Рішення № 15227258, 11.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.11 Справа№ 5015/1748/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ПП «Болеро - Сервіс», м. Львів

до відповідача: ТзОВ «Сандре Ентерпраізес Груп», м.Львів

про: стягнення 3554, 83 грн. боргу

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (Довіреність б/н від 22.03.2011р.)

Від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПП «Болеро - Сервіс», м. Львів до відповідача ТзОВ «Сандре Ентерпраізес Груп», м.Львів про стягнення 3554, 83 грн. боргу.

Ухвалою суду від 31.03.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.04.2011р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 14.04.2011р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача заявлені у позовній заяві вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

29.09.2010р. між сторонами у справі укладено Договір № 6411, на виконання умов якого позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 4 752,02 грн. Факт поставки товару підтверджується Накладними із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін, а саме: № С04963 від 30.09.2010р. на суму 2 859,14 грн.; № 008323 від 11.11.2010р. на суму 706,76 грн.; № 008324 від 11.11.2010р. на суму 1 011,59 грн. та Товарно транспортною накладною № 008294 від 11.11.2010р. на суму 174,53 грн.

Відповідно до п. 1.7.1. Договору оплату отриманого товару відповідач зобовязувався здійснити протягом 14 календарних днів з моменту його прийняття.

Як вбачається із наданих суду виписок із банківського рахунку за отриманий товар відповідачем сплачено 1 800,00 грн. За твердженням позивача неоплаченим залишився товар на суму 2 952,02 грн.

За порушення строків оплати товару позивач із посиланням на 4.2. Договору та із врахуванням положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день просточення, що відповідно до розрахунку позовних вимог становить 210,42 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, п. 1.7.1. Договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача 271,50 грн. 20 % річних та 120,89 грн. інфляційних втрат.

Загальна сума позовних вимог становить 3 554,83 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 6411 від 29.09.2010р., відповідно до умов якого позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 4 752,02 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобовязань щодо оплати отриманого від позивача товару відповідач належно не виконав.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

П. 4.2. Договору передбачено, що за порушення (прострочення виконання) зобовязань щодо оплати товару, відповідач зобовязаний сплатити позивачу неустойку (пеню) в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день порушення (прострочення).

У відповідності до вимог ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом при дослідженні розрахунку позовних вимог пеню позивачем нараховано із врахуванням положень вищенаведеної правової норми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 1.7.1. визначено, що розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання становить 20 % річних від простроченої оплати за кожен день прострочення.

З огляду на вищевикладене, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобовязання щодо оплати товару суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з ТзОВ «Сандре Ентерпраізес Груп»(79007, м.Львів, вул. Винниченка, 8. Код ЄДРПОУ 36929680) на користь ПП «Болеро - Сервіс» (79037, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, корпус 2. Код ЄДРПОУ 31073655) 2 952,02 грн. основного боргу, 210,42 грн. пені, 271,50 грн. 20 % річних, 120,89 грн. інфляційних втрат, всього 3 554,83 грн.; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя