Рішення № 15226965, 08.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2011 р. Справа № 5/258-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пакпрінт”, м. Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Обухів

про стягнення 3899,33 грн.

за участю представників:

позивача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

відповідача:ОСОБА_2 дов. від 07.02.2011р.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Пакпрінт” (далі Позивач) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення 3899,33 грн. з яких 500 грн. основного боргу, 2704,80 грн. штрафу, 4,36 грн. інфляційних втрат та 690,17 грн. 22,5% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні, подав письмове клопотання про зменшення розміру штрафу, а також надав суду докази сплати суми основного боргу.

Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки товарів від 03.03.2010р. № 0303\3-10 (далі договір), відповідно до умов якого, позивач - продавець зобовязався поставити пакувальні матеріали за якістю, в кількості, в строки, за ціною, асортиментом і найменуванням згідно рахунку на поставку конкретної партії товарів, а відповідач покупець зобовязався прийняти та оплатити їх. Вартість договору складається з вартості товарів, відпущених продавцем покупцю в період дії договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору покупець оплачує товари, що поставляються за даним договором, за ціною та за реквізитами, зазначеними в відповідному рахунку (накладній) продавця.

Оплата проводиться в формі 100% оплати з відстрочкою платежу три календарні дні (п. 2.3 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що під датою поставки розуміється дата оформлення видаткової накладної, підписаної на імя покупця і підписаної її представником, що засвідчує факт прийняття товарів.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2010р.

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній від 21.04.2010р № РН-02865, копія якої залучена до матеріалів справи поставив відповідачу товар на загальну суму 13524 грн., а відповідач на підставі довіреності № 68 від 21.04.2010р. вказаний товар отримав. Завірена копія довіреності залучена до матеріалів справи.

Відповідач свої договірні зобовязання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строки передбачені договором у повному обсязі не здійснив, в звязку з чим за ним на час звернення позивачем до суду з даним позовом рахувався борг в розмірі 500 грн.

Під час розгляду справи, відповідач свої договірні зобовязання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар виконав повністю, сплативши заявлену до стягнення суму основного боргу в розмірі 500 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 14.01.2011р., завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Оскільки відповідачем сплачена сума основного боргу в розмірі 500 грн. то предмет спору в даній справі у вказаній частині відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в зазначеній частині припинити.

Враховуючи те, що відповідачем було порушено грошове зобовязання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строки передбачені договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та на підставі п. 4.1 договору просить стягнути з відповідача 22,5% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 4.1 договору сторони, зокрема, встановили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує продавцю 22,5% річних від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за період прострочення з травня 2010р. по листопад 2010р. складають 4,36 грн., 22,5% річних з простроченої суми за період з 25.04.2010р. по 24.12.2010р. складають 690,17 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 22,5% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Також позивач на підставі п. 4.1 договору просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 20% від вартості поставленої партії товару, який за його розрахунком складає 2704,80 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Беручи до уваги майновий стан сторін й інші інтереси сторін, з огляду на ступінь виконання зобовязання боржником повне погашення заборгованості, суд вважає за можливе скористатися правом, наданим п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, та зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню до 100 грн. (20% від 500 грн. - простроченої суми грошового зобов'язання).

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 4,36 грн. інфляційних втрат, 690,17 грн. 22,5% річних та 100 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті повних вимог суд відмовляє.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, у звязку з тим, що спір виник внаслідок його неправомірних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 500 грн.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (08700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пакпрінт” (02660, м. Київ, вул. Закревського, 22, код ЄДРПОУ 34343964) 4 (чотири) грн. 36 коп. інфляційних втрат, 690 (шістсот девяносто) грн. 17 коп. 22,5% річних, 100 (сто) грн. штрафу, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.