Рішення № 15227428, 12.05.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2011 р.Справа № 3/40/5022-512/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Кловський узвіз, 9/2, м. Київ-21 в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (код ЄДРПОУ 25560823) вул. Рубчака, 3, м. Львів

до відповідача Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 00375065) с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області

про cтягнення заборгованості в сумі 6844,22 грн.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - провідний юрисконсульт, довіреність №1223 від 14.12.2010р.

відповідача: не зявився

Суть справи: Дочірня компанія "Укртрансгаз" публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" про cтягнення заборгованості в розмірі 6844,22 грн., з яких: 6395,40 грн. - основний борг, 189,12 грн. - інфляційні нарахування, 27,86 грн. - 3% річних , 231,84 грн. пеня .Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався . Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.04.2011р.. від 06.05.2011р. , та в порядку передбаченому ст.ст. 64, 77 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 та пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 .

Відповідно до п.3.6. Розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 12.05.2011р. на 11:30 год. , що підтверджується ухвалою суду від 28.04.2011р.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст.. 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності , суд встановив:

02 січня 2003 року між дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ "Львівтрансгаз" , надалі "Газотранспортна організація" та державним підприємством "Зарубинський спиртовий завод", надалі - Замовник , укладено договір № Т-42-П/03 на надання послуг по транспортуванню природного газу магістрально ними трубопроводами , згідно п. 1.1. якого є надання газотранспортною організацією послуг по транспортуванню природного газу , його очистці, осушці, одоризації в обємах , закуплених Замовником у Постачальника , що підтверджується обєднаним диспетчерським управлінням ДК "Укртрансгаз" , його передача ВАТ "Тернопільгаз" на газорозподільних станціях або газорозподільних пунктах.

Згідно п.3.1. пп.3.1.1. Договору , Газотранспортна організація зобовязалася надавати послуги Замовнику по підготовці і транспортуванню природного газу по магістральних трубопроводах до ГРС і передавати його в мережі Облгазу в обсягах , зазначених у пункті 2.3. даного договору при наявності газу Постачальника у мережі ГО.

У відповідності до п. 3.3. п. п. 3.3.2. Договору, замовник зобовязується проводити оплату наданих Газотранспортною організацією послуг у строки та по ціні, передбаченій умовами цього договору , в т. ч . проводити передоплату , а у випадку прострочення оплати відшкодовувати нанесені Газотранспортній організації збитки і пеню.

Пунктом 5.1. Договору визначено тариф на послуги по транспортуванню природного газу магістральними газопроводами для споживачів України визначений постановою НКРЕ України №73 від 29.01.2001р. , наказом НАК "Нафтогаз України" №39 від 06.02.01р. та для споживачів Тернопільської області постановою НКРЕ №422 від 26.04.02р. і складає 6,90 грн. в т.ч. ПДВ 1,15 грн.

Відповідно до п.6.1. , п.6.2. Договору, замовник здійснює оплату послуг , що є предметом цього договору , грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Газотранспортної організації авансового платежу , згідно з плановими обємами с поживання , вказаними в п.2.2. даного договору та відповідно до тарифу , що зазначений у п.5.1. даного договору. Остаточна оплата послуг по транспортуванню природного газу проводиться Замовником на підставі актів прийому передачі газу і /чи реєстрів споживання природного газу , представлених газорозподільною організацією та тарифу , що зазначений у п.5.1. даного договору , грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Газотранспортної організації вартості послуг , що були надані останньою у звітному місяці до 10 числа місяця за звітним.

Згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу" за №1007 від 30.07.2010р. змінено тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами . Для споживачів Тернопільської області встановлено тариф у розмірі 22,44 грн. за транспортування 1000 куб. м. природного газу.

На виконання умов договору позивач передав, а ДП "Зарубинський спиртовий завод" прийняло природний газ :

- у листопаді 2010 року в обсязі 171836 куб. м. згідно акту прийому-передачі від 30.11.2010р.

- у грудні 2010 року в обсязі 340 000 куб. м. та 92274 куб. м., згідно актів прийому-передачі природного газу від 31.12.2010 р.,

- у січні 2011 року в обсязі 32 656 куб. м. та 285 000 куб. м., згідно актів прийому-передачі природного газу від 31.01.2011 р.,

- у лютому 2011 року в обсязі 7830 куб. м., згідно акту прийому-передачі природного газу від 28.02.2011 р.,

В порушення умов договору, відповідачем не виконано своїх зобовязань та не проведено повного розрахунку у строки та в порядку, визначеному умовами договору, внаслідок чого станом на час звернення з позовом до суду сума заборгованості склала 6395,40 грн. , що підтверджується долученим розрахунком позивача .

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. (ст.. 714 ЦК України).

Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6395 грн. 40 коп. основного боргу, документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

П. 7.1. даного Договору , передбачено , що за несвоєчасну оплату послуг наданих газотранспортною організацією по транспортуванню газу у строки, зазначені у п. 6.1. та п.5.2. даного Договору, Замовник сплачує на користь Газотранспортної організації , окрім суми заборгованості , пеню в розмірі 0,5 відсотків із суми Національного банку України, що діяла в період , за який нараховувалась пеня .

За несвоєчасну оплату за надані послуги , позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 231 грн. 84 коп., яка на день розгляду справи позивачу не сплачена .

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст.549 ЦК України)

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. (ст.. 550 ЦК України)

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом може бути збільшений у договорі. (ст.. 551 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За таких обставин, суд вважає , що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 231 грн. 84 коп. , документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.

В результаті несвоєчасної оплати за надані послуги позивач нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 189 грн. 12 коп. та 3% річних 27 грн. 86 коп. , які на день розгляду справи позивачу не сплачені.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст.625 ЦК України).

З огляду на наведене , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 189 грн. 12 коп. та 3% річних 27 грн. 86 коп. , документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 00375065) с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Кловський узвіз, 9/2, м. Київ-21 в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (код ЄДРПОУ 25560823) вул. Рубчака, 3, м. Львів 6395 грн. 40 коп. боргу, 231 грн. 84 коп. пені, 189 грн. 12 коп. втрат від інфляції , 27 грн. 86 коп. 3% річних, 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "16" травня 2011 року, через місцевий господарський суд.

5.Рішення направити сторонам у справі .

СуддяІ.М. Турецький