Рішення № 15226900, 26.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2011 р. Справа № 10/033-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/033-11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія», м. Вишгород

про стягнення 2336057,10 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 76 від 25.02.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 47/К01-21К від 19.01.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія»(далі-відповідач) про стягнення 2336057,10 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 44/1712 від 17.12.2008 р. в частині оплати отриманого товару, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1880696,64 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 107431,58 грн. 3 % річних та 347928,88 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 01.03.2011 р. порушено провадження у справі № 10/033-11 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 29.03.2011 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

29.03.2011 р. через загальний відділ господарського суду надійшов відзив № 389/К01-21.2 від 28.03.2011 р., підтриманий представником відповідача в судовому засіданні 29.03.2011 р., в якому останній визнає суму заборгованості у розмірі 1880696,64 грн., проте заперечує проти стягнення інфляційних втрат у сумі, заявленій позивачем, вважаючи, що доданий до позовної заяви розрахунок інфляційних втрат є арифметично не вірним.

В судовому засіданні 29.03.2011 р. судом оголошена перерва до 12.04.2011 р., про що належним чином повідомлено представників сторін.

В судовому засіданні 12.04.2011 р. представником позивача підтримано позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 12.04.2011 р. не зявився, проте 11.04.2011 р. через загальний відділ суду від останнього надійшло клопотання № 467/К01-21.2 від 11.04.2011 р., в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у звязку із неможливістю прибуття в судове засідання його повноважного представника. Крім того, відповідачем надано платіжне доручення № 548 від 08.04.2011 р., яке підтверджує часткову оплату заборгованості перед позивачем.

Ухвалою суду від 12.04.2011 р., розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено.

В судовому засіданні 26.04.2011 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги.

26.04.2011 р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшло доповнення до відзиву № 538 від 26.04.2011 р., підтримане останнім в судовому засіданні, в якому останній вказує на часткове погашення заборгованості в сумі 100000,00 грн., в доказ чого надає платіжне доручення № 1257 від 22.04.2011 р. та вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням часткових оплат, становить 1680696,64 грн. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення інфляційних втрат у сумі, заявленій позивачем, вважаючи, що доданий до позовної заяви розрахунок інфляційних втрат є арифметично не вірним.

Також, відповідачем надано суду клопотання б/н від 26.04.2011 р., в якому останній просить суд розстрочити виконання рішення суду рівними частинами на три місяці до 27.07.2011 р., посилаючись на складне фінансове становище підприємства. Представник позивача проти заявленого клопотання не заперечував.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2008 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений Договір поставки № 44/1712, відповідно до умов п.п. 1.1, 3.1, 3.2 якого постачальник зобовязується поставити покупцю кабельно-провідну продукцію (далі-продукція) в кількості 5840 метрів, за ціною 457,14 грн. - 1 м. (без урахування ПДВ), а покупець зобовязаний прийняти таку продукцію та оплатити її вартість. При цьому вказана ціна за 1 м. продукції розрахована, виходячи з ціни за 1 м. продукції - 59,075 доларів США, що по курсу НБУ, станом на 17.12.2008 р., становить 7,7383 за 1 долар США. В разі зміни курсу долара США по відношенню до гривні + (-) 3 % на дату здійснення покупцем оплати продукції, ціна продукції підлягає перегляду в частині, що сплачується.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2, 7.4, 7.5 договору, вартість продукції встановлюється у гривні. Загальна сума договору, з урахуванням ПДВ, становить 3203637,12 грн., проте яка може змінюватись, що узгоджується сторонами шляхом підписання додаткової угоди до договору. Покупець здійснює передоплату за продукцію в розмірі 10 % від суми, вказаної у п. 7.2 договору, протягом 5 (пяти) календарних днів з моменту підписання даного договору. Остаточний розрахунок за продукцію в розмірі 90 % від суми, вказаної у п. 7.2 договору, з урахуванням п. 3.1 договору проводиться покупцем протягом 90 (девяносто) календарних днів з моменту отримання продукції на складі постачальника.

Так, 17.12.2008 р. позивачем, для здійснення відповідачем оплати продукції, виставлений рахунок-фактура № 6070 на суму 2090,696,64 грн.

На виконання умов договору позивачем, згідно з видатковими накладними № РТ-0004082 від 18.12.2008 р. на суму 953343,35 грн., № РТ-0004083 від 18.12.2008 р. - 954775,33 грн., № РТ-0004096 від 22.12.2008 р. - 182577,96 грн., передано, а відповідачем прийнято продукцію, всього на загальну суму 2090696,64 грн.

Для отримання товару відповідачем видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1438 від 17.12.2008 р. на імя ОСОБА_3.

Проте, в порушення взятих на себе зобовязань, згідно з умовами договору, вартість продукції, переданої позивачем, згідно з видатковими накладними та отриманої відповідачем згідно з довіреністю, сплачена останнім лише частково, залишок вартості продукції у сумі 1880696,64 грн. залишений відповідачем не сплаченим.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобовязань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, після порушення провадження у справі відповідач частково задовольнив майнові вимоги позивача, перерахувавши останньому в рахунок погашення заборгованості за отриману продукцію 200000,00 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи платіжні доручення № 548 від 08.04.2011 р. та № 1257 від 22.04.2011 р., а отже, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 200000,00 грн. заборгованості провадження у справі підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а в частині стягнення 1680696,64 грн. заборгованості вимога позивача визнається судом та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 107431,58 грн., нарахованих з 22.03.2009 р. по 15.02.2011 р., від суми заборгованості, яка існувала у вказаний період.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування позивачем 3 % річних та дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги за розрахунком позивача, який є арифметично вірним та міститься в матеріалах справи.

Також, керуючись нормами ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 347928,88 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: березень 2009 р. - січень 2011 р.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 315957,04 грн., розраховані з додержанням вимог рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

22.03.2009 - 31.01.20111880696.641.168315957.042196653.68

Враховуючи наведене вище, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні 26.04.2011 р. представником відповідача надано суду клопотання б/н від 26.04.2011 р., в якому останній просить суд розстрочити виконання рішення суду рівними частинами на три місяці до 27.07.2011 р., посилаючись на складне фінансове становище підприємства.

Присутній в судовому засіданні представник позивача проти заявленого клопотання не заперечував, про що свідчить власний підпис представника на клопотанні.

Обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія»на даний час перебуває у важкому фінансовому становищі та унеможливлює належне виконання зобовязань перед позивачем.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи, що на час прийняття рішення, відповідач не має змоги здійснити оплату заборгованості в повному обсязі, що в свою чергу при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення може матиме наслідки неналежного та несвоєчасного виконання зобовязань перед позивачем, суд на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення суду в погоджені між сторонами строки.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, а в припиненій частині провадження на відповідача, оскільки часткове задоволення майнових вимог здійснено відповідачем після порушення провадження у справі

Враховуючи наведене вище, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шкільна, 4; код ЄДРПОУ 32878418) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель»(04210, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 2 (літера А); код ЄДРПОУ 31188527) 1680696,64 грн. заборгованості, 107431,58 грн. 3 % річних, 315957,04 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати: 23040,85 грн. витрат зі сплати державного мита та 232,77 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення рівними частинами на три місяці, за наступним графіком:

- до 27.05.2011 р. - 709119,63 грн.;

-до 27.06.2011 р. - 709119,63 грн.;

-до 27.07.2011 р. - 709119,63 грн.;

Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення 200000,00 грн. заборгованості припинити.

4. В частині позову щодо стягнення 31971,84 грн. інфляційних втрат відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов

Повне рішення складено - 10.05.2011 р.