Рішення № 15227564, 12.05.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2011 р.

Справа № 6/5025/474/11

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Гнідавський цукровий завод” м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вербка Південна” с. Вербка Кам’янець-Подільського району

про стягнення 38320,09 грн., з яких: 36806,50 грн. –основний борг; 1214,61 грн. –інфляція; 298,98 грн. –3% річних

Суддя Танасюк О.Є.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вербка Південна” с. Вербка Кам’янець-Подільського району 38320,09 грн., з яких: 36806,50 грн. –основний борг; 1214,61 грн. –інфляція; 298,98 грн. –3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно договору від 30.09.2010 р. № 30/09-1 відповідач взяв на себе зобов’язання поставити та передати у власність позивача камінь вапняковий фр. 80-120 у кількості 5000 тонн. Позивачем на виконання п. 7.1. Договору було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 344865,36 грн. в якості 100 % оплати за доставку товару.

Зазначає, що відповідачем не повною мірою виконано умови договору та поставлено позивачу лише 2421 тонн каменю вапнякового на суму 308058,86 грн. Таким чином відповідачем недопоставлено товар на суму 36806,50 грн.

Повідомляє, що 11.10.2010 р. за № 393 відповідачу було направлено телеграму про негайне відновлення поставок каменю вапнякового для недопущення аварійної зупинки виробництва.

09.12.2010 р. за № 469 було направлено претензію про сплату заборгованості у розмірі 36806,50 грн. у термін до 25.12.2010 р. Проте відповідачем в порушення строків визначених претензією, заборгованість не погашена.

Також відповідач відповідно до чинного законодавства просить стягнути з відповідача 1214,61 грн. інфляції та 298,98 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 21.04.2011р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд даної справи було відкладено, а також зобов’язано позивача до дня судового засідання подати господарському суду детальний розрахунок заявлених до стягнення інфляційних та 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте на розгляд суду надійшло клопотання за вих. № 265 від 11.05.2011 р., в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму 895,62грн., з якої 196,30 грн. 3% річних та 699,32грн. інфляційних витрат згідно поданого розрахунку, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та на сплату державного мита. В частині стягнення 3% річних у розмірі 102,68грн. та 515,29грн. інфляційних залишити без розгляду.

Крім того, позивач в даному клопотанні просить суд розгляд даної справи проводити без участі свого представника, оскільки позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних підтримує та наполягає на задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання також не з’явився, проте у письмовому запереченні на позов за вих. № 06/04-1 від 12.04.2011 р. зазначив, що не погоджується із позовом, оскільки 06.04.2011 р. згідно платіжного доручення № 620 позивачу було повернуто раніше перераховані кошти у розмірі 36806,50 грн. На підставі зазначеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог ВАТ „Гнідавський цукровий завод”.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство „Гнідавський цукровий завод” м. Луцьк зареєстроване як юридична особа 29.11.1996 р. Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки головного управління статистики у Волинській області № 031387/386 від 04.04.2008 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вербка Південна” с. Вербка Кам’янець-Подільського району зареєстроване як юридична особа 18.05.2009 р. Кам’янець-Подільською районною державною адміністрацією Хмельницької області, що підтверджується витягом від 22.03.2011 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та витягом від 28.03.2011 р. за № 03-09/180 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по Хмельницькій області.

30.09.2010 р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Вербка Південна” (продавцем) та позивачем - Відкрите акціонерне товариство „Гнідавський цукровий завод” (покупцем) було укладено договір № 30/09-1, відповідно до умов якого Продавець зобов’язувався поставити та передати у власність Покупця товар (камінь вапняковий фракції 80-120 мм в кількості 5000 тонн), а Покупець зобов’язувався прийняти та оплати його на умовах даного договору (п.п. 1.1, 3.1.).

Пунктом 7.1. договору передбачено, що на підставі рахунку Продавця, Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% .

Відповідно до умов договору, позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 344865,36 грн. в якості 100% оплати за доставку товару.

Проте, відповідачем не повною мірою виконано умови договору щодо поставки товару, а саме поставлено камінь вапняковий загальною кількістю 2421 тонн на суму 308058,86 грн., залишок недопоставленого товару станом на день подання позовної заяви до суду становить 36806,50 грн.

11.10.2010 р. позивачем було направлено відповідачу телеграму за № 393 про негайне відновлення поставок каменю вапнякового для недопущення аварійної зупинки виробництва.

