавлення їх сили звітного бухгалтерського документа, а відтак позбавлення покупця права на формування валових витрат та податкового кредиту. Отже, відсутність певних реквізитів само по собі не є підставою для висновку про нездійснення добросовісним суб’єктом господарювання господарських операцій

Судами попередніх інстанцій не було виявлено фактичного порушення позивачем вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 7.1.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні валових витрат та податкового кредиту.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а обґрунтована та помилково скасована постанова суду першої інстанції –залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                            УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Науково –виробничого приватного підприємства «ДАК-Електропром»задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 скасувати та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.09.2010.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                         Н.Г. Пилипчук

Судді                                                            Л.І. Бившева

                                                                      Л.В. Ланченко

                                                                      Є.А. Усенко

                                                                      М.О. Федоров