Постанова № 15227892, 10.05.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2011 р.

Справа № 5024/287/2011

м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренко

суддів Л.О.Будішевської , М.А. Мишкіної

при секретарі судового засідання Хом’як О.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури – не з’явився

від боржника – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Братолюбівський елеватор”

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.03.2011 року

у справі № 5024/287/2011

за заявою дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Братолюбівський елеватор”

про порушення справи про банкрутство дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Братолюбівський елеватор”

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою господарського суду від 17.03.2011 р. (суддя Ситюк В.Г.) провадження у справі припинено по п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки суд дійшов висновку, що, відповідно до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, Дочірнє підприємство ДАК „Хліб України” „Братолюбівський елеватор” (далі –ДП, Боржник), ідентифікаційний код 00956537, включене до переліку підприємств, що є об’єктами права державної власності, які не підлягають приватизації. Таким чином, на Боржника не поширюються положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство) в частині санації чи ліквідації, Боржник не є суб’єктом банкрутства і щодо нього не може бути відкрито ліквідаційну процедуру.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою голова комісії з ліквідації Боржника звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її (ухвалу) скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції. При цьому скаржник вважає, що його звернення з заявою про визнання Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Братолюбівський елеватор” банкрутом в порядку ст. 51 Закону про банкрутство було здійснене відповідно до вимог ЦК України, ГК України, Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, а також Постанови КМ України від 11.08.2010 р. № 764 „Про заходи з утворення державного підприємства „Державна продовольчо-зернова корпорація України” на підставі наказу № 154 від 25.10.2010 р. „Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Братолюбівський елеватор”.

Розглянувши матеріали справи, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв’язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуваною ухвалою провадження у справі припинено з мотивів, наведених в описовій частині даної постанови. Апеляційна інстанція вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, так як висновки суду відповідають чинному законодавству і матеріалам справи, а тому підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Так, розглядаючи дану справу господарський суд цілком правомірно встановив, що, відповідно до положень ст. 6 Закону про банкрутство, справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника. Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. В ст. 1 названого Закону законодавець визначив, що боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; суб’єктом банкрутства є боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом. Разом з тим, в положеннях ч. 5 ст. 5 Закону про банкрутство, визначено, що положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності та, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів. Наведене положення повністю узгоджується з приписами ч. 3 ст. 214 ГК України.

Таким чином, господарський суд, встановивши, що відповідно до додатку № 1 до Закону України № 847-XIV від 07.07.1999 „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” Боржник (ЄДРПОУ 00956537) включений до такого переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а також враховуючи наведені вище положення чинного законодавства, цілком правомірно дійшов висновку, що на Боржника не поширюються положення Закону про банкрутство в частині санації чи ліквідації, ДП не може бути суб’єктом банкрутства і щодо нього не може бути відкрито ліквідаційну процедуру.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, судова колегія, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.03.2011 р. у справі № 5024/287/2011 без змін.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Постанова підписана 10.05.2011 р.