09.12.2010 р. за № 469 було направлено претензію про сплату заборгованості у розмірі 36806,50 грн. у термін до 25.12.2010 р., відповідь на яку позивач не отримав, заборгованість не сплатив.

У зв’язку із цим, у відповідача наявна заборгованість і сумі 36806,50грн., яку позивач просить стягнути. При цьому, крім основного боргу в сумі 36806,50грн., позивач просить стягнути інфляційні витрати в сумі 1214,61грн. за період прострочення з 22.11.2010р. по 28.02.2011п. та 298,98грн. 3% річних згідно поданого розрахунку, всього 38320,09грн.

В ході судового розгляду справи відповідачем подано копію платіжного доручення № 260 від 06.04.2011 р. про сплату основного боргу в сумі 36806,50 грн.

При цьому, позивач просить стягнути інфляційні витрати в сумі 699,32 грн. за період прострочення з 26.12.2010р. по 28.02.2011р. та 196,30 грн. 3% річних згідно поданого розрахунку, всього 895,62грн. В частині стягнення 3% річних у розмірі 102,68грн. та 515,29грн. інфляційних залишити без розгляду.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір № 30/09-1 від 30.09.2010 р., згідно умов якого відповідач зобов’язувався поставити та передати у власність позивача камінь вапняковий фракції 80-120 мм. в кількості 5000 тонн, а позивач зобов’язувався прийняти та оплати його на умовах даного договору.

При цьому, позивач виконав зобов’язання по даному договору, здійснивши попередню 100% оплату товару на суму 344865,36 грн.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання щодо поставки товару із врахуванням умов, викладених у договорі № 30/09-1 від 30.09.2010 р. виконав частково, поставивши позивачу камінь вапняковий загальною кількістю 2421 тонн на суму 308058,86 грн. Станом на 28.02.2011р. у відповідача наявний борг в сумі 36806,50грн.

Відповідно до вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції та 3 % річних нараховується на суму боргу за весь період прострочення і сплачується боржником незалежно від вини, а 3% річних є фактично платою за користування чужими коштами.

Аналізуючи наданий позивачем уточнений розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, позивачем правомірно заявлено до стягнення інфляційні витрати у сумі 699,32грн. за період прострочення з 26.12.2010р. по 28.02.2011р. та 196,30грн. 3% річних згідно поданого розрахунку.

При обрахунку вищезазначеної суми інфляційних втрат судом враховано рекомендації листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, згідно якого індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця , а в середньому на місяць . Тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, правомірним є нарахування індексу інфляції в розмірі 699,32грн. (за період прострочення за січень 2011р. по лютий 2011р. включно) та 196,30 грн. 3% річних (за період прострочення з 26.12.2010р. по 28.02.2011р.), тому у стягненні інфляційних витрат, що заявлялись позивачем у первинному розрахунку у сумі 515,29грн. ( 1214,61-699,32) та 3% річних в розмірі 102,68 грн. (298,98-196,30) суд вважає за необхідне відмовити.

Крім цього, враховуючи те, що відповідачем після порушення провадження у справі сплачено заборгованість у сумі 36806,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06.04.2011 р. за №260, в цій частині провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1.1. ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 1214,61 грн. та 298,98 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 895,62 грн. В решті позову у сумі 617,97грн. суд вважає за необхідне відмовити. Щодо суми основного боргу, провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1.1. ст. 80 ГПК України .

У відповідності до ст.49 ГПК України суми, витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 44, 49, п.1.1. ст.80, ст.ст. 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства „Гнідавський цукровий завод” м. Луцьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вербка Південна” с. Вербка Кам’янець-Подільського району про стягнення 38320,09 грн. задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вербка Південна” (с. Вербка Кам’янець-Подільського району, вул. Центральна, 1А, п/р 26005239400000 у АТ „Укрсиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36422403) на користь Відкритого акціонерного товариства „Гнідавський цукровий завод” (м. Луцьк, вул. Ранкова, 1, п/р 26000033083800 у АТ „Укрсиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36422403) 699,32 грн. (шістсот дев’яносто дев’ять гривень 32 коп.) інфляційних, 196,30грн. (сто дев’яносто шість гривень 30 коп.) 3% річних, 383,20 грн. (триста вісімдесят три гривні 20 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову у сумі 617,97 грн. відмовити.

В сумі 36806,50 грн. провадження у справі припинити.

Суддя О.Є. Танасюк