Рішення № 15227245, 07.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.11 Справа№ 5015/1235/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Торговиця», м. Львів

про: розірвання договору та зобовязання до повернення приміщення

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності № 2 від 05.01.2011 року;

відповідача: не зявився.

Ухвалою господарського суду від 09.03.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 03.03.2011 року про визнання договору № 94/2000 від 08.06.2000 року розірваним та зобовязання до повернення орендованого нежитлового приміщення, порушено провадження та призначено справу до розгляду на 29.03.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 29.03.2011 року розгляд справи було відкладено з огляду на неявку представника відповідача та невиконання позивачем вимог ухвали господарського суду від 09.03.2011 року.

Позивач в судовому засіданні 29.03.2011 року подав уточнення позовних вимог, відповідно до якого він просить суд розірвати договір та зобовязати відповідача повернути приміщення по вул. Шота Руставелі, 1 у м. Львові.

Представник відповідача в засідання суду не зявлявся, позов не заперечував, вимоги ухвали суду не виконував, конверт, адресований відповідачу повернувся із позначкою «організація вибула». Повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

07.04.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 11.04.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства «Торговиця»(надалі по тексту рішення - відповідач) про розірвання договору оренди нежитлового приміщення і обладнання № 94/2000 від 08.06.2000 року та виселення відповідача із займаного приміщення в звязку із наявністю у нього заборгованості про сплаті орендної плати більше трьох місяців.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між позивачем та відповідачем 08.06.2000 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення і обладнання № 94/2000 на підставі якого позивач (орендодавець за договором) передає, а відповідач (орендар за договором) приймає в користування нежитлове приміщення в диспетчерському пункті по вул. Ш.Руставеллі , 1 у м. Львові загальною площею 3,5 кв.м., що знаходиться на балансі ДМКП «Львівелектротранс».

Договір укладений строком на 3 роки до 08.06.2003 року. Строк дії договору продовжувався на підставі п. 4 ст. 284 Господарського кодексу України.

Орендна плата, згідно п.3.2 договору становить 18 грн. 48 коп. Сплата орендної плати проводиться:

-за перший місяць оренди в денний термін заключення договору та підписання акту приймання-передачі;

- за наступні місяці до 10 числа поточного місяця з врахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку з травня по серпень 2008 року відповідач не проводив оплату орендної плати, внаслідок чого на момент подання позову заборгував позивачу 904 грн. 24 коп. Всупереч спрямованим на розірвання договору діям позивача у вигляді надсилання вимоги про звільнення орендованого приміщення від 14.04.2009 року № 30/414 та від 15.09.2008 року № 30/1633, відповідач продовжує займати орендоване приміщення, що підтверджується актом обстеження нежитлового приміщення від 06.04.2011 року.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, відповідачем не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотними умовами договору оренди відповідно ст. 284 Господарського кодексу України є: обєкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації та ін. В процесі укладення договору сторонами досягнуто згоди щодо ряду істотних умов, серед яких і порядок та строки внесення орендної плати та інших витрат повязаних із укладеним договором оренди. Відповідно ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Пунктом 4 вищезазначеної статті визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»одностороння відмова від договору оренди не допускається. Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно з п.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Згідно з ч. 1 ст. 19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Пунктом 4.2 договору визначено, що обов'язком орендаря є своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату та відшкодовувати комунальні послуги. Однак, всупереч умовам укладеного договору та вимогам вищезгаданих законодавчих актів, відповідач взяті на себе зобов'язання в повній мірі не виконав, заборгувавши при цьому позивачу 904 грн. 24 коп. за період з травня по серпень 2008 року.

Зі змісту положень ст. 782 Цивільного кодексу України випливає, що підставою для дострокового розірвання договору є факт несплати орендної плати протягом трьох місяців підряд. При цьому, законодавець визначає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі. Пунктом другим статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення про відмову від договору. Позивач представив докази направлення відповідачу повідомлення відповідно до п. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, від 14.04.2009 року № 30/414 та від 15.09.2008 року № 30/1633 про бажання розірвати договір оренди та зобовязання до звільнення займаного приміщення.

Оскільки станом на 06.04.2011 року орендоване приміщення відповідачем не звільнено, про що свідчить акт обстеження нежитлового приміщення по вул. Ш. Руставелі, 1 у м. Львові, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, оскільки визначальним є не наявність заборгованості чи її відсутність, а сам факт несплати орендної плати, протягом строку, визначеного законом або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача пропорційно до розмірі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 638, 625, 759, 782 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 58, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення і обладнання № 94/2000 від 08.06.2000 року укладений між Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс»та Приватним підприємством «Торговиця».

3. Зобовязати Приватне підприємство «Торговиця»»звільнити нежитлове приміщення в диспетчерському пункті площею 3,5 кв.м., що знаходиться по вул. Шота Руставелі, 1 у м.Львові в десятиденний термін з дня винесення рішення.

4. Стягнути із Приватного підприємства «Торговиця», м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 96 (код ЄДРПОУ 30163517) на користь Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс»м.Львів, вул. Сахарова, 2 (код ЄДРПОУ 03328406) 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя