Рішення № 15227086, 01.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2011 р. Справа № 8/014-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Панченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритеплоенергомережа”, ідентифікаційний код: 13711949, місце знаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3-а,

до відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце знаходження: 07400, АДРЕСА_1,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: юрисконсульт комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритеплоенергомережа” ОСОБА_2, який діє на підставі довіреностей від 14.12.2010 року за № 01-1753;

від відповідача: не зявився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області “Броваритеплоенергомережа” (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг теплопостачання від 01.10.2005 року за № 274 у сумі 2013,53 грн. (дві тисячі тринадцять гривень 53 коп.) та судових витрат.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань за Договором від 01.10.2005 року за № 274, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у сумі 2013,53 грн. (дві тисячі тринадцять гривень 53 коп.).

Відповідно до ухвали від 17.01.2011 року порушено провадження у справі №8/014-11 та призначено її розгляд на 25.01.2011 року.

25.01.2011 року в судове засідання зявився представник Позивача, який виконав частково вимоги ухвали суду від 17.01.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не зявився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день і час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 17.01.2011 року не виконав. У звязку з цим ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2011 року розгляд справи відкладено на 08.02.2011 року.

08.02.2011 року в судове засідання зявився представник Позивача, який виконав частково вимоги ухвали суду від 25.01.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не зявився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день і час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 25.01.2011 року не виконав. У звязку з цим ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2011 року розгляд справи відкладено на 01.03.2011 року.

01.03.2011 року в судове засідання зявився представник Позивача, який виконав частково вимоги ухвали суду від 08.02.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не зявився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день і час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 08.02.2011 року не виконав. У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 01.03.2011 року.

Згідно з розясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача та дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

01.10.2005 року між комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області “Броваритеплоенергомережа” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг теплопостачання за № 274 (далі за текстом: Договір), згідно з яким Позивач взяв на себе зобовязання надавати Відповідачу послуги з централізованого теплопостачання, а Відповідач зобовязався оплачувати послуги з теплопостачання за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором.

Згідно додатку за № 1 до договору від 01.10.2005 року за №274 Позивач надає послуги з централізованого опалення приміщення Відповідача, що знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Короленка, 54, та загальна опалювальна площа якого становить 275,89 м.кв. Обсяг використаної теплової енергії встановлюється згідно показника приладу обліку теплової енергії.

Відповідно до п.7.3 Договору, оплата за послуги теплопостачання здійснюється грошовими коштами до 10 числа, наступного за розрахунковим місяцем.

Згідно п.6.1 Договору №274 від 01.10.09 року, розмір оплати за користування послугами з теплопостачання встановлюється згідно з діючими тарифами, які затверджуються рішенням виконкому Броварської міської ради.

Розмір нарахувань за спожиту теплову енергію Позивачем проводився на підставі тарифу, затвердженого рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради від 10.02.2009 року за №68, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до п. 7.8 Договору, послуги з теплопостачання, надані Позивачем у відповідному місяці оформляються актом про надання послуг. Позивач зобовязується направити Відповідачу акт про надання послуг, а Відповідач зобовязується протягом 5-ти днів з дня його отримання повернути Позивачу акти в належно оформленому вигляді (підпис та печатка).

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», основним обовязком споживача теплової енергії є додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 19 зазначеного Закону, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

П. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»закріплено, що споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги (результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил) у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які в установленому законом порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. Обовязковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобовязань відповідно до чинного законодавства України.

Крім цього, згідно з п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року за № 1198, споживач теплової енергії зобовязаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, Відповідачем було порушено вищезгадані положення п.п. 7.3., 7.8. Договору, вимоги ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 19, 24 Закону України «Про теплопостачання»та ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в звязку з тим, що Відповідач оплатив Позивачу послуги з теплопостачання за січень 2009 року частково, внаслідок чого у Відповідача виникла перед Позивачем заборгованість з оплати послуг теплопостачання за січень 2009 року у сумі 2013,53 грн. (дві тисячі тринадцять гривень 53 коп.).

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобовязань судом встановлений.

На час розгляду справи сума основного боргу Відповідачем не погашена та її наявність Відповідачем належними та допустимими доказами не спростована. Перевіркою розміру суми основного боргу встановлено, що вона Позивачем визначена вірно та відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача на його користь основного боргу за Договором у сумі 2013,53 грн. (дві тисячі тринадцять гривень 53 коп.) є обґрунтованими та доведеними по суду за допомогою належних і допустимих доказів, в звязку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь господарські витрати у вигляді державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При відмові в задоволені позову господарські витрати покладаються на позивача.

Позивач довів здійснення ним господарських витрат у вигляді державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), в звязку з чим дані вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритеплоенергомережа” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце знаходження: 07400, АДРЕСА_1, на користь комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритеплоенергомережа”, ідентифікаційний код: 13711949, місце знаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3-а, заборгованість за договором про надання послуг теплопостачання від 01.10.2005 року за № 274 у сумі 2013,53 грн. (дві тисячі тринадцять гривень 53 коп.), державне мито у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.