Рішення № 15227259, 10.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.11 Справа№ 5015/761/11

За позовом: Приватного акціонерного товариства “Народна фінансово-страхова компанія “Добробут”, м. Київ

до відповідача-1: Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, м. Львів

до відповідача-2: Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, м. Львів

третя особа: ОСОБА_1, Львівська область, Турківський район, с. Присліп

про відшкодування шкоди в розмірі 10850, 00 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Мільчук І.Л.

Представники:

від позивача: Балацький С.С. - представник

від відповідача-1: Фельпель І.І. - представник

від відповідача-2: не зявився

від третьої особи: не зявився

Зміст ст.22 ГПК України представникам позивача та відповідача 1 розяснено.

Суть спору.

Розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства “Народна фінансово-страхова компанія “Добробут” до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України та Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 11635, 47 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою господарського суду від 14.03.2011 р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду від 14.03.2011 р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління державного казначейства України у Львівській області, та замінено неналежного відповідача 1 - Військову частину № 1468 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на належного відповідача 1 - Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України.

За клопотанням сторін розгляд справи продовжено в порядку ст.69 ГПК України

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, подав заяву про зменшення позовних вимог.

Представник відповідач 1 в судових засіданнях та в поданому відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 18.04.2011 року та в поданому відзиві позовні вимоги в частині штрафних санкцій заперечив.

Третя особа та його представник в попередніх судових засіданнях подала пояснення по суті позову.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство “Народна фінансово-страхова компанія “Добробут” звернулося (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) із позовом до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про відшкодування шкоди в розмірі 10850,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідно до умов договору № 30/5778, укладеного 19.10.2007 р. між ПАТ “Народна фінансово-страхова компанія Добробут” (надалі - позивач) та Представництвом «Берлін-Хемі АГ»в Україні (страхувальник), ПАТ “Народна фінансово-страхова компанія “Добробут” застрахувало майнові інтереси страхувальника, пов»язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Шкода Фабія», державний реєстраційний № НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ ГУМВС України у Львівській області від 21.11.2008 року, 21.10.2008 р. в м.Львів, по вул. Липинського, 26 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Шкода Фабія», державний реєстраційний № НОМЕР_1, що належить страхувальнику, яким керувала ОСОБА_2 та транспортного засобу «ГАЗ-66», державний реєстраційний № НОМЕР_2, яким керував гр.ОСОБА_1

Відповідно до постанови Турківського районного суду Львівської області від 10.11.2008 р. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу страхувальника, позивач замовив автотоварознавче дослідження. Висновком спеціаліста від 01.11.2008 р. № 254 з визначення вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу «Шкода Фабія», державний реєстраційний № НОМЕР_1 встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого під час ДТП, на момент проведення дослідження становить 10397, 30 грн.

Відповідно до рахунку від 04.12.2008 р. № 06 та акту виконаних робіт від 27.01.2009 р. № 01, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Шкода Фабія», державний реєстраційний № НОМЕР_1, що підлягав сплаті страхувальником, складає суму в розмірі 11335,00 грн.

22.10.2008 року до позивача із заявою звернувся страхувальник, щодо виплати страхового відшкодування, в звязку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов договору від 19.10.2007 р. № 30/5778.

На підставі страхового акту № ВР 82р/216 та розрахунку суми страхового відшкодування, позивачем, здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 10490,00 грн., що підтверджується платіжним доручення від 16.12.2008 р. № 2035.

Крім того, за висновок спеціаліста від 01.11.2008 р. № 254 з визначення вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу страхувальника було сплачено 360,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.10.2008 р. № 1711, копія якого долучена до матеріалів справи.

10.06.2010 р. на адресу ОСОБА_1 була надіслана претензія про відшкодування шкоди в порядку регресу. На зазначену претензію від ОСОБА_1 було отримано відповідь, в якій він зазначив, що на момент ДТП, він служив за контрактом у в/ч № 1468, транспортний засіб «ГАЗ-66», державний № НОМЕР_2 належить даній військовій частині і тому відшкодувати шкоду повинна в/ч № 1468.

Позивачем на адресу відповідача 1 була надіслана претензія про відшкодування шкоди в порядку регресу, яка залишена без відповіді

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування та вартість висновку спеціаліста в розмірі 10850,00 грн.

В представленому відзиві та усних поясненнях представник відповідача 1 позовні вимоги не заперечив.

У представленому відзиві представник відповідача 2 повідомив, що згідно ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа зобовязана відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

В судових засіданнях третя особа подала пояснення по суті позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Статтею 1188 ЦК України передбачено, якщо шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2008 р. в м.Львові, по вул..Липинського,26 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого згідно договору страхування від 19.10.2007 року транспортного засобу «Шкода Фабія», державний реєстраційний № НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2 та транспортного засобу «ГАЗ-66», державний реєстраційний № НОМЕР_2, яким керував гр. ОСОБА_1 та належав військовій частині № 1468.

Постановою Турківського районного суду Львівської області від 10.11.2008 р. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Внаслідок вказаного ДТП, автомобілю страхувальника (Представництва «Берлін-Хемі АГ»в Україні), заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 11335,00 грн., що підтверджується висновком спеціаліста від 01.11.2008 року № 254 з визначення вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ч.1ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

На підставі страхового акту № ВР 82р/216 та розрахунку суми страхового відшкодування позивачем здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 10490,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.12.2008 р. № 2035, копію якого долучено до матеріалів справи.

Крім того, за висновок спеціаліста від 01.11.2008 р. № 254 з визначення вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу страхувальника, позивачем було сплачено 360,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.10.2008 р. № 1711, копію якого долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Оскільки на момент скоєння ДТП, гр. ОСОБА_1 служив за контрактом у в/ч № 1468, транспортний засіб «ГАЗ-66», державний № НОМЕР_2 належить даній військовій частині, тому відшкодувати шкоду повинна в/ч № 1468 - Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України.

На адресу відповідача 1 позивачем надіслана претензія про відшкодування шкоди, яка відповідачем 1 повернута без задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник відповідача 1 в судові засідання зявився, однак доказів виплати страхового відшкодування не подав, тому до задоволення підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 суми в розмірі 10850,00 грн.

В суду відсутні правові підстави для стягнення вказаної заборгованості з відповідача-2: Головного управління Державного казначейства України у Львівській області.

Враховуючи те, що спір виник через неправомірні дії відповідача 1, судові витрати покладаються на відповідача 1.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 509, 979, 990, 1172, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про страхування», ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (юридична адреса: 79017, м.Львів, вул. Мечнікова, 16-а, код ЄДРПОУ 14321647) на користь Приватного акціонерного товариства “Народна фінансово-страхова компанія “Добробут” (04070, м.Київ. вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а, код ЄДРПОУ 31093336) суму в розмірі 11 202,37 грн., з них:

-10 850,00 грн. основного боргу ;

- 116,37 грн. державного мита;

- 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позовних вимог до Головного управління Державного казначейства України у Львівській області відмовити повністю.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Суддя