Постанова № 15227814, 10.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2011 року Справа № 5005/2320/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

секретар судового засідання Заболотна О.В.

представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник, довіреність №15 від 10.01.2011р.;

від відповідача:ОСОБА_2. представник, довіреність №б/н від 21.03.2011р.;

від відповідача:ОСОБА_3 представник, довіреність №б/н від 21.03.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства обласного комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” “Новомосковськтеплоенерго” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011р. у справі №5005/2320/2011

за позовом дочірнього підприємства обласного комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” “Новомосковськтеплоенерго”, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Союз”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 928 грн. 39 коп.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року дочірнє підприємство обласного комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” “Новомосковськтеплоенерго” (далі ДП ОКП “Дніпротеплоенерго” “Новомосковськтеплоенерго”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Союз” (далі Українсько-російське ТОВ “Компанія “Союз”) про стягнення 6928, 39 грн. боргу за спожиту теплову енергію.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011р. (суддя: Широбокова Л.П.) позов задоволено частково: стягнуто з Українсько-російського ТОВ “Компанія “Союз” на користь ДП ОКП “Дніпротеплоенерго” “Новомосковськтеплоенерго” 4646, 19 грн. боргу, 68, 34 грн. витрат по сплаті державного мита та 158, 12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобовязання перед позивачем з оплати поставленої теплової енергії, чим порушив умови укладеного договору та приписи законодавства; з часу повернення обєкта оренди відповідач втратив статус споживача теплової енергії та не використовував теплову енергію.

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011р. у справі №5005/2320/2011 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 6928, 39 грн. боргу за теплову енергію, 102, 00 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 51, 00 грн. витрат за апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на неповне дослідження господарським судом відносин сторін, їх зобовязань, в першу чергу зобовязань відповідача згідно договору на послуги теплопостачання; на збитки підприємства, понесені через недбалість відповідача, оскільки тільки листом від 12.11.2010р. споживач повідомив про те, що не споживає теплову енергію; на залишення господарським судом поза увагою ст. 3 розділу У договору, де передбачено, що в разі передачі обєкта на баланс другому споживачу постачальник повинен бути про це повідомлений.

В відзиві на апеляційну скаргу Українсько-російське ТОВ “Компанія “Союз” просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки відповідач повернув орендоване приміщення 14.01.2010р., тому повинен сплатити за спожиту теплову енергію лише за час користування приміщенням.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01 березня 2007 року між ДП ОКП “Дніпротеплоенерго” “Новомосковськтеплоенерго” (постачальник) та Українсько-російським ТОВ “Компанія “Союз” (споживач) було укладено договір №187 на відпуск теплової енергії, за умовами якого постачальник зобовязується відпустити споживачу теплову енергію з котельні у гарячій воді (парі) в період з 01.03.2007р. по 01.03.2008р.

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 договору, договір вважається автоматично продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку не надійде письмова заява однієї з сторін про відмову від договору або про його перегляд.

Теплова енергія по договору постачалася в обумовлених обсягах за адресою: м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 32.

У зв'язку з необхідністю попередньої оплати за природній газ споживач зобов'язаний щомісячно за 15 днів до початку розрахункового періоду (розрахунковим періодом є календарний місяць) перераховувати на рахунок постачальника у відповідності з виставленим рахунком 80% вартості теплоенергії, запланованої для поставки споживачу в розрахунковому періоді з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. У разі не оплати наданих рахунків протягом семи днів на суму неоплаченого рахунку за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1% на добу по день фактичної оплати рахунку, але не більше 100 % від суми боргу (п. 3 розділу 3 договору).

На виконання умов договору №187 від 01.03.2007р. в період грудень 2008р., лютий, березень, листопад, грудень 2009р., січень, лютий, жовтень 2010р. ДП ОКП “Дніпротеплоенерго” “Новомосковськтеплоенерго” поставлено в приміщення за адресою: м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 32 теплову енергію на загальну суму 6928, 39 грн.

Згідно ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оплата за вказані вище періоди відповідачем не здійснена.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приміщення за адресою: м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 32 площею 119, 0 кв. м. знаходилось в користуванні відповідача на підставі договору оренди №313 від 26.03.2007р. з виконавчим комітетом Новомосковської міської ради депутатів.

В звязку з реалізацією орендованого приміщення з прилюдних торгів, Українсько-російське ТОВ “Компанія “Союз” звільнило обєкт оренди, про що свідчить акт від 14.01.2010р., повернув приміщення орендодавцю.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про теплопостачання” споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Господарський суд першої інстанції, на підставі аналізу матеріалів справи та умов договору №187 на відпуск теплової енергії від 01.03.2007р., враховуючи положення ст.ст. 525, 526, 611 Цивільного кодексу України дійшов цілком вірного висновку про стягнення з відповідача оплатити за спожиту теплову енергію до 14.01.2010р. в розмірі 4 646,19 грн., враховуючи, що з часу повернення обєкта оренди відповідач втратив статус споживача теплової енергії та не використовував теплову енергію, про що він повідомив позивача листом №24 від 12.11.2010р.

Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що з дати передачі орендованого приміщення орендодавцю Українсько-російське ТОВ “Компанія “Союз” не мало права користуватися обєктом оренди, а в звязку з цим і не мало можливості отримувати комунальні послуги, тобто, не було споживачем цих послуг. Відповідні документи, а саме, акти приймання-передачі, що б підтверджували надання послуг в спірний період, в матеріалах справи відсутні.

Щодо ст. 3 розділу У договору, де передбачено, що в разі передачі обєкта на баланс другому споживачу постачальник повинен бути про це повідомлений, то відповідач виконав ці вимоги, враховуючи, що конкретний термін такого повідомлення в договорі не передбачений, до того ж, відповідач не передавав обєкт на баланс другому споживачу.

Отже, обґрунтовані, беззаперечні та неспростовні доводи щодо покладання на відповідача обовязку здійснити оплату теплової енергії за період після передачі орендованого приміщення орендодавцю скаржником не наведено.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства обласного комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” “Новомосковськтеплоенерго”, м.Новомосковськ Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011р. у справі №5005/2320/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 12.05.2011р.)