Рішення № 15226705, 06.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/14006.05.11 за позовомПриватного підприємства «Алюр-98»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паляниця»

простягнення боргу в розмірі 3719,58 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПП «Алюр-98»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Паляниця»про стягнення заборгованості в розмірі 3719,58 грн., з яких 3405,40 грн. сума основного боргу, 188,36 грн. пені, 91,95 грн. інфляційні втрати, 33,87 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги.

Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні від 06.05.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.11.2010 між ПП «Алюр-98»(позивач) та ТОВ «Паляниця»(відповідач) було укладено договір № 1/1911-10, відповідно до умов якого позивач зобовязався поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач прийняти та сплатити грошову суму за нього згідно з п. 4.4 договору протягом 10 календарних днів від дати поставки товару.

Зобовязанням, згідно ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобовязання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивач свої зобовязання по договору виконав, що підтверджується видатковою накладною № А-00000845 від 19.11.2010 на суму 3905,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобовязання по договору № 1/1911-10 не виконав в повному обсязі, отриманий товар за накладною № А-00000845 оплатив частково в сумі 500 грн., що підтверджується банківською випискою від 01.02.2011, у звязку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 3405,40 грн., що не спростовано належним чином відповідачем.

Згідно п. 5.2. договору передбачено, за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3405,40 грн. основного боргу, 188,36 грн. пені, 91,95 грн. інфляційних втрат, 33,87 грн. 3 % річних обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паляниця»(03115, м. Київ, вул. Львівська, 12, код 36477316) на користь Приватного підприємства «Алюр-98»(04201, м. Київ, вул. Полярна, 8, код 30044927) 3405,40 грн. (три тисячі чотириста пять грн. 40 коп.) основного боргу, 188,36 грн. (сто вісімдесят вісім грн. 36 коп.) пені, 91,95 грн. (девяносто одну грн. 95 коп.) інфляційних втрат, 33,87 грн. (тридцять три грн. 87 коп.) 3 % річних, 102,00 грн. (сто дві грн.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12.05.2